Материал: Лекции Хомича Цитология

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Гістофізіологія слуху. Коливання повітря через вушну раковину та зовнішній слуховий хід спричинюють коливання барабанної перетинки. Від останньої вони передаються слуховим кісточкам, досягаючи підніжки стремінця, яке закриває вікно присінка. Рухи підніжки стремінця зумовлюють коливання перилімфи, яка заповнює присінкові сходи завитки. Коливання перилімфи передаються на верхню стінку перетинчастої протоки завитки і спричинюють коливання ендолімфи, яка заповнює протоку. При цьому зміщується положення мікроворсинок чутливих клітин спірального органа в покривній мембрані. Внаслідок цього в чутливих клітинах виникає збудження, яке через завитковий нерв передається у головний мозок і в корі півкуль великого мозку відтворюється у вигляді звуків.

Коливання перилімфи присінкових сходів у ділянці купола завитки передаються перилімфі барабанних сходів. Через останню вони досягають вікна завитки, яке закрите вторинною барабанною перетинкою, і тут затухають.

Присінковий рецептор розміщений на внутрішній поверхні стінки маточки, мішечка і ампул півколових каналів перетинчастого лабіринту. Їх внутрішня поверхня вкрита простим плоским епітелієм, що лежить на базальній мембрані. У маточці і мішечку присінковий рецептор представлений плямами, а в ампулах – ампульними гребінцями (рис. 92). У ділянці плям і ампульних гребінців стінка перетинчастого лабіринту потовщена і утворює підвищення. Плями утворені чутливими (волосковими) і підтримувальними епітеліоцитами.

5

4

3

1

2

6

Рис. 92. Схема будови плями:

1 – підтримувальні клітини; 2 – чутливі клітини; 3 – волоски чутливих клітин; 4 – драглиста речовина; 5 – отоліти; 6 – нервові волокна

Підтримувальні епітеліоцити мають призматичну форму і розміщені на базальній мембрані. На їх апікальному полюсі є мікроворсинки.

288

Чутливі клітини мають грушоподібну і призматичну форму, розташовані між підтримувальними клітинами, не досягають базальної мембрани, з їх основами контактують дендрити нейронів присінкового вузла. На апікальній поверхні чутливих клітин є кутикула, від якої відходять стереоцилії і одна кіноцилія. Стереоцилії – це високі видозмінені мікроворсинки, які за будовою подібні до стереоцилій спірального органа, а кіноцилія – видозмінена війка. Кіноцилія значно вища за стереоцилії, її закінчення булавоподібно розширене. Вона містить дев’ять пар периферійних мікротрубочок і одну пару – центральну. Поверхня плям вкрита отолітовою мембраною, яка має драглисту консистенцію і містить кристали карбонату кальцію – отоліти, або статоконії.

Пляма маточки є рецептором лінійних прискорень і гравітації, а плями мішечка – гравітації та вібрації. При зміні положення голови і тіла отолітова мембрана змінює своє положення та змінює положення стереоцилій чутливих клітин, що призводить до виникнення у них нервового імпульсу.

Ампульні гребені є рецепторами кутових прискорень. Їх будова така ж як і плям, але їх поверхня вкрита желатиновим куполом, який має форму дзвона (рис. 93). При кутових прискореннях (повороти голови) ендолімфа викликає зміщення купола і, відповідно, зміщення положення стереоцилій чутливих клітин, що призводить до їх збудження.

Розвиток внутрішнього вуха. Усі складові внутрішнього вуха розвиваються з ектодерми і мезенхіми. Перетинчастий лабіринт формується з ділянки ектодерми, яка розташована поблизу від зачатка довгастого мозку і називається слухова плакода. Вона випинається і заглиблюється у мезенхіму, формуючи слуховий пухирець, стінка якого утворена багаторядним епітелієм, що продукує ендолімфу. Остання заповнює його порожнину. Слуховий пухирець контактує з ембріональним слуховим нервовим вузлом, який пізніше поділяється на завитковий і присінковий. У процесі подальшого розвитку слуховий пухирець видовжується і поділяється на дві частини. Перша частина перетворюється на маточку з трьома півколовими каналами, а друга – на мішечок і протоку завитки. Одночасно з цим процесом із мезенхіми формується сполучнотканинна основа стінки лабіринту. У місці контакту слухового пухирця зі слуховим нервовим вузлом, стінка першого потовщується, утворюючи чутливу пляму, яка згодом поділяється на верхню і нижню частини.

289

Рис. 93. Схема будови ампульного гребеня:

1 – підтримувальні клітини; 2 – чутливі клітини; 3 – волоски чутливих клітин; 4 – драглиста речовина у вигляді купола; 5 – нервові волокна

З першої частини розвиваються пляма маточки і ампульні гребінці, а з другої – пляма мішечка і спіральний орган. Прилегла до стінки перетинчастого лабіринту мезенхіма розсмоктується, що призводить до утворення перилімфатичних просторів. В оточуючій їх мезенхімі з’являються осередки окостеніння, тобто починає розвиватися кістковий лабіринт.

Особливості будови органа зору і присінково-завиткового органа птахів. Орган зору птахів, як і у ссавців, представлений очним яблуком і захисними та допоміжними органами. Очне яблуко має такі ж складові як і очне яблуко ссавців. Окремі з них мають макро- і мікроскопічні особливості будови. Склера птахів пігментована, в її задній частині є хрящова пластинка, яка може костеніти. У передній частині склери, поблизу рогівки, містяться кісткові лусочки, які утворюють склеральне кільце. У власне судинній оболонці блискучий покрив відсутній, м’язова тканина райдужки поперечно-посмугована. Сітківка птахів, які ведуть денний спосіб життя, містить переважно колбочкові світлочутливі клітини, а птахів з нічним способом життя – паличкові клітини. У склистому тілі є гребінь – виріст власне судинної оболонки. Він простягається від місця виходу здорового нерва до кришталика. Вважають, що гребінь бере участь в акомодації очного яблука.

290

Захисні і допоміжні органи ока птахів такі ж як і у ссавців. Деякі із них мають особливості макро- і мікроскопічної будови. Так, у верхній і нижній повіках відсутні вії, зовні вони вкриті дрібним пір’ям. У нижній повіці міститься хрящова тканина. Третє повіко (складка кон’юнктиви) добре розвинене. Слізний апарат птахів представлений тільки слізними залозами, які розташовані в латеральному куті ока. Вони складні трубчасті, їх протоки відкриваються у медіальному куті ока.

Присінково-завитковий орган птахів, як і цей орган ссавців, представлений зовнішнім, середнім і внутрішнім вухом. У зовнішньому вусі відсутня вушна раковина. Зовнішній слуховий хід короткий, його стінка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, яка містить сальні залози. У середньому вусі є тільки одна слухова кісточка, яку називають стовпчик. Одним кінцем він з’єднаний з барабанною перетинкою, а іншим – з вікном присінка. Внутрішнє вухо складається з кісткового і перетинчастого лабіринтів. Маточка і круглий мішечок перетинчастого лабіринту слабо розвинені. Присінковий рецептор, в основному, представлений ампульними гребінцями.

Запитання для самоконтролю

1.Що таке аналізатор? 2. Назвіть складові аналізатора. 3. Що

ваналізаторі називають органом чуття? 4. Які функції виконують органи чуття? 5. Які органи чуття сприймають подразники із зовнішнього середовища організму? 6. Класифікація органів чуття. 7. Що характерно для первинно-чутливих і вторинно-чутливих органів чуття? 8. Чим представлений орган зору? 9. З чого складається очне яблуко? 10. Назвіть оболонки очного яблука. 11. Які частини має волокниста оболонка? 12. Будова склери і рогівки. 13. Назвіть складові судинної оболонки. 14. Будова і функції райдужки, війкового тіла та власне судинної оболонки. 15. Назвіть складові сітківки. 16. Чим утворена сліпа частина сітківки? 17. Чим представлена зорова частина сітківки? 18. Скільки шарів виділяють у сітківці? 19. Чим утворені шари сітківки? 20. Назвіть світлочутливі клітини сітківки. 21. Будова паличкових і колбочкових клітин. 22. Розвиток очного яблука. 23. Чим представлений присінково-завитковий орган? 24. Що входить до складу середнього вуха? 27. Чим утворене внутрішнє вухо? 28. Що входить до складу кісткового і перетинчастого лабіринтів. 29. Будова спірального органа. 30. Будова і функції плям маточки і мішечка та ампульних гребінців. 31. Розвиток внутрішнього вуха. 32. Особливості будови органа зору і присінково-завиткового органа птахів.

291

Список рекомендованої літератури

1.Александровская О.В., Радостина Т.Н., Козлов Н.А. Цитология, гистология и эмбриология. Учебник. – М.: Агропромиздат, 1987.

448 с.

2.Гистология,цитология и эмбриология: учебник/ Ю.И.Афанасьев, С.Л.Кузнецов, Н.А.Юрина, Е.Ф.Котовский и др.; Под редакцией Ю.И.Афанасьева, С.Л.Кузнецова, Н.А.Юриной. – М.: Медицина,

2006. – 768 с.

3.Гистология (введение в патологию) Н.В. Бойчук, Р.Р.Исламов, Э.Г.Улумбеков, Ю.А.Челышев. Под редакцией Э.Г. Улумбекова, Ю.А.Челышева. – М.: ГЭОТАР, 1997.- 960с.

4.Гістологія людини: підручник / О.Д.Луцик, А.І.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський. – К.: Книга плюс, 2003. – 592 с.

5.Морфологія сільськогосподарських тварин / В.Т.Хомич, С.К.Рудик, В.С. Левчук та ін.; За ред. В.Т. Хомича. – К.: Вища освіта, 2003. – 527 с.

6.Новак В.П., Бичков Ю.П., Пилипенко М.Ю. Цитологія, гістологія, ембріологія: Підручник (2-е вид., змін. і доп.) / За заг. ред.

В.П.Новака. – К.: Дакор, 2008. – 522 с

7.Хем А. Гистология: в 5 т.: пер. с англ. / А.Хем, Д.Кормак. – М.:

Мир , 1982. – 1983.

292