Материал: Физиологическое акушерство укр

Внутрішнє вічко буде проходимо:

А. Для 1 пальця.

В. Для 4 пальців.

С. Буде закритий.

D. Для 2-3 пальців.

Е. Для кінчика пальця.

26. При огляді породіллі М., 19 років на 3-ю добу після I, термінових нормальних пологів внутрішнє вічко вільно пропускає 1 поперечний палець, дно матки пальпується на 6 см нижче пупка. Лохії кров'яного характеру, мізерні.

Як охарактеризуєте перебіг післяпологового періоду?

А. Інволюція матки сповільнена

В. Інволюція шийки матки сповільнена

С. Фізіологічне

D. Уповільнена інволюція і шийки матки і матки

Е. Патологічний характер лохій

27. На прийом до гінеколога прийшла жінка, 30 років. Пред'являє скарги на відсутність менструацій. 5 тижнів тому народила дитину. Пологи II термінові, нормальні. Маса дитини при нарожденні 3400 г, дитина перебуває на штучному вигодовуванні.

Коли слід очікувати появу менструацій у пацієнтки?

А. Відразу після пологів.

В. На 2-3 тижні після пологів.

С. Через рік.

D. Протягом перших 6-8 тижнів.

Е. Через 45 днів після пологів.

Відповіді на тестові завдання.

1. А.

2. А.

3. С.

4. А.

5. А.

6. А.

7. D.

8. Е.

9. А.

10.А.

11. В.

12. В.

13. А.

14. А.

15. В.

16. В.

17. В.

18. А.

19. D.

20. C.

21. C.

22. C.

23. A.

24. B.

25. D.

26. C.

27. D.

РОЗДІЛ 8

ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

8.1. Зміни в молочній залозі

У перші 2—3 дні після пологів грудні залози м'які, з них виділяється густа, клейка рідина жовтуватого кольору — молозиво, до складу якого входять білки, жири, вуглеводи, солі, ферменти, лейкоцити з жировими включеннями (тільця молозива). На 2—3-й день з'являється молозиво (раннє), на 4—5-й — перехідне молоко, а на 2—3-й тиждень — зріле молоко.

Молоко утворюється в грудних залозах та виділяється з них (лактація) поступово і на 3—4-й день досягає максимальної кількості. Лактація переважно встановлюється на 6—7-й день після пологів. До 4—5-місячного віку дитини лактація досягає 0,8—1,2—1,5 л молока протягом доби.

Білки материнського молока — казеїн, альбумін, глобулін — містять амінокислоти, які сприяють процесам травлення і обміну речовин новонародженого.

Материнське молоко відіграє важливу роль у передачі імунітету від матері до дитини. Імуноглобулін продукується безпосередньо в грудних залозах матері. Потрапляючи з грудним молоком у кишки дитини, блокує розмноження в них хвороботворних кишкових і дизентерійних паличок, стафілококів, сальмонел, пневмококів, окремих вірусів, сприяє виділенню їх з організму.

Материнське молоко багате на залізовмісний білок лактоферин, ферменти лізоцим і лактопероксидазу, які блокують життєдіяльність бактерій, і про­тивірусний фермент — інтерферон. Жіноче молоко містить таку форму зв'язаного з білком заліза, яка значно легше засвоюється дитячим організмом, ніж та, що входить до складу коров'ячого молока. Жири жіночого молока, зокрема поліненасичені жирні кислоти (лінолева й арахідонова), поліпшують засвоєння білків і жирів їжі, запобігають ураженню шкіри (ексудативний діа­тез, екзема), включають важливі для організму жиророзчинні вітаміни А, Е, В. У молоці матері також містяться аскорбінова кислота, вітаміни групи В, міне­ральні речовини, лактоза (молочний цукор).

Тільки природне вигодовування материнським молоком має неоціненне значення для нормального розвитку новонародженого і формування опірності його організму різним захворюванням.

У перші 12—14 днів післяпологового періоду склад молока змінюється (первинне молоко). Надалі біохімічний склад молока за умови нормального психофізичного стану породіллі набуває постійного характеру (вторинне молоко).

Молоко має лужну реакцію. Питома вага молока — 1026—1036. Склад молока у відсотках: 87,5 — води, 1,13 — казеїну, 0,9 — альбуміну, 7,1 — цукру, 3,37 — жиру.

8.2 Склад грудного молока

Жіноче молоко — унікальна комбінація поживних речовин, складна біологічна система, яка виконує пластичну, енергетичну, імуномодулюючу функції. Жодна, навіть сама адаптована молочна суміш, не може повністю замінити грудне молоко, компоненти якого повністю відповідають потребам організму дитини.

В кінці вагітності і в перші дні після пологів виділяється молозиво. Молозиво є досить важливою проміжною формою харчування, з одного боку між періодами гемотрофного та амніотрофного харчування, з іншого - початком лактотрофного.

Молозиво: являє собою клейку жовтувату рідину, яка заповнює альвеоли протягом останнього триместру вагітності і виробляється ще протягом кількох днів після пологів. Кількість молозива змінюється у широких межах від 10 до 100мл/д з середнім значенням біля 50мл/д.

Молозиво є :

• імунобіологічним захистом організму дитини, молозиво має високий рівень секреторного імуноглобуліну А;

• молозиво покриває шлунково-кишковий тракт дитини;

• сприяє більш швидкому відходженню меконію;

• зменшує інтенсивність і тривалість гіпербілірубінемії у новонароджених;

• має високоенергетичні і поживні властивості;

• високий вміст вітамінів;

• молозиво повністю забезпечує потребу організму новонародженої дитини протягом першої—другої доби життя.

Молозиво містить в 4—5 разів більше білків, ніж зріле молоко, у 2—10 разів більше вітаміну А і каротину, у 2-3 рази більше аскорбінової кислоти. Особливо багате молозиво секреторним імуноглобуліном А, який забезпечує як первинний імунобіологічний захист організму дитини, так і фізіологічне становлення імунітету в дитини. Частина макрофагів молозива має фагоцитарну активність, що сприяє становленню місцевого імунітету.

Склад молозива близький до тканин новонародженої дитини: білки ідентичні білкам сироватки крові, жири багаті на олеїнову кислоту, містять багато фосфоліпідів, цукор представлений лактозою, високий вміст мінеральних солей.

Молозиво має високу калорійність:

I доба — 150 ккал в 100 мл

II доба — 120 ккал в 100 мл

III доба — 80 ккал в 100 мл

IV доба —75 ккал в 100 мл

V доба — 70 ккал в 100 мл

Таким чином, протягом першої—другої доби життя дитина повністю забезпечена необхідними калоріями, білками, вуглеводами, імунологічним захистом при виключно грудному вигодовуванні, коли дитина отримує молозиво в разі частого прикладання до грудей в умовах спільного перебування матері та немовляти, кваліфікованої підтримки з боку медичного персоналу.

Склад молозива: менше лактози, жиру і водорозчинних вітамінів, ніж зріле молоко, але більше білків, жиророз-чинних вітамінів (Е,А,К) і більше мінеральних речовин (Na, Zn), високий рівень імуноглобулінів.

Табл. 2.

Зміни складу жіночого молока в перші дні лактації (ВООЗ, 1991 р.)

Молозиво повністю відповідає потребам немовляти. Недостатньо розвинуті нирки новонародженої дитини не можуть переробити великі об'єми рідини без метаболічного стресу; продукція лактози та інших кишкових ензимів тільки починається; для захисту від окисних пошкоджень і геморагічних захворювань потрібні інгібітори та хінони; імуноглобуліни покривають незрілу поверхню кишківника дитини, таким чином захищаючи її від бактерій вірусів, паразитів та інших патогенних факторів, а фактори росту стимулюють власні системи дитини, таким чином молозиво діє як модулятор розвитку дитини. Дія молозива ослаблюється додаванням води, чи взагалі усувається введенням в шлунково-кишковий тракт дитини інших середників. Молозиво переходить у зріле молоко на 3—14 день після пологів.

Навіть, якщо мати протягом всього періоду вагітності годувала іншу дитину, її молоко пройде стадію молозива якраз перед і безпосередньо після нових пологів.

Грудне молоко — містить сотні загальновідомих компонентів. Воно відрізняється за складом не тільки у різних матерів, але навіть у однієї жінки у різних молочних залозах, від годування до годування, не кажучи про весь проміжок лактації. Людське молоко відповідає індивідуальним потребам дитини.

Основні інгридієнти грудного молока:

Білок: за результатами якісних і кількісних досліджень ВООЗ грудне молоко містить: білок — 1,15 г/100мл, за винятком першого місяця, коли цей показник становить 1,3 г/100мл.

Білки сироватки людського молока складаються, в основному, з людського альфа—лактальбуміну, важливого компоненту ензимної системи. Основний білок коров'ячої сироватки, коров'ячий бета—лактогло-булін, немає аналогів серед білків людського молока, хоча він може попасти в склад грудного молока годуючої матері, яка вживає в їжу велику кількість коров'ячого молока і викликати антигенну реакцію дитини.

Казеїн людського молока складається з бета та к—казеїну. К—казеїн є інгібітором адгезії Helicobacter pylori на слизову шлунку. Це стосується також адгезії Streptococcus pneumonic та Hemophilus influenze на епітеліальні клітини дихального каналу. Казеїновий коефіцієнт в жіночому молоці становить, приблизно, 80:20, а в коров'ячому 20:80, тоді як у замінниках грудного молока змінюється в діапазоні від 18:82 до 60:40. Казеїнове співвідношення грудного молока дає змогу утворити більш м'який сирний згусток у шлунку ди-гини, який полегшує травлення. Лізоцим, на відміну від інших білків грудного молока, є резистентним до тривних секретів, але більш чутливий до дії трипсину. Його концентрація зростає протягом всього періоду лактації (дослідження проводились протягом 2 років після народження). Ензими, які присутні у молоці людини, мають захисні властивості: вони є протектором шлунково-кишкового тракту новонароджених від запальних захворювань, зокрема таких, як некротичний ентероколіт.

Людське молоко має більш високі рівні вільних амінокислот і цистину і більш низький рівень метіоніну, ніж коров'яче. Цистин необхідний для розвитку передчасно народжених немовлят, оскільки вміст ензиму цистотіонази, який прискорює перехід метіоніну в цистин, низький в мозку і печінці. Вміст таурину в жіночому молоці теж високий, він необхідний для з'єднання солей жовчі, а також є нейропередатчиком і нейрорегулятором під час розвитку нервової системи. Оскільки діти не здатні синтезувати таурин з цистину і метіоніну, вважається що ця амінокислота необхідна для розвитку дитини.

Табл. 3. Компоненти грудного молока

Жири: за деяким виключенням вміст жирів у зрілому жіночому молоці ідеально підходить дитині і відповідає фізіологічним потребам. Вміст жирів збільшується приблизно з 2,0 гр/100 млу молозиві до середнього значення у зрілому молоці 4— 4,5 гр/100мл на 15 день після пологів.

Жири є найбільш мінливим компонентом з усіх складових молока. Спостерігаються добові коливання жирів з максимумом, який реєструється, як правило, пізнім ранком і безпосередньо після полудня. Вважається, що вміст жирів під кінець годування діє як регулятор насичення. Оскільки молоко до кінця годування є найбільш енергетичне цінним, важливо, щоб жінка при зціджуванні збирала не тільки початкове молоко, так зване «крапельне молоко» (яке самостійно збирається у молочних залозах). Таке молоко неадекватне за своєю калорійністю і особливо не підходить недоношеним дітям. У жіночому молоці переважають тригліцериди і міститься 42% насичених і 57% ненасичених кислот. Самі по собі тригліцериди не володіють захисними властивостями, але після гідролізу на вільні жирні кислоти та моно— гліцериди отримують можливість лізису бактерій, вірусів (в т.ч. герпес—вірусів, ВІЛ), грибів та найпростіших. Більшість замінників грудного молока не містить цих кислот взагалі або лише в незначних кількостях. Коров'яче молоко відрізняється більш високим вмістом коротко— і середньоланцюжкових жирних кислот і при додаванні його у замінники грудного молока, останні у поєднанні з високим вмістом казеїну у цих сумішах призводили до утворення нерозчинних лугів, що викликало перфорацію кишківника у немовлят.

Серед поліненасичених кислот особливо важливі арахідонова і ліноленова, їх вміст у жіночому молоці майже у два рази вищий, ніж у коров'ячому (0,4 г і 0,1 г/ 100 мл відповідно). Вони впливають на більшість фізіологічних функцій, які активізують травлення поряд з дозріванням клітин кишківника, впливаючи таким чином, на весь захисний механізм. Жіноче молоко містить також інші пов'язані з ліпідами противірусні компоненти.

Лактоза є основним вуглеводом жіночого молока, хоча в ньому присутні в невеликих кількостях також і галак-тоза, фруктоза та інші олігосахариди. Лактоза є однією із стабільних складових грудного молока. Лактоза забезпечує близько 40% енергетичних потреб, а також: виконує і інші функції.

Вона перетворюється в процесі обміну речовин в глюкозу (джерело енергії) і галактозу, складову частину галактоліпідів, необхідну для розвитку центральної нервової системи. Вона сприяє поглинанню кальцію і заліза і стимулює утворення кишкових колоній Lactobacillus bifidus. He дивлячись на очевидну значущість лактози, не всі замінники грудного молока містять цей вуглевод.

Вітаміни: вміст вітамінів у жіночому молоці майже завжди відповідає потребам дитини, хоча може зміню-ватись залежно від раціону харчування жінки.

• Вміст вітаміну А у жіночому молоці вищий, ніж у коров'ячому, і у два рази вищий у молозиві, ніж у зрілому молоці. На другому місяці життя дефіцит вітаміну А поширений серед дітей, яких рано перестали годувати.

• Рівень вітаміну С у зрілому грудному молоці у жінок, які повноцінно харчуються, приблизно 100 мг/л.

• Відразу після народження концентрація вітаміну К вища у молозиві і ранньому грудному молоці, ніж у пізньому. Концентрація вітаміну К (0,8—1,0 мг/л) зростає приблизно до 60 мг/л, якщо мати регулярно вживає вітамін—К—вмісні продукти. У дітей, які позбавлені молозива, або не отримують «пізнє» молоко, ризик виникнення кровотеч вищий, ніж у дітей, які вигодовувались повноцінно.

• Вміст в жіночому молоці вітаміну Е адекватний потребам дитини, якщо мати не вживає надлишкову кількість поліненасичених жирів без додаткового прийому вітаміну Е. Альфа—токоферол становить приблизно 83% вітаміну Е. Найвища концентрація альфа—токоферолу у молозиві (8 мг/л), у грудному молоці — близько 3—4 мг/л.

• Вміст вітаміну D у жіночому молоці невеликий (0,15 мкг/100 мл) і протягом ряду років це вважалося недостатнім. Пізніше було виявлено присутність водорозчинного вітаміну Д у рідкій фазі молока, в концентраціях, які досягають значення 0,88 мкг/100 мл.

• Концентрація вітаміну В12 в грудному молоці дуже низька (0,5—0,1 мг/л), але його біологічна дія посилюється особливим фактором переносу. Експериментально встановлено, що дієта практично не впливає на вміст вітаміну В12 у грудному молоці або впливає незначно.