Материал: Грузоведение_Конспект_лекций_укр

56

üкімнатно-суху – 8¸10 %; üабсолютно суху – близько 0 %.

Іноді за вологістю лісові вантажі розділяється на більше укрупнені групи: üсухі (повітряно-сухі) – вологість до 25%; üнапівсухі – 25¸60%; üсирі (свіжозрубані) – 70¸120%;

üмокрі, вміст вологи яких може перевищувати 150%.

При транспортуванні за вологістю деревина підрозділяється на транспортну – до 22% включно й сиру – понад 22%.

При зберіганні в порту, залежно від ступеня вологості пиломатеріали підрозділяються на: сухі, вологість яких до20%; напівсухі – вологість від 25 до 35%; сирі – вологість понад 35%. Пиломатеріали приймаються до завантаження після повітряного або камерного сушіння, їхня абсолютна вологість установлюється в діапазоні від 20 до 22%.

ØРозбуханням деревини називається збільшення її лінійних розмірів і об'- єму за рахунок збільшення вмісту зв'язаної вологи, тобто деревина розбухає в межах зміни вологості від 0% до WПГ.

ØУсушка деревини – це процес, зворотний розбуханню, тобто усушка (всихання) відбувається за рахунок зменшення вмісту зв'язаної вологи.

З точки зору на постійно мінливий в дуже великих діапазонах вологовміст, що спричиняє значну зміну маси вантажу, круглий ліс, як у вітчизняної, так і у світовій практиці, виміряється в об'ємних одиницях.

ØПористість деревини – об'єм внутрішніх порожнеч, який виражений у відсотках від об'єму деревини в абсолютно сухому стані.

ØЕлектропровідність дерева залежить від вологості, температури, породи

йнапрямку волокон.

4.3Сортоутворюючі фактори лісових вантажів

Найбільш важливими характеристиками лісових вантажів крім твердості, питомої маси й вологості також є колір, запах і наявність пороків деревини.

ØЛісові вантажі сортують із урахуванням загальної якості й стану деревини, тобто основними сортоутворюючими факторами є наявність пороків деревини й дефектів її обробки.

©До пороків деревини відносяться тріщини, сучки, кривизна, червоточина, гнилизна, синявий, внутрішня темненина (потемнення) або червонина (почервоніння), цвіль, серцевина, нахил волокон, смоляні кишені й ін.

Однак значення тих самих пороків для різних категорій лісових вантажів– різне. Тріщини не впливають на сортність ряду круглих лісоматеріалів(наприклад, пропсів і балансів), але наявність тріщин у пиломатеріалах істотно знижує їхню якість. Внутрішня гнилизна допускається в деяких категоріях пиловочних колод хвойних порід і нижчих сортів балансів, але вона неприпустима в пиломатеріалах, крім четвертого сорту, що йде на виготовлення тари, і маловідповідальних деталей для будівництва.

Якість круглих лісоматеріалів визначається за такими властивостями деревини, як синюватість, сучкуватість, тріщини, напливи, стовщення й ін.

57

Поява на деревині сірих плям, кольорових смуг, синяви, жовтизни свідчить про наявність пороків і псуванню деревини. Пороки лісових вантажів утворяться в результаті життєдіяльності деревино-руйнуючих і деревинофарбуючих грибків.

Зміна фарбування знижує товарний вид деревини, але не змінює її механічних властивостей. Основною хворобою деревини на складах, що призводить до її руйнування, є гнилизна, при цьому з'являється характерний затхлий запах.

Ріст більшості деревино-руйнуючих і деревинофарбуючих грибків припиняється при температурі нижче +5°С або вологості деревини нижче 25% або вище 55%. Тому для запобігання зараження деревини грибками її, як правило, зберігають на відкритих площадках у сухому або дуже вологому стані.

Пиломатеріали, уражені гнилизною, сортують і видаляють на окремо виділену ділянку складу.

До пороків деревини також відноситься її зараження різними комахами. Комахи селяться на деревині, розташованої на освітлених місцях. При зберіганні лісу в великих, щільно покладених штабелях, а також окоркованої деревини, ступінь зараження комахами різко зменшується.

Круглі лісоматеріали захищають від розтріскування та дії комах і грибків просушуванням (до вологості 18¸22%), нанесенням на торці вологозахисної замазки й щільним і компактним складуванням.

Заражені комахами лісові вантажі завантажені у вантажні приміщення суден, підлягають спеціальній обробці (фумігації) у порту розвантаження.

Лісоматеріали вимагають карантинного контролю. В останні роки вантажоодержувачі стали вимагати екосертифікат – документ, що свідчить про радіаційну незараженість лісу (деревини).

©До дефектів обробки поверхонь пиломатеріалів відноситься: обзол (частина поверхні колоди(округлості) на пиломатеріалі), кривизна, скручування, непаралельність пластей, погана якість обробки й ін.

ØЛісоматеріали пилеємкий вантаж – при забрудненні, особливо пилом вугілля, цементу та ін. партія лісу може бути повністю забракована. За якість лісу перевізник як правило не відповідає, але відповідає за забруднення вантажу маслами, пилом, брудом та ін.

ØЯкість лісоматеріалів, а іноді й допуск до перевезення, визначається їхньою вологістю. Із практичної точки зору під вологістю деревини часто розуміють масу води, що втримується в ній і піддається видаленню шляхом висушування до постійної маси при температурі (100±5)°С.

ØЗа якісними ознаками круглі лісоматеріали діляться на чотири сорти(1, 2, 3, 4). Тонкомірні лісоматеріали діляться тільки на 2 і 3 сорти.

За якістю деревини розділяють дошки й бруски на три сорти, за способом обробки – на п'ять сортів: відбірний 0, 1, 2, 3 і 4. Бруси виготовляють 1, 2, 3 і 4 сортів. Для добірного, 1, 2 і 3-го сортів абсолютна вологість деревини не повинна перевищувати (22±3)%. Вологість пиломатеріалів 4-го сорту не нормується.

Пиломатеріали розсортовують за довжиною і сортам: довжиною до 1,0 м – всі сорти разом; довжиною 1,0¸6,5 м – добірний, 1 і 2 сорту разом, 3, 4.

Експортні пиломатеріали чорноморського бракування сортують за поро-

58

дою, розмірами поперечного перерізу, сортам, а за якістю деревини підрозділяються тільки на дві категорії: без сорту й 4-й сорт.

ØЗалежно від ступеня й характеру обробки лісоматеріали, як вантаж, підрозділяються на: ліс круглий (пиловочник, будівельний, стовпи, щоглові кругляки, рудничні стійки, баланси): пиломатеріали (дошки, бруски, бруси; четвертини, пластини); ліс колотий (паркет, клепка бочкова й т. п.), вироби з деревини, технологічна тріска.

Оскільки лісоматеріали є одним з видів експорту, використовують їх іноземні (часто англомовні) назви.

4.4 Круглі лісоматеріали

Як вже відзначалося, круглий сортимент одержують поперечним розпилом стовбура дерева. За товщиною верхнього зрізу круглі лісоматеріали діляться на: жердини – 3÷7 см, підтоварник – 8÷11 см, ліс будівельний – 12 см і більше, пиловочник – 14 см і більше, кряжі – 16÷25 см, верхівкові сортименти. Товщину колод і кряжів вимірюють на тонкому кінці без кори. Товщину дров'яних лісоматеріалів вимірюють по корі.

ØКруглий сортимент, призначений для виготовлення спеціальних видів лісопродукції, називають кряжем. Кряж це, як правило, товстий короткий відрізок стовбура дерева. Деякі широко використовувані види кряжів: авіаційний, машинобудівний, олівцевий, котушковий, клепковий, лижний, щогловий, меблевий, обшивальний, резонансний, рушничний, будівельний, суднобудівний, тарний, шлюпковий, шпальний, експортний.

Для переробки круглих сортиментів лущенням або струганням використовують фанерний, сірниковий і кряж для стругання.

Окремо виділяються кряжі тропічних порід дерев: сапеле (Sapele), утилі

(Utile), кандоллей (Candollei), вава (Wawa), екки (Ekki), мохогани (Mohogany),

макоре (Makore) й ін. – які являють собою стовбури дерев тропічних порід діаметром від 30 до 140 см, довжиною до 11 м і масою до 15 т. Окремі кряжі досягають 250 см у діаметрі, 15 м довжини й маси 30 т.

ØЛісоматеріали круглі пиловочні(пиловочник), які призначаються для подальшого подовжнього розпила випускаються наступних розмірів:

üза довжиною:

· хвойних порід – від 4,0 до 7,0 м з градацією 0,25 м, а також 3,8; 7,6 і 8,0

м;

· листяних порід – від 3 до 6,5 м з градацією 0,25 м; üза товщиною – від 14 см і вище з градацією 2 см.

За спеціальним замовленням допускається заготовляти пиловочник більшої довжини.

Пиловочник за довжиною повинен мати припуск 5¸10 см.

Останніми роками номенклатура різновидів пиловочника різко скоротилася, так, наприклад, в Росії зараз виробляють лише 3 основних видів – 4, 6 і 12 м.

ØЛісоматеріали круглі, які пропоновані до перевезень у каботажі, підрозділяють за товщиною на наступні категорії:

üдрібні – від 8 до 13 см (із градацією в 1 см);

59

üсередні – від 14 до 24 см (із градацією в 2 см); üвеликі – від 26 см і більше (із градацією в 2 см).

ØКруглі лісоматеріали при експорті розділяють на наступні різновиди: üколоди (baulks) товщиною у верхньому зрізі15¸17,5 см (6¸7 дюймів) і

більше й довжиною від 3,6 м (12 футів) і більше;

üкапбалки (kapbaulks) – круглий ліс товщиною від23,5 см (9 дюймів) і довжиною від 4,2 м (14 футів) і більше;

üтелеграфні стовпи (telegraphpoles) – круглий ліс довжиною4,8¸25,5 м (16¸85 футів) і товщиною у верхньому зрізі 12,5¸25 см (2,5¸10 дюймів);

üпропси (props) – шахтні (рудні) стійки довжиною 0,9¸3 м (3¸10 футів) і товщиною 6,3¸25 см (2,5¸10 дюймів). Пропси рудничні – готова продукція, кріпильний матеріал при підземних роботах. Розміри пропсів за довжиною й товщиною часто встановлюються договорами;

üраундвуд (raunwood) – кряжі, відсортовані від пропсів довжиною 1,8¸3 м (6¸10 футів) і товщиною у верхньому зрізі 15¸22,5 см (6¸9 дюймів);

üмайнінг-тімбер (mining timber) – шахтні (рудні) підпірки, пропси довжиною 3¸4,8 м (10¸16 футів) і товщиною у верхньому зрізі 7,5 см (3 дюйми);

üбаланси (pulpwood) – круглий ліс (сировина) для виготовлення целюлози й деревної маси, довжиною 1¸3 м (3,3¸9,8 футів) і товщиною у верхньому зрізі 8¸24 см (4¸10 дюймів). За видом окорковання баланси підрозділяються на:

·чистого окорковання, тобто з повним видаленням кори, лубу й комбінованого шару;

·грубого окорковання, при якій кора віддаляється повністю, а луб'яний шар залишається у вигляді окремих ділянок смуг.

üтичини, жердини, кілки – круглий ліс невеликої товщини й різної довжини;

üдрова (holes або holz) – призначені для палива обрізки й некондиційні лісоматеріали.

ØПрипуск – це обов'язкове збільшення до номінальних розмірів сортименту, яке компенсує зменшення розмірів за рахунок усушки або наступної обробки (оторцовки, стругання) і забезпечує одержання стандартних розмірів.

Лісоматеріали хвойних і листяних порід, які не підлягають поперечному обробленню, повинні мати наступні припуски за довжиною: для розпилювання й

стругання 3¸6 см, для лущення 2¸3 см. Лісоматеріали хвойних і листяних порід, що підлягають поперечному обробленню, повинні мати припуск за довжиною3 см на кожний цурок (piece of log). Лісоматеріали хвойних порід, що використовувані в круглому виді, повинні мати припуск за довжиною до6 см, а листяних порід від 1 до 3 см.

ØДопуск – це відхилення від номінальних розмірів сортименту в більшу або меншу сторону, що викликане неточною роботою верстатів та інструментів, яке допускається відповідним стандартом.

Для круглих лісоматеріалів хвойних і листяних порід установлені наступні допуски: для тих, що підлягають поперечному обробленню ±2 см, для балансів, що постачають в цурках, теж ±2 см.

60

4.5 Пиломатеріали

ØПиломатеріали являють собою сортимент отриманий поздовжнім розпилом круглих лісоматеріалів. Пиломатеріали розділяють:

üза призначенням: загального призначення, оздоблювальні, специфіковані. Оздоблювальні пиломатеріали використовуються для надання виробу належного зовнішнього вигляду. До специфікованого відносяться пиломатеріали спеціального призначення – для експорту, авто-, судно-, авіа-, вагоно-, сільгоспмашинобудування;

üза напрямком розпила: радіального й тангенціального (по дотичній); üзалежно від того, з якої частини колоди випиляні дошки: серцевинні,

центральні й бічні; üза способом обробки: чисто обрізні – пропиляні всі чотири сторони; пів-

обрізні; необрізані (необрізні) – пропиляні тільки пласти, обапіл (рос. горбыль). Верхній і нижній пропили (поздовжні широкі сторони) називаються пласть. Ширину необрізаних пиломатеріалів визначають як півсуму ширини двох пластей, обмірюваних посередині їхньої довжини, з округленням результату до 10 мм;

üза товщиною: товсті від 50 до 100 мм, середні від 25 до 44 мм, тонкі від 16 до 22 мм, багети від 16 до 75 мм;

üза шириною: широкі від 150 до 300 мм, вузькі від 100 до 140 мм, багети від 38 до 75 мм;

üза формою в розрізі: пластини, четвертини, обапіл, дошки, бруси й бруски (рис. 23). Пластини – дві симетричні частини колоди, четвертини – дві симетричні частини пластини.

Рис. 23 Пиломатеріали: а – пластини; б – четвертини; в – обапіл; г – дошка необрізана; д -– дошка півобрізна; е – дошка обрізна; ж – брус чотирьохкантний; с – брус чисто обрізаний

ØДошка має товщину до 100 мм і ширину більше подвійної товщини; брусок – товщину до 100 мм і ширину не більше подвійної товщини; брус – товщину й ширину 100 мм і більше.

ØОбапіл – пиломатеріал, що одержуваний з бокової частини круглого лісу, підрозділяється на горбильний і дощатий.

üобапіл горбильний (обапіл) – зрізана зовнішня (бічна) частина круглого лісу, тобто пилопродукция, одержувана з бічної частини круглого лісу й яка має одну пропиляну, а іншу не пропиляну поверхню;