25.Форми роботи шкільних клубів.

Форми клубної та гурткової роботи: 1. Інформаційні: - лекція; - бесіда; - диспут та дискусія; - усний журнал; - зустрічі зі спеціалістами; - екскурсія та тематична подорож; - вивчення досвіду роботи та інше. 2. Ілюстративно-показові: - виставки робіт; - фотовиставка; - тематична газета; - вернісаж; - експозиція; - колаж та ін.; 3. Практичні - театралізоване свято; - тематичний виховний захід; - семінар-практикум; - рольова гра; - наукове дослідження та ін. Форми проведення занять добираються керівниками гуртків, клубів, спортивних секцій на власний розсуд і спрямовані на задоволення потреб у творчому розвитку, створення умов для формування творчо розвиненої, соціально зрілої та психологічно адаптованої особистості, розвиток пізнавальних інтересів та здібностей учнів.

26. Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді як координатор позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування.

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України – позашкільна еколого-натуралістична освіта учнівської молоді, яка вміло поєднує загальні та регіональні проблеми, є на сьогодні найбільш значущою.

Провідною установою в галузі розвитку позашкільної біологічної, екологічної, аграрної освіти є Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (далі – НЕНЦ). Директор закладу: професор, доктор педагогічних наук Вербицький Володимир Валентинович.

НЕНЦ координує роботу 97 профільних позашкільних навчальних закладів (станцій юних натуралістів, еколого-натуралістичних центрів), 5 філій, 3 дитячих ботанічних сади, а також роботу профільних відділень палаців та будинків творчості дітей та юнацтва, дитячі ботанічні сади, понад 5,8 тис. творчих учнівських об’єднань за 69 профілями, які працюють на базі обласних, районних та міських еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів), охоплення дітей та учнівської молоді складає майже 94 тис. осіб. Заклад співпрацює з профільними науковими установами, за допомогою міжнародних конкурсів та програм інтегрується в світовий освітній простір.

Відповідно до Статуту, затвердженого Міністерством освіти і науки України, Центр працює за 12 напрямами:

• еколого-природоохоронний;

• дослідницько-експериментальний;

• бібліотечно-бібліографічний;

• реабілітаційно-оздоровчий;

• туристсько-краєзнавчий;

• декоративно-прикладний;

• допрофесійної підготовки;

• методичний; видавничої діяльності;

• підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних працівників позашкільних та інших навчальних закладів, установ, організацій;

• підготовка фахівців відповідних освітніх кваліфікацій;

• здійснення комплексу науково-дослідних робіт у галузі еколого-натуралістичної та природоохоронної діяльності;

• здійснення міжнародних зв’язків.

Для реалізації освітніх завдань НЕНЦ має необхідну матеріальну базу: сільськогосподарський, зоолого-тваринницький та квітково-декоративний комплекси, метеомайданчик, дендропарк “Юннатівський”, Народний музей хліба, Всеукраїнський профільний табір оздоровлення та відпочинку “Юннат”, їдальня. Помологічна колекція Центру нараховує понад 500 сортів плодових та кісточкових культур, ампелографічна – 200 сортів винограду, колекція квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту – 620, закритого – 180 видів. У тваринницькому комплексі вирощуються 45 порід кролів та 100 порід сільськогосподарської птиці. У навчальній тематичній експозиції аквакомплексу - понад 100 видів акваріумних риб та рептилій, 120 видів водних рослин.

Родзинкою НЕНЦ є дендрологічний парк «Юннатський» (загальна площа - 13,7 га). Територія парку є частиною парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Березовий гай". У березні 2006 року територія НЕНЦ отримала статус дендрологічного парку місцевого значення "Юннатський".

На базі Всеукраїнського профільного оздоровчого табору «Юннат» систематично проводиться зимове та літнє оздоровлення переможців всеукраїнських конкурсів, акцій, операцій.

Щорічно проводяться понад 50 організаційно-масові заходів (очного-заочного типу).

Для вирішення завдань допрофільної підготовки, соціальної інтеграції та професійного самовизначення учнів на базі НЕНЦ працює Природнича школа учнівської молоді. Навчання у Школі здійснюється у наукових відділеннях за напрямами: природничий (із секціями біології, хімії, біоінформатики тощо); аграрний (із секціями агрономії, садівництва, лісознавства, бджільництва, ветеринарії тощо); декоративно-прикладний (із секціями народних ремесел, флористики та фітодизайну тощо); людинознавчий (із секціями психології, соціології, медицини тощо); наукових стажувань тощо.

Тобто, НЕНЦ – це сучасний заклад освіти, який надає знання в галузі біології, екології та агрономії сотням учнів та студентів, поглиблює уявлення про навколишній світ, формує екологічну культуру особистості. НЕНЦ - це багатофункціональна установа, де кожна дитина і доросла людина може потрапити в атмосферу світу природи.

27. Навчальні екскурсії з хімії.

Навчальна екскурсія - це особлива форма організації навчально-виховного процесу на уроках.

Під час екскурсії учні, перш за все, переконуються в тому, що хімія "існує» не тільки і кілька в пробірках і колбах хімічного шкільного кабінету, але в набагато більшому ступені застосовується на виробництві, в сільському господарстві, в медицині, граючи у всіх областях діяльності людина найважливіші ролі.

Під час екскурсій учні безпосередньо знайомляться з властивостями і застосуванням багатьох хімічних речовин і матеріалів, деякі з яких вони вивчали на уроках хімії. Наочне сприйняття хімічних процесів, що здійснюються на різних установках, формує яскраві вистави, що дозволяють розвивати і поглиблювати теоретичні знання учнів.

Екскурсії мають величезне виховне значення, так як учні знайомляться Не тільки з технікою, приладами та установками, а й спостерігають працю людей різних спеціальностей і кваліфікації.

Об'єктами екскурсій по хімії, поряд з підприємствами хімічної та переробний промисловості, можуть бути самі різні хімічні, санітарно-гігієнічні, медичні, ветеринарні, відомчі лабораторії підприємств, медичних установ, водозабірних та водоочисних споруд, об'єктів харчової промисловості, аптеки, склади мінеральних добрив, тваринницькі комплекси, музеї, виставки і т.д.

Вибір об'єкта екскурсії з хімії повинен здійснюватися з урахуванням відповідності навчальній програмі і рівню знань учнів, а також повної безпеки учнів при відвідування об'єкта.

При підготовці до екскурсії вчителю необхідно виконати цілий ряд організаційних заходів.

Напередодні екскурсії вчитель роз'яснює учням мету екскурсії; призводить короткі дані про об'єкт і дає вказівки, на що зверніть увагу під час його відвідин; повторює теоретичний матеріал, Який необхідний для кращого розуміння хімічних процесів на об'єкті; проводить інструктаж з правил поведінки і техніки безпеки під час екскурсії; уточнює час і маршрут проїзду учнів до місця збору; оголошує завдання, яке необхідно виконати і оформити за результатами екскурсії; при необхідності ділить учнів на окремі групи з призначенням старших по групі.

При проведенні екскурсії на виробничі об'єкти може бути рекомендована наступна послідовність вивчення об'єкта:

1. Коротка характеристика даного виробництва (історія, значення в економіці регіону, перспективи розвитку).

2. Основні продукти виробництва (відвідування складу готової продукції).

3. Сировина, його видобуток, переробка, доставка, зберігання і т.д.

4. Основні хімічні реакції, що лежать в основі підготовки та переробки сировини до виходу готового продукту виробництва.

5. Основні етапи та технологічні лінії виробництва; окремі апарати і пристрої, в яких здійснюються виробничі процеси.

6. Наукові принципи, які використовуються на даному виробництві (визначення оптимальних умов проведення реакцій, комплексне використання сировини, циркуляційна технологія, протитечія реагуючих речовин, теплообмін, каталізатори і т.д.).

7. Хімічні професії на даному виробництві, можливості їх отримання, кращі за професією.

8. Соціальне та медичне забезпечення працюючих, екологічна обстановка на робочих місцях і навколо підприємства.

9. Заключна бесіда на об'єкті. Відповіді на питання учнів.

10. Підведення підсумків екскурсії (поза об'єктом).

Залежно від конкретного об'єкта екскурсії дана схема може бути змінена. У будь-якому випадку, необхідно планувати і проводити екскурсії так, щоб Отримати максимальний дидактичний ефект. За результатами екскурсії учні оформляють звіт за планом, розробленим учителем . Під час усного опитування або бесіди вчитель з'ясовує засвоєння учнями основних питань виробництва (сировина, хімізм виробництва)

28.Позашкільний навчальний заклад ман України.

Мала академія наук України (далі МАН) – освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.

Історія

20–30-ті роки ХХ ст. – початок формування гуртків, на заняття яких запрошувались вчені, що залучали дітей до експериментальної, дослідницької, пошукової роботи у різних галузях знань.

1939 рік – звернення Академії наук України щодо підтримки роботи з талановитими дітьми і учнівською молоддю – членами наукових гуртків.

1947 рік – початок роботи першого наукового товариства учнів (НТУ) – «Товариства науки і техніки школярів» у м Києві.

1950 рік – проведення в м. Києві першої учнівської науково-практичної конференції.

1960–90-ті роки – створення малих академій наук учнівської молоді та наукових товариств учнів у різних регіонах України

2015 рік – Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначає Малу академію наук України як мережу формування інтелектуального капіталу нації та виховання майбутньої наукової зміни. МАНУ має забезпечувати дослідницько-експериментальну, наукову, конструкторську, винахідницьку та пошукову діяльність творчої молоді України.

2018 року діяльність МАН одержала світове визнання: Мала академія наук України отримала статус Центру наукової освіти ІІ категорії під егідою ЮНЕСКО. Відповідне рішення було одноголосно прийняте на 39-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. МАН – перша і єдина в Україні освітня структура, що має такий престижний статус. Це надає ексклюзивні можливості для сотень тисяч дітей і педагогів, сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені та розвитку освітньої дипломатії.

У вересні 2018 року Мала академія отримала статус Академії Copernicus. Ця мережа об’єднує 37 країн і спрямована на популяризацію програми Європейського Союзу зі спостереження за Земною поверхнею. Україна стала однією з перших країн – не членів ЄС, яка увійшла до цієї поважної організації. Статус Академії Copernicus відкриває українським школярам і дослідникам доступ до даних 29-ти європейських супутників, дає можливість брати участь у міжнародних заходах у сфері дистанційного зондування Землі.

Нині Мала академія проводить активну міжнародну діяльність, ефективно працює над зміцненням авторитету України за кордоном як держави, що має унікальний позитивний досвід щодо створення системи підтримки обдарованих дітей. На 2019/2020 н. р. МАН має 146 постійних партнерів у сфері освіти, науки, дипломатії та музейної справи у 35 країнах світу.

Територіальні відділення МАН є у всіх регіонах України. Їхню роботу координує Національний центр «Мала академія наук України». Це заклад подвійного підпорядкування – Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України.

Ключова роль у вихованні юних дослідників належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам МАН. Загальна кількість педагогів та науковців, що працюють з обдарованими дітьми, становить приблизно 8,6 тис., серед яких близько 1,8 тис. викладачів є кандидатами наук, 500 – докторами наук.

Визначним заходом МАН є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. Конкурс відбувається під егідою Міністерства освіти і науки України. Організацію І і ІІ етапів здійснюють місцеві органи управління освітою; координують їх проведення територіальні відділення МАН України. Оператором ІІІ етапу є Національний центр «Мала академія наук України».

Сьогодні МАН виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до закладів вищої освіти, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати.

29.Підготовка та захист науково-дослідницьких робіт учнями в Малій академії наук учнівської молоді.

Для успішного виконання науково-дослідницької роботи необхідно скласти програму наукового дослідження, яка є чітко спланованим процесом вивчення актуальних тем і проблем дослідження, розгляду підходів до дослідження, визначення шляхів їх розв’язання, виконання встановлених завдань та їх апробування.

Основні етапи виконання наукової роботи:

Перший етап – підготовка до виконання науково-дослідницької роботи:

- вибір теми науково-дослідницької роботи;

- формулювання назви роботи;

- осмислення проблеми дослідження;

- визначення мети і завдання роботи;

- виділення об’єкта та предмета дослідження;

- вибір методів наукового дослідження;

- складання програми та плану роботи.

Другий етап – виконання науково-дослідницької роботи:

а) теоретична частина:

- добір фактичного наукового матеріалу з теми дослідження;

- складання бібліографії;

- аналіз одержаного наукового матеріалу;

- прийняття рішення щодо теми дослідження;

б) практична частина:

- проведення досліду (експерименту), розробка конструкції;

- обробка та оцінка результатів роботи;

- прийняття рішення та надання рекомендацій за результатами роботи;

Третій етап – написання та оформлення рукопису роботи, тексту доповіді

та тез;

- оформлення ілюстративного матеріалу;

- підготовка та налагодження макетів, моделей, приладів тощо

до демонстрації.

Четвертий етап – захист науково-дослідницької роботи:

- заочне оцінювання науково-дослідницьких робіт;

- оцінювання навчальних досягнень з базової дисципліни;

- захист науково-дослідницької роботи.

Науково-дослідницька робота учня-члена МАН повинна містити в собі

такі елементи наукової роботи:

тема дослідження відображає основний зміст наукової роботи

і визначається її кінцевим результатом;

мета дослідження вказує на кінцевий результат роботи, на об’єкт

дослідження і шлях досягнення кінцевого результату;

завдання дослідження випливають із аналізу міри вивченості об’єкта

ПІД кутом зору поставленої мети і мінімуму питань, вирішення яких

необхідно для її досягнення;

методика кожного дослідження показує, як слід вирішувати завдання

дослідження згідно ункту його плану;

сутність дослідження – встановлення загальних та виявлення

індивідуальних характеристик досліджуваного об’єкта, систематизація і

обробка даних на основі аналітичного і експериментального досліджень;

результати дослідження – узагальнення одержаних результатів

дослідження і основних закономірних явищ, що вивчаються, у тому числі і

нових;

висновки і рекомендації; висновки включають основні результати

проведеного дослідження, а рекомендації показують шляхи, методи і форми

їх практичного використання.

30. Організація наукової роботи з хімії у літніх профільних таборах

Вивчаючи особливості організації позаурочної діяльності школярів за проектною технологією, ми прийшли до висновку, що літній профільний табір стане одним з тих середовищ, де можливо у повній мірі розкрити потенціал проектної діяльності у створенні умов для вияву, реалізації і розвитку самостійності учнів.