Материал: Менеджмент підприємств у кризових ситуаціях

Збільшення поточних зобов’язань на 149,75% зумовлено збільшенням кредиторської заборгованості за товари на 40,07%, та взяття короткострокового банківського кредиту у розмірі 877,8 тис. грн.

Рис. 2.4 Структура активу балансу за кінець 2008 року

Аналізуючи баланс підприємства за 2008 рік, можна зробити висновки:

- збільшилася валюта балансу на 48,82%;

-       темпи приросту оборотних активів менші за темпи приросту необоротних активів, хоча і збільшилися відповідно до попереднього року;

-       власний капітал підприємства на кінець періоду менший від залученого. Темпи приросту власного капіталу від’ємні (-11,47%) та менші за темпи приросту залученого капіталу (149,75%).

Аналізуючи структуру балансу за 2009 рік, можна зробити висновок, що збільшилася валюта балансу на 2200 тис. грн., або на 62,6%, що зумовлено:

- збільшенням необоротних активів на 15,8%, до чого призвело, головним чином, збільшення вартості незавершеного будівництва на 27,1%, збільшенням залишкової вартості основних на 5,5% та появою відстрочених податкових активів у розмірі 146,3 тис. грн. Слід зазначити, що ріст незавершеного будівництва спостерігається вперше за період із 2007 року та сигналізує про початок будівництва нової виробничої споруди. Поява відстрочених податкових активів є наслідком тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки податку на прибуток;

-       збільшення оборотних активів на 102,1%, що зумовлено, головним чином, появою дебіторської заборгованості за виданими авансами у розмірі 1379,4 тис. грн. та приростом чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари на 34,8%. До оборотних активів включені серерньоліквідні та високоліквідні ресурси підприємства та їх збільшення має наслідком можливе отримання високих прибутків у майбутньому у разі розумного використання отриманих ресурсів. Але у даному випадку збільшилася дебіторська заборгованість, яка становить основну частину оборотних активів (рис. 2.5), що, навпаки, значить збільшення заборгованості фізичних чи юридичних осіб перед підприємством.

Власний капітал підприємства збільшився на 68,8%, до чого призвело зростання нерозподіленого прибутку на 205,9%. На кінець 2009 року з’явилися забезпечення виплат персоналу та відстрочені податкові зобов’язання у розмірі 61,7 тис. грн. та 0,4 тис. грн. відповідно. Поява відстрочених податкових зобов’язань значить появу податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах.

Рис. 2.5 Структура оборотних активів у кінці 2009 року

Поточні зобов’язання збільшилися на 1207,6 тис. грн., що зумовлено, головним чином, зростанням кредиторської заборгованості за товари на 157% та частковим погашенням короткострокового банківського кредиту (зменшення на 380,4 тис. грн., або на 43,3%). Наслідком збільшення кредиторської заборгованості є поява нових ресурсів на підприємстві із можливістю їх використання з метою збільшення доходу.

Аналізуючи баланс підприємства за 2009 рік, можна зробити висновки:

- збільшилася валюта балансу на 62,6%;

-       темпи приросту оборотних активів становлять 102,1% за рік та вищі за темпи приросту необоротних активів, які складають 15,8% на рік;

-       власний капітал підприємства менший від залученого, але темпи приросту власного капіталу становлять 68,8% за рік і перевищують темпи приросту залученого капіталу (55,9%).

Аналізуючи структуру балансу за 2010 рік, можна помітити, що валюта балансу збільшується за рік на 37,3%, до чого призвело:

- зростання необоротних активів на 56,6% за рахунок продовження розпочатого у 2009 році будівництва нового виробничого комплексу, зростання залишкової вартості основних засобів на 21,3% та зростання відстрочених податкових активів на 24,8 тис. грн., або на 17%;

-       зростання оборотних активів на 27,9%, до чого призвело зростання запасів готової продукції на 1206,5 тис. грн., зростання виробничих запасів, зменшенням чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості за товари у на 32,8% та зменшенням дебіторської заборгованості за виданими авансами на 81,7% та ряд інших обставин. До запасів готової продукції відносяться запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування і відповідають технічним умовам і стандартам. Їх зростання може значити зменшення продаж товару, який знаходиться на складі і подальше його псування у разі неможливості продати. До позитивних змін слід віднести значне зменшення дебіторської заборгованості, що значить виплату боргів підприємстві.

Порівнюючи склад необоротних активів у кінці 2010 (рис. 2.6) та 2007 (рис. 2.1) років можна помітити зменшення питомої ваги основних засобів на 9%, незначне збільшення незавершеного будівництва та появу відстрочених податкових активів (з’явилися у кінці 2009 року).

Потрібно зазначити, що вперше із 2007 року збільшилася кількість грошових коштів на підприємстві на 1065,9%. Власний капітал підприємства збільшився на 46%, що зумовлено, як і в попередніх періодах, зростанням нерозподіленого прибутку на ту ж величину. Зростання поточних пасивів на 1074,2 тис. грн зумовлено, головним чином, зростанням інших поточних зобов’язань на 22102,4% та зростанням поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом на 471,9%. До інших поточних зобов’язань може бути включена сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

Рис 2.6 Структура необоротних активів у кінці 2010 року

Аналізуючи баланс підприємства за 2010 рік, можна зробити висновки:

- збільшилася валюта балансу на 37,3%;

-       темпи росту необоротних активів вищі за темпи росту оборотних активів і становлять 56,6% та 27,9% за рік відповідно;

-       поточні пасиви перевищують власний капітал але темпи приросту поточних пасивів менші за темпи приросту власного капіталу.

Аналізуючи структуру капіталу за 2011 рік, можна зробити висновок, що валюта балансу збільшилася на 12,6%. До цього призвело:

- зростання необоротних активів на 32,4%, що викликано зростанням незавершеного будівництва на 68% та зростанням залишкової вартості основних засобів на 20,7%. Слід зазначити, що на протязі періоду 2007-2011 роки відбувається постійне, але нестабільне зростання основних засобів (із збільшенням на 6-118%), із кінця 2009 року - зростання незавершеного будівництва та поява відстрочених податкових активів;

-       зростання оборотних активів на 46 тис. грн., або на 0,9%.

У 2011 році продовжується розпочата у 2010 році тенденція до зростання грошових коштів на підприємстві, яке становить 23,8% відносно початку 2011 року.

Власний капітал за 2011 рік збільшився на 1372,4 тис. грн., що становить 41,2% його вартості на початку року. До цього призвело, як і у попередніх періодах, зростання нерозподіленого прибутку на 1372,4 тис. грн.

Поточні пасиви підприємства вперше за період 2007-2011 років зменшилися на 8,6%. Це зумовлено, головним чином, зменшенням кредиторської заборгованості на 19,3% та збільшенням інших поточних зобов’язань на 16,7%.

Аналізуючи баланс підприємства за 2011 рік, можна зробити висновки:

- валюта балансу зросла на 12,6%;

-       темпи росту необоротних активів значно перевищують темпи росту оборотних активів і становлять 32,4% та 0,9% на рік відповідно;

-       на кінець періоду власний капітал перевищив поточні пасиви та темпи приросту власного капіталу перевищують темпи приросту поточних пасивів та становлять 41,2% та -8,6% (падіння) на рік відповідно.

Загалом за період із 2007 по 2011 роки на заводі намітилися тенденції змін деяких економічних показників. Наведемо головні із них.

На графіку зміни валюти балансу за 2007-2011 роки (рис. 2.7) помітна стійка тенденція до зростання. У більшості періодів це відбувається завдяки зростанню таких статей балансу, як незавершене будівництво, залишкова вартість основних засобів, запаси та дебіторська заборгованість.

Рис. 2.7. Графік зміни валюти балансу за 2007-2011 рр.

Як видно із рис. 2.8, графік зміни необоротних активів майже ідентичний до графіка зміни валюти балансу за той же період (рис. 2.6). Це говорить про вирішальний вплив необоротних активів на динаміку росту валюти балансу на ПАТ «Житомирський маслозавод». Зростання необоротних активів протягом 2007-2011 років відбувається за рахунок зміни (переважно зростання) незавершеного будівництва та залишкової вартості основних засобів.

Рис. 2.8 Графік зміни необоротних активів підприємства

Графік на рис. 2.9 показує, що оборотні активи за період аналізу збільшилися більше ніж у 3 рази, але необоротні активи збільшилися у 4,7 раз.

Доречним також буде розрахунок та аналіз показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства підприємства за методикою Л. О. Лігоненка (додаток В).

Рис. 2.9 Графік зміни оборотних активів за 2007-2011 рр.

Зменшення коефіцієнта негайної (абсолютної) ліквідності (рис. 2.10) до кінця 2008 року відбувається внаслідок зменшення кількості грошових коштів на підприємстві у кінці 2008 року порівняно із початком 2007 у 6 разів та значного збільшення розміру поточних зобов’язань. На початку 2009 року обидва показники змінюються на незначну величину, що не призводить до зміни коефіцієнта. До кінця 2009 року показник зменшується на незначну величину, що ,насамперед, є результатом збільшення поточних зобов’язань на 56%. У 2010 році збільшення кількості грошових коштів до рівня, більшого ніж початок 2007 року призвело до збільшення коефіцієнта за один рік майже у 10 разів. На кінець 2011 року подальше збільшення кількості грошових коштів та незначне зменшення поточних зобов’язань є результатом подальшого збільшення коефіцієнта негайної (абсолютної) ліквідності.

Рис. 2.10 Графік зміни коефіцієнта негайної (абсолютної) ліквідності

Незважаючи на позитивну тенденцію збільшення даного показника у 2010-2011 роках, в оптимальних межах коефіцієнт знаходився лише на початку 2007 року. Це свідчить про неспроможність підприємства у 2008-2011 роках найближчим часом розрахуватися за поточними зобов’язаннями.

Враховуючи, що оптимальне значення загального коефіцієнта покриття (рис. 2.11) знаходиться у межах 1,0-3,0, можна зробити висновок, що у кінці 2008 - на початку 2009 років підприємство не мало можливості покрити короткострокові зобов’язання за рахунок усіх обігових коштів. В кінці 2011 року показник знаходиться на меншому рівні, ніж на початку 2007, що говорить про негативні зміни у структурі капіталу, хоча ПАТ «Житомирський маслозавод» залишається кредитоспроможним. З початку 2009 року коефіцієнт зростає, і, використовуючи методи трендового аналізу, можна зробити висновок, що ця тенденція продовжиться і в наступних періодах.

Рис. 2.11 Графік зміни загального коефіцієнта покриття

На початку та в кінці 2007 року проміжний коефіцієнт покриття (рис. 2.12) знаходиться у допустимих межах, що свідчить про спроможність ПАТ «Житомирський маслозавод» покрити короткострокові зобов’язання за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості. Однак у другому та третьому періодах показник зменшився на 20% та 57% відповідно, що є результатом зменшення кількості грошових коштів на підприємстві на 46% та 83% на кінець 2007 та на кінець 2008 років по відношенню до початку 2007. У третьому та четвертому періодах грошових коштів та дебіторської заборгованості на ПАТ «Житомирський маслозавод» ” недостатньо для покриття короткострокових зобов’язань. На кінець 2009 року значно зросла дебіторська заборгованість підприємства, що означає неефективне використання грошових ресурсів підприємства. Різке зменшення показника у кінці 2010 року викликане частковим погашенням дебіторської заборгованості, різким збільшенням грошових коштів та їх еквівалентів на 1166% та збільшенням поточних зобов’язань. Збільшення ж коефіцієнта в останньому періоді є результатом збільшення дебіторської заборгованості, кількості грошових коштів та зменшенням поточних зобов’язань.

Рис. 2.12 Проміжний коефіцієнт покриття

Загалом, аналізуючи коефіцієнти платоспроможності (рис. 2.13) на ПАТ «Житомирський маслозавод» за 2007-2011 роки, можна помітити слідуючи особливості:

- на початку 2007 року всі показники знаходяться у допустимих межах; підприємство мало можливість покрити поточні зобов’язання;

-       у кінці 2007 - кінці 2008 років показники різко зменшуються, що викликано значним зменшенням кількості грошових коштів на підприємстві, підвищенням дебіторської заборгованості - зменшення кількості грошових ресурсів на ПАТ «Житомирський маслозавод», що значно понижує його фінансові можливості;

-       із кінця 2008 до кінця 2009 років платоспроможність підприємства зростає;

-       на кінці 2010 року загальний та проміжний коефіцієнти покриття дещо падають (на 2,76% та 41,05% відповідно зменшилися). Це можна пояснити тим, що оборотні активи за 2010 рік збільшилися на 27,93%, а поточні пасиви збільшилися на 31,49% (більше по відношенню до оборотних активів), що і призвело до зменшення загально коефіцієнта покриття. Для підприємства є негативним процесом швидке збільшення пасивів та менш повільне збільшення активів, адже це веде до зменшення фінансових можливостей підприємства внаслідок збільшення заборгованості та зменшення можливостей її погашення. Проміжний коефіцієнт покриття зменшився у більше раз відносно попереднього періоду ніж загальний коефіцієнт покриття. Це пов’язано із збільшенням грошових коштів та дебіторської заборгованості відносно попереднього періоду на меншу величину (-22,53% або зменшення на 22,53%) ніж оборотних активів (збільшення на 27,93%).

-       в останньому періоді усі показники збільшуються, але лише проміжний коефіцієнт покриття знаходиться в оптимальних межах, а інші два показники нижче від цієї межі, що свідчить про неспроможність підприємства розрахуватися за зобов’язаннями найближчим часом.

Рис. 2.13 Коефіцієнти платоспроможності

У першому та другому періодах перевищення даного коефіцієнта одиниці (рис. 2.14) означає перевищення власних коштів над позиковими. У даному випадку підприємство може розрахуватися із кредиторами за всіма зобов’язаннями у разі необхідності. Зменшення коефіцієнта у 3-у періоді відбувається внаслідок зменшення власного капіталу відносно 2-го періоду на 11,47% та збільшення поточних зобов’язань на 149,75%, що призвело до неможливості розрахуватися за усіма зобов’язаннями. Така ситуація продовжується до кінця 2010 року. Із кінця 2008 до кінця 2011 років відбувається стабільний ріст коефіцієнта, що може означати і подальший його ріст.

Рис. 2.14 Коефіцієнт фінансового лівериджу

Коефіцієнти фінансової автономії та заборгованості - два протилежні показники, що можна побачити із (рис. 2.15). Оптимальне значення першого - більше ніж 0,5, другого - менше ніж 0,5. У другому періоді відбуваються позитивні зрушення у структурі балансу (збільшення власного капіталу та швидше зменшення поточних пасивів (на 0,56%) ніж валюти балансу (на 0,07%)). У третьому періоді зменшення власного капіталу на 11,47% відносно попереднього періоду та швидше збільшення поточних пасивів (на 149,75%) ніж валюти балансу (на 48,83%) призвело до значного збільшення заборгованості та зменшення фінансової автономії підприємства.