Додаток 14. Щоденник самопочуття вагітної
Домашні записи вагітної
Домашні записи вагітної – це прості та ефективні засоби зниження материнської, перинатальної та неонатальної захворюваності та смертності, які широко та успішно використовуються у багатьох країнах світу понад 30 років.
Домашні записи допомагають вагітним жінкам самостійно реєструвати свій стан, якомога раніше визначати свої проблеми та вчасно звернутися за допомогою, одночасно з цим підвищується і ефективність використання закладів антенатального догляду.
Мета ведення щоденнику
Раннє виявлення проблем
Заохочення своєчасного звернення у медичні заклади у випадку виникнення ускладнень.
Покращити спостереження за жінками під час вагітності.
Підвищити участь жінки, її сім’ї та спільноти у догляді за своїм здоров’ям.
Яку інформацію містить?
ПІП, адреса, сімейний стан, найближчі родичі, місце роботи або навчання
Стан здоров’я у теперішній час
Відомості про дану вагітність (дата останнього менструального циклу, обстеження
Місце для запису самою жінкою про перебіг вагітності
Тривожні ознаки
Загальні замітки та інші записи.
Додаток 15. Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній)
Кровотеча з піхви
Зміна характеру рухів плода
Сильний головний біль
Затьмарений зір
Лихоманка та озноб
Біль при сечовиділенні
Постійні скорочення матки
Раптові набряки, особливо обличчя та рук
Нудота, блювання, пронос
Підтікання або відходження навколоплідних вод
Додаток
16.
Додаток 17. ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ ДО НАПРАВЛЕННЯ ВАГІТНИХ
З АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
У ДЕННІ СТАЦІОНАРИ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ
ЗАКЛАДІВ
1. Прееклампсія легкого ступеню.
2. Компенсовані форми хронічної екстрагенітальної патології, що не потребують цілодобового нагляду (обстеження профільними фахівцями та лікування).
3. Необхідність визначення функціонального стану плода (проведення КТГ, біофізичного профілю плода, та. ін.).
4. Стан після проведення допоміжних репродуктивних технологій.
5. Патологія амніотичної рідини для клініко-лабораторного обстеження.
Повноцінне харчування під час вагітності. Калорійність раціону має складати близько 2400 ккал/добу. В раціон необхідно включати близько 60-80 г білка, продуктів харчування, в яких велика кількість клітковини, молоко та молочнокислі продукти.
Обмежити вживання жирів та вуглеводів.
Рекомендується щоденно вживати овочі, фрукти, фруктові соки.
При ожирінні рекомендується білково-рослинна дієта, проведення розвантажувальних днів.
Не допускати фізичного навантаження, яке пов’язане із підніманням важких предметів, тривалого знаходження у вертикальному положені. Уникати перевтоми, нічної праці, тривалого перегляду телевізійних передач. Забезпечувати повноцінний сон у нічний час при відсутності світла (особливо близько 2-ої години ночі) для створення умов синтезу мелатоніну..
За умови відсутності акушерських ускладнень рекомендуються фізичні вправи середньої сили з рівномірним навантаженням різних груп м’язів, спеціальні курси аеробіки.
Максимально уникати контакту з шкідливими впливами (хімічними, фізичними) як на роботі, так і в побуті.
Відмова від паління та «пасивного» куріння, вживання алкоголю.
Фолієва кислота
Дефіцит фолієвої кислоти здебільшого розвивається під час вагітності. Добова потреба фолієвої кислоти 400 мкг, яка збільшується вдвічі під час вагітності та в період лактації. Фолієва кислота надходить в організм з продуктами харчування. Найбільша кількість її міститься у фруктах, овочах, шпинаті, спаржі, салаті брокколі, динях, бананах.
При дефіциті фолієвої кислоти розвивається фолієводефіцитна анемія та вади розвитку центральної нервової системи плода.
Рекомендується щоденний прийом 400 мкг фолієвої кислоти до настання вагітності та в ранні строки (до 12 тижнів) для профілактики вад розвитку центральної нервової системи плода.
Полівітаміни та мінерали (поєднання вітаміну А, рибофлавіну, цинку, магнію, кальцію, йоду) – перед заплідненням та в ранні строки вагітності попереджує виникнення вад розвитку у плода та поліпшує стан матері.
Лікування вогнищ хронічної інфекції та запобігання гострих інфекційних захворювань
Лікування хронічних захворювань до компенсованого стану.
Додаток 19. Рекомендації щодо поведінки під час вагітності
Захід |
Обгрунтування застосування |
І. Здоровий спосіб життя |
Народження здорової дитини |
|
Негативний вплив нікотину та моноокису вуглероду:
|
2.1. Вживання алкоголю у дозі 0,5г/кг в день має негативний вплив на розвиток дитини |
Алкоголь проникає у кров плода та виділяється з грудним молоком. Негативна дія алкоголю проявляється:
|
3. Відмова від вживання наркотичних речовин під час вагітності |
Негативна дія наркотичних речовин проявляється:
|
4. Зловживання кофеїном, який міститься у каві, чаї, напитках типу кока-коли |
Проникає через плаценту та виділяється з грудним молоком Надмірне вживання кофеїну під час вагітності проявляється:
Надмірне вживання кофеїну під час лактації проявляється:
|
5.Відпочинок та фізичне навантаження: 5.1. Уникати перевтоми 5.2. Не рекомендується фізичне навантаження з підніманням важких предметів 5.3. У разі відсутності акушерських ускладнень не протипоказані фізичні вправи та заняття типу аеробіки |
Негативний вплив може проявитись:
|
ІІ. Раціональне харчування Дотримання 12 принципів раціонального харчування ВОЗ
Піраміда здорового харчування (Додаток)
Корисні для вагітної джерела фолієвої кислоти:
|
За допомогою харчування ми задовільняємо потреби та витрати організму в енергії Середні витрати організму вагітної жінки зростають на 200- 300 ккал в день ( у 2-3 триместрі) і складають 2200- 2300 ккал. Рекомендована прибавка маси тіла під час вагітності:
Індекс маси тіла Показник Вага
Низький <19,8 12,5-18,0
Нормальний 19,9-26,0 11,5-16,0
Надмірний 26,1-29,0 7,0-11,5
Ожиріння >29,0 => 7,0
Ризики, що пов’язані з недостатньою прибавкою маси тіла під час вагітності:
Ризики, що пов’язані з надмірною прибавкою маси тіла під час вагітності:
|
Вітамін С не синтезується у людському організмі, тому є необхідність у постійному його поповненні. Для повного насичення тканин для вагітних добова потреба у вітаміні С складає 50 мг. Продукти, які містять добову дозу (50 мг) вітаміну С:
|
Вітамін С має наступні властивості :
|
Кальцій 300 мг кальцію покриває потреби плода та вимоги лактації. Продукти з високим вмістом клітковини погіршують засвоєння кальцію. Джерела кальцію – молоко та молочні продукти (1 чашка молока – 250 мг кальцію). Вміст кальцію у грудному молоці не залежить від вмісту кальцію у раціоні матері. |
Додавання кальцію під час вагітності викликає невелике зниження ризику розвитку гіпертензії при неускладненій вагітності та у групі ризику щодо розвитку даного ускладнення.
Достатньо переконливих даних відносно впливу кальцію з метою профілактики передчасних пологів немає, але у групі жінок з високим ризиком прееклампсії, ризик передчасних пологів знижується. Даних відносно впливу кальцію на показник перинатальної смертності немає.
|
Йод – дуже важливий елемент для розвитку та функціонування організму, так як є самим важливим компонентом гормонів щитовидної залози. Щоденна доза йоду, рекомендована ВОЗ, ЮНІСЕФ і Міжнародною Радою по контролю за йод-дефіцитними захворюваннями, для вагітних жінок та породіль, що вигодовують грудним молоком, повинна складати 200 мг. У основному йод поступає в організм з продуктами харчування. Вміст йоду в фруктах, овочах, злакових та м’ясі залежить від вмісту йоду у ґрунті. Джерела йоду – морська риба та продукти моря. Найкраща профілактика гіпотиреоїдизму – вживання йодованої солі. |
Додавання йоду у регіонах з високим рівнем ендемічності по кретинізму призводит до значного зниження частоти даної захворювання при відсутності побічних дій. Негативні наслідки йодної недостатності:
|
Вітамін Д Під час вагітності та лактації рекомендована потреба 10 мкг або 400 МО вітаміну Д. Жінкам з вживанням недостатньої кількості вітаміну Д та неможливістю перебувати під сонячним освітленням, рекомендується призначати препарати вітаміну Д. |
Вітамін Д та кальцій попереджують розвиток рахіту у новонароджених та зменшують частоту неонатальної гіпокальціємії.
|
Залізо Біля 5-20% заліза, яке вживається з їжею, засвоюється. Залізо входить до складу гему (червоний пігменту риб та тварин) – засвоюється на 20-30%. «Негемоване» залізо, яке містися у рослинних продуктах, молоці, яйцях, засвоюється гірше – 2-7%. Вітамін С, тваринний білок та деякі органічні кислоти покращують засвоєння «негемованого» заліза. Жінки з достатніми запасами заліза в організмі не потребують додаткового призначення заліза. Спірні дані відносно призначення препаратів заліза всім вагітним (30 мг на день). Потреба у залізі під час лактації не перевищує таку під час вагітності. Вміст заліза у грудному молоці не залежить від вмісту заліза у раціоні матері. |
Добавки заліза та фолатів після першого триместру не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності, пологів та стан плода. Якщо є ознаки істинного дефіциту заліза, показана терапія препаратами заліза. Але результати клінічного дослідження свідчать, що рутинне призначення препаратів заліза призвело до підвищення перинатальної смертності та збільшення частоти ускладнень внаслідок прийому цих препаратів.
|
Полівітаміни Адекватне харчування під час вагітності та лактації забезпечує надходження до організму достатньої кількості вітамінів та поживних речовин. Внаслідок існування заперечливих думок, необмежене вживання полівітамінів під час вагітності не рекомендується, якщо не доведена їх очевидна необхідність. Деякі вітаміни, як А, Д, B12, можуть накопичуватись в організмі та стати токсичними у великих дозах. |
Несприятливий вплив прийому полівітамінних добавок:
|
Поживні речовини у грудному молоці Група 1 – залежать від харчування матері: йод, селен, вітаміни B1, B6, B12, А. Група 2 – не залежать від харчування – білок, кальцій, залізо. Додаткове призначення даних препаратів більш корисно для матері, ніж для дитини. |
Група 1- недостатнє вживання жінкою, яка вигодовує грудним молоком, призводить до низької концентрації у грудному молоці. Група 2 - не впливають на концентрацію у грудному молоці |
Додаток 20. ФАКТОРИ РИЗИКУ ПРЕЕКЛАМПСІЇ
-Гіпертензівні розлади при попередніх вагітностях
-Хронічні захворювання нирок
-Аутоіммунні захворювання (антифосфоліпідний синдром, системний
червоний вовчак та ін.)
-Цукровий діабет
-Хронічна артеріальна гіпертензія
-Збільшений індекс маси тіла
-Прееклампсія при вагітності у матері вагітної
Шкала рівнів доказовості досліджень, що склали основу клінічних рекомендаці:
А (І) – систематичний огляд або високоякісний мета-аналіз РКД, окреме високоякісне РКД. Рекомендації цього рівня є найбільш вірогідними і науково обґрунтованими.
В (ІІ-ІІІ) – високоякісний систематичний огляд когорт них досліджень або досліджень “ випадок-контроль”, високоякісне когорт не дослідження або дослідження “ випадок-контроль”. Рекомендації цього рівня мають високий рівень вірогідності та можуть бути підґрунтям для прийняття клінічного рішення.
С(ІY) – окремі дослідження або дослідження серії випадків. Рекомендації цього рівня використовуються для обґрунтування певних клінічних вирішень за відсутності доказів рівня А(І) і В(ІІ-ІІІ).
D(Y) – думка експертів, що базується на досвіді або даних експериментальних досліджень. Рекомендації цього рівня використовуються для прийняття клінічних рішень, якщо дослідження А(І), В(ІІ-ІІІ), С(ІY) не проводилися з етичних або інших причин.
Додаток 21.
|
"ЗАТВЕРДЖЕНО" Наказ Міністерства охорони здоров’я України 15.07.2011 № 417
|
|
|
ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ (РУБРИКА А)
1.Рекомендації щодо формування здорового способу життя.
2.Рекомендації щодо планування сім'ї.
3.Рекомендації щодо попередження ІПСШ.
4.Навчання методу самообстеження молочних залоз.
5.Проведення онкоцитологічного обстеження шийки матки.
6. Визначення титрів Ig G до CMV, HSV, токсоплазм, хламідій у сироватці крові до планованої вагітності.
ЗАГАЛЬНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА Б)
Преконцепційна підготовка.
Рекомендації щодо харчування протягом вагітності.
Рекомендації щодо запобігання впливу шкідливих факторів на організм вагітної.
Інформування щодо небезпеки самолікування під час вагітності.
Рекомендації щодо працевлаштування на період вагітності.
СТАНДАРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ (РУБРИКА В).
1. Збір анамнезу (загального, включаючи психічні захворювання, акушерського, гінекологічного; стан здоров’я батька дитини).
2. Загальний огляд; пальпація щитоподібної залози; аускультація серця і легенів; огляд і пальпація молочних залоз; пальпація лімфатичних вузлів, вимірювання зросту, маси тіла і розрахунок ІМТ (при постановці на облік).
3. Огляд та пальпація молочних залоз; вимірювання висоти стояння дна матки із занесенням даних до гравідограми; вимірювання АТ, пульсу (частота, ритмічність), температури тіла; вимірювання маси тіла (всім вагітним при кожному візиті); огляд нижніх кінцівок на наявність варикознорозширених вен; аускультація ЧСС плода (всім вагітним з 25-26 тижня вагітності).
4. Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження) (при постановці на облік).
5. Мазок на цитологічне дослідження (при постановці на облік).
6. Мазок на флору (при постановці на облік за показаннями: при наявності скарг та клінічних проявів).
7. Лабораторні обстеження:
- загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білку ( при постановці на облік і при кожному відвідуванні);
- посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії (при постановці на облік);
- визначення групи крові та резус-належності (при постановці на облік);
- аналіз крові на наявність антитіл при Rh негативній належності крові (при постановці на облік та у 28 тижнів).
- загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту (при постановці на облік, у 29 тижнів вагітності, за показаннями);
- серологічне обстеження на сифіліс (перше при постановці на облік, друге - у 29 тижнів вагітності);
- тест на наявність HbsAg (при постановці на облік);
- двогодинний тест толерантності до глюкози (всім вагітним у 25-26 тижнів).
8. Тест на ВІЛ-інфекцію (перший при постановці на облік, другий в 22-23 тижні вагітності). Якщо результат тесту позитивний – повторне обстеження не призначається. У разі першого звернення вагітної у терміні пізніше 23 тижнів – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться не пізніше 32 тижнів вагітності. У разі першого звернення вагітної пізніше 30 тижнів вагітності – їй негайно призначається тестування крові на ВІЛ і у разі отримання негативного результату, повторне обстеження проводиться експрес-методом в пологах
9. УЗ-обстеження: Перше - в терміні вагітності від 11 тиж.+1 день – 13 тижнів+6 днів вагітності; Друге - в терміні вагітності 18-21 тиждень. Проведення третього планового УЗД визначається індівідуально (висока група ризику вродженої вади серця або ін.).