Материал: MM_203

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

лення умов колективного договору: щодо нормування, форм, систем, розмірів оплати праці, можливих змін в організації виробництва і праці тощо, оскільки вважає таку інформацію комерційною таємницею.

Колективний договір на підприємстві укладено не було, і представник трудового колективу звернувся з позовною заявою до суду з вимогою спонукати директора до колективних переговорів.

Як має бути вирішений спір? Проаналізуйте ситуацію і дайте аргументовану відповідь.

42.При проведенні колективних переговорів між представниками роботодавця та профспілковою організацією виникли розбіжності з приводу закріплення у колективному договорі положень стосовно надання додаткової відпустки за рахунок коштів організації. Представники роботодавця пропонували передбачити положення про надання додаткової відпустки на 12 робочих днів керівникам відділів та головним спеціалістам. Профспілкова організація наполягала на тому, що додаткову відпустку слід надавати всім категоріям спеціалістів на строк до 6 робочих днів.

Чи можливе подальше проведення колективних переговорів? Які умови та порядок надання додаткової відпустки слід закріпити у колективному договорі? У своїй відповіді проаналізуйте законодавство про відпустки.

43.Робітник ремонтного цеху Вінник, дізнавшись про те, що через 2 місяці його буде звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України, домовився із начальником цеху, щоб той дозволив йому передчасно (за годину до кінця зміни) залишати роботу з тим, щоб

уцей час шукати нову. У табелі обліку робочого часу Віннику проставлявся повний робочий день. Виявивши це порушення, бухгалтерія вирахувала із заробітної плати Вінника 800 грн.

Даючи пояснення на засіданні КТС, де розглядалася скарга Вінника, начальник цеху посилався на колективний договір, згідно з яким працівникам, що звільняються за п. 1 ст. 40 КЗпП України, надається протягом двох місяців 5 годин на тиждень для пошуків роботи з оплатою їх за середнім заробітком. На ду-

30

мку бухгалтерії, цей пункт не є законним, оскільки оплата може проводитися лише за фактично відпрацьований час.

Як має бути вирішений спір? Аргументуйте свою відповідь.

44. Кречко працює у відділі охорони підприємства “Сокіл” на посаді старшого контролера контрольно-пропускного пункту. Графік чергувань Кречко: день – ніч (24 год). Графік роботи – через день (добу працює, добу відпочиває). Режим роботи Кречко – 12 год на зміну без перерви на обід. Кречко підрахував, що упродовж місяця виникає переробіток робочого часу понад графік і став вимагати від керівника, щоб йому збільшили заробітну плату або оплатили надурочні. Керівник відмовився, посилаючись на те, що у колективному договорі не йдеться про таку оплату.

Чи можна закріпити у колективному договорі таку оплату? Як вирішити спір?

Список літератури за темою

Амелічева Л. П. Щодо трудоправової відповідальності учасників правовідносин соціального діалогу в сфері безпеки і гігієни праці. Актуальні проблеми трудового права і права соці-

ального забезпечення: тези доп. та наук. повідомл. учасників V Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 27–28 верес. 2013 р. Хар-

ків: Право, 2013. С. 130–136.

Гетьманцева Н. Д. Місце державних органів у системі соціального партнерства. Юридична Україна. 2011. № 7. С. 28–32.

Гончарова Г. С., Жернаков В. В. Сфера укладення колективного договору. Право України. 2000. № 8. С. 85–87.

Жернаков В. Договірне регулювання соціально-трудових відносин. Вісник Академії правових наук України. 2000. № 4 (23). C. 227–238.

Клименчук Н. М. До питання змісту структури генераль-

ної угоди. Вісник Верховного Суду України. 2011. № 1. С. 45–48.

Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації: монографія / О. М. Ярошенко, Г. С. Гончарова, С. О. Сільченко

31

та ін.; за ред. О. М. Ярошенка. Харків: Право, 2009. 240 с. Прилипко С. М., Ярошенко О.М., Клименчук Н. М.

Колективні угоди як результат соціального партнерства (сучасний стан і перспективи розвитку): монографія. Харків: ФІНН, 2011. 256 с.

Лосиця І. О. Правові засади укладення колективних дого-

ворів. Ученые записки Таврического национального университе-

та. Т. 21 (60). № 1 Юрид. науки [Електрон. ресурс]. 2008.

С. 100–109.

Морозов С. Колективний договір як форма участі праців-

ників в управлінні підприємством. Підприємництво, господарс-

тво і право. 2013. № 2. С. 89–92.

Середа О. Відповідальність сторін колективнодоговірних відносин: сучасний стан і перспективи. Вісник Націо-

нальної академії прокуратури України. 2011. № 1. С. 80–84.

Сімутіна Я. В. До питання визначення сфери дії колекти-

вних договорів та угод. Часопис Київського університету права. 2010. № 2. С. 186–190.

Трунова Г. А. Колективні переговори з укладення колек-

тивних договорів і угод. Науковий вісник Чернівецького універ-

ситету: зб. наук. пр. Вип. 518: Правознавство. С. 65–68; Міжна- родно-правові принципи соціального партнерства. Чернівці: Чернів. нац. ун-т, 2009. Вип. 522. Правознавство. С. 54–57.

Чанишева Г. Правовые основы социального диалога в сфере труда. Ежегодник украинского права. № 5. Харьков: Пра-

во, 2013. С. 396–402.

Чанишева Г. І. Колективні відносини у сфері праці: теоре- тико-правовий аспект: монографія. Одеса: Юрид. літ., 2001. 328 с.

Ярошенко О. Щодо природи локальних нормативноправових актів у сфері трудового права. Вісник Академії право-

вих наук України. 2004. № 2 (37). C. 131–138.

32

Т е м а 7. Правове регулювання зайнятості

та працевлаштування

Питання для обговорення

1.Поняття зайнятості та її види.

2.Державна політика в сфері зайнятості.

3.Порядок реєстрації та ведення обліку безробітних.

4.Порядок працевлаштування окремих категорій громадян.

5.Правовий статус безробітного.

6.Органи, що здійснюють працевлаштування, їх правовий статус.

7.Соціальні гарантії при втраті роботи та безробітті.

8.Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу

45.П’ятнадцятирічний Степаненко, отримавши згоду від батьків влаштуватися на роботу, звернувся до центру зайнятості за консультацією про можливість отримання роботи. Його направили на підприємство для працевлаштування за рахунок квоти, встановленої для громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Однак директор підприємства відмовився прийняти Степаненка на роботу, мотивуючи відмову тим, що на підприємстві навіть дорослі працівники зайняті неповний робочий тиждень, а для неповнолітніх взагалі роботи немає.

Чи правомірні дії директора? Чи є направлення центру зайнятості обов’язковим для керівника підприємства?

46.Звільненому за скороченням чисельності штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України) провізору фармацевтичної промисловості Остапчуку у районному центрі зайнятості запропонували достроково перейти на пенсію за віком, оскільки у нього 35 років страхового стажу. Він від цієї пропозиції відмовився, попросив зареєструвати його як безробітного і виплачувати допомогу по безробіттю.

Чи правомірна пропозиція центру зайнятості? Які

33

гарантії передбачено законодавством для окремих категорій безробітних, що втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці? Чи має право Остапчук на реєстрацію та виплату допомоги?

47. Гришко працювала лікарем-офтальмологом і була звільнена із закладу охорони здоров’я у зв’язку з його ліквідацією. Вона звернулася до центру зайнятості для пошуку підходящої роботи і реєстрації її як безробітної. Гришко запропонували роботу лікаря-терапевта на станції швидкої допомоги. Вона відмовилася від такої пропозиції, тому що запропонована робота не відповідає її спеціальності.

Які гарантії надаються працівникам у разі ліквідації підприємства? Яка робота вважається підходящою? Які документи слід пред’явити для реєстрації в державній службі зайнятості? Чи буде Гришко отримувати допомогу по безробіттю?

Список літератури за темою

Безусий В. В. Юридичні гарантії зайнятості та працевлаштування населення. Право і безпека. 2012. № 3. С. 255–258.

Вєтухова І. А. Правове регулювання нетипових видів зайнятості працівників за сучасних умов. Проблеми законності. 2013. Вип. 121. С. 93–105.

Вапнярчук Н. М. Дистанційна зайнятість: проблеми правового регулювання. Право та інновації. 2016. № 1. С. 101–106.

Коляда Т. А. Працевлаштування молоді: проблеми правового регулювання. Право і безпека: наук. журн. 2010. № 2.

С. 166–169.

Краєвська В. О. Механізми подальшого вдосконалення зайнятості вивільнених працівників. Проблеми законності. 2011.

Вип. 117. С. 31–36.

Lagutina I. V. Temporary employment and employees labour rights / Тимчасова зайнятість та трудові права працівників. Право та інновації. 2016. № 2. С. 59–63.

Попов С. В. Актуальні питання класифікації зайнятості в сучасних умовах. Право і безпека. 2008. 2 (№ 7/2). С. 85–92.

34