Суть наукової дефініції «позашкільна освіта». Мета і завдання позашкільної освіти на сучасному етапі розвитку освіти в Україні.
Принципи організації позашкільної освіти з хімії.
Основні категорії системи позашкільної освіти та напрями її реалізації.
Функції позашкільної освіти з хімії.
Класифікація позашкільних навчальних закладів України.
Зміст позашкільної освіти з хімії.
Навчальні програми з позашкільної освіти.
Мета, завдання та зміст науково-методичного забезпечення позашкільної освіти.
Форми і методи організації навчально-виховної роботи в позашкільних навчальних закладах.
Використання квест-технології у позашкільній освіті з хімії.
Ігрові технології в позашкільній освіті з хімії.
Дослідницькі технології в позашкільній освіті з хімії.
Інтерактивні технології в позашкільній освіті з хімії.
Сучасні ІКТ у позашкільній роботи з хімії..
Гурток як форма позашкільної робот з хімії.
Принципи організації гурткової роботи з хімії.
Вимоги до організації гурткових занять.
Вимоги до професійної діяльності керівника хімічного гуртка.
Типи гурткових заняття і їх характеристика. Методика проведення гурткових занять.
Вимоги до змісту навчального матеріалу на гурткових заняттях.
Організація дослідницької діяльності учнів з хімії у гуртах.
Клуб як творче об’єднання учнівської молоді, зі спільними заняттями та інтересами.
Принципи діяльності шкільних клубів.
Типи шкільних клубів.
Форми роботи шкільних клубів.
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді як координатор позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування.
Навчальні екскурсії з хімії.
Позашкільний навчальний заклад МАН України.
Підготовка та захист науково-дослідницьких робіт учнями в Малій академії наук учнівської молоді.
Організація наукової роботи з хімії у літніх профільних таборах
Запропонуйте перелік можливих об’єктів позакласної екскурсії з хімії для учнів шкіл вашої місцевості. Коротко сформулюйте мету проведення цих екскурсій.
Запропонуйте перелік тем, що можуть бути винесені на учнівську позашкільну конференцію з хімії. Коротко сформулюйте мету проведення цих конференцій.
Запропонуйте перелік тем, що можуть бути винесені на години цікавої хімії. Коротко сформулюйте мету проведення цих годин.
Запропонуйте тематичні напрями історичного аспекту змісту позашкільної роботи з хімії.
Запропонуйте тематичні напрями мистецтвознавчого аспекту змісту позашкільної роботи з хімії.
Запропонуйте тематичні напрями екологічного аспекту змісту позашкільної роботи з хімії.
Запропонуйте тематичні напрями прикладного аспекту змісту позашкільної роботи з хімії.
Запропонуйте тематичні напрями краєзнавчого аспекту змісту позашкільної роботи з хімії.
Запропонуйте різні способи залучення школярів до читання науково-популярної літератури з хімічної тематики.
Запропонуйте ідеї візуалізації знань з хімії для оформлення кабінету з хімії упозашкільному навчальному закладі.
Запропонуйте методичні прийоми поєднання реального хімічного експерименту з віртуальним.
Запропонуйте критерії відбору відеоматеріалів з хімії у позашкільній роботі.
Запропонуйте сучасні форми організації та проведення хімічного експерименту у позашкільній роботі.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка з неорганічної хімії, враховуючи теми, що вивчаються за програмою в 7-9 класах. Вкажіть форми й методи навчання на цих заняттях.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка з органічної хімії, вкажіть форми й методи навчання на цих заняттях.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Хімія у повсякденному житті». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Основи хімічного аналізу». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Основи агрохімії». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Основи хімічної технології». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Юні хіміки». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Хімія їжі». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Хімія в побуті». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Основи біохімії». Спрогнозуйте діяльність учителя та учнів під час проведення одного заняття.
Запропонуйте теми 5 занять гуртка «Екологічна хімія». Розкрийте зміст одного заняття.
Запропонуйте тематику хімічних вечорів.
Запропонуйте план тижня хімії для учнів7-9 класів.
Запропонуйте план тижня хімії для учнів10-11 класів.
Складіть професійний портрет позашкільного педагога.
Враховуючи підходи та принципи добору додаткової навчальної інформації, запропонуйте перелік питань з хімії, які можуть увійти до змісту позашкільної освіти для учнів технологічного напряму.
Враховуючи підходи та принципи добору додаткової навчальної інформації, запропонуйте перелік питань з хімії, які можуть увійти до змісту позашкільної освіти для учнів спортивного напряму.
Позашкільна освіта – це сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні та слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах. Вона спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту" і Законом України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 року.
Сутність позашкільної освіти як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо.
Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.
Заклади позашкільної освіти, враховуючи специфіку побудови їх навчально-виховного процесу - варіативність і різнорівневість, добровільність і багатоукладність, необмежені можливості у часі та географічних рамках ведення діяльності, практичну спрямованість навчання і виховання особистості, мають забезпечити умови формування цілісної картини світу в свідомості дитини та сприяти вирішенню таких завдань:
- виховання громадянина України, поваги до прав і свобод людини, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;
- привласнення особистістно значущих соціокультурних цінностей;
- задоволення освітньо-культурних потреб вихованців;
- розвиток креативних здібностей дітей та учнівської молоді, їх пізнавального інтересу;
- розвиток вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі;
- задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
- створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;
- розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров’я, підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання;
- виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих.
Принципи позашкільної освіти:
• Принцип гуманізації;
• Принцип єдності загальнолюдських та національних цінностей;
• Принцип демократизації;
• Принцип науковості і системаності;
• Принцип безперервності, наступності та інтеграції;
• Принцип багатоукладності та варіативності;
• Принцип добровільності та доступності
• Принцип самостійності і активності особистості;
• Принцип гармонізації родинної і суспільної освіти та виховання
• Принцип практичної спрямованості позашкільної освіти.
Принцип гуманізації, що визначає пріоритет завдань творчої самореалізації особистості, її виховання, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяної,
доброзичливої, милосердної.
Принцип єдності загальнолюдських і національних цінностей, що забезпечує у змісті освітнього процесу органічний зв'язок і духовну єдність української національної культури з культурою народів світу; сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей над груповими, клановими та класовими; визначає позашкільну освіту як важливий засіб національного розвитку й гармонізації національних і міжнаціональних відносин в Україні.
Принцип демократизації, що передбачає автономію (самостійність) закладів позашкільної освіти у вирішенні основних питань змісту їх діяльності, розвитку різноманітних форм співробітництва та партнерства всіх
учасників педагогічної діяльності.
Принцип науковості і системності, що полягає в забезпеченні оптимальних умов для розширення і поглиблення засобами освіти вагомих для кожної особистості, що навчається, об'єктивних законів, обґрунтованих понять і способів практичних дій в їх майбутній трудовій діяльності, а також забезпечення інтегруючої функції процесів навчання і виховання в умовах досягнення основної мети позашкільної освіти.
Принцип безперервності, наступності та інтеграції, що забезпечує об'єднання зусиль позашкільних з іншими закладами освіти та різними організаціями; цілісність і наступність позашкільної освіти та виховання, спрямованої на поглиблення та конкретизацію освітнього процесу; набуття освіти упродовж всього життя за умови, коли нові знання, уміння та навички
базуються на раніше засвоєних та придбаних.
Принцип багатоукладності та варіативності, що передбачає можливість широкого вибору змісту, форм і засобів освіти та виховання у вільний від навчання час, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей та інтересів: запровадження поліваріативності освітніх програм, поглиблення і розширення їх практичної спрямованості, диференціації та індивідуалізації освітнього процесу.
Принцип добровільності та доступності, що передбачає право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної та громадської діяльності.
Принцип самостійності і активності особистості, що полягає у забезпеченні такої психолого-педагогічної атмосфери, яка сприяє виявленню, а також розвитку і реалізації учнями пізнавальної самостійності, творчої
активності, прояву обдарованості і таланту у навчально-виховній діяльності та у позанавчальний час.
Принцип гармонізації родинної і суспільної освіти та виховання, яка передбачає створення сприятливих умов для забезпечення добровільного партнерства і корисної, співпраці того, хто вчиться, його родини, а також держави, як рівноправних суб'єктів освітнього процесу в закладах позашкільної освіти; незалежності позашкільної освіти від політичних, громадських і релігійних організацій.
Основними поняттями і категоріями педагогіки позашкільної освіти є «особистість», «вільний час», «освіта», «виховання», «розвиток», «навчання», «соціалізація», «культура», «діяльність», «творчість», «дозвілля», «пізнання» тощо.
Особистість – це людина, яка має свідомість, що досягла певного рівня психічного розвитку. Особистість перебуває в центрі уваги позашкільної освіти.
Освіта – процес і результат засвоєння, збагачення і передачі соціального досвіду від попередніх поколінь до наступних. Категорія «освіта» стосується людини і лише її. Освіта пов'язана із соціальним досвідом людства, навчанням, вихованням, розвитком і соціалізацією підростаючого покоління.
Виховання – цілеспрямований процес засвоєння людиною соціально значущого і життєво необхідного досвіду попередніх поколінь. Виховання спрямовано на розвиток особистості людини з урахуванням її індивідуальності й унікальності досвіду.
Розвиток – процес становлення і збагачення особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх керованих і некерованих факторів. Рушійними силами розвитку особистості є суперечності між потребами людини і можливостями їх задоволення.
Навчання – цілеспрямований процес взаємодії педагога і учня. Навчання формує в особистості світогляд, соціальні настанови, ціннісні орієнтації, розвиває духовні й матеріальні потреби, ознайомлює з формами спільної діяльності та спілкування особистості з колективом.
Соціалізація – двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища.
Вільний час – частина часу, що залишається після відрахування непорушних необхідних його витрат. позашкільна освіта створює простір для навчання, виховання, розвитку і соціалізації особистості у вільний час.
Дозвілля – діяльність людини, якою вона займається у вільний час. Розрізняють такі види дозвілля: відпочинок, творчість, розваги, самоосвіта, свята.
Культура – це сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства та особистості. Відображає історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини, втілюється в результатах діяльності.
Діяльність – специфічно людська регульована свідомістю активність, що породжується потребами і спрямована на пізнання і перетворення зовнішнього світу. Основними видами діяльності є: гра, навчання, праця, спілкування.
Пізнання – діяльність людини, спрямована на отримання достовірних знань про світ.
Творчість – діяльність людини, спрямована на створення нових духовних та матеріальних цінностей.
Позашкільна освіта у закладах позашкільної освіти може здійснюватися за такими напрямами:
художньо-естетичний,
мистецький,,туристсько-краєзнавчий,еколого-натуралістичний
науково-технічний,дослідницько-експериментальний
рувань;фізкультурно-спортивний або спортивний,військово-патріотичний,бібліотечно-бібліографічний,соціально-реабілітаційний,,оздоровчий, гуманітарний.
Функції позашкільної освіти з хімії реалізуються через вирішення наступних завдань:
- формування творчого стилю життєдіяльності школяра;
- розширення і поглиблення знань і способів діяльності (в тому числі творчої) учнів;
- розвиток досвіду і способів взаємодії підлітка з природно-соціальним світом (соціальна адаптація);
- формування потреби в самоосвіті та самовихованні.
Функції позашкільної освіти з хімії реалізуються за допомогою методів. У літературі представлена велика кількість класифікацій методів педагогічного процесу, що відрізняються основами, але найбільш повна була запропонована Ю.К. Бабанским [1].
Його класифікація включає чотири групи методів:
- перша група: методи формування свідомості особистості (формування понять, законів, теорій, поглядів, переконань, ідеалів та ін.). До них відносяться словесні методи (лекції, розповіді, бесіди, диспути та ін.) І наочні методи (показ ілюстрацій, демонстрація дослідів).
- друга група: методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки. До них відкосити методи організації навчально-пізнавальної, навчально-практичної, трудової, суспільно-політичної, художньо-творчої, спортивної, ігрової та інших видів діяльності, методи постановки завдань, пред'явлення вимоги, методи виконання практичних дій, методи вправи, привчання до виконання норм поведінки, методи регулювання.
- третя група: методи стимулювання і мотивації діяльності та поведінки. До них відносяться методи заохочення, осуду, ігрових емоційних ситуацій, використання громадської думки, прикладу та ін.
- четверта група: методи контролю, самоконтролю і самооцінки діяльності і поведінки. До них відносяться методи усного, письмового та лабораторного контролю в навчанні, методи спостереження, оцінки і самооцінки поведінки у вихованні.