Тема 5 КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ
План
Вступ.
1.Кваліфікація злочину: поняття, сутність, значення.
2.Загальні правила кваліфікації злочину.
3.Спеціальні правила кваліфікації злочину. Висновки.
Методичні рекомендації
Увступідокурсовоїроботинеобхіднорозкритиактуальністьтеми дослідження, встановити його мету та завдання, з’ясувати методи дослідження та практичне значення одержаних результатів.
При дослідженні першого питання роботи необхідно розглянути поняття та сутність кваліфікації злочину, встановити аспекти розуміння кваліфікації, звернувши увагу на різні позиції, висловлені у кримінально-правовій доктрині щодо цього питання. Доцільно проаналізувати принципи кваліфікації злочину, з’ясувати їх поняття тавстановитизагально-правовійкримінально-правовіпринципи,що мають значення для кваліфікації, (принцип законності, рівності осіб перед законом, презумпції невинуватості, non bis in idem (неможливості двічі притягувати до юридичної відповідальності одного виду заоднейтесамеправопорушення),гуманізмутощо)тавласнепринципи кваліфікації злочину (принципи офіційності, об’єктивності, точності,індивідуальності,повноти,стабільностітощо),розкритиїх зміст та значення.
Особливу увагу слід приділити дослідженню видів кваліфікацій злочину та суб’єктів, які її здійснюють, окресливши особливості кваліфікаціїзлочинузалежновідстатусусуб’єктаправозастосування і стадії кримінального провадження. Необхідно також визначити правову (юридичну) підставу кваліфікації злочину, під якою традиційно розуміється склад злочину; з’ясувати поняття, види та значення складу злочину для кваліфікації, а також взаємозв’язок норм Загальної та Особливої частин КК України при кваліфікації злочину. Після цього слід встановити етапи кваліфікації злочину, їх
31
взаємозв’язок та юридичне закріпленні результатів кваліфікації. Окрему увагу доцільно приділити правилам кваліфікації злочину, а саме визначенню їх поняття, видів та регламентації. Наприкінці розкриття першого питання роботи необхідно проаналізувати зна- ченнякваліфікаціїзлочину(кримінально-правове,кримінально-про- цесуальне криміналістичне тощо).
При дослідженні другого питання роботи слід з’ясувати загальні правила кваліфікації злочину, надати їх визначення, характеристику та встановити види. Необхідно звернути увагу, що загальні правила кваліфікації злочину – це універсальні, базові правила, що використовуються при кваліфікації будь-якого злочину. До них, зокрема, доцільно віднести такі: а) діяння може бути кваліфіковане як злочин, лише якщо воно передбачено у КК України; б) кваліфікація злочину за аналогією забороняється; в) кваліфікація злочину здійснюється за законом, що діяв на час вчинення відповідного діяння (ч. 3 ст. 4 КК України); г) кваліфікація злочину здійснюється з урахуванням правил (принципів) чинності кримінального закону у просторі; д) кваліфікація здійснюється за елементами складу злочину; е) результат кваліфікації злочину підлягає процесуальному закріпленню у порядку та формі, передбачених законом; є) зміна кваліфікації злочину здійснюється виключно відповідно до вимог та у порядку, передбачених законодавством, тощо. Слід зазначити, що кваліфікація злочину полягає у послідовному виявленні у вчиненому особою діянні всіх елементів (їх ознак) складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою: об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони конкретного складу злочину. Доцільно приділити увагу і проблемі кваліфікації злочину з урахуванням бланкетних норм КК України, розкриттю їх нормативного змісту та значення для кваліфікації. Слід також розглянути особливості кваліфікації злочину за наявності у нормі оціночної ознаки, з’ясувавши її поняття, особливості тлумачення та встановлення. Необхідно звернути увагу і на особливості кваліфікації злочину, вчиненого за наявності кваліфікуючих та привілейованих ознак його складу, встановивши поняття, види та значення таких ознак для кваліфікації, розглянути проблему кваліфікації злочину при конкуренції кваліфікуючих та привілейованих ознак складу злочину.
32
При дослідженні третього питання роботи необхідно довести, що спеціальні правила кваліфікації злочину – це такі, що використовуються щодо окремих типових випадків вчинення певного злочину. До них слід віднести правила кваліфікації: а) незакінченого злочину (встановити особливості кваліфікації готування до злочину та замаху на злочин, особливості кваліфікації готування до злочину і замаху на злочин при різних видах прямого умислу (визначений та невизначений умисел, заздалегідь обдуманий та умисел, що виник раптово, тощо); б) злочину, вчиненого у співучасті (встановити особливості кваліфікації злочину, вчиненого у спів участі, з урахуванням видів та форм співучасті, загальних та спеціальних правил відповідальності співучасників (при ексцесі співучасника, при невдалій співучасті, у разі вчинення у співучасті злочину зі спеціальним суб’єктом, при добровільній відмові від злочину одного зі співучасників тощо); в) множинності злочинів (встановити особливості кваліфікації повторності, сукупності, рецидиву злочинів та їх видів); г) при конкуренції кримінальноправових норм (встановити особливості кваліфікації злочину у разі конкуренції загальної та спеціальної норм, конкуренції частини та цілого, конкуренції декількох спеціальних норм тощо); д) у разі фактичної помилки особи, що вчинила злочин (встановити особ ливості кваліфікації злочину у разі помилки особи в об’єкті або предметі складу злочину, в особі потерпілого від злочину, в характері діяння, в суспільно небезпечних наслідках, у розвитку причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками тощо) та ін.
У висновках роботи необхідно навести найбільш важливі (значимі) результати дослідження та сформулювати рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.
Список рекомендованої літератури
1.Us O. V. Constitutional principles of qualification of crimes in Ukraine / O. V. Us // Európska tradícia v medzinárodnom práve: uplatňovanie ľudských práv:zborníkpríspevkovzmedzinárodnejvedeckejkonferencie,6–7máj2016.– Bratislava, 2016. – C. 181–184.
2.Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Ф. Г. Бурчак. – 2 е изд., доп. – Киев : Политиздат, 1985. – 120 с.
33
3.Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика
/Л. Д. Гаухман. – М. : ЗАО «ЮрИнфоР», 2013. – 576 с.
4.Кваліфікація за ознаками складу злочину (аналіз постанов Пленуму Верховного Суду України) : практ. посіб. / кер. кол. уклад. Ю. В. Гродецький. – Х. : Точка, 2011. – 131 с.
5.Кваліфікація злочинів : навч. посіб. / Г. М. Анісімов, О. О. Володіна, І. О. Зінченко та ін. ; за ред. М. І. Панова. – Х. : Право, 2016. – 356 с.
6.КоржанськийМ.Й.Кваліфікаціязлочинів/М.Й.Коржанський.–К.: Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.
7.КудрявцевВ.Н.Общаятеорияквалификациипреступлений/В.Н.Кудрявцев. – 2 е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2004. – 304 с.
8.Кузнєцов В. В. Теорія кваліфікації злочинів : підручник / В. В. Кузнєцов, А. В. Савченко ; за заг. ред. В. І. Шакуна. – К. : Алерта, 2013. – 320 с.
9.Марчук В. В. Теория квалификации преступлений / В. В. Марчук. – Минск : Акад. МВД, 2014. – 339 с.
10.Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посіб. / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
11.Панов М. Кваліфікація злочинів при бланкетній диспозиції закону прокримінальнувідповідальність/М.Панов,Н.Квасневська//ПравоУкраїни. ‒ 2010. ‒ № 9. ‒ С. 47‒55.
12.Правила кримінально-правової кваліфікації у постановах Пленуму ВерховногоСудуУкраїни:практ.посіб./кер.кол.уклад.Ю.В.Гродецький.– Х. : Фінарт, 2012. – 196 с.
13.Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в следственной и судебной практике / С. А. Тарарухин. – Киев : Юринком, 1995. – 208 с.
14.УсО.В.Кваліфікаціязлочинівзурахуваннямформспівучасті:аналіз постановПленумуВерховногоСудуУкраїни/О.В.Ус//Наук.вісн.Херсон. держ. ун-ту. Серія «Юридичні науки». – 2014. – Вип. 2, т. 4. – С. 56–61.
15.УсО.В.Кваліфікаціязлочинів:сутністьтапоняття/О. В.Ус//Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. № 1106. Серія «Право». – Вип. № 17. – Х. : ХНУ, 2014. – С. 171–175.
16.Ус О. В. Критерії класифікацій та види кримінально-правової кваліфікації / О. В. Ус // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Серія «Юридичні науки». – 2015. – Вип. 5. – С. 15–19.
17.Ус О. В. Особливості кваліфікації діянь співучасників: аналіз постанов Пленуму Верховного Суду України / О. В. Ус // Питання боротьби зі
34
злочинністю : зб. наук. пр. / редкол. В. І. Борисов та ін. – Х. : Право, 2014. – Вип. 27. – С. 59–71.
18.Ус О. В. Склад злочину як підстава кримінально-правової оцінки вчиненого діяння / О. В. Ус // Visegrad Journal on Human Rights. – 2016. – № 4/2. – С. 196–201.18.
19.Ус О. В. Правила кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті / О. В. Ус // Вісн. Нац. акад. прав. наук України / редкол.: В. Я. Тацій та ін. – Х. : Право, 2014. – № 1 (76). – С. 149–159.
20.УсО.В.Спеціальніправилакваліфікаціїдіяньспівучасників:аналіз постанов Пленуму Верховного Суду України / О. В. Ус // Право і суспільство. – 2014. – № 6–1. – С. 315–321.
Завдання
1.СуддямісцевогосудуОбченкозкорисливихмотивівпостановив завідомо неправосудний вирок. Слідчий кваліфікував його діяння як злочин, передбачений ч. 1 ст. 375 КК України.
Ознайомившись з диспозиціями ст. 375 КК України, встановіть чи правильно кваліфіковане діяння, вчинене Обченком. Кваліфікуйте діяння Обченка за елементами (їх ознаками) складу вчиненого злочину (за ознаками об’єкта, ознаками об’єктивної сторони, ознаками суб’єкта, ознаками суб’єктивної сторони цього складу злочину).
2.Розповідь дружини про те, що вона вийшла заміж з метою помститися своєму коханцеві, що вона ненавидить та постійно зраджує своєму чоловікові Самсонову, викликала у нього тяжку образу. Під час цієї розповіді, знаходячись у стані сильного душевного хвилювання, Самсонов з особливою жорстокістю став наносити дружині чисельні удари по обличчю та тулубу руками, ногами та іншими предметами,щопотраплялийому«підруку»,втомучислівінсхопив
зплити виварку, у якій дружина виварювала постільну білизну, і вилив кип’яток їй на обличчя. Від численних ушкоджень та опіків дружина Самсонова померла.
Проаналізувавши статті 115 та 116 КК України, кваліфікуйте діяння,вчиненеСамсоновим.Чимаємісцеконкуренціякваліфікуючих та привілейованих ознак складу злочину. Ознайомтесь з абз. 3 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» від 7 люто-
35