Материал: Лекции Хомича Цитология
знаходиться щілиноподібна перикардіальна порожнина з однойменною рідиною. Волокнистий листок утворений волокнистою сполучною тканиною.
Розвиток серця. Серце розвивається з декількох ембріональних зачатків. Ендокард і судини серця розвиваються з мезенхіми, а міокард і епікард – з міоепікардіальної пластинки (ділянка вісцерального листка спланхнотома). Нервові волокна і вузли стінки серця мають ектодермальне походження.
Кровоносні судини – це система замкнутих трубок різного діаметра, які утворюють велике і мале коло кровообігу. Кровоносними судинами транспортується кров до тканин органів і від них. Вони регулюють кровопостачання органів, через їх стінку відбувається обмін речовин між кров’ю і тканинами.
Кровоносні судини представлені артеріями, венами і мікроциркуляторними судинами. Артеріями кров тече від серця, а венами – до серця. Мікроциркуляторні судини, за винятком чудесних капілярних сіток, розташовані між артеріями і венами. Вони виконують не тільки транспортну функцію, а й функції обміну речовин між кров’ю і тканинами та депонування крові. До їх складу належать артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули і артеріоло-венулярні анастомози. Чудесні капілярні сітки можуть бути розташовані між артеріями (у нирках) або венами (у печінці та гіпофізі).
Будова стінки кровоносних судин залежить від швидкості току крові і тиску останньої в них. Стінка артерій, більшості вен, артеріол і венул утворена внутрішньою оболонкою – інтимою, середньою – медією і зовнішньою – адвентицією (рис. 38).
Артерії – це судини, якими кров тече від серця. Ця кров насичена Оксигеном, за винятком крові стовбура легеневих артерій, яким венозна кров тече до легень. Залежно від особливостей будови стінки, артерії ділять на артерії еластичного, м’язового і м’язово-еластичного типів.
Артерії еластичного типу розташовані поблизу серця (аорта, стовбур легеневих артерій). В них тече кров під високим тиском і з великою швидкістю. При цьому їх стінка зазнає значного тиску. У зв’язку з цим у ній добре розвинені еластичні елементи (волокна, мембрани), які формують еластичний каркас, що забезпечує пом’якшення поштовхів крові (рис. 39).
Інтима цих артерій утворена ендотеліальним і підендотеліальними шарами. Ендотеліальний шар утворений клітинами ендотеліоцитами, будова яких описана вище (див. ендокард). У аорті вони мають значні розміри (завдовжки – 500 мкм, завширшки – 150 мкм). Піден-
143
Рис. 38. Схема будови стінки артерії (а) і вени (б):
І – інтима: 1 – ендотелій; 2 – підендотеліальний шар; 3 – внутрішня еластична мембрана; ІІ – медіа: 4 – пучки гладких м’язових клітин; 5 – еластичні волокна; 6 – колагенові волокна; ІІІ – адвентиція: 7 – зовнішня еластична мембрана; 8 – сполучна тканина; 9 – судини судин
дотеліальний шар утворений пухкою волокнистою сполучною тканиною з ніжними колагеновими, еластичними і ретикулярними волокнами. У цьому шарі є малодиференційовані сполучнотканинні зірчасті клітини і гладкі м’язові клітини. Зірчасті клітини беруть участь у регенерації стінки судин. У міжклітинній речовині підендотеліального шару можуть накопичуватись холестерин і жирні кислоти (атеросклероз). На межі інтими з середньою оболонкою розташоване сплетення еластичних волокон.
Медіа переважно утворена вікончастими еластичними мембранами, між якими є гладка м’язова тканина, клітини якої оточені еластичними волокнами. Гладкі м’язові клітини розташовані косо відносно мембран. Через вікна еластичних мембран відбувається транспорт речовин у медії.
144
Адвентиція побудована із пухкої волокнистої сполучної тканини з товстими колагеновими та еластичними волокнами, які розташовані вздовж судин. У адвентиції знаходяться судини судин, які заглиблюються у поверхневий шар медії, і нерви.
2 |
1 |
І |
|
ІІ
3
4
ІІІ
|
|
6 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 39. Артерія еластичного типу:
І – інтима, ІІ – медіа, ІІІ – адвентиція. 1 – ендотеліоцити; 2 – вікончасті еластичні мембрани; 3 – гладкі м’язові клітини; 4 – еластичні волокна; 5 – судини судин; 6 – адипоцити
Артерії м’язового типу – це артерії голови, шиї, тулуба, хвоста, кінцівок і нутрощів. У стінці цих артерій є багато гладких м’язових клітин, скорочення яких сприяє течії крові та регулює її приток до органів (рис. 40).
Інтима цих артерій представлена ендотеліальним та підендотеліальним шарами, будова яких така як і в артеріях еластичного типу і внутрішньою еластичною мембраною. Остання на гістопрепаратах, зафарбованих гематоксиліном і еозином, має вигляд блискучої хвилястої смужки, яка межує з медією. В інтимі артерій м’язового типу деяких органів (нирки, яєчники, матка, серце, легені) трапляються гладкі м’язові клітини.
145
ба
1
2
в
г |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 40. Артерія м’язового типу:
1 – інтима; 2 – медіа; 3 – адвентиція; а – ендотеліоцити; б – внутрішня еластична мембрана; в – гладкі м’язові клітини; г – ядра клітин адвентиції
Медіа утворена переважно гладкою м’язовою тканиною, пучки клітин якої розташовані спірально. Між ними знаходяться ніжні прошарки пухкої волокнистої сполучної тканини з колагеновими і еластичними волокнами. Колагенові волокна формують своєрідний опорний каркас для гладких м’язових клітин. Еластичні волокна медії мають зв’язок з внутрішньою та зовнішньою еластичними мембранами, внаслідок чого формується еластичний каркас стінки артерії, який надає їй пружності, тобто здатності протистояти стискуванню. Завдяки цьому просвіт цих артерій постійно відкритий. На межі між медією і адвентицією розміщена зовнішня еластична мембрана. Вона утворена товстими еластичними волокнами, які переплітаються між собою.
Адвентиція має таку ж будову як і адвентиція артерій еластичного типу. У ній також є судини судин і нерви.
Артерії м’язово-еластичного типу за структурно-
функціональними особливостями займають проміжне положення між артеріями м’язового і еластичного типів. Тобто їх стінка може не тільки скорочуватись, а й має значну пружність. Прикладом артерій цього типу є загальна сонна артерія.
Інтима артерій м’язово-еластичного типу побудована так як і ця оболонка артерій м’язового типу.
Медіа утворена гладкою м’язовою тканиною, клітини якої розташовані спірально, та вікончастими еластичними мембранами і еластичними волокнами. При цьому співвідношення м’язових і еластичних структур у медії майже однакове.
146
Адвентиція складається з пухкої волокнистої сполучної тканини. Її колагенові та еластичні волокна мають поздовжній і косий напрямки. В адвентиції є судини судин, нерви, а в глибокому її шарі ще й гладкі м’язові клітини. Артерії у товщі тканин органів розгалужуються на артеріоли (рис. 41).
Рис. 41. Схема мікроциркуляторних судин:
1 – артерія; 2 – вена; 3 – артеріоли; 4 – гемокапіляри; 5 – венули; 6 – артеріоловенулярний анастомоз; 7 – лімфатичний капіляр; 8 – лімфатичні судини. Товстими стрілками показано напрямки течії крові і лімфи, а тонкими – транскапілярний обмін
Артеріоли – це найтонші та найкоротші артеріальні судини м’язового типу діаметром 50–100 мкм. Їх стінка утворена інтимою, медією та адвентицією. В інтимі є ендотеліальний шар і дуже тонкий підендотеліальний шар та внутрішня еластична мембрана. Медіа представлена 1–2 шарами гладких м’язових клітин, між якими є небагато еластичних волокон. Зовнішня еластична мембрана відсутня. Адвентиція утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. У ній відсутні судини судин. Артеріоли розгалужуються на прекапіляри.
147