Материал: Физиологическое акушерство укр

Використання сосок-пустушок не тільки зашкоджує успішному грудному вигодовуванню, воно також несе небезпеку для дитини. П`ятирічне дослідження, проведене в Голландії, довело, що ризик інфекцій вуха у дітей, яким дають соску-пустушку, зростає вдвічі. У 90 % дітей, які смоктали соску, спостерігалося захворювання на отит. Дослідники вважають, це пов`язано з тим, що соска дає можливість бактеріям вільніше потрапляти із секрету носової порожнини в середнє вухо.

Кожна мати може годувати новонароджену дитину своїм молоком.

Кожна жінка, яка виносила і народила дитину, може успішно вигодувати її своїм грудним молоком. Виключення з цього є унікальними випадками. Міф про нестачу грудного молока спричинений неправильними практика ми. Але він існує і понині, оскільки є люди, які свідомо або не свідомо його підтримують.

Правильному прикладанню дитини до грудей жінку повинні навчити в жіночій консультації. Допомогу також повинні надати в пологовому будинку. При багатьох родопомічних установах і дитячих поліклініках працюють групи підтримки матерів, які годують, що складаються з навчених жінок, які мають успішний досвід годування грудьми і можуть допомогти іншій жінці перебороти невпевненість і попередити можливі проблеми.

Визначним в успішному грудному вигодовуванні є правильне прикладання дитини до грудей, оскільки неправильне прикладання призводить до больових відчуттів і тріщин на сосках, зменшення кількості молока, і, як результат, відмови дитини від грудей.

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей матері:

• голова і тіло дитини знаходяться в одній площині;

• тіло дитини притиснуте до матері обличчям до грудей, ніс знаходиться напроти соска;

• мати підтримує усе тіло дитини знизу, а не тільки його голову та плечі;

• мати підтримує груди знизу пальцями, при цьому вказівний палець знаходиться знизу, а великий — зверху (пальці не повинні бути близько від соска);

• спочатку мати повинна доторкнутись соском до губ дитини і почекати, коли дитина широко відкриє рот, а потім швидко наблизити дитину до грудей, направивши її нижню губу нижче соска так, щоб дитина захватила нижню частину ареоли;

• положення матері повинно бути зручним для неї.

Ознаки ефективного смоктання: у дитини спостерігається повільне, глибоке смоктання з невеликими перервами.

Однією із найбільш розповсюджених причин введення в раціон дитини молочних сумішей та припинення виключно грудного вигодовування є стурбованість матері недостатньою, на її думку, кількістю грудного молока.

Достовірні ознаки недостатнього отримання дитиною грудного молока:

• прибавка у масі менше 500 г за місяць;

• сечовиділення дитини менше 6 разів на день, сеча жовта концентрована з різким запахом.

Плач не є ознакою того, що дитині не вистачає молока або потрібна інша їжа або вода. Якщо вона добре набирає вагу, причину плачу слід шукати в іншому.

Матері, які побоюються, що їм, нібито, не вистачить молока, часто дають своїм дітям іншу їжу або рідину. Але це призводить лише до того, що кількість молока у матері знижується. Тому що дитина, яка вже наситилася іншими продуктами, висмоктує менше, і відповідно кількість молока у матері також зменшується.

Батьки повинні підтримувати матерів у їхній впевненості і бажанні годувати своїх дітей тільки грудним молоком. Пріоритетним завданням матері є годування грудьми. Все інше може зробити тато або інші члени родини.

У період вигодовування грудьми у матері можливе виникнення лактаційних кризів. Це тимчасове зменшення кількості молока без видимих причин, яке продовжується в середньому 3-4 дні і має зворотній характер. Необхідно інформувати матір про можливість виникнення таких кризів. В цей період матері необхідні психоемоційна підтримка та відпочинок.

У разі захворювання матері на гострі респіраторні хвороби, годування грудьми необхідно продовжувати.

Дуже поширена помилкова думка, що успішність грудного вигодовування залежить від кількості їжі, яку споживає мати. Повноцінне харчування матері, яка годує, дуже важливе. Вона повинна одержувати з їжею досить вітамінів і мікроелементів, які містяться в звичайних продуктах. Але їй зовсім не потрібно споживати екзотичні продукти або їсти і пити за двох, оскільки ті "накопичення", які зробив організм під час вагітності, власне і призначаються для забезпечення успішного грудного вигодовування. Навіть якщо харчування матері досить скромне, вона може успішно вигодувати дитину. Якщо жінка не годує грудьми, жирові накопичення так і залишаться не використаними. Саме з цієї причини жінки, які годують грудьми, швидше відновлюють форми тіла.

Ніяка молочна суміш не може замінити материнське молоко, щоб не було написано на її упаковці.

Незважаючи на беззаперечні переваги та незамінність грудного вигодовування, значна частина дітей в Україні вигодовуються штучними сумішами. Чому ж попри розум і здоровий глузд родини обирають продукти, виготовлені з молока тварин, для годування найдорожчого у світі — своєї дитини?

На початку ХХ століття у результаті технічного прогресу в розвинених країнах світу з'явилися значні запаси свіжого консервованого молока. Виробники молочних продуктів почали позиціонувати та просували це молоко як замінник грудного. Поліпшення в сфері санітарії і охорони здоров'я розвинених країн дозволили створити середовище, в якому діти перестали гинути в разі штучного вигодовування. Уряди через системи соціального забезпечення почали поширювати замінники грудного молока безкоштовно або за зниженими цінами. Реклама, а також практики систем охорони здоров'я, які суперечили фізіології лактаційної функції людини і перешкоджали нормальному становленню та розвитку лактації, призвели до поширення серед матерів і медичних працівників помилкової думки про те, що жінки не мають достатньо молока для вигодовування своїх дітей. Які це практики? Це втрата багаторічної традиції годування грудьми, розлучення немовляти з матір'ю після пологів, жорсткий регламентований режим годування дитини, застосування засобів, що імітують груди матері, необґрунтоване догодовування, допоювання немовляти, а також недостатність практичних навичок у веденні лактації та грудного вигодовування власне у медичного персоналу.

Таким чином, у 70-ті роки ХХ сторіччя було створено соціальну модель штучного вигодовування дітей як норму для розвинених країн світу. Різке падіння частоти та тривалості грудного вигодовування в Україні відбулося у 90-ті роки. Після розпаду СРСР відкрився майже абсолютно безконтрольний доступ до України закордонних продуктів штучного харчування дітей, який супроводжувався дуже активною рекламою, що сприяло швидкій їх реалізації. Хвиля так званої гуманітарної допомоги штучних дитячих сумішей відкрила шлях до надійного закріплення на ринку України відомих компаній — виробників замінників грудного молока, які почали проводити маркетингову політику, що суперечила міжнародним документам стосовно годування і здоров'я дітей, зокрема, Міжнародному зведенню правил маркетингу замінників грудного молока. Цей документ регламентує не тільки правила збуту замінників грудного молока, але поширюється і на всі продукти дитячого харчування і засоби вигодовування.

Дотримання Міжнародного зведення правил є обов'язковим для всіх медичних закладів України, які надають допомогу матерям і дітям. Ця вимога зафіксована у відповідних наказах Міністерства охорони здоров'я України. Але, на жаль, і сьогодні в медичних закладах можна побачити плакати й буклети для матерів з логотипами компаній і зразки безкоштовних сумішей.

Батькам необхідно розуміти, що які б привабливі рекламні повідомлення не були написані в буклетах для матерів або на упаковці дитячої суміші — це всього лише сухе коров'яче молоко з додаванням олій, вітамінів, мікроелементів і біологічних добавок, що не робить їх анітрохи "наближеними" або "подібними" до грудного молока. Будь-які порівняння сумішей з материнським молоком або стверджування, що вони "сприяють розвитку або зміцнюють імунітет" є неетичними, неправдивими і спрямованими лише на збільшення збуту продукту та одержання прибутків. У багатьох країнах світу такі маркетингові прийоми оголошені поза законом.

При цьому дуже важливо пам'ятати, що сухі молочні суміші не є стерильним продуктом і можуть містити шкідливі бактерії, які при порушенні умов зберігання або готування суміші швидко розмножуються і можуть викликати серйозні захворювання або навіть призвести до смерті дитини. Випадки смерті дітей грудного віку внаслідок використання для годування суміші, що містила ентеробактерію Саказакі, були зафіксовані навіть у благополучних Європейських країнах.

8.6. Харчування жінки під час вагітності та годування грудьми

Харчування під час вагітності.

Вагітність — період вирішального формування усієї конструкції і найбільш інтенсивного будівництва нового людського життя. Якщо в цілому оцінити значення власне харчування в розвитку плода і дитини, немає сумніву в тому, що найбільшу роль в забезпеченні просто можливості життя й розвитку, захисту від макроано-малій і макродисплазій, зниження ризику неповноцінного розвитку і наступного нездоров'я дитини має саме харчування в період внутрішньоугробного росту. Як показують епідеміологічні дослідження останніх 15—20 років, а також спостереження по харчовій корекції в преконцепції і при вагітності, роль недостатнього або незбалансованого харчування може бути зіставлена з роллю генетичних чинників та активних хімічних або інфекційних тератогенів. Зв'язок харчування плода з вихідним станом харчування матері до зачаття і харчуванням вагітної жінки має виключно тісний характер. Зокрема, в умовах несприятливої харчової забезпеченості і початку втрати маси тіла організм вагітної жінки спроможний включати потужні механізми самозбереження, і з цього періоду недостатність харчування, насамперед, переважно впливає на розвиток плода. Все вище наведене підтверджує і виключну значимість харчування жінки під час вагітності і лактації, і реальну наявність у медичних працівників дуже потужного ключа до зниження перинатальної і малюкової смертності, до управління здоров'ям дітей шляхом удосконалення харчування.

Наслідки неоптимального харчування під час вагітності для жінки та новонародженого.

Білково —калорійна недостатність, обумовлена зниженням маси тіла до вагітності або малим збільшенням маси під час вагітності, є ризиком передчасних пологів, вроджених аномалій розвитку плода і новонародженого, низької маси тіла плода і новонародженого, ризиком генералізованої інфекції новонародженого, зниження якості молока та термінів лактації у матері, прогнозу тривалої анемізації в малкжовому віці.

Надлишок білка в раціоні.

(більш ніж 20% по калорійності) - ризик збільшення маси тіла новонародженого, ризик невиношуваня вагітності, ризик енцефалопатії.

Есенціальні жирні кислоти.

Недостатність — порушення росту і мієлінізації провідних шляхів головного мозку, порушення функції сітківки зі зниженням гостроти зору, порушення електрогенезу серцевого м'язу з ризиком аритмії.

Дефіцит вітаміну В1 — блювання, неспокій, безсоння, анорексія, моторні розлади шлунково-кишкового тракту, метаболічний ацидоз, набряки, неврологічні розлади. Пізніше — кардіомегалія і серцева недостатність у новонародженого або немовляти.

Дефіцит вітаміну В6 - нудота, блювання під час вагітності, у дитини — блювання, діарея, судоми, анемія, пізніше - себорейний дерматит, кон'юнктивіт, алергодерматози.

Дефіцит аскорбінової кислоти — прееклампсія вагітних, ризик передчасного розриву навколоплідних оболонок, переривання вагітності.

Вітамін Є — дефіцит — передчасне переривання вагітності, негативно впливає на ріст плода.

Вітамін А

Недостатність — збільшення ризику розвитку респіраторного дистрес-синдрому. Надлишок — вроджені аномалії.

Вітамін Д

Недостатність — гіпокальціемія новонароджених, рахіт, недорозвинення зубної емалі в наступні роки.

Надлишок — гіперкальціемія у новонароджених, кальцифікація м'яких тканин, стеноз артеріальних судин, аномалії лицевого черепа.

Фолієва кислота дефіцит — аномалія формування нервової трубки (головного і спинного мозку).

Фтор — недостатність — ураження карієсом молочних і постійних зубів в наступні роки життя.

Кальцій — недостатність — артеріальна гіпертензія, пізній гестоз, рахіт новонародженого і немовляти.

Йод — дефіцит — для дитини — порушення розвитку мозку з широкою варіабельністю клініки.

Завдання по формуванню правильно збалансованого раціону харчування достаньо складне завдання для будь—якого лікаря-спеціаліста. Однак поряд з науково—методичними проблемами, в контролі і управлінні харчуванням існують і інші перешкоди, головним чином, немедичного походження. По—перше — небажання, а точніше, нерозуміння важливості правильного харчування самими вагітними жінками, а по-друге — неможливість виконання багатьох медичних рекомендацій в зв'язку із незадовільною матеріальною забезпеченістю значної частини молодих сімей, а тим більше одиноких матерів. Таким чином, вирішенню проблеми передує надзвичайно велика робота по навчанню родин, а головне, удосконаленню систем соціальної підтримки вагітних і жінок, які годують.

Іще декілька років тому існувало уявлення про оптимальне збільшення маси тіла вагітної на 9 —10 кг. В останні роки отримані підтвердження більш сприятливого перебігу вагітності і меншого ризику для новонароджених, коли вага за період вагітності збільшується на 11—13 кг. Треба підкреслити також, що ні в якій життєвій ситуації вагітна жінка не повинна худнути і завжди повинна збільшувати масу тіла. В таблиці 4 наведений конкретний розподіл цієї нової маси.

Таб. 4.

Величина та структура збільшення ваги під час вагітності, г.

Зростання маси тіла вагітної і плода потребує визначеного енергозабезпечення за рахунок продуктів харчового раціона. Величина цього додаткового енергозабезпечення коливається від 150 до 300 ккал/доб., залежно від способу життя і фізичної активності вагітної жінки.

Енергозабезпечення суттєво зростає у випадках, коли вагітність настає у підлітка, з її власними витратами на ріст і розвиток.

Як видно з таблиці, головна частина нової маси вагітної жінки складається з маси плода, плаценти, навколоплідних вод. Жирова тканина становить 3675 г. Жирові відкладення під час вагітності надзвичайно важливі як енергетичне депо і депо есенціальних жирних кислот та жиророзчинних вітамінів на потреби плода, що росте, і на весь наступний період лактації і грудного вигодовування. Будь—яка недостатність енергетики харчування під час вагітності призводить, передусім, до порушення процесів депонування в організмі жінки, пізніше вплине на процеси депонування плода, і тільки в третю чергу обумовить затримку розвитку самого плода.

В останні роки розроблені нові фізіологічні норми потреб в харчових речовинах і енергії для вагітних жінок (таб. 5).

Як видно з наведених даних у другій половиш вагітності енергетична цінність раціона збільшується на 350 ккал. Кількість білка збільшується на ЗО г., особливо білка тваринного походження з 50% до 60% і більше по відношенню до загального білка раціону. Частину олій доцільно збільшити з 15—20% до 30—40%, суттєво збільшується потреба в мінеральних речовинах, особливо в фосфорі (+450 мг), кальції (+300 мг), залізі (+20 мг), а також в магнії, цинку, йоді, водо— і жиророзчинних вітамінах.

З перших днів вагітності організм жінки потребує надходження повноцінних білків - основного будівельного матеріалу для плода, що розвивається. Джерелом білків є такі продукти як м'ясо, птиця, риба, молоко, горіхи, яйця.

Таб. 5.

Норми фізіологічних потреб в харчових речовинах та енергії для жінок репродуктивного віку, які лймаються середньою фізичною працею в звичайному стані і під час вагітності (1991 р).

Мінеральні речовини, мг.