Позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Основоположними для розуміння сучасного змісту позашкільної освіти є визначені Г. П. Пустовітом на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури, власного багаторічного досвіду роботи в позашкільних навчальних закладах п’ять засад у конструюванні змісту позашкільної освіти та виховання на всіх етапах реалізації, зокрема:
• інтегрування навчального матеріалу, у якому найбільш адекватно відображено ідею цілісності виховного середовища, що сприяє побудові у свідомості учнів картини світу та формуванню ставлення до людини, суспільства та природи як морально доцільного;
• структурування змісту позашкільної освіти та виховання з позицій диференціації, яку слід розглядати як перспективний підхід до поглибленого вивчення учнями навчального матеріалу чи самостійного здобуття ними знань, удосконалення інтелектуальних умінь і практичних навичок відповідно до їхніх вікових можливостей;
• кінцевою метою позашкільної освіти, окрім набуття учнями знань, умінь і практичних навичок, є формування та розвиток ціннісних орієнтацій, здатності прийняття обґрунтованих рішень із побудови власної поведінки та діяльності в соціумі й формування почуття відповідальності за їх наслідки;
• концептуальним положенням у конструюванні змісту позашкільної освіти і виховання є індивідуалізація навчальної та практичної діяльності особистості. На відміну від загальноосвітньої школи, процес індивідуалізації навчальної та практичної діяльності особистості в навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу має набагато складнішу структуру побудови та способи здійснення, оскільки ґрунтується на інших теоретико-методичних і психолого-педагогічних засадах. Такими засадами є особистісні замовлення, інтереси та нахили дітей та їх батьків, що постійно розвиваються іваріюються, у чому й простежується безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність і варіативність;
• п’ятим концептуальним положенням у конструюванні змісту позашкільної освіти та виховання є діяльнісний підхід, що дає змогу реалізувати на практиці набуті учнями знання, інтелектуальні вміння та практичні навички в конкретній суспільно корисній, масовій чи природоохоронній роботі.
Відповідно до зазначеного листа, чинні навчальні програми з позашкільної освіти, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, розміщено на офіційному веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти та державних центрів позашкільної освіти: Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Національного центру «Мала академія наук України», Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Українського державного центру позашкільної освіти.
Навчальні програми, що затверджені місцевими органами виконавчої влади, повинні розміщуватися на офіційних веб-сайтах відповідних органів управління освітою або їх методичних структур.
Особливу увагу акцентовано на тому, що термін дії грифу Міністерства освіти і науки України навчальній літературі з позашкільної освіти - 5 років з дня офіційного затвердження відповідного рішення.
Координацію діяльності з розроблення навчальних програм за основними напрямами позашкільної освіти здійснюють Інститут модернізації змісту освіти та державні центри позашкільної освіти.
Позашкільна освіта. Навчальні програми:
Гуманітарний напрям
Дослідницько-експериментальний напрям
Еколого-натуралістичний
Науково-технічний напрям
Оздоровчий напрям
Соціально-реабілітаційний напрям
Туристсько-краєзнавчий напрям
Фізкультурно-спортивний напрям
Художньо-естетичний напрям
Військово-патріотичний напрям
Методологічну основу Концепції складають: філософські положення про взаємозв’язок свідомості та діяльності; філософські та психологічні ідеї, що розкривають діалектичний зв’язок явищ об’єктивної та суб’єктивної дійсності, принцип вивчення їх у розвитку та перспективі на основі єдності загального, особливого, індивідуального; положення особистісно орієнтованого, системного підходів до виховання особистості; методологічні основи компетентнісного підходу в освіті; методологічні основи функціонування системи позашкільної освіти у вітчизняній практиці тощо.
В основу Концепції покладені концептуальні положення, суть яких полягає в розумінні позашкільної освіти як системи, що водночас є елементом системи безперервної освіти і потребує відповідного теоретичного обґрунтування та ефективного здійснення.
Позашкільна освіта за своїм характером є складною системою, що належить до систем соціального типу, еволюція і спрямованість якої визначається соціально-економічними чинниками, ієрархією ціннісних орієнтацій особистості, життя суспільства. При цьому взаємозв’язок системи позашкільної освіти із соціальним середовищем має відкритий характер і проявляється у змінах як середовища, так і системи загалом.
Система позашкільної освіти за своїм характером є методичною і включає такі основні взаємозв’язані елементи, як мету і завдання, зміст освіти, форми, методи і засоби її здійснення. Основним системоутворюючим фактором системи позашкільної освіти є освітня діяльність у вільний від навчання в школі час.
Подальший розвиток позашкільної освіти як соціального інституту (соціокультурного феномену), який розвивається і функціонує, зберігаючи свою сутність при зміні змісту та структури, а також підвищення її якості можуть успішно здійснюватися за умови застосування ефективної методики.
Особлива роль належить методиці позашкільної освіти, що базується на застосуванні компетентнісного підходу, де в зміст освіти інтегровані такі основні компетентності особистості, як пізнавальна, практична, творча і соціальна.
Засобами досягнення Концепції є:
- розробка загальної стратегії розвитку державної системи позашкільної освіти, директивних та нормативних актів, що забезпечують умови діяльності закладів позашкільної освіти;
- програмно-методичне забезпечення позашкільного освітнього процесу, розробка різнорівневих, диференційованих та варіативних програм, навчально-методичних посібників, які допоможуть дитині, підлітку усвідомити свої можливості, оволодіти загальнолюдськими цінностями, професійно самовизначитися;
- розвиток і підтримка інноваційних педагогічних технологій, дослідницько-експериментальної роботи, педагогічного проектування, спрямованих на розробку сучасної моделі закладів позашкільної освіти;
- розробка освітніх програм, які сприятимуть оновленню змісту позашкільної освіти;
- створення умов для розвитку інноваційних типів закладів позашкільної освіти, які мають забезпечити індивідуально-особистісну основу позашкільної освіти і задовольнити запити конкретних дітей, використовуючи потенціал їх вільного від навчання часу;
- розробка наукових основ оновлення та реформування позашкільної освіти, створення наукових центрів: лабораторій, кафедр, кабінетів на базі провідних вітчизняних науково-дослідницьких установ та закладів вищої освіти;
Наведені визначення допоможуть педагогам, по-перше, зорієнтуватись у різноманітті форм навчально-виховної діяльності, які існують у позашкільному навчальному закладі, по-друге, співвіднести існуючі організаційні форми із відповідним змістом та нормативними вимогами до його формування (за О. Биковською).
Творчі об'єднання - форма організації позашкільної освіти, яка створюється в позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інституціях і забезпечує надання позашкільної освіти різних або одного напрямів. До типів творчих об'єднань належать гуртки, групи, секції, відділення, відділи, студії, школи, ансамблі, клуби, майстерні, лабораторії тощо. Творче об'єднання як окремий тип створюється в позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інституціях і забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю за різними рівнями навчання, термінами та програмами.
Гурток - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю за різними рівнями навчання, термінами та однією програмою. Гурток є традиційною, базовою формою організації позашкільної освіти.
Група - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю за різними рівнями навчання, термінами та програмою.
Секція - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю за різними рівнями навчання, термінами та програмами. Секція переважно організовується фізкультурно-спортивного напряму позашкільної освіти.
Відділення - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю за різними рівнями навчання, термінами та програмами. Відділення переважно організовується дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти.
Відділ - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти різних профілів, рівнів навчання, термінів та програм. Відділ переважно організовується одного напряму позашкільної освіти.
Студія - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм. Студія переважно організовується одного напряму позашкільної освіти.
Школа - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм. Школа переважно організовується одного напряму позашкільної освіти, поєднує декілька взаємопов'язаних предметів або поглиблене вивчення одного профілю.
Клуб - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм. Клуби організовуються з різних напрямів з метою спілкування, відпочинку і розваг.
Центр - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм. Центр, як творче об'єднання, створюється і функціонує за визначеними напрямами діяльності.
Майстерня - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм.
Лабораторія - як творче об'єднання, забезпечує надання позашкільної освіти одного профілю, різних рівнів навчання, термінів та програм
Ознайомлення із класифікацією допоможе педагогам обрати оптимальні для організації навчально-виховного процесу у гуртку методи, які відповідають цілям навчального заняття та співвіднесені з обраною формою (за Г. Пустовітом).
Група пізнавально-комунікативних методів:
- словесні методи;- наочні методи.
Група систематизуючи-перетворюючих методів:
- аналітико-синтетичні методи;- індуктивні і дедуктивні методи;- методи порівняння, аналогії та формулювання гіпотези;- репродуктивні методи.
Група навчально-перетворювальних методів:
- методи мотивації і стимулювання;- методи формування інтересу до навчання;- методи формування почуття обов'язку і відповідальності за результати навчання;- методи гри та ігрового тренінгу;- методи театралізації;
- методи змагання;
- методи переконання;
- метод висунення чітких обґрунтованих і зрозумілих учням вимог до навчання та вправляння до їх виконання;
- методи позитивного прикладу;
- методи створення сприятливих умов для спілкування в процесі навчання;
- методи заохочення і покарання;
- активні (практичні) методи;
- метод вправ;
- лабораторний метод;
- практично-трудовий метод;
- проблемно-пошуковий метод;
- метод проблемного викладу;
- частково-пошуковий метод;
- дослідницький метод;
- методи самостійної творчої роботи;
- методи візуалізації.
Виховна діяльність
Група мотиваційно-виховних методів:
Методи мотивації - відповідальності особистості в навчально-практичній діяльності в соціокультурному й соціоприродному середовищі, самоаналізу, самооцінки, роз'яснення, переконання, навіювання, рефлексії, турботи;
Методи виховання - методи всебічного впливу на особистість: бесіда, розповідь (лекція), дискусія, диспут, переконання, особистий приклад, вмовляння, роз'яснення, навіювання;
Методи формування досвіду морально доцільної поведінки і діяльності особистості - педагогічна вимога, привчання, створення спеціальних виховних ситуацій, стимулювання морально доцільної і соціально значущої поведінки та діяльності, заохочення, змагання, покарання.
Контрольно-корекційна діяльність
Група методів контролю і корекції:
- методи контролю і самоконтролю;
- методи усного контролю;
- методи письмового контролю (при видачі посвідчень про позашкільну освіту);
- методи міні-лабораторного контролю;
- методи машинного (комп'ютерного) контролю;
- методи самоконтролю.
Таким чином, основу запропонованої класифікації методів позашкільної освіти й виховання учнів складають п'ять груп методів, які логічно пов'язані між собою і мають динамічний характер