Материал: 01 (1)

Тема 7 СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ

План

Вступ.

1.Співучасть у злочині: поняття (об’єктивні та суб’єктивні ознаки), кримінально-правове значення.

2.Види співучасників злочину. Відмежування співучасників зло-

чину.

3.Форми співучасті у злочині. Розмежування форм співучасті

узлочині.

4.Кримінальна відповідальність співучасників.

Висновки.

Методичні рекомендації

Увступідокурсовоїроботинеобхіднорозкритиактуальністьтеми дослідження, встановити його мету та завдання, з’ясувати методи дослідження та практичне значення одержаних результатів.

При розкритті першого питання роботи слід з’ясувати поняття (об’єктивні та суб’єктивні ознаки) та кримінально-правове значення співучасті у злочині. Дослідження поняття співучасті необхідно розпочати з аналізу дефініції, що міститься у ст. 26 КК, на підставі якої слідвиділитиознакиспівучастіузлочині.Щобвстановити,чомусаме такі ознаки передбачені законодавцем у визначенні поняття «спів­ участь у злочині», доцільно проаналізувати історію розвитку кримі- нально-правової думки та кримінального законодавства щодо визначення та регламентації цього поняття.

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті у злочині пропонується встановлювати, спираючись на законодавче визначення цього поняття. Розкриваючи об’єктивні ознаки співучасті у злочині, в першу чергу необхідно розглянути кількісну ознаку, а потім – якісну ознаку. При з’ясуванні суб’єктивних ознак співучасті у злочині слід звернути увагу на дискусії, що мають місце в доктрині кримінального права, щодо можливості співучасті в необережних злочинах та видів умислу співучасників при вчиненні злочину спільними зусиллями. Особливу увагу слід приділити аналізу спільності (змови) як

41

суб’єктивній ознаці співучасті у злочині. Специфіку вини співучасників доцільно розкрити за допомогою аналізу інтелектуальних та вольових її моментів (ознак). Крім того, слід з’ясувати кримінальноправове значення співучасті у злочині для криміналізації суспільно небезпечних діянь, кримінально-правової кваліфікації та призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті.

При розкритті другого питання роботи необхідно з’ясувати критеріїподілуспівучасниківнавидитатеоріїкласифікаційспівучасників злочину. Доцільно також ретельно проаналізувати законодавчу регламентацію діянь співучасників (встановити об’єктивні та суб’єктивні ознаки, що характеризують діяння виконавця (співвиконавця), організатора, підбурювача, пособника), з’ясувати види таких діянь та питання їх кваліфікації. З урахуванням приписів кримінального закону та положень кримінально-правової науки слід встановити та розкрити критерії, за якими проводиться відмежування спів­ учасників злочину, а саме: розмежування діянь посереднього (опосередкованого) виконавця і підбурювача; виконавця та пособника; організатораіпідбурювача;організатораіпособника;підбурювачата інтелектуального пособника. Свої висновки бажано проілюструвати відповіднимиприкладамизіслідчо-судовоїпрактики.Доцільнотакож проаналізувати постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» від 23 грудня 2005 р. № 13 в контексті тлумачення діянь окремих видів співучасників та розме­ жуванняїхдіянь.Пропонуєтьсярозглянутиіншіположенняпостанов Пленуму Верховного Суду України щодо тлумачення діянь співучасниківзлочинупривчиненнізлочинівконкретноговидутавирішення питань кваліфікації. Крім того, слід вирішити питання кваліфікації діянняспівучасника,якийвиконавдекількаролейуспільновчиненому злочині.

При розкритті третього питання роботи необхідно дослідити поняттятакласифікаціїформспівучастіузлочинізарізнимикритеріями, види форм співучасті та ознаки, що їх характеризують, а також значенняформспівучастіузлочині.Зокрема,доцільнорозглянутикласифікацію форм співучасті за об’єктивним критерієм, детально проаналізуватиформиспівучасті(їхознаки),щовходятьдоцієїкласифікації, з’ясувати їх співвідношення та розмежування. Дослідження форм

42

співучастізасуб’єктивнимкритерієм,першзавсе,пов’язанезаналізом приписів ст. 28 КК України. Слід встановити та детально проаналізувати всі ознаки кожної зформ співучасті, що входять до цієї класифікації, з’ясувати їх співвідношення та розмежування. Завершуючи дослідження цього питання, доцільно розглянути значення поділу спів­ участі на форми та встановити значення конкретної форми співучасті

узлочинідлякриміналізаціїсуспільнонебезпечнихдіянь,кримінальноправової кваліфікації та призначення покарання за злочин, вчинений

успівучасті. Слід також з’ясувати окремі прогалини та недоліки законодавчої регламентації форм співучасті за КК України. Доцільно також дослідити постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкимизлочиннимиоб’єднаннями»від23 грудня2005р.№ 13щодо тлумачення ознак форм співучасті узлочині та їх розмежування. ПропонуєтьсярозглянутиположенняіншихпостановПленумуВерховногоСудуУкраїнищодотлумаченняознакформспівучастіпривчиненні злочинівконкретноговидутавирішенняпитанькваліфікаціїзлочинів, вчинених у відповідних формах співучасті.

При розкритті четвертого питання роботи необхідно ретельно дослідити загальні та спеціальні питання кримінальної відповідальності співучасників злочину. Особливу увагу спочатку слід приділити з’ясуванню загальних питань відповідальності співучасників, зокрема: 1) визначити підставу кримінальної відповідальності спів­ учасників, оскільки вона покладена в основу кримінально-правової кваліфікації діяння кожного зі співучасників; 2) встановити межі кримінальної відповідальності співучасників, в тому числі значення ознак, що характеризують особу окремого співучасника злочину, а також значення інших обставин, що обтяжують відповідальність іпередбаченіустаттяхОсобливоїчастиниККУкраїниякознакизлочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця (ч. 3 ст. 29 КК України), для кримінально-правової кваліфікації діяння кожного зі співучасників злочину; 3) з’ясувати значення мотивів та цілей діянь співучасниківзлочинудлякримінально-правовоїкваліфікаціїтапри- значенняпокарання;4)проаналізувативпливтеорійспівучастіузлочині на кримінально-правову кваліфікацію діянь співучасників.

Придослідженніспеціальнихпитанькримінальноївідповідальності співучасників необхідно з’ясувати їх поняття, види та значення для

43

кримінально-правовоїкваліфікаціїтапризначенняпокарання.Крімтого, слід,зокрема:1)встановитиособливостікримінальноївідповідальності зазлочин,вчиненийуспівучасті,зурахуваннямположенькримінально- гозаконущодойогочинностівчасі,просторітазаколомосіб(статті4–8

ККУкраїни); 2)проаналізувати особливості кримінальної відповідальності за одиничний ускладнений злочин, вчинений успівучасті (триваючий, продовжуваний, складений та злочин, що кваліфікується за наслідками);3)дослідитипитаннякримінальноївідповідальностізанезакінчений злочин, вчинений у співучасті (статті 13–16 КК України), встановитиправилакваліфікаціїдіяньспівучасниківпривчиненнінезакінченогозлочину(ст.16ККУкраїни),з’ясуватиособливостікримінальноївідповідальностізанезакінченийзлочин,вчиненийуспівучасті,при добровільній відмові співучасника (статті 17, 31 КК України); 4) розглянути питання кримінальної відповідальності за злочин, вчинений у співучасті, за наявності фактичної помилки співучасника (помилка в об’єкті та предметі складу злочину, помилка вособі потерпілого, помилкавхарактерідіяння,помилкаурозвиткупричинногозв’язкутощо); 5)з’ясуватипитаннякримінальноївідповідальностізазлочин,вчинений у співучасті, за наявності ексцесу співучасника (встановити правила кримінально-правової кваліфікації діянь співучасників за наявності різних видів ексцесу співучасника); 6)вирішити питання кримінальної відповідальностізазлочин,вчиненийуспівучасті,занаявностіневдалогодіянняспівучасника(невдалеорганізаторство,невдалепідбурювання, невдале пособництво), встановити правила кримінально-правової кваліфікації невдалих діянь організатора, підбурювача, пособника; 7)дослідити проблеми кримінальної відповідальності за злочин зі спеціальним суб’єктом, вчинений успівучасті, а також проаналізувати питання можливості співвиконавства узлочині зі спеціальним суб’єктом особи, яка не володіє ознаками спеціального суб’єкта злочину (частини 2–4 ст.18 КК України); 8)розглянути спеціальні види звільнення від кримінальноївідповідальностіспівучасників,передбаченіунормахОсобливої частиниКК(приміром,ч.2ст.255,ч.6ст.258,ч.2ст.258–3,ч.4ст.258– 5, ч. 6 ст. 260 КК України тощо); 9) з’ясувати питання кримінальної відповідальності за так звані «спеціальні» види організаторства, підбурювання,пособництва,передбаченівОсобливійчастиніКК(приміром,

п.11 ч.2 ст.115, ст.256, ст.2583, ст.2584, ст.2585, ст.304, ст.332, ст.370

ККУкраїни тощо).

44

У висновках роботи необхідно навести найбільш важливі (значимі) результати дослідження та сформулювати рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.

Список рекомендованої літератури

1.БурчакФ.Г.Соучастие:социальные,криминологическиеиправовые проблемы / Ф. Г. Бурчак. – К. : Вища шк., 1986. – 208 с.

2.Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Ф. Г. Бурчак. – К. : Наук. думка, 1969. – 216 с.

3.ГришаевП.И.Соучастиепосоветскомууголовномуправу/П.И.Гришаев, Г. А. Кригер. – М. : Госюриздат, 1959. – 256 с.

4.Гуторова Н. О. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины : учеб. пособие / Н. О. Гуторова. – X. : Рубикон, 1997. – 102 с.

5.Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації / Л. М. Демидова. – Х. : Вид. ФО Вапнярчук Н. М., 2005. – 256 с.

6.Иванов Н. Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве / Н. Г. Иванов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1991. – 128 с.

7.Кваша О. О. Співучасть у злочині: структура та відповідальність : монографія / О. О. Кваша. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. – 560 с.

8.КозловА.П.Соучастие:традициииреальность/А.П.Козлов.–СПб.: Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2001. – 362 с.

9.НовицькийГ.В.Поняттяіформиспівучастіузлочинізакримінальним правом України / Г. В. Новицький. – К. : Вища шк., 2001. – 96 с.

10.Орловський Р. С. Диференціація кримінальної відповідальності при співучасті / Р. С. Орловський // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Х. : Право, 2013. – Вип. 26. – С. 53–63.

12.ОрловськийР.С.Організованагрупаякформаспівучасті/Р.С.Орлов- ський//Актуальніпроблемидержавиіправа:зб.наук.пр.Вип.72.–2014.– С. 393–399.

13.Орловський Р. С. Виконавець як вид співучасника у злочині / Р. С. Орловський // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія «Юридичні науки». – 2014. – Вип. 4, том 2. – С. 181–186.

14.ОрловськийР.С.Вчиненнязлочинузапопередньоюзмовоюгрупою осіб / Р. С. Орловський // Уч. зап. Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – 2014. – Т. 27 (66), № 1. – С. 187–193.

45