Ø підготовку робітників через учнівство на підприємстві;
Ø просування по службі своїх працівників (можливо з перепідготовкою), що потребує менших витрат, створює ліпший моральний клімат на підприємстві;
Ø пряме звертання до своїх працівників з проханням рекомендувати на роботу їхніх друзів та знайомих;
Ø регулярне інформування всього колективу працівників про наявні вакансії тощо.
У практиці господарювання застосовуються
зовнішня оцінка та самооцінка. Зовнішньою вважають оцінку діяльності працівника
керівником (керівниками) фірми, трудовим колективом, безпосередніми споживачами
продуктів праці. Самооцінка здійснюється самим працівником і базується на
власному уявленні про цілі життя та трудової діяльності, допустимих і
заборонених способах їхнього досягнення, про необхідні моральні якості
(сумлінність, чесність, відданість ділу тощо).
20. Суть,структура та класифікація
основних засобів
Основні засоби- це засоби праці які мають вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого часу зберігаючи при цьому свою натуральну речову форму а їхня вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру свого спрацювання.
Основні засоби поділяються на 2 частини зокрема:
· активну - яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції. (робочі машини та статкування , інструменти, регулюючі та вимірювальні пристрої а також деякі технічні споруди - газові та нафтові свердловини, гірничі виробки шахт)
· пасивну - яка ств. умови для здійснення процесу виробництва(комп’ютер,стіл)
Співвідношення окремих видів основних засобів виражене у відсотках до їхньої заг. Вартості визначає видову структуру засобів праці.
Відповідно до податкового кодексу У-ни виділяють 16 груп основних засобів із мінімально допустимими строками корисного їх використання.
1. земельні ділянки
2. капітальні витрати на поліпшення земель не пов’язані з виробництвом
. будівлі,споруди,передавальні пристрої
. машини та обладнаня
. транспортні засоби
. інструменти , прилади,інвентар
. тварини
. багаторічні насадження
. інші основні засоби
. бібліотечні фонди
. малоцінні, необоротні матеріальні активи
. тимчасові споруди
. природні ресурси
. інвентарна тара
. предмети прокату
. довгострокові біблійні активи
· За участю у виробничому процесі основні засоби поділяються на:
-виробничі - обслуговують господарську діяльність п-ства і ств. умови для її успішного здійснення.
не виробничі - призначені забезпечити вирішення соціальних завдань
· Залежно від прав власності:
-власні
орендові
· За цільовим призначенням:
-будівлі
споруди
передавальні пристрої
машини та устаткування
транспортні засоби
інструменти
інвентар,тощо
· Залежно від джерел фінансування:
-внесені до статутного фонду п-ства його засновником
придбані п-ством за рахунок власних коштів
придбані за рахунок довгострокових кредитів банків
безкоштовно отримані
· Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за такими групами:
1. земельні ділянки
2. капітальні витрати на поліпшення земель
. будівлі,споруди та предавальні пристрої
. машини та обладнання
. транспортні засоби
. тварини
. багаторічні насадження
. інші основні засоби.
21. Облік та оцінка основних засобів
п-ства
Облік основних засобів на п-стві здійснюється у натуральному і вартісному вираженні.
· У натуральному виражені облік проводиться для здійснення технічного складу основних засобів , виробничої потужності та ступення їх використання.
· У вартісному виробництві оцінка необхідні для визначення загального обсягу динаміки та структури основних засобів а також величини вартості перенесеної на вартість готової продукції .
Оцінка основних засобів - це грошовий вираз їх вартості яка проводиться для визначення ступеня їх взносу та планування витрат на відновлення основних засобів.
Виділяють такі види оцінки основних засобів п-ства:
.Первісна вартість - це фактична вартість основних засобів на момент введення їх в дію чи придбання.
. Відновна вартість - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва
.Залишкова вартість - реальна вартість основних засобів яка ще не перенесена на вартість виготовленої продукції.
Ліквідаційна вартість - це вартість
основних засобів п-ства після закінчення терміну їх корисного використання
. Амортизація
основних засобів та методи її врахування
Амортизація - це процес постового
перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію (надані послуги
або на витрати підприємства протягом їх корисного терміну
використання).Об»єктом амортизації є вартість основних засобів крім землі.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання
об»єкта,тобто при зарахуванні його на баланс і припиняється на період його
реконструкції,модернізації та консервації. Амортизаційна політика підприємства
регламентується чинним Положення(стандартом бух гал.обліку №7)»Основні
засоби»,яке визначає такі методи нарахування амортизації основних
засобів:-прямолінійний.-зменшення залишкової вартості(прискореного залишкової
вартості).-кумулятивний метод.-виробничий. Прямолінійний-передбачає,що річна
сума амортизації визначається діленням вартості об»єкта основних засобів що
амортизуються на очікуваний строк його корисного використання.За методом
прискорення зменшення залишкової вартості,річна сума амортизації в і-тому році
експлуатації визначається як добуток балансової вартості об»єкта основних
засобів на початок звітного періоду та подвійної річної норми амортизації.За
комулятивним методом річна сума амортизації в і-тому періоді експлуатації
визначається як добуток вартості об»єкта що амортизується та кумулятивного
коеф.За виробничим методом місячна сума амортизації визначається множенням
місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.
24. Показники
ефективності використання основних засобів
Ефективність використання основних засобів характеризується групою показників,які поділяються на узагальнюючі і часкові.
До узагальнюючих показників налажать :1)фондовіддача 2)фондомісткість 3)фондоозброєність 4)рентабельність основних засобів
Частковими показниками використ.основ.засобів є :1)коефіцієнт екстенсивного використання устаткування 2)коеф.інтенсивного викор.устаткуваня 3)коеф.інтеграційноговикористання 4)коеф.змінності роботи обладнання
Фондовіддача (Фв)характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних засобів і розраховується співвідношенням обсягу товарної (валової,чистої) продукції п-ства за рік до середньорічної вартість основних засобів п-ства: Фв=Q/Sсер ,грн., де Q-обсяг товарної (валової,чистої) продукці п-ства за рік,грн..;Sсер-середньорічна вартість основ.засобів п-ства,грн..;
Фондомісткість (Фм)-це показник обернений фондовіддачі,який визначає величину осн.засобів,яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного виду продукції: Фм=Sсер/Q, грн.
Фондоозброєнність (Фо)-показує величину осн.засобів на одного середньооблікового працівника і обчислюється співвідношенням середньорічної вартості осн.засобів до чисельності промислово-виробничого персоналу п-ства:Фо=Sсер/Ч,грн,де Ч-середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу,чол.
Рентабельніть осн.засобів(Р) розраховується співвідношенням прибутку до середньорічної вартості осн.засобів: P=П/Sсер *100% ,де П-прибуток п-ства,грн.
Середньорічна вартість осн.засобів(Sсер)
обчислюється за формулою:
Sсер=Sп.р
+Sвв*Твв/12 *Твив/12
,
грн. ,де Sсер-вартість осн.засобів на початок року,грн.; Sвв-вартість введених осн.засобів,грн.; Твв-к-сть місяців до кінця року протягом яких функціонуватимуть введені осн.засоби; Твив-к-сть місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації осн.засобів .
Вихідна виробнича потужність(ВПвих.),тобто потужність на кінець року обчислюється: ВПвих.=ВПвх.+ВПвв.-ВПвив,грн.,де ВПвх.-виробнича потужність на початок року(вхідна),грн.; ВПвв.- введена протягом року виробнича потужність,грн.;ВПвив-виведена протягом року виробнича потужність,грн.
Середньорічна
виробнича потужність (ВПсер.р):
ВПсер.р.=ВПвх.+ВПвв*kвв/12-ВПвив*kвив/12,грн
.
де kвв-к-сть місяців протягом яких використовувалася введена виробнича потужність. Kвив-к-сть місяців протягом яких не використовувалася виведена виробнича потужність.
Коефіцієнт використання виробничої
потужності(К) розраховується за формулою :
Т=Q/ВП
сер.р. ,
де Q-загальна
к-сть виготовленої продукції за розрахунковий період,од.
25. Загальна х-ка виробничої
потужності п-ва
Вир потуж (ВП) - максимально
можливий випуск продукції п-ва за певний час у встановленій номенклатурі та
асортименті під час повного завантаження обладнання та виробничих коштів. ВП
визнач в натур одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісних - при
широкому асортименті продукції. На величину ВП впливають фактори: 1. к-сть обладнання,
2. потужність облад. 3. режим роботи п-ва. 4. кваліфікаційний рівень робітників
5. структура основних засобів. Виділяють такі види ВП: 1. проектна - потуж, що
визначається в процесі реконструкції діючого або будівництва нового п-ва. 2.
резервна - пот, яка формується і постійно існує у певних галузях економіки. 3.
діюча (поточна) - ВП, яка визначається періодично у зв’язку зі зміною умов в-ва
та перевищення проектних показників. Вона має динамічний характер і змінюється
відповідно до організаційно-технічного розвитку п-ва. Основними показниками,
які її хар є: 1. потуж на початок періоду (року) - вхідна. 2. потуж на кінець
періоду (року) - вихідна. 3. середньорічна потужність 4. коефіцієнт викор
виробничої потуж.
. Нематеріальні
ресурси
Нематеріальні ресурси підприємства - це складова частина потенціалу підприємства, яка забезпечує економічну користь протягом тривалого періоду і має ту особливість, що в них відсутня матеріальна основа здобування доходів та невизначені майбутні розміри усіх доходів.
За походженням нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим унікальним знанням або через рідкісність ресурсів. Поняття нематеріальних ресурсів фактично уточнюється з поняттями об'єктів інтелектуальної власності.
Інтелектуальна власність у широкому розумінні - це юридична категорія, яка застосовується для:
визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);
позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам творчої діяльності;
закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.
Нематеріальні ресурси поділяються на три групи.
1. Об'єкти промислової власності.
Поняття «промислова власність» розуміють у найширшому значенні і застосовують не тільки щодо промисловості й торгівлі, але також і щодо сільськогосподарського виробництва, добувної промисловості та всіх продуктів промислового чи природного походження.
До них належать:
o винаходи - це результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології, об'єктами яких можуть бути продукти або способи їх одержання;
o корисні моделі, об'єктами яких є конструктивне вирішення пристрою або його складових частин;
o промислові зразки - нове художньо-конструктивне вирішення виробів;
o товарні знаки та знаки обслуговування - оригінальні позначення, за допомогою яких товари і послуги одних виробників відрізняються від однорідних товарів і послуг інших виробників;
o фірмові найменування - це стале позначення підприємства або особи, від імені якої здійснюється виробнича та інша діяльність;
o способи захисту від недобросовісної конкуренції.
2. Об'єкти, що охороняються авторським та суміжними правами - це твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх обсягу, жанру, призначення, мети створення, які можуть існувати в письмовій, усній, образотворчій і об'ємно-просторовій формах.
Авторським правом захищаються також комп'ютерні програми, бази даних, мікросхеми. Авторське право не поширюється на офіційні документи, державні символи та знаки, твори народної творчості, об'єкти промислової власності, твори, для яких закінчився термін дії авторського права.
Суміжні права - це права, які примикають до авторського права і є похідним від нього. Суміжні права належать до нематеріальних об'єктів і поділяються на три види: права виконавців; права виробників фонограм; права організацій мовлення.
3. Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності - це результати творчої діяльності людини, які не належать до перших двох складових об'єктів інтелектуальної власності, а саме:
o раціоналізаторські пропозиції - це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства, для якого воно подано;
o "ноу-хау" - це знання чи досвід технічного, організаційного, виробничого і економічного характеру, що можуть бути практично використані і принести власникові певні переваги об'єктами "ноу-хау" є посібники, порадники, рецепти, формули тощо, а також незапатентовані винаходи;
o комерційна таємниця - це відомості, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства, і розголошення яких може завдавати шкоди його інтересам.
27. Нематеріальні активи
ринковий підприємницький основний засіб
Нематеріальні активи - це права власності і захист доступу до нематеріальних ресурсів підприємства та їх використання в господарській діяльності з метою одержання доходу.
До складу нематеріальних активів включаються:
До складу нематеріальних активів включають:
) права, що з'являються внаслідок володіння підприємством:
o патентами на винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
o свідоцтвами на знаки для товарів і послуг, найменування місця походження товару, фірмове найменування;
) права, що виникають унаслідок володіння підприємством об’єктами авторського права (твори науки, літератури, мистецтва, комп’ютерні програми, бази даних, топології інтегральних мікросхем) та суміжних прав (права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення);
) права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності (раціоналізаторських пропозицій, «ноу-хау», комерційних таємниць тощо);
) права на користування земельними ділянками та природними ресурсами;
) монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів, включаючи ліцензії на здійснення певних видів діяльності;
) організаційні витрати на створення підприємства;
) права, що з'являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.
Юридичний захист об'єктів інтелектуальної власності полягає в забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника або їх підробка. Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчується патентами.
Патент - виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності.
Правова охорона знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань здійснюється на підставі їх державної реєстрації, результатом якої є видача відповідного свідоцтва.
Передача права власності на використання нематеріальних ресурсів іншим суб'єктом здійснюється у формі ліцензійної угоди - договору, згідно з яким власник нематеріального ресурсу передає іншій особі ліцензію на використання своїх прав на патенти, товарні знаки.
Ліцензія - це дозвіл на використання нематеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду.