Материал: Физиологическое акушерство укр

*- Рекомендовано Dietary Allowances, 1989 p.

Із рослинних жирів можна рекомендувати соняшникову, оливкову, кукурудзяну олію (приблизно 2 столові ложки на день), а із тваринних - вершки, вершкове масло, сметану. Продукти, які містять тваринні жири, слід вживати в невеликій кількості. Добова потреба організму в вуглеводах в 3 — 3,5 рази більше, ніж в білках і жирах. Вагітна жінка повинна їх отримувати в основному за рахунок продуктів, багатих на рослинну клітковину (хліб з борошна грубого помолу, овочі, фрукти, соки, крупи).

Ці продукти вміщують також вітаміни, мінеральні речовини, поліпшують функцію травлення. Добова потреба в цукрі повинна обмежуватися 40—50 г. З початку вагітності зростає потреба в мінеральних речовинах, особливо в кальції. Основним його джерелом є молоко, сир, жовток, крім того кальцій міститься в житньому хлібі і зелених овочах. Головну увагу треба приділити вживанню повареної солі. В першій половині вагітності її можна вживати до 10 г за добу, у другій обмежити до 6—8 г, а в останні 2 місяці до 5 г.

Наводимо перелік продуктів, які е основним джерелом вітамінів, необхідних жінці під час вагітності (таб.6).

Таб.6.

Основні джерела вітамінів, необхідних жінці під час вагітності

Вагітна повинна отримувати 1—1,2 до 1,5 л вільної рідини (вода, компоти, чай, соки) за день. Слід пам'ятати, що вагітна жінка не повинна відчувати спрагу.

При складанні раціону вагітної жінки слід враховувати її індивідуальні особливості (зріст, початкову масу, конституцію, спосіб життя, фізичне навантаження) і термін вагітності. Наводимо приблизний добовий набір продуктів (табл. 7)

Таб. 7.

Приблизний добовий набір продуктів для вагітної жінки

Режим харчування вагітної жінки.

В першій половині вагітності рекомендується використовувати 4-разове харчування, а в останні місяці бажано приймати їжу 5—6 разів на день (в межах рекомендованої калорійності), їжа повинна бути різноманітною, свіжою, добре приготовленою, смачною і не дуже гарячою. Вагітна жінка не повинна вживати великий об'єм їжі в один прийом.

Розподілення калорійності добового раціону повинно бути приблизно таким:

• сніданок —25—30%;

• обід-30-40%;

• підвечірок—10-15%;

• вечеря - 15-20%.

На сніданок і обід краще вживати продукти, багаті на білки. Вони підвищують обмін речовин в організмі. На ніч рекомендується випити стакан теплого молока або кефіру.

Гострі страви у другій половині вагітності потрібно виключити з раціону. Алкогольні напої заборонені вагітній жінці з самого початку вагітності.

Загальновизнано, що оптимальним є формування раціону із природних, натуральних продуктів харчування без використання фармпрепаратів або харчових додатків. В той же час, досить часто виникають проблеми із забезпеченням раціону через продукти харчування за такими нутрієнтами як вітамін В6, Є, фолат, залізо, кальцій, цинк, магній, особливо у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями. Одним з досить ефективних методів корекції раціону харчування при вагітності є використання спеціальних продуктів — коректорів (вітчизняні продукти дієтичного харчування на основі полісолодових екстрактів — полісол, антигіпоксин, вітасол, а також продукт Фемілак-1).

Харчування жінки, що годує грудьми.

Формування хімічних речовин-нутрієнтів жіночого молока являє собою значний енерговмішуючий процес і потребує суттєвої підтримки за рахунок додаткової калорійності харчування. Крім того, хімічні джерела для нутрієнтів жіночого молока (для більшої частини з них) повинні також безпосередньо поставлятися через харчування самої жінки, яка годує грудьми.

В той же час, слід пам'ятати, що обсяг лактації залежить майже виключно від частоти прикладання дитини до грудей та активності і інтенсивності смоктання. Саме тому період годування грудьми не потребує призначення якихось надзвичайно калорійних або особливих раціонів та дієт. Головним об'єктом уваги лікаря повинен бути якісний склад раціону жінки, який в певній мірі може впливати на якісний склад жіночого молока.

Калорійність харчування матері, що виділяє до 1 літра молока за добу, повинна бути підвищена в середньому на 700 ккал. Так, якщо для жінок середнього рівня фізичного розвитку (зріст 155—165 см, маса тіла 55—65 кг), яка займається легкою або середньою по тяжкості працею, енергетична цінність добового раціону становить 2500 ккал, то на період годування грудьми вона повинна бути 3200 ккал.

Однак при оцінці харчового статусу жінки, що годує, необхідно брати до уваги той факт, що підвищена потреба в енергії та основних нутрієнтах при лактації частково задовольняється за рахунок внутрішніх ресурсів, які були накопичені організмом під час вагітності. Жінка за період вагітності при нормальному харчуванні накопичує необхідні запаси харчових речовин, які потім використовуються для компенсації збільшеної потреби в них протягом перших місяців лактації.

Виходячи з цих позицій, харчування жінки до і під час вагітності має для нормальної лактації не менш важливе значення, ніж харчування під час годування грудьми.

Крім того, дослідження показали, що під час лактації значно підвищується ефективність обміну речовин, в результаті чого їжа засвоюється суттєво повніше, ніж звичайно.

Саме цим можна пояснити той факт, що відсутність підвищення енергетичної цінності раціону харчування або навіть деяке голодування, як правило, не позначається на кількості молока, яке виділяє жінка (мал. 30).

Тому в сучасній нутріціології більше уваги приділяється не кількісному, а якісному складу харчування жінки, що годує. Раціон харчування повинен бути збалансованим по вмісту всіх харчових речовин: білків, незамінних амінокислот, жирів, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів. Від цього залежить якість материнського молока, що суттєво позначається на формуванні здоров'я дитини.

Аналіз даних фактичного харчування серед вагітних жінок і матерів, які годують, проведений в ІПАГ АМН України, показав загальні негативні тенденції, що склалися в Україні в останні роки, а саме: незба-лансованість харчування та вузький спектр продуктів, що застосовуються; недостатнє вживання продуктів тваринного походження; недостатнє вживання рослинної олії та морепродуктів, як основного джерела високополіненасичених жирних кислот; надмірне вживання рафінованих вуглеводів та жирів тваринного походження; недостатнє аліментарне надходження продуктів харчування, які мають пре— та пробіотичну дію і забезпечують нормальний стан мікробіоценозу в організмі жінки; недостатнє вживання овочів та фруктів, як основних носіїв вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів.

Неадекватне по енергетичній цінності та по якісному складу харчування жінки, яка годує, може мати такі наслідки:

• відбувається виснаження материнського депо нутрієнтів;

• зменшується кількість нутрієнтів в материнському молоці;

• і, як наслідок, — розвивається клініка аліментарної моно— або полінутрітивної недостатності у матері та дитини.

Сучасні дослідження свідчать про те, що від якості материнського молока багато в чому залежить формування здоров'я дитини.

В педіатричній практиці найчастіше зустрічаються клінічні прояви дефіциту харчового статусу матері, що годує, за такими компонентами як залізо, цинк, йод, фолати, вітаміни В 6, В12, А, Д, Е, К, біотин, аскорбінова кислота, що супроводжується розвитком моно— або полігіповітамінозу, анемії, рахіту тощо.

Надзвичайно важливе значення має забезпечення дитини пренатальне та постнатально через материнське молоко високополіненасиченими жирними кислотами (омега—3 та омега—6 ПНЖК), які впливають на формування клітинних структур та регуляторних механізмів у дитини і, в першу чергу, на формування ЦНС, а також — на біосинтез грудного молока у матері.

Мал. 30. Вплив харчування матері на лактацію

Недостатнє вживання жінкою в період вагітності та лактації продуктів харчування з пре- та пробіотичною дією негативно впливає на стан системи мікробіоценозу її організму, в першу чергу, на мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту, що порушує процеси перетравлення та засвоєння їжі, знижує синтез вітамінів, послаблює систему місцевого імунітету, в тому числі зменшується вміст специфічних та неспецифічних імунологічних факторів в грудному молоці. Зважаючи на те, що мікрофлора матері є початковим джерелом бактеріальної колонізації новонародженої дитини, порушення нормального мікробіоценозу жінки в періоді вагітності та лактації є суттєвим чинником ризику порушення нормального формування мікробіоценозу у дитини.

Таким чином, неадекватність харчування жінки, що годує, негативно діє на стан здоров'я дитини. Цей вплив не такий виражений, як в період вагітності, коли нераціональне харчування підвищує ризик неви-ношування, значних анатомічних вад розвитку і зменшує життєздатність новонародженого. Між тим, зниження забезпеченості певними нутрієнтами в умовах грудного вигодовування відображається на показниках фізичного та психо-інтелектуального розвитку, дозріванні центральної нервової, травної, дихальної, ендокринної та інших систем, имунітету тощо. Воно призводить до тонкого порушення диференціювання та гетерохронії, наслідком чого є малі пороки розвитку та неповний розвиток різних систем та функцій, результатом який буде порушення формування здоров'я та зниження якості життя людини в майбутньому.

Приблизний рекомендований набір продуктів для жінки, яка годує, представлений в таблиці 8.

Таб. 8.

Рекомендований добовий перелік продуктів та енергетична цінність раціонів харчування жінок в період годування грудьми

Саме тому поясненню важливої ролі раціонального харчування в періоді годування грудьми та допомозі жінці в його організації необхідно приділяти важливу увагу на всіх етапах консультування годуючої жінки.

Із продуктів, які містять повноцінні білки, рекомендуються сир або вироби з нього, молоко, негострі сорти твердого сиру, кефір, ряжанка, відварене м'ясо, риба, птиця. Коров'яче молоко краще застосовувати знежирене. Якщо жінка погано переносить молоко та молочні продукти, в такому разі можна їй рекомендувати молоко із зниженим вмістом лактози та кисломолочні вироби. Регулярне вживання продуктів з пробіотичною дією — профілактика дисбактеріозу. Тому серед кисломолочних продуктів перевагу слід віддавати біокефірам, які містять живі культури лактобактерій (біо—кефір, симбівіт, біфівіт тощо).

Бажано використовувати м'ясо різних видів (яловичина, нежирна свинина, куряче м'ясо, індичатина, кроляче м'ясо) у відвареному або тушкованому вигляді, але не ковбасні вироби, сосиски або сардельки. Риба нежирних сортів (судак, тріска, короп, хек) також використовується у відвареному або тушкованому вигляді.

Курячі яйця (не більше 1 штуки на добу) можна використовувати у відвареному або жареному вигляді.

Важливо регулярно вживати морепродукти (морська риба, риб'ячий жир, морська капуста, тощо).

Як джерело жиру слід використовувати легкозасвоювані жири (вершкове масло, вершки, сметана). Обов'язковим є включення в щоденний раціон рослинної олії (соняшникової, кукурудзяної, оливкової), як основного джерела поліненасичених жирних кислот та вітаміну Е, необхідних для нормального розвитку дитини.

Джерелом вуглеводів є такі продукти, як хліб житній та пшеничний, борошняні вироби, крупи (краще вівсяна, гречана, пшоняна), овочі, фрукти. Важливо включати в свій раціон дієтичні сорти хліба з додаванням борошна грубого помолу, що є додатковим джерелом вітамінів (особливо групи В) та стимулює нормальне функціонування шлунково-кишкового тракту жінки.

Слід застережити від використання надмірної кількості легкозасвоюваних вуглеводів (цукор та кондитерські вироби), яке викликає надмірне збільшення маси тіла, пригнічує лактацію, а у дитини може бути причиною алергії та диспептичних розладів.

Важливо включати в раціон харчування овочі (свіжі та після термічної обробки), фрукти, свіжу городину, ягоди, овочеві та фруктові соки, як основного джерела вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів. Асортимент залежить від сезону. Якщо жінка не має можливості забезпечити свій раціон достатньою кількістю овочів та фруктів, необхідно рекомендувати їй регулярно приймати полівітамінні-полімінеральні комплекси.

Питний режим жінки, яка годує, повинен бути достатнім (не менше 2 літрів на добу, включаючи супи, молоко та кисломолочні продукти, відвари, напої, чай). Між тим, надмірне вживання рідини не приводить до підвищення лактації, як вважають деякі жінки, а викликає збільшення навантаження на серцево-судинну систему, нирки і може навпаки пригнічувати лактацію. Зважаючи на те, що в організмі жінки, яка годує, рідина використовується, в першу чергу, на секрецію молока, а потім на інші функції, показником достатнього вживання рідини буде виділення нормальної кількості сечі світло—жовтого кольору та відсутність відчуття спраги.

Для контролю за адекватністю харчування жінки, яка годує, крім оцінки стану здоров'я її дитини важливим та інформативним є контроль за динамікою маси тіла жінки. Як правило, в динаміці лактації відбувається поступове зниження маси тіла на 500—1000 г за місяць протягом 4—6 місяців після пологів. Одночасно відбувається зменшення товщини жирового шару тіла. Якщо втрата маси тіла відбувається більш інтенсивно, що свідчить про виснаження материнського нутритивного депо, необхідно рекомендувати збільшити енергетичну цінність харчового раціону на 200—250 ккал та провести аналіз харчування і при необхідності провести його корекцію.

Поряд із цим необхідно пам'ятати і про інші патологічні стани, які можуть бути викликані особливостями харчування матері. Так, при вживанні нею продуктів, які є облігатними алергенами (шоколад, шоколадні цукерки, какао, цитрусові, полуниця, гриби та інші), надмірному вживанні меду, горіхів, коров'ячого молока, сиру, риби у дитини можуть з'явитися прояви харчової алергії (алергічні висипи на шкірі, диспептичні розлади).