Материал: Менеджмент підприємств у кризових ситуаціях

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Далі слід визначити обсяги валового доходу від продаж продукції за різними проектами. Для розрахунку валового доходу важливе значення має маржа, яка визначається за кожним видом продукції:

– масло - 12%;

–       спреди - 17%;

–       сухе молоко - 11%;

–       замінники сухого молока - 14%.

Таблиця 3.8

Оптимальні ціни на продукцію ПАТ «Житомирський маслозавод»

Продукція

Оптові ціни, грн.

Маржа, %

Маржа, грн./кг

Оптимальна ціна, грн./кг


грн./т

грн./кг


з ПДВ

без ПДВ


масло

43000

43

12

5,16

4,30

48,16

сухе молоко

20000

20

11

2,20

1,83

22,20

спреди

41000

41

17

6,97

5,81

47,97

замінники сухого молока

37000

37

14

5,18

4,31

42,18


Розрахунок маржі, а також планові обсяги реалізації за напрямками стратегічного розвитку підприємства дає змогу розрахувати валовий прибуток відповідно оптимістичного та песимістичного сценаріїв (табл. 3.9, 3.10).

Таблиця 3.9

Валовий дохід від реалізації продукції ПАТ «Житомирський маслозавод» при умові придбання сировинної зони

Продукція

Оптимальна ціна, грн./кг

Оптимістичний сценарій, т

Песимістичний сценарій, т



обсяг реалізації, т/рік

валовий дохід, тис. грн./рік

обсяг реалізації, т/рік

валовий дохід, тис. грн./рік

масло

48,16

297

14303,5

252

12136,3

сухе молоко

22,20

533,4

11841,4

437

9701,4

спреди

47,97

63,4

3041,3

56,8

2724,7


893,8

29186,2

745,8

24562,4


Таблиця 3.10

Валовий дохід від реалізації продукції ПАТ «Житомирський маслозавод» при диверсифікації виробництва

Продукція

Оптимальна ціна, грн./кг

Оптимістичний сценарій, т

Песимістичний сценарій, т



обсяг реалізації, т/рік

валовий дохід, тис. грн./рік

обсяг реалізації, т/рік

валовий дохід, тис. грн./рік

масло

48,16

279,5

13460,7

237,6

11442,8

сухе молоко

22,20

343,4

7623,5

281,6

6251,5

спреди

47,97

251,3

12054,9

223,7

10730,9

замінники сухого молока

42,18

139,2

5871,5

126,7

5344,2

Всього


1013,4

39010,5

869,6

33769,4


Таким чином, отримуємо, що валовий дохід з ПДВ при реалізації першого проекту становитиме:

– 29186,2 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       24562,4 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

В той же час валовий дохід з ПДВ при реалізації другого проекту становитиме:

– 39010,5 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       33769,4 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

Таким чином, бачимо що валовий дохід з ПДВ більшим є вразі диверсифікації виробництва.

Далі проаналізуємо експлуатаційні витрати по обох проектах за їх структурними елементами (табл. 3.11.).

Таблиця 3.11

Загальногосподарські витрати, грн.

Найменування статті витрат

Придбання сировинної бази

Диверсифікація виробництва


місяць

рік

місяць

рік

1

2

3

4

5

Матеріальні витрати, в т.ч.

5200

62400

3500

42000

знос МШП

1200

14400

200

2400

втрати в межах норми

1100

13200

300

3600

касове обслуговування

100

1200

100

1200

інші витрати

200

2400

300

3600

Витрати на оплату працю та соціальні відрахування

13700

164400

5480

32880

Амортизація


0


0

1 група

25200

302400


0

2 група

14800

177600

17380

208560

Інші операційні витрати

500

6000

800

9600

Всього

62000

744000

28060

303840


Аналізуючи витрати особливе місце слід приділити аналізу амортизаційних відрахувань. Так, у випадку диверсифікації виробництва придбавши відповідні верстати, підприємство буде обліковувати амортизацію за другою групою основних фондів. У разі придбання сировинної зони підприємство фактично має розбити амортизацію на 1 групу, питома вага якої складає приблизно 63% в загальній вартості придбаних основних фондів, та на 2 групу, питома вага якої складає приблизно 37%. Що стосується витрат на оплату праці, то з огляду на придбання сировинної зони планується найняти не більше 5 працівників, оскільки завод, який планується придбати у власність цікавий перш за все з огляду на його зв’язки із безпосередніми виробниками молока. При цьому окрім цих зв’язків основні фонди заводу не становитимуть значний інтерес, і скоріше будуть використовуватися не на повну потужність. В разі диверсифікації виробництва планується прийняти ще 2 працівників для обслуговування обладнання.

Таким чином, експлуатаційні витрати в першому випадку (придбання сировинної бази) складатимуть 744000 грн. на рік, в разі диверсифікації виробництва - 303840 грн. на рік.

Далі проведемо розрахунок чистого прибутку для обох запропонованих проектів розвитку підприємства (табл. 3.12).

Таблиця 3.12

Фінансові результати реалізації альтернативних проектів за різними сценаріями, тис. грн.

Показник

Придбання сировинної бази

Диверсифікація виробництва


Оптимістичний сценарій

Песимістичний сценарій

Оптимістичний сценарій

Песимістичний сценарій

Дохід (виручка) від реалізації продукції

29186,2

24562,4

39010,5

33769,4

Податок на додану вартість

5837,2

4912,5

7802,1

6753,9

Виторг без ПДВ

23349,0

19649,9

31208,4

27015,5

Собівартість продукції

17119,9

14407,7

28006,0

24243,4

Валовий прибуток

6229,0

5242,2

3202,4

2772,2

Операційні витрати

744,0

744,0

303,8

303,8

Прибуток до сплати податку на прибуток

5485,0

4498,2

2898,6

2468,4

Податок на прибуток

1645,5

1349,5

869,6

740,5

Чистий прибуток

3839,5

3148,8

2029,0

1727,8

Рентабельність реалізації

13,7%

12%

5,9%

4,3%

Грошовий потік від проекту

4319,5

3628,8

2237,6

1936,4

Період окупності проекту, років

1,11

1,32

0,47

0,54


Таким чином ми отримуємо, що чистий прибуток від при реалізації проекту з придбання сировинної зони становитиме:

– 3839,5 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       3148,8 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

В той же час чистий прибуток при реалізації другого проекту становитиме:

– 2029,0 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       1727,8 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

Однак, грошовий потік при реалізації проекту з придбання сировинної зони становитиме:

– 4319,5 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       3628,8 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

В той же час грошовий потік

при реалізації другого проекту становитиме:

– 2237,6 тис. грн. за оптимістичним сценарієм;

–       1936,4 тис. грн. за песимістичним сценарієм.

Що стосується строку окупності, то ми отримуємо при оптимістичному сценарії в разі купівлі сировинної зони 1 рік та 2 місяці. Строк окупності проекту з диверсифікації виробництва за оптимістичним сценарієм складає лише півроку.

Наведені вище розрахунки не враховували вплив часу та вартості інвестиційних ресурсів. Далі проведемо аналіз дисконтованих грошових потоків від проекту (Додаток Г).

Чиста поточна (приведена) вартість (Net Present Value (NPV)) - метод оцінки інвестицій, за яким розраховується приведена (дисконтована) вартість прогнозованих в майбутньому надходжень від основної діяльності підприємства (прибутків) і відповідних видатків коштів (наприклад, вартості інвестицій) з застосуванням вибраного коефіцієнту дисконтування (завжди рівного необхідній нормі прибутку). Приведена (поточна) вартість всіх передбачених надходжень коштів (прибутку) мінус приведена вартість очікуваних наявних затрат. Якщо їх різниця позитивна, тобто одержана позитивна чиста приведена вартість, даний проект прийнятний.

Внутрішня норма доходності або IRR - це процентна ставка, при якій чистий дисконтований дохід (NPV) дорівнює 0. NPV розраховується на підставі дисконтованого потоку платежів, до сьогоднішнього дня. Інакше кажучи, для потоку платежів CF, де CFt - платіж через t років (t=1,…,N) і початковій інвестиції в розмірі IC=-CF0 внутрішня норма доходності IRR розраховується в такій спосіб:

                       (3.1)

або

                                        (3.2)

В табличних процесорах до складу фінансових функцій входить функція для обчислення внутрішньої норми прибутковості. У Openoffice.org Calc для обчислення внутрішньої норми прибутковості застосовується функція IRR. Можна визначити IRR за допомогою опції «Підбір параметрів» Microsoft Excel.

Індекс доходності (прибутковості) відображає ефективність інвестиційного проекту. Розраховується по формулі: ІД = НС/І, де НС - справжня вартість грошових потоків, І - сума інвестицій, направлених на реалізацію проекту (при різночасності вкладень також приводиться до теперішньої вартості). До реалізації приймаються проекти із значенням цього показника більше одиниці.

Обрахувавши показники ефективності реалізації проектів з диверсифікації виробництва та придбання сировинної бази, ми отримуємо результати які свідчать, що більш доцільним є реалізація проекту який передбачає придбання нового обладнання та випуску нових видів продукції, тобто проект диверсифікації виробництва. За показниками чистого приведеного доходу та індексу доходності проект диверсифікації кращий ніж проект з придбання сировинної бази. Так, NPV придбання сировинної зони за оптимістичним сценарієм дорівнює 12512,71 тис. грн. (6779,07 - за песимістичним сценарієм), а NPV диверсифікації виробництва за оптимістичним сценарієм дорівнює 13502,38 тис. грн. (11002,06 - за песимистичним) при цьому індекс доходності в разі придбання сировинної зони становитиме 1,6 за оптимістичним сценарієм, а за песимістичним взагалі є меншим за 1 і становить 0,41. Індекс доходності в разі диверсифікації виробництва становитиме 9,2 за оптимістичним сценарієм, а за песимістичним - 7,5. Це пояснюється тим, що величина інвестицій за першим проектом майже в чотири рази більша, а строк окупності проекту майже втричі більший. Так в разі оптимістичного сценарію реалізації проекту з диверсифікації виробництва цей показник дорівнюватиме 0,5 років, а в разі придбання сировинної зони 1,2 роки.

Таким чином, найбільш ефективним проектом для ПАТ «Житомирський маслозавод» є придбання нового устаткування та диверсифікація продукції, що випускається. Цей проект не лише швидко окупається, але й має високий рівень рентабельності.

Аналізуючи ризики реалізації запропонованих проектів слід розпочати з політичних. Політичний чинник повинен вивчатися в першу чергу, оскільки головне політичне питання - це питання про владу. А центральна влада регулює механізм обігу грошей в державі, а також ряд інших ключових умов здобуття основних ресурсів для діяльності будь-якої організації. До того ж саме державне регулювання молочної галузі є важливим чинником її розвитку, а отже і розвитку конкурентного середовища. Тому при реалізації обох проектів слід чітко відстежувати ті зміни на законодавчому рівні, які в подальшому можуть впливати на діяльність підприємства (податкове законодавство, ліцензування, сертифікація, тощо).

Суттєво на ефективність реалізації пропонованих проектів розвитку ПАТ «Житомирський маслозавод» впливають фінансові ризики.

Фінансовий ризик - імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансово-господарської діяльності. Зокрема в разі вкладання великої кількості власних коштів в розвиток на підприємстві може виникнути ризик зниження фінансової стійкості підприємства. Цей ризик генерується недосконалістю структури капіталу, що породжує незбалансованість позитивного та від’ємного грошових потоків підприємства за обсягами. Ризик неплатоспроможності підприємства генерується зниженням рівня ліквідності обігових коштів, що породжує розбалансованість позитивного та від’ємного грошових потоків підприємства в часі. Він може виникати на перших етапах реалізації проектів розвитку підприємства через те, що велика частина ліквідних коштів буде спрямована на забезпечення планових заходів по їх реалізації. Велику увагу керівництву підприємства слід приділити й інвестиційному ризику, який характеризує можливість виникнення фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. Відповідно до видів цієї діяльності розподіляються і види інвестиційного ризику - ризик реального та фінансового інвестування.