Материал: Грузоведение_Конспект_лекций_укр

51

платформи опирається на висувні або знімні опори.

©Рол-трейлери – низькорамні напівпричепи без гальм і сигнальних вогнів, що з'єднуються з тягачем спеціальним пристроєм– гузнеком, використовувані для транспортування й зберігання вантажів на території порту й на суднах. Ролтрейлери обладнані колесами малого діаметра з однієї сторони й стаціонарною опорою з іншої (рис. 22, 3).

©Контрейлери – автомобільні причепи або напівпричепи на іншому транспортному засобі (судні, залізничній платформі). Рол-трейлери й причепи повинні перевозитися тільки на спеціалізованих суднах типу ро-ро або на автопасажирських поромах. Їх необхідно розміщати уздовж судна, залишаючи відстань між окремими вантажними місцями не менш30 см у поперечному й не менш 60 см у поздовжньому напрямку.

Зараз у автомобільних перевезеннях усе більше починають впроваджуватися контейнери нестандартних розмірів. У Європі це контейнери для наземних перевезень шириною 2,5 м нестандартною довжиною 7,15 м (23,5 футів), знімні кузови (Swop bodies) довжиною 7,15 м, знімні кузови (Caisses mobiles) довжи-

ною 12,40 м (40 футів 8 дюймів) і ряд нових великовантажних знімних кузовів довжиною до 8,15 м (27 футів), шириною 2,5 м (8 футів 2 дюйма) і зовнішньою висотою 3,15 м (10 футів 4 дюйми). Знімні кузови зі сталевими корпусами бережуть коштовні продукти перевізників і набагато надійніші, ніж трейлери TIR (Transport International Routine).

ØВагони з вантажем перевозяться на залізничних поромах, з розвантаженням на залізничну колію (ділянки колії) однієї ширини (1520 або 1435 мм). Цей тип судна включає: пороми, які розраховані на перевезення тільки залізничних вагонів; пороми для перевезення залізничних вагонів і пасажирів; залізничнопасажирські пороми з автомобільною палубою. Розміри залізничних поромів залежать від довжини лінії, об'ємів перевезення й заданих інтервалів відходів. Характерною рисою залізничних поромів є пристрій з’єднання з береговою лінією шляхів, які розташовується в кормовій частині судна. Вагони розташовуються на першій, другій і третій вагонних палубах. Довжина шляхів на поромі може досягати 1300 м. При наявності трьох вагонних палуб вагони на першій і третій палубах подаються ліфтом в/п до 80 т. Для переведення вагонів з одного шляху на іншій на поромі обладнані поворотні платформи.

ØЛіхтерна система поєднує в собі переваги річкового й морського транспорту. Конструктивні особливості суден-ліхтеровозів залежать від типу ліхтеровозної системи, складовим елементом якої вони є. Ліхтери – несамохідні баржі чистою в/п від 200 до 1000 т, які мають люкові закриття й пристрої кріплення. У кожної ліхтеровозної системі існують три фактори, які впливають на конструктивний тип ліхтеровоза:

üпараметри ліхтера, прийнятого за модуль укрупнення; üтип вантажопідйомного пристрою;

üцільове призначення ліхтеровоза – магістральний або фідерний. Особливістю всіх типів ліхтеровозних систем є те, що головні розміри ліх-

терів відповідають розмірам річкових барж в районах які обслуговуються. Так, ліхтери типу ЛЕШ орієнтовані на параметри європейських і рейнських барж. Лі-

52

хтери Сі-Бі на параметри американської баржі й баржі Дунай– Майн. Ліхтери типу Бако з урахуванням їх використання на узбережжя Африки ,йнарешті, параметри ліхтера Бакат обрані з урахуванням обмеження суднового ходу на внутрішніх водних шляхах Англії. У всіх випадках ширина ліхтера дорівнює ширині відповідної річкової баржі, а довжина становить 1/4 або 1/2 довжини відповідної річкової баржі.

Завантаження й розвантаження ліхтерів на ліхтеровоз(судно-матку) зараз здійснюється трьома способами:

üпідйом ліхтера з води козловим краном і установка його у відповідний осередок на судні;

üпідйом ліхтера з води сінхроліфтом до рівня певної вантажної палуби й потім пересування транспортером до місця його установки на судні;

üбаластування судна й затоплення вантажної палуби судна-матки до певного рівня заведення ліхтерів у док-камеру, потім спливання судна-матки разом із завантаженим на нього ліхтерами шляхом відкачки за борт баласту(Фи-Фо) (float in – float off).

Побудовані дотепер ліхтеровози за своїм призначенням розділяються на дві розмірні групи: океанські (магістральні) ліхтеровози, що забезпечують великі стійкі вантажопотоки між великими портами окремих регіонів, судналіхтеровози, що забезпечують фідерні перевезення ліхтерів між великим числом мілководних і слабкообладнаних портів певного регіону.

Дотепер у світових перевезеннях використовувалося кілька типів ліхтеровозів. До числа впроваджених типів відносяться наступні.

©Ліхтеровоз типу ЛЭШ (lighter aboard ship) – судно, що має ніздрювату конструкцію трюмів з кормовим розташуванням машинного відділення. На верхній палубі встановлений пересувний козлової кран в/п500 т. Для завантаження ліхтер заводять у кормовий виріз, розташований між двома консолями, швартують, потім застроплюють і піднімають на борт судна. Піднятий ліхтер переносять краном до відповідного осередку й установлюють на місце. Маса завантаженого ліхтера близько 450 т, основні розміри 18,7´9,5´3,9´2,5 м.

©Ліхтеровоз типу Сі-Бі (Sea Bee). Характерною рисою цього судна є вантажний пристрій. Ліхтери піднімають на судно за допомогою сінхроліфта до рівня певної палуби, а потім транспортером пересувають у встановлене місце. Трюми судна без поперечних перебирання. В/п сінхроліфта 2000 т. Маса ліхтера Сі-Бі з вантажем 1000 т, основні розміри 29,7´10,7´3,8´3,2 м.

©Ліхтеровоз типу Бако (barge conteiner) розрахований на перевезення 12 ліхтерів типу Бако, основні розміри якого 24,0´9,5´5,1´4,06 м, дедвейт 800 т. Ліхтери розміщаються в трюмі, завантаження здійснюється методом докования через носовий лацпорт.

4 Лісові вантажі

4.1 Класифікація лісових вантажів

Лісові вантажі (лісоматеріали) – продукти механічної обробки дерева в яких збережена природна фізична структура й хімічний склад. Як матеріал дерево відзначається високою міцністю, пружністю, низькою теплопровідністю, ви-

53

сокими декоративними властивостями, гігроскопічністю, вогненебезпечністю й підпадає під вплив комах, грибків і бактерій.

У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крону. Основну масу дерева (70÷90%) дає стовбур який складається з окоренкової(нижньої), середньої й верхової частини.

Лісоматеріали розділяють на неопрацьовані й оброблені. Їх одержують на лісозаготівлях шляхом очищення від гілок і сучків. Поставляють у вигляді хлистів, колод, кряжів, цурок (опецьків).

Очищений стовбур поваленого дерева без сучків, гілок і окоренкової (прикореневий) частини має назву деревний хлист. При наступному розкритті (розпилі) хлистів одержують колоди, кряжі (обрізки колод) і цурки (обрізки кряжів).

Різноманітні види лісопродукції виготовленої з дерева називають сортиментами, під якими розуміють характеристику й цільове призначення лісо- і пиломатеріалів. Розрізняють такі види сортименту: круглий, колотий, діловий, тонкомірний, середньомірний (діаметр), великомірний, короткомірний, середньомірний (довжина), довгомірний.

©Круглий сортимент одержують поперечним розпилом хлиста. В наслідок поздовжнього розколу колод одержують колотий сортимент. До ділового належать всі види сортиментів, які призначені для використання або для промислової переробки.

Круглі лісоматеріали використовують: як сировину для одержання пиломатеріалів, шпал, фанери, різних заготівель, дубильних екстрактів і деревного вугілля; у будівництві; для виготовлення паль, щогл і опор електроліній; для кріплення гірських тунелів (шахт); для установки снігових щитів й ін. Залежно від призначення їх заготовляють з корою та без неї..

©Круглий сортимент за товщиною у верхньому відрізі(зрубі) без кори від 6 до 13 см включно відносять до тонкомірного;

üсередньомірний сортимент перебуває в діапазоні товщини від14 до 24

см;

üсортимент товще 26 см відноситься до великомірного; üкороткомірний сортимент має довжину до 2 м;

üякщо довжина сортименту від 2 до 6,5 м його відносять до середньомір-

ного;

üсортимент довжиною понад 6,5 м відносять до довгомірного. ØКласифікація лісоматеріалів передбачає їхній поділ за породою, щільніс-

тю, твердістю, призначенням й способам обробки:

üза породою: хвойні й листяні: твердолистяні й м’яколистяні; üза щільністю: малої щільності (до 0,54 т/м3) – сосна, тополя, липа й ін.;

середньої щільності (0,55÷0,74 т/м3) – бук, береза, в'яз й ін.; високої щільності (більше 0,75 т/м3) – граб, кизил й ін.;

üза твердістю: м'які (торцева твердість до 40 МПа) – сосна, тополя, липа, ялина й ін.; тверді (торцева твердість 40¸80 МПа) – бук, береза, клен, горіх й ін.; дуже тверді (торцева твердість більше 80 МПа) – тис, граб, кизил, дуб, цінна деревина й ін.; самі тверді (чорне дерево);

üза розмірами і пороками: ділові й дров'яні;

54

üза призначенням: для розпилу; для лущення; для стругання; для виробництва целюлози й деревної маси; для хімічної переробки; для інших потреб; для технологічних потреб; дрова для опалення;

üза ступенем й способом обробки: круглі; пиляні; лущені; стругані; роздроблені; з кореневих і окоренкових частин; з кори.

©З точки зору технології перевантаження в портах лісові вантажі можна розділити на три основні групи.

üкруглий ліс, основну масу якого становлять колоди й кряжі. Для розпилювання й будівельних потреб призначаються колоди довжиною 3,5¸6,5 м, а для спеціальних цілей – до 25 м;

üвся пилопродукция: дошки, бруси, шпали, клепка, фанера, тарна дошка, різні чорнові заготівлі, рейки, рудничні стійки, баланси й т. п.;

üтехнологічна тріска.

4.2 Властивості лісових вантажів

До фізичних властивостей лісу, що впливають на умови транспортування відносяться: об'ємна вага, вологість, лінійні розміри, сорт і вид деревини.

ØДеревина, що пропонована до перевезення, має різні фізико-механічні властивості, які залежать від породи дерева, з якого вона заготовлена. Найпоширеніші хвойні породи дерев(близько 75%): сосна, ялина, кедр, ялиця, модрина, яловець, кедр, арча й ін. До листяного відносяться: дуб, бук, липа, береза, ясен, граб, горіх, вербові, в’яз, ільм, осика, вільха, тополя, клен, саксаул, берест й ін.

ØЩільність (об'ємна вага) деревини (r) – фізична величина, яка обумовлена масою натуральної деревини в одиниці об'єму. Щільність залежить від породи дерева, часу заготівлі, вологості. Існує кілька позначень щільності:

üпри вологості в момент випробувань; üпри нормальній (стандартної) вологості, рівної 12%; üпри абсолютно сухому стані;

üбазисна, тобто відношення маси абсолютно сухої деревини до її об'єму при вологості, рівної або більшої межі насичення клітинних оболонок.

Залежно від наявності й сумарного об'єму внутрішніх порожнеч та пор деревини, тобто пористості, різні породи дерева відрізняються друг від друга твердістю й питомою масою (щільністю) (табл. 7).

ØОдним з найважливіших фізичних властивостей, з точки зору їхнього транспортування, є вологість (вологовміст), а деревину можна представити як трифазну систему – деревна речовина, вода й повітря. Вологовміст лісових вантажів може змінюватися залежно від умов і параметрів зовнішнього повітря під час зберігання.

Вологістю деревини (W) називається відношення маси вологи, що втримується в деревині, до маси абсолютно сухої деревини, що виражене у відсотках. В деревині розрізняють дві форми вологи: зв'язану або гігроскопічну і вільну або капілярну. Зв'язана волога просочує клітки, а вільна заповнює порожнини кліток і міжклітинні простори. Зміна вмісту зв'язаної вологи відбивається на багатьох властивостях деревини, а вільної вологи – лише на її масі (табл. 8).

При висиханні лісоматеріалів у першу чергу випаровується капілярна во-

55

лога. Подальше висушування відбувається за рахунок випару молекулярної вологи, що призводить до об'ємної усушки деревини (максимально до 5¸6 %) і збільшенню її механічної міцності. Висушування деревини до17¸20% відносної вологості призводить до необоротних змін, які утрудняють зворотне усмоктування вологи. Швидке висушування лісоматеріалів при неправильному зберіганні викликає їхнє розтріскування й скручування з відповідною втратою якості.

Таблиця 7 Щільність деревини

Таблиця 8 Середня об'ємна маса деревини, т/м3

Вміст вологи в деревині залежить від породи, місця виростання дерев і від пори року – узимку ліс важче на35¸100%, чим улітку. При зберіганні лісу на повітрі вода, яка перебуває в деревині, поступово випаровується, деревина частково висихає, зменшується у вазі й трохи скорочується в об'ємі, з'являються торцеві тріщини. Ці властивість деревини називають усушкою. Після тривалого зберігання круглого лісу на відкритому повітрі вміст вологи в ньому знижується, як правило, до 15¸25%, а при зберіганні в сухих закритих приміщеннях ще -бі льше – до 8¸12%.

За вологістю деревина ділиться на: üмокру – більше 100 %; üсвіжозрубану – 50¸100 %; üповітряно-суху – 15¸20 %;