Профільний табір дозволяє найбільш повно реалізувати потенціал школяра в обраній галузі знань: сприяти його самореалізації у творчому процесі, дає можливість поглибити знання із профільних предметів, адже діяльність у вільний час володіє особливою формуючою силою.
Провідні ідеї навчально-пізнавальної роботи літнього табору: залучення кожного учня до пізнавального процесу, причому не пасивного оволодіння знаннями, а активної самостійної пізнавальної діяльності, застосування знань, набутих протягом навчального року, на практиці і чіткого усвідомлення, де, яким чином і з якою метою ці знання можуть бути застосовані; широке спілкування школярів із педагогами та ровесниками із різних шкіл свого регіону, забезпечення комунікативної компетенції школярів; постійне випробовування своїх інтелектуальних, фізичних, моральних сил для виявлення прогалин і вміння вирішити їх шляхом самоаналізу.
Мета і завдання проектної діяльності учнів у таборі: організація самостійної творчої діяльності; стимулювання інтелектуальної активності учнів; ознайомлення і використання різноманітних форм та методів пізнавальної та практично-дослідної діяльності школярів у польових умовах; оволодіння уміннями планувати і програмувати власний пізнавальний рух; оволодіння комунікативною компетентністю у поєднанні з компетентністю вирішення навчальних і професійних проблем як універсальним способом соціалізації; організація співтворчості між педагогами та школярами; діагностика, що дає змогу оцінювати динаміку розвитку кожного школяра
Навчальна складова діяльності школярів, що входять до секції хімії складається з двох частин. До першої частини (колективна діяльність) входять настановча та вступна бесіди, консультації, здійснення пробного спільного проекту. Другу частину (індивідуальна та групова діяльність) складає безпосередньо самостійна робота школярів над обраним проектом.
Тематика проектних робіт із хімії покликана забезпечити поглиблення і розширення теоретичного та практичного досвіду школярів. У процесі вивчення хімії у літньому профільному таборі залучаються місцеві відомості, як найбільш знайомі та найбільш цікаві для дослідження, що дозволяє реалізувати регіональний, екологічний аспекти. При виконанні проектів школярі орієнтуються на умови природного середовища, екологічну ситуацію, наявні промислові господарства, історико-культурні традиції регіону
Для проектних досліджень школярам були запропоновані такі орієнтовні тематичні напрями: „Моніторинг природних джерел води”, „Кислотні дощі”, „Вивчення екологічного стану ґрунту”, „Дослідження атмосферного повітря”, „Дослідження харчових продуктів”, „Хімія побуту. Накип та його видалення”, „Хімія у житті сільського жителя”, „Кислоти у природі”, „Як боротися із засміченням прилеглої території табору”, „Виведення плям різного походження у польових умовах” тощо .
Протипожежна безпека та заходи її профілактики - складова частина хімічних знань. Тому при вивченні хімії потрібно озброювати учнів знаннями правил протипожежної безпеки і домагатися їх виконання колі, в побуті, на виробництві. У зв'язку з цим важливого значення набуває організація екскурсії до пожежної частини.
Метою екскурсії було ознайомлення з реакціями, що використовуються у якісному хімічному аналізі – їх видами, методикою проведення тощо. Стислий огляд найбільш широко вживаних якісних реакцій та їх застосування на практиці
Мета екскурсії: простежити шлях, який проходить вода, доки стане придатною для споживання. Ознайомлення з методами очищення води, які нині використовує підприємство. Ознайомитися з повною технологічною схемою роботи водоочисної станції, та основними процесами підготовки питної води для споживачів (від освітлення та фільтрування до приготування та подачі у будинки).
ознайомитись з роботою хіміко-бактеріологічної лабораторії станції, де досліджуються та контролюються, відповідно до встановлених норм, проби води до та після очищення. Можливість порівняти річкову воду з питною і переконатися, що на виході в розподільну мережу міста питна вода повністю відповідає нормам.
Знайомство з технологічною схемою та особливостями процесу виробництва цукру, побачили роботу сучасних видів технологічного обладнання, відвідали заводську лабораторію.
Конференція «Юний дослідник»
залучення обдарованої учнівської молоді до проведення експериментально-дослідницької роботи з різних напрямків природничих наук, сільського господарства, підтримки еколого-натуралістичної творчості, підвищення ефективності і якості дитячого дослідництва й підготовки юних дослідників до участі в конкурсах-захистах МАН України та вибору майбутньої професійної діяльності, удосконалення творчої співпраці з науковцями педагогів закладів загальної середньої та позашкільної освіти області.
Конференція «Хімія в моєму домі»
Розвивати знання учнів про прикладне значення хімії, її позитивний та негативний вплив на життя та здоров’я людини. Розкрити значення знань з хімії для складання власного ставлення до побутової хімії та косметики. Встановити позитивні та негативні аспекти використання готових побутових засобів та косметики. Довести, що хімічний склад переважно всіх побутових та косметичних засобів негативно впливає на здоров’я людини. Запропонувати альтернативні, абсолютно безпечні рецепти миючих та косметичних засобів.
Конференція познайомить учнів з різноманіттям речовин, що використовуються в побуті та повсякденному житті, навчить грамотно і безпечно користуватися ними. Самостійні дослідження учнів і придбані практичні знання, вміння і навички допоможуть відповісти на проблемні питання та питання навчальної теми, навчать доступно, наочно представляти досить складний теоретичний матеріал і пов'язувати його з практичною діяльністю людини.
Конференція «Хімічна та екологічна освіта: стан та перспективи розвитку»
полягає в обґрунтуванні шляхів формування компетентності з хімічної безпеки, виявлення обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень та створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві
Класичне обладнання кабінету хімії для проведення дослідів
Вивчення хімії неможливе без виконання лабораторних, практичних робіт, в процесі виконання яких діти не лише отримують знання, а й переводять їх у практичне русло. Тому кожен кабінет хімії має мати необхідне для цього обладнання:
Набори хімічного посуду, що включають в себе різні за об’ємом, формою колби, склянки для зберігання речовин з кришками, пробірки, чашки випарювальні та Петрі, піпетки та інше;
Приладдя для демонстрацій та проведення робіт: штативи лабораторні з необхідними комплектуючими;
Друкована продукція: інструкції, картки з завданнями та необхідними підказками, роздатковий матеріал, наочність;
Хімічні реактиви.
Інноваційне обладнання для кабінету хімії
На уроках хімії вчитель часто оперує уявними поняттями, тому інколи дітям важко зрозуміти, що таке хімічна реакція, електронна конфігурація, атом тощо. Для роз’яснення використовуються моделі або демонстраційні друковані посібники у вигляді схем, малюнків. Комп’ютеризація кабінету хімії піднімає на вищий рівень навчальний процес, даючи можливість дітям зрозуміти складні поняття та процеси.
За допомогою комп’ютера, мультимедійної дошки, проектора здійснювати:
Показ відеофрагментів та фільмів заданої тематики;
Побудову та розгляд комп’ютерних моделей;
Вивчення хімічних процесів.
Це сприяє інтенсифікації процесів навчання та привчає учнів до необхідних в майбутньому технологій наукового пошуку з використанням систем візуалізації.
Для створення постійних та змінних експозицій у кабінеті — таблиці з періодичною системою елементів, правилами техніки безпеки, інформацією про видатних вчених-хіміків тощо;
Для візуалізації основних понять — об’ємні моделі кристалічної решітки, набір для складання молекул з атомів.
Для практичних занять — комплекти для проведення дослідів та необхідні реактиви, прилади, цифрові вимірювальні комплекси та інше обладнання для проведення занять
Як стверджують дослідники, бажаний педагогічний ефект демонстрування відеофрагментів досягається завдяки поєднанню їх з іншими методами та засобами навчання – реальні демонстраційні та лабораторні досліди, самостійна робота з підручником, моделювання, використання таблиць тощо. Віртуальні досліди можуть бути використані для ознайомлення учнів з технікою виконання експерименту, хімічним посудом та обладнанням у кабінеті хімії або вдома. Це допомагає їм краще підготуватися до проведення подібних дослідів в реальних умовах. Проведення віртуальних експериментів дає змогу учням оволодіти навичками запису спостережень, складання звітів та їх аналізу. Водночас наявні в літературі узагальнення свідчать про неоднозначність впливу самостійної взаємодії учнів з віртуальним середовищем на зростання та стійкість пізнавальної мотивації до експерименту в реальних умовах. Доведено, що попередня підготовка учнів до уроків з використанням віртуальних хімічних лабораторій суттєво зменшує середнє значення коефіцієнта інтересу до реального експерименту.
критеріями відбору відеоматеріалів мають бути:
• безпечність;
• бездоганна техніка виконання дослідів;
• використання простого обладнання;
• наочність;
• наявність пояснень.
Щодо першої вимоги: чи може віртуальний дослід становити небезпеку? Зрозуміло, що безпосередньої небезпеки для здоров’я учнів у ньому немає, однак існує прихований небезпечний чинник. Відеозапис, у якому експериментатор виконує дослід із порушенням правил техніки безпеки, сприятиме формуванню в учнів неправильних уявлень про безпечні прийоми виконання лабораторних операцій. Це може призвести до прикрих наслідків під час проведення учнями реального експерименту. Так, К. Я. Парменов зауважував, що виконання демонстраційних дослідів абияк, із застосування наперед неправильних або не властивих лабораторній техніці прийомів свідчить про низьку культуру хімічного експерименту. Натомість систематично використовувані вчителем правильні прийоми виконання дослідів поступово стають здобутком учнів [133, с. 146, 147]. На нашу думку, якщо вчитель, демонструючи відеозапис недосконалого проведення досліду, акцентує увагу на тому, що саме неправильно робить експериментатор, залучає учнів до виявлення огріхів у техніці виконання досліду, то використання такого відеофрагмента справлятиме позитивний вплив на формування експериментальних умінь. Підтвердженням цього є дослідження Ю. Суріна [165; 166]. Однак тактй підхід потребує додаткових витрат навчального часу, тому доцільніше використовувати відеозаписи дослідів, техніка виконання яких є бездоганною
Під експериментом (від лат. Experimentum-випробування) розуміють спостереження досліджуваного явища за певних умов, що дозволяють Слідкуйте за ходом явища і повторювати його при дотриманням ЦИХ умов. Хімічний експеримент сприяє розвитку самостійності, підвищує інтерес до хімії, т. К. В процесі його виконання учні переконуються Не тільки в практичному значенні такої роботи, але і мають можливість творчо застосовувати свої знання.
Розрізняють навчальний демонстраційний експеримент і учнівський експеримент - практичні роботи, лабораторні досліди і експериментальні завдання.
Демонстраційний експеримент проводить учитель в класі. В ході якого учні під керівництвом викладача навчаються спостерігати, виділяти істотне в досвіді і правильно пояснювати побачене. При цьому акцентується увага на тих прийомах і операціях, які ще недостатньо відпрацьовані або зовсім НЕ сформовані, але який будуть потрібні на одному з найближчої занять, а також на дотримання техніки безпеки при роботі. Але демонстрації НЕ виробляють потрібні експериментальні вміння і навички, тому повинні доповнюватися лабораторними дослідами, практичними роботами і експериментальними завданнями.
Лабораторні досліди - вид самостійної роботи, що передбачає виконання хімічних дослідів на будь-якому етапі уроку для більш продуктивного засвоєння матеріалу і отримання конкретних, усвідомлених і міцних знань. Виконання дослідів Займає не весь урок, а тільки частина його. Практичні роботи бувають двох видів: що проводяться за інструкцією і експериментальні завдання. Інструкція - Орієнтовна основа діяльності учнів. При складанні інструкцій, на початковому етапі вивчення хімії, детально викладається кожний етап виконання досвіду. У міру засвоєння експериментальних умінь розробляються інструкції більш згорнуті. Експериментальні завдання містять НЕ інструкцію, а тільки умова. Розробляють план рішення задачі і здійснюють їх учні самостійно.
Виконуючи лабораторні досліди, практичні роботи, Вирішуючи експериментальні завдання, учні працюють самостійно під керівництвом вчителя. При виконанні учнівських експерименту, необхідно контролювати роботу учнів і звертати увагу на: вміння користуватися реактивами, посудом і другим обладнанням, роботу з приладами, виконання різних операцій з реактивами. На початковому етапі учні допускають ряд помилок, які повинні бути виправлені.
Проектні дослідження школярів та студентів з хімічних дисциплін розкривають різноманітні аспекти хімічної науки, зокрема такі: історичний, краєзнавчий, мистецтвознавчий, прикладний, екологічний.
Краєзнавчий аспект дуже подібний до історичного і розкривається у таких напрямах проектів:− історія розвитку речовини як частини природи;− історія хімічного виробництва;− історія розвитку та становлення хімії як науки;− життя і діяльність вчених-хіміків „Інсценування відкриття періодичної системи хімічних елементів Д. Менделєєвим”.
Такі проекти розширюють кругозір учнів, встановлюють міжпредметні зв`язки, дозволяють відтворити складну еволюцію наукових знань, показати можливості наукового передбачення. Учні при виконанні проектів можуть „повторити” відкриття вченого, перевірити деякі експериментальні дані, отримані хіміками у минулому. Такий історичний підхід до хімічного експерименту дозволяє моделювати чи реконструювати минуле, ставати учасником процесу відкриття.
Найбільш популярними формами із залучення дітей до книги є:- популяризація книжок за допомогою тематичних виставок та оглядів літератури;- групові та індивідуальні бесіди за прочитаними книжками;- створення рекомендаційних списків літератури для різних вікових категорій;- конкурси на кращий малюнок до улюбленої книжки;- роздуми про прочитану книгу (зошит відгуків про прочитану книгу);- бібліотечні уроки;- ляльковий театр (тут діти показують лялькову виставу за улюбленою книгою);- презентації «Улюблені книги родини»;- літературні ігри (конкурси,вікторини);- використання засобів наочності.
Для ознайомлення учнів з літературою,розширення та поглиблення їхнього світогляду,щоб привернути увагу до книги, в бібліотеці, постійно організовуються книжкові виставки та тематичні полиці, проводяться групові бесіди.
Однією з характерних форм сучасного стану залучення школярів до читання є широке використання нетрадиційних форм масової роботи. Значення їх полягає в тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню з читачем, цікавому проведенню вільного часу.
З учнями молодших класів можна проводити брейн-ринги, літературні ігри, конкурси, книжкові вікторини, літературні марафони. Завдяки засобам гри молодші школярі прилучаються до книги, поринають у її глибини, вчаться співпереживати разом із літературними та казковими героями, пізнають моральні цінності, набувають певного досвіду, розвивають ерудицію. Діапазон пізнання книги учнями значно розширюється: школярів із першого класу навчають систематичній праці з книгою, вмінню чітко формулювати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації, прилучають до довідкової, пізнавальної та енциклопедичної літератури.
З читачами молодшого шкільного віку проводяться читання вголос – це поширена техніка спілкування шкільного бібліотекаря з дітьми. Читання вголос обов’язково закріплюється бесідою. Це дає можливість познайомити дітей із творами різної тематики, глибше розуміти їх зміст, відчути красу та багатство рідної мови, а головне, зацікавити читача прочитати цю книжку самостійно.