Материал: Грузоведение_Конспект_лекций_укр

46

рисне навантаження контейнера повинне відповідним чином знижуватися.

Рис. 17. Контейнер МКР-М: 1 – корпус; 2 – вантажний елемент

Після заповнення і опечатування танка, двері контейнера мають бути закриті й на лівій дверній панелі вивішений попереджувальний знак.

ØУ світовій практиці м'які спеціалізовані контейнери в/п від0,5 до 12 т мають такі літерні позначення:

МК-Л – м'який контейнер багаторазового використання з гумотекстильних матеріалів з несучими вантажними елементами у вигляді стрічок;

МКО-С – м'який контейнер багаторазового використання з нетканих і тканих матеріалів з несучими вантажними елементами у вигляді строп;

МКР-С – м'який контейнер одноразового використання з нетканих і тканих матеріалів з несучими елементами у вигляді строп;

МКР-М – м'який контейнер одноразового використання з поліетиленових матеріалів без несучих вантажних елементів

þ Часто-густо м'який контейнер називають«біг-бег» (big-bag), тобто «великий мішок», це неправильно й не припустимо, як з точки зору визначення мішка й м'якого контейнера, так і у зв'язку з їх різними транспортними характеристиками й технологією перевантаження.

ØНе повинні прийматися до перевезення забруднені й підмочені м'які контейнери, зі злежалим вантажем, що не мають вантажних супровідних документів і якісних сертифікатів, а наступні дефекти, що також мають:

üнаскрізні проколи, розрізи й розбіжності швів; üненаскрізні порізи, стирання й задири гумового покриття з ушкодженням

текстильної основи; üвідшарування герметизуючих елементів;

üрозрив вушок або розшарування вантажних несучих елементів; üз плямами, які відрізняються за кольором від іншої поверхні, і з покрит-

тям на них що розтріскалось.

Горловини контейнерів повинні бути зачинені герметично.

3.6 Маркування контейнерів

Всі контейнери, використовувані як елемент транспортного встаткування,

47

повинні мати маркування. У міжнародних сполученнях у відповідності зі стандартом ISO такі контейнери повинні мати основне й додаткове маркування.

Для систематизації основного маркування контейнерів ІСО розробив стандартну систему маркування – код під назвою «BIC-code». Вся необхідна інформація про параметри контейнера нанесена на його бічні стінки, двері й дах у вигляді маркувального коду (BIC-code). Структура BIC-code складається, як правило, із двох рядків, хоча форма подання може бути інший. Місця нанесення BIC-code наведені на рис. 18.

Рис. 18. Маркування контейнерів стандарту ІСО, серія I: 1 – код власника, серійний номер і контрольна цифра; 2 – позначення країни, розміру й типу контейнера; 3 – максимальна маса брутто й маса тари. 4 – табличка безпеки; 5 – митна табличка

ØСтруктура BIC-code представлена на рис. 19 і містить 17 знаків: 6 букв латинського алфавіту й 11 арабських цифр.

Рис. 19. BIC-code

©Перший рядок – це кодове позначення власника контейнера (Prefix + serial number + check digit), що складається із чотирьох букв латинського алфавіту (рис. 19, I), остання з яких (рис. 19, 2) – буква U позначає ознаку транспортного встаткування за назвою «Контейнер вантажний».

Перші три букви (рис. 19, 1) – відповідно буквений код власника, офіційно включений до міжнародного реєстру контейнеровласників.

Наприклад, всі контейнери колишнього МШС СРСР мали код власника SZDU, зараз контейнери України й Росії маркуються кодами UZUU і RZDU.

Реєстрація контейнерних кодів власників здійснюється шляхом офіційного звернення уповноваженої особи, з відповідною оплатою послуг, у Міжнародно-

48

му бюро щодо контейнерів(Bureau International des Conteneurs – BIC), яке роз-

ташоване в Парижі.

Своїми філіями Міжнародне бюро щодо контейнерів призначає національні реєстраційні організації за підсумками консультацій з національним представництвом в ІСО. Крім BIC функціонують філії Міжнародного бюро щодо контейнерів.

Після кодового позначення власника йде серійний номер контейнера(рис. 19, II) із шести цифр (рис. 19, 3). Сьома цифра (рис. 19, 4), так зване контрольне число, служить для перевірки правильності інформації про код власника й -се рійний номер контейнера. Це число розраховується за встановленим правилом. При перекручуванні будь-якої букви або цифри з коду й номера контейнера буде мати місце розбіжність контрольного числа. При нанесенні маркування контрольне число (рис. 19, 4) часто поміщають у рамку.

Розрахунок контрольного числа здійснюється в такій послідовності: üкожному буквеному знаку коду власника привласнюють цифровий екві-

валент, починаючи із числа 10; üкожний цифровий еквівалент коду й кожну цифру номера множать на

ваговий коефіцієнт, що являє собою ступінь числа 2 від 0 до 9 (за числом знаків у коді власника й номера контейнера), тобто перший знак множиться на 20, другий – на 21, останній, десятий, – на 2 в 9-ій (29);

üрезультати множення складаються й діляться на модуль, рівний 11; üзалишок, отриманий у результаті ділення, й є контрольним числом. ©Другий рядок BIC-code також складається із двох частин (Country code +

ISO code) – буквеної (рис. 19, III) і цифрової (рис. 19, IV). Буквена частина містить дві прописні (у деяких випадках – три) букви латинського алфавіту (рис. 19, 5), що складають кодове позначення країни власника контейнера(закодоване в першому рядку BIC-code). Три букви коду країни мають контейнери випуску до 1984 р. При цьому як третя буква могла бути використана латинська буква «X».

Ідентифікація кодового позначення країни міститься в міжнародному стандарті ІСО 3166-88 «Коди для подання назв країн». Крім того, кожна держава має й цифрові тризначні коди, які на контейнері не відбиті. При цьому на контейнери наноситься буквений код альфа-2.

Цифрові відомості другого рядкаBIC-code складаються із чотирьох цифр (рис. 19, IV) і містять позначення розміру й типу контейнера(по дві цифри на кожну позицію).

©Перші дві цифри (рис. 19, 6) указують на розміри контейнера як за довжиною, так і за висотою. Перша позначає довжину: 1 – 10 футів (2991 мм, IDX), 2 – 20 футів (6058 мм), 3 – 30 футів (9125 мм), 4 – 40 футів (12192 мм). Друга по-

значає висоту: 0 і 1 – 2438 мм; 2 і 3 – 2591 мм; 4 і 5 – більше 2591 мм, і наявність паза для Г-образних причепів типу «гусяча шия»: 0 і 2 – без такого паза; 1 і 3 – з пазом.

©Другі дві цифри (рис. 19, 7) позначають тип контейнера: універсальний, спеціалізований, з різними конструктивними особливостями.

ØЯк додаткове маркування на контейнері також наноситься: üна дверях – максимальна маса брутто (MGW);

49

üвласна маса (TARE) у кілограмах (kg) і фунтах (lb).

üзнак позначення контейнера з дахом що відкривається (рис. 20, 1); üзнак попередження про небезпеку ураження електричним струмом від

електромережі для контейнерів, обладнаних сходами (рис. 20, 2); üзнак, що позначає контейнер висотою 2591 мм і вище (рис. 20, 3);

Рис. 20. Додаткове маркування контейнера

üтабличка про допущення щодо безпеки, відповідно до Міжнародної конвенції по безпечним контейнерам, 1972 р. (табличка КБК) (рис. 21, а);

üтабличка про допущення до перевезення вантажів під митними печатками й пломбами (табличка КТК) (рис. 21, б).

Рис. 21. Табличка безпеки та митна табличка

Відповідно до положень КБК і Митної конвенції, що стосується контейнерів (КТК) і виправленнями до КБК, всі контейнери повинні відповідати вимогам цих конвенцій і мати конвенційні таблички (таблички КБК і КТК).

Табличка безпеки (рис. 21, а) – металева прямокутна пластинка не менш 200´100 мм, яка містить написи англійською мовою:

üдопущена країна й номер допущення. Країна, що надала допущення, повинна позначатися відмітним (який вирізняється) знаком, використовуваним для її позначення при реєстрації автотранспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення. Номер допущення складається з номера й дати(число, місяць, рік) Свідчення про допущення;

üдата виготовлення – місяць і рік виготовлення; üрозпізнавальний номер – номер, привласнений контейнеру підприємст-

вом-виготовлювачем; üмаксимальна маса брутто .... кг, .... фунтів – максимальна дозволена маса

брутто R;

üприпустима маса при штабелюванні при 1,8 g .... кг, .... фунтів – припус-

50

тима маса при випробуванні на штабелювання при 1,8 g;

üнавантаження при випробуванні на перекіс.... кг, .... фунтів – навантаження при випробуванні на поперечний перекіс;

üміцність торцевої стінки .... кг, .... фунтів. Міцність торцевої стінки вказується на Табличці, якщо торцеві стінки спроектовані для навантаження, меншого або більшого 0,4×Р;

üміцність бічної стінки .... кг, .... фунтів. Міцність бічної стінки вказується на Табличці, якщо бічні стінки спроектовані для навантаження, меншого або більшої 0,6×Р;

üдати оглядів – дата (місяць, рік) першого технічного огляду контейнера, а також дати (місяць, рік) наступних. Період між датами виготовлення й проведення першого технічного огляду не повинен перевищувати 5 років.

Митна табличка (рис. 21, б) – металева прямокутна пластинка не менш 200´100 мм, що містить написи англійською мовою:

1 – Допущений до перевезення вантажів під митними печатками й пломбами. Вказується назва країни, у якій контейнер був допущений, англійською мовою або за допомогою відмітного(який вирізняється) знаку, використовуваного для позначення країни при реєстрації механічних транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, а також номер Свідчення про допущення й рік допущення;

2 – Тип. Тип означає цифри й букви, привласнені проекту контейнера під- приємством-виготовлювачем, і вказується на Табличці КТК тільки тоді, коли контейнер допущений за типом конструкції;

3 – Заводський номер контейнера. Вказується порядковий номер, привласнений підприємством-виготовлювачем.

На бічних стінках контейнера також вказується строк(місяць і рік) чергового капітального ремонту.

3.7 Укрупнення вантажних місць на транспортних засобах

Основними видами УВМ на транспортних засобах :єліхтера, вагони, автомобілі.

ØАвтопричепи (трейлери) – високоабо низькорамні причіпні платформи, що мають осі попереду й позаду, використовувані для транспортування вантажів на магістральних дорогах (рис. 22, 1).

Рис. 22. УВМ на транспортних засобах

©Автонапівпричепи (семітрейлери) – високорамні платформи, що мають тільки задню вісь (осі), з опорою передньої частини на сідельний пристрій тягача, що з'єднується з ним шворнем, використовувані для транспортування вантажів на магістральних дорогах (рис. 22, 2). На стоянці без тягача передня частина