Материал: Менеджмент підприємств у кризових ситуаціях

Оскільки проекти, які планується реалізувати ПАТ «Житомирський маслозавод» в довгостроковій перспективі спрямовані на забезпечення експортної діяльності підприємства, то слід зауважити, що необхідно уникати валютних ризиків. Він проявляється в недоотриманні передбачених доходів в результаті безпосереднього впливу зміни обмінного курсу іноземної валюти, що використовується у зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій. Так, імпортуючи сировину і матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенню до національної. Зниження цього курсу визначає фінансові втрати підприємства при експорті готової продукції.

Податковий ризик також має велике значення оскільки підприємство функціонує в загальноекономічній системі держави, а отже є імовірність, що органи державної влади з метою її ефективного регулювання коректуватимуть час від часу податкові важелі. Податковий ризик має ряд проявів: імовірність введення нових видів податків та зборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливість збільшення рівня діючих ставок податків та зборів; зміна строків та умов здійснення окремих податкових платежів; імовірність відміни діючих податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємства.

Велике значення для розвитку ПАТ «Житомирський маслозавод» мають й технологічні ризики, які пов’язані із моральним старінням обладнання. Розвиток науки й техніки призводить до появи нового більш економічного обладнання, що автоматично впливає на собівартість продукції, а отже й на цінову її привабливість.

Також в умовах реалізації будь-якого проекту на підприємстві може виникнути ризик затримки його реалізації або затримки введення в експлуатацію окремого обладнання, що в свою чергу сприятиме збільшенню строків окупності проекту.

Основні чинники конкурентоспроможності проектів:

- прогнозоване зростання попиту на зовнішньому ринку на масло та спреди;

-       отримання сировини з власної сировинної бази;

-       прогнозоване зростання попиту на вітчизняному ринку на сухе молоко та його замінники;

-       стабільно зростаючий попит на продукцію, що пропонує підприємство;

-       наявність великого досвіду роботи в галузі.

Що стосується кількісного аналізу ризиків, то тут слід зауважити, що основне місце серед показників цієї групи займає точка беззбитковості. Об'єм або рівень операцій, при якому сукупний дохід дорівнює сукупним витратам, тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків. Оскільки точка беззбитковості відповідає обсягу продажів продукції, починаючи з якого її випуск повинен приносити прибуток, розрахований для її досягнення обсяг продажів (випуску) зіставляється із проектною потужністю створюваного підприємства.

Аналіз беззбитковості проекту дозволяє виявити залежність розміру прибутку від визначальних факторів: обсягу продажів, зміни ціни продукції, видатків на будівництво підприємства цін на сировину і т.д. Ця інформація з урахуванням бажаного інтервалу значень цін продажу, видатків підприємства і т.д. може використовуватися для оцінки інвестиційного проекту й інвестиційного ризику.

Провівши розрахунки (Додаток Д) було встановлено, що точка беззбитковості для проекту який передбачає придбання сировинної зони складає 1799,4 тис. грн., або 55,1 т. продукції відповідно до її асортименту. Що ж стосується проекту, який передбачає диверсифікацію виробництва, то точка беззбитковості дорівнює 1078,9 тим. грн. або 28 т. продукції відповідно до її асортименту. Така велика різниця (майже вдвічі) пояснюється тим, що рівень виробництва за другим проектом більший ніж за першим. І хоча придбання сировинної зони передбачає значне зменшення змінних витрат, все ж постійні витрати вище за першим проектом. Також за першим проектом вищий рівень прибутку, а от питома вага прибутку у валовому доході - навпаки більша за проектом диверсифікації виробництва. Таким чином, бачимо що цей проект є більш ефективним.

Далі перейдемо до аналізу чутливості, тобто проаналізуємо вплив на рівень ефективності проекту зміни окремих його параметрів: обсягу реалізації продукції; ставки дисконту; величини інвестицій.

Розрахунки цієї частини проекту представлені в Додатку Е.

Слід зауважити, що аналіз чутливості пропонованих проектів від обсягу реалізації продукції показав, що чим менший обсяг реалізації тим меншим є показник чистого приведеного доходу (NPV) (рис. 3.2, 3.3). при цьому при реалізації проекту з придбання сировинної зони можливий розвиток сценарію при якому показник чистого приведеного доходу буде мати від’ємне значення.

Рис. 3.2 Аналіз чутливості проекту придбання сировинної зони від обсягу реалізації продукції

Рис. 3.3 Аналіз чутливості проекту диверсифікації виробництва від обсягу реалізації продукції

Аналіз чутливості пропонованих проектів від зміни обсягу інвестицій показав, що показник чистого приведеного доходу (NPV) буде вищим, якщо обсяги інвестицій скорочуватимуться. Так, при диверсифікації виробництва NPV складатиме 16202,86 тис. грн. за умови скорочення обсягу інвестицій на 20%, при збільшенні інвестування NPV зменшиться від базового значення майже на 28%. Проект придбання сировинної зони також є дуже чутливим до змін обсягів інвестування. Так, NPV складатиме 15015,25 тис. грн. за умови скорочення обсягу інвестицій на 20%, при збільшенні інвестування NPV зменшиться від базового значення на 25%. Загалом можна зробити висновок, що проект, який передбачає диверсифікацію виробництва є більш чутливим до зміни обсягів інвестування.

Рис. 3.4 Аналіз чутливості проектів від зміни обсягу інвестицій

Разом з тим, слід зауважити що зменшення обсягів інвестування при реалізації пропонованих проектів розвитку підприємства є досить малоймовірне, оскільки і сировинна зона і новітнє обладнання для випуску нових видів продукції мають цілком конкретну ціну, коливання якої в бік зменшення фактично неможливе.

Рис. 3.5 Аналіз чутливості проектів від зміни ставки дисконту

Аналіз чутливості проектів від зміни ставки дисконту показав, що її збільшення призводить до автоматичного зменшення рівня чистого приведеного доходу (NPV) (Додаток Е). Так, при збільшенні її до 25% у випадку придбання сировинної зони NPV зменшиться на 62% і складатиме лише 4701,2 тис. грн. В той же час збільшення ставки дисконту до 25% при реалізації проекту диверсифікації виробництва призведе до зменшення NPV майже вдвічі. Таким чином можна говорити про меншу чутливість цього проекту до зміни ставки дисконту ніж проекту з придбання сировинної зони.

При реалізації проектів на практиці всі змінні впливають на ефективність проекту одночасно, погіршуючи або поліпшуючи її. При цьому слід зауважити, що ці процеси можуть відбуватися як в один бік, тобто погіршувати або покращувати ефективність, так і різним чином впливаючи на неї. Тому слід застосувати аналіз сценаріїв.

Аналіз сценаріїв - це техніка аналізу інвестиційного ризику, яка дає змогу враховувати чутливість NPV до коливання вхідних змінних, а також інтервал, в якому перебуває їх імовірнісне значення.

На підставі даних аналізу чутливості було сформовано три сценарії за кожним із проектів (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Набір значень вихідних змінних для аналізу сценаріїв розвитку проектів

На підставі наведених даних було визначено показники ефективності проектів. Альтернативи було порівняно за середнім значенням NPV з урахуванням імовірності настання кожного сценарію (табл. 3.11). показники імовірності настання кожного сценарію встановлено емпірично на базі роботи аналогічних об’єктів.

Таблиця 3.14

Характеристики сценаріїв розвитку проектів

Отже, ми отримуємо, що середні значення чистого приведеного доходу становлять:

- для проекту придбання сировинної зони - 11067,57 тис. грн.;

-       для проекту диверсифікації виробництва - 11488,22 тис. грн.

виходячи з правил роботи з критерієм чистого приведеного доходу можна стверджувати, що обидва проекти є прибуткові, оскільки NPV обох більший за нуль. Через достатню обмеженість ПАТ «Житомирський маслозавод» в фінансових ресурсах пропонується реалізація другого проекту. По-перше, строки окупності цього проекту майже втричі менші за строки окупності проекту з придбання сировинної зони. По-друге, саме диверсифікація виробництва продукції, є найбільш сприятливим стратегічним напрямком розвитку ПАТ «Житомирський маслозавод»з огляду на конкуренцію на ринку молочної продукції України.

Висновки до розділу 3

Розробка антикризової стратегії діяльності підприємства складається з таких етапів: перший етап - визначення місії новостворених підприємств або перегляд місії і системи цілей для вже існуючих; другий етап - аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів кризової ситуації на підприємстві; третій етап - аналіз альтернатив і вибір адекватної антикризової стратегії. Антикризове управління повинно починатися з моменту виникнення ідеї про створення підприємства.

В умовах ПАТ «Житомирський маслозавод» в 2012 р. простежується загроза зниження комплексного показнику ризиків. Тому, виникає нагальна потреба застосування економічних методів, направлених на підвищення платоспроможності, ліквідності та ділової активності, що одночасно дозволить знизити рівень господарського ризику підприємства. На нашу думку, більш ефективним є застосування економічних методів зниження ризиків, оскільки це, насамперед, сприяє підвищенню показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, фінансової стійкості та ділової активності підприємства.

Виходячи з аналізу діяльності ПАТ «Житомирський маслозавод», його маркетингової позиції на ринку, можна стверджувати що для подальшого розвитку підприємству необхідно обрати певну стратегію. Перша стратегія - повне забезпечення потреб підприємства в сировині за рахунок придбання сировинної бази, що передбачає вибір альтернативи придбання певних об’єктів. Що стосується другої стратегії, то вона спрямована на диверсифікацію виробництва, тобто необхідно обрати альтернативний шлях розвитку, що передбачає придбання устаткування для виробництва за новою сучасною технологією спредів та замінників сухого молока. Ця технологія дозволить одночасно скоротити витрати на собівартість продукції, і разом з тим забезпечить належний обсяг випуску, що дасть змогу швидко охопити ринки.

Провівши аналіз доцільності та ефективності реалізації зазначених альтернатив приходимо до висновку, що найбільш ефективним проектом для ПАТ «Житомирський маслозавод» є придбання нового устаткування та диверсифікація продукції, що випускається. Цей проект не лише швидко окупається, але й має високий рівень рентабельності.

ВИСНОВКИ

Аналіз проведений в даній роботі дозволяє дійти таких висновків:

. Поняття „криза на підприємстві” охоплює всі ланки середовища існування підприємства. У внутрішньому середовищі найімовірнішими причинами появи кризових явищ є невідповідність прийнятих підходів до управління підприємством умовам його існування, застарілі технології та інші фактори. У зовнішньому середовищі до змін на підприємстві можуть призвести зміни у законодавстві, політиці держави відносно умов існування організації та факторам мікросередовища та макросередовища.

. Криза на підприємстві може привести як до позитивних змін, так і до зменшення його прибутків чи до банкротства. Робота із новим постачальником, який пропонує вигідні умови співпраці, вихід на нові ринки із вигідними умовами конкуренції та наявністю покупців на товари фірми, які за умови відповідної пропозиції відповідних запитам покупців товарів та послуг зможуть допомогти організації наблизитися до її цілі. Водночас ті ж фактори мають можливість привести і до краху підприємства за невідповідної політики, яка проводиться по відношенню до них. Тому необхідно вчасно виявляти всі зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищах існування організації, які можуть вплинути на її діяльність.

. Задля вчасного виявлення можливої появи кризових явищ на підприємстві та якомога повнішого аналізу причин їх появи та масштабів загрози є необхідним впровадження та виконання в організації функцій антикризового менеджменту та функціонування відповідного до конкретних умов існування підприємства аналізу кризових явищ.

. Державне регулювання антикризового менеджменту в Україні має бути покращено за рахунок передбачення адміністративної відповідальності ліквідаторів, розширення транскордонного регулювання банкрутства та інших змін. Але, незважаючи на вищезгадані положення, законодавче регулювання антикризового менеджменту в Україні знаходиться на високому рівні.

. Об’єктом дослідження в даній роботі виступає Публічне акціонерне товариство «Житомирський маслозавод». Фінансова ситуація на ПАТ «Житомирський маслозавод» за останні 5 років значно покращилася, але незадовільним фактором є скорочення росту оборотних активів у 2010-2011 роках. Враховуючи позитивну динаміку росту платоспроможності за останні 5 років, можна прогнозувати покращення фінансового становища товариства у наступних періодах, хоча не виключені й зміни ситуації у гіршу сторону, як у 2008-2009 роках. Загалом, аналізуючи коефіцієнти платоспроможності на ПАТ «Житомирський маслозавод» за 2007-2011 роки, можна помітити слідуючи особливості: на початку 2007 року всі показники знаходяться у допустимих межах; підприємство мало можливість покрити поточні зобов’язання; із кінця 2008 до кінця 2009 років платоспроможність підприємства зростає; на кінці 2010 року загальний та проміжний коефіцієнти покриття дещо падають (на 2,76% та 41,05% відповідно зменшилися). Це можна пояснити тим, що оборотні активи за 2010 рік збільшилися на 27,93%, а поточні пасиви збільшилися на 31,49% (більше по відношенню до оборотних активів), що і призвело до зменшення загально коефіцієнта покриття. Для підприємства є негативним процесом швидке збільшення пасивів та менш повільне збільшення активів, адже це веде до зменшення фінансових можливостей підприємства внаслідок збільшення заборгованості та зменшення можливостей її погашення.