Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Олігодендроцити • Мають нечисленні відростки. • Присутні в сірій речовині - біля перикаріонів нейронів. У білій речовині входять до складу мієлінових і безмієлінових оболонок.

Епендимоцити • Вистилають шлуночки головного мозку, центральний канал спинного мозку, покривають хоріоїдні сплетення. • Беруть учать у виробленні спинномозкової рідини (у хоріоїдних сплетеннях). • Є компонентом ліквороенцефалічного та гематолікворного бар’єрів.

Мікроглія (гліальні макрофаги) • Походять з моноцитів. • Клітини мікроглії рухливі, • здатні до фагоцитозу.

Нейроглія периферийної нервової системи :

-Клітини Шванна – утворюють мієлінову оболонку нервових волокон

-Клітини-сателіти нервових гангліїв

**Епендимоцити та астроцити – розташування, особливості будови та функціональне значення.

Астроцити виконують: • опорну функцію, • розмежувальну функцію, • трофічну функцію, • є елементом гематоенцефалічного бар’єру

Астроцити розділяють на: • Протоплазматичні – мають товщі та коротші відростки, розташовуються у сірій речовині. • Волокнисті – мають тонкі та довгі відростки, розташовані у білій речовині

Олігодендроцити • Мають нечисленні відростки. • Присутні в сірій речовині - біля перикаріонів нейронів. У білій речовині входять до складу мієлінових і безмієлінових оболонок.

Епендимоцити • Вистилають шлуночки головного мозку, центральний канал спинного мозку, покривають хоріоїдні сплетення. • Беруть учать у виробленні спинномозкової рідини (у хоріоїдних сплетеннях). • Є компонентом ліквороенцефалічного та гематолікворного бар’єрів.

***Гемато-енцефалічний та гематолікворний бар’єри, структурні компоненти, роль гліоцитів в їх формуванні.

Гематоенцефалічний бар'єр - бар'єрна сис тема, що відокремлює кров від паренхіми органів центральної нервової системи, забезпечуючи селектив-т надходження речовин до них.

Включає: (1) неперервнай ендотелій гемокапілярів із щільними міжклітиннимИ контактами та нечисленними піноцитозними везикулами; (2)

t.me/rapeture

щільну суцільну базальну мембрану; (3) ніжки астроцитів, які охоплюють гемокапіляри з формуванням суцільного неперервного шару.

Гематолікворний бар'єр – ендотелій капілярів і його базальна мембрана, перикапілярний простір, утворений сполучною тканиною pia mater, базальна мембрана епендими і шар хоріоїдних епендимних клітин

50. Загальна гістологія. Нервова тканина. *Загальна морфофункціональна характеристика та структурні компоненти нервової тканини. Організація нервових та гліальних клітин в рефлекторних дугах. Нейролемоцити: будова, функціональне значення, роль в утворенні оболонок нервових волокон.

Нервова тканина – основа нервової системи

Складається з нейронів і клітин нейроглії

Нейрони забезпечують: - сприйняття подразнень і збудження, - вироблення імпульсу, - проведення, переробку і передачу його іншим нейронам, м'язовим або секреторним клітинам

Частини нейрону:

Тіло (перикаріон) – містить ядро та основні органели нейрону

Відростки – видовжені відростки, що закінчуються нервовими закінченнями

Відростки нейрону (1 аксон і дендрити):

Аксон (нейрит), - центральний відросток, передає імпульс від тіла НК. Аксон завжди один

Дендрити – передають імпульс до тіла НК. Дендритів може бути кілька або не бути взагалі.

Клітини нейроглії не здатні генерувати електричні імпульси, однак вони забезпечують умови, необхідні для повноцінного функціонування нейронів (нейроцитів).

Функції нейроглії наступні: (1) механічний захист і опора; (2) ізоляція нейронів та їхніх відростків для забезпечення швидкої передачі імпульсу; (3) видалення нейромедіатору із синаптичної щілини; (4) забезпечення метаболізму нейронів; (5) регуляція циркуляції рідини в центральній нервовій системі; (6) репаративне заповнення дефекту при пошкодженні нервовоїтканини

t.me/rapeture

Розрізняють глію центральної і периферичної нервової системи. Нейроглію центральної нервової системи поділяють на макроглію і мікроглію. Макроглія розвивається з гліобластів нервової трубки і включає три різновиди клітин, а саме: епендимоцити, астроцити та олігодендроцити. Клітини мікрогліїмають кістковомозкове походження та належать до макрофагічної системи організму

В основі функціонування нервової системи лежать рефлекторні дуги - ланцюжки нейронів, які передають нервові імпульси від чутливих нервових закінчень (рецепторів) до рухових або секреторних закінчень (ефекторів) у складі робочих органів.

Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: аферентного, дендрит якого закінчується рецептором, а аксон передає імпульс на дендрит еферентного нейрона; еферентний нейрон по своєму аксону надсилає імпульс до ефектора у робочому органі. Складні рефлекторні дуги містять між аферентним і еферентним нейронами одну або декілька асоціативних нервових клітин (інтернейронів).

Нейролемоцити (Клітини Шванна) – утворюють мієлінові оболонки

При мієлінізації аксон занурюється в цитоплазму нейролеммоцита (клітини Шванна). При цьому утворюється мезаксон (дуплікатура аксона).

Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий

шар.

**Нервові волокна: склад, класифікація, локалізація в центральній та периферичній нервовій системі. Будова мієлінового та безмієлінового нервових волокон, характеристики проведення імпульсу.

Нервові волокна - це відростки нервових клітин, вкриті оболонками Розрізняють мієлінові та безмієлінові волокна. Безмієлінові волокна:

Входять до складу вегетативної НС. • Волокна кабельного типу: кілька відростків невових клітин занурені в цитоплазму клітини Шванна. Поширення нервового імпульсу (хвилі деполяризації) неперервне, тому – повільне

Мієлінові нервові волокна:

Зустрічаються як в ЦНС, так і в периферійній НС. • Мають спеціальну оболонку – мієлін, що утворений клітинами Шванна (нейролемоцитами). При мієлінізації аксон занурюється в цитоплазму нейролеммоцита (клітини Шванна). • При цьому утворюється мезаксон (дуплікатура аксона). Мезаксон нашаровується на осьовий циліндр, утворюючи мієліновий шар.

Складаються з одного осьового циліндра, покритого оболонкою зі шваннівских клітин

t.me/rapeture

В оболонці розрізняють два шари: - внутрішній – мієліновий (мієлінова оболонка); - зовнішній - цитоплазма нейролемоциту (шванівська оболонка (нейролема))

Умієліновому волокні розрізняють: • Насічки мієліну (насічки ШмідтаЛантермана) – включення цитоплазми нейролемоцитів між шарами мієліну).

Перехвати Ранв’є (через 1-2 мм) – місця контакту нейролемоцитів. Перехвати Ранв’є забезпечують сальтаторний механізм

розповсюдження нервового імпульсу.

УЦНС мієлін формують гліальні клітини – олігодендрогліоцити

Один олігодендрогліоцит (у ЦНС) бере участь у формуванні мієліну кількох нервових волокон

***Регенерація нервових волокон після ушкодження.

Перерізка нервового волокна викликає реакції як у тілі нейрона, так і в проксимальному та дистальному сегментах аксона. Зміни у тілі нейрона виражаються у його набуханні, розчиненні речовини Ніссля, зміщенні ядра на периферію перикаріона. Поблизу місця травми осьові циліндри центрального (наближеного до перикаріона) відрізка нервового волокна підлягають антероградній дегенерації - відбувається розпад мієлінового шару та осьового циліндра. У дистальному відрізку нервового волокна мієліновий шар і осьовий циліндр фрагментуються і продукти розпаду елімінуються нейролемоцитами та макрофагами. Внаслідок цих змін розвивається атрофія іннервованих м'язових волокон

Регенерація залежить від місця травми. Повноцінної регенерації нервових волокон у центральній нервовій системі зазвичай не відбувається. Розмноження астроцитів на місці дефекту призводить до формування астроцитарної бляшки, яка перешкоджає росту аксонів. Нервові волокна у складі периферичних нервів здатні до регенерації. При цьому нейролемоцити периферичного відрізка і наближеного до травмованої ділянки центрального відрізка проліферують і формують компактні тяжі.

У подальшому осьові циліндри центрального відрізка пошкодженого нерва утворюють численні колатералі, які ростуть зі швидкістю 3-4 мм на добу уздовж тяжів нейролемоцитів, забезпечуючи таким чином їх видовження. Зберігають життєздатність лише ті волокна, які формують повновартісні нервові закінчення; інші дегенерують. Якщо існує перешкода для вростання аксонів центрального відрізка пошкодженого нерва у тяж нейролемоцитів периферичного відрізка (наприклад, при формуванні грубого сполучнотканинного рубця), аксони центрального відрізка ростуть безладно і можуть утворити клубок, так звану ампутаційну, або травматичну неврому

t.me/rapeture

3 питання

1. Спеціальна гістологія. Нервова система.* Загальна морфофункціональна характеристика, класифікація та тканинний склад органів нервової системи. Організація нервої тканини в органах центральної нервової системи. Сіра та біла речовина. Кора великого мозку: шари, морфологічні типи нейронів, функції.

Анатомічно нервова система поділяється на центральну і периферичну.

Центральна нервова система (ЦНС) включає головний і спинний мозок, які розташовані усередині черепної коробки й хребтового каналу відповідно

До периферичної нервової системи належать нервові вузли, або ганглії (спинномозкові, черепних нервів, вегетативні), нервові стовбури (нерви) та нервові закінчення

Функціонально розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему

Спинний мозок (лат. medulla spinalis) являє собою злегка сплющений циліндр, сполучений з головним мозком. Має сегментарну будову, ділиться на 31 сегмент, кожен з яких з'єднується з парою спинномозкових нервів. Виконує провідникові та рефлекторні функції

Всередині розташована сіра речовина, яка має форму метелика. У центрі спинного мозку проходить центральний канал (залишки просвіту ембріональної нервової трубки). Центральний канал вистелений епендимоцитами, у ньому циркулює спинномозкова рідина (ліквор). По периферії спинного мозку розташована біла речовина, що складається з клітин нейроглії та мієлінових нервових волокон (мієлінізованих аксонів нервових клітин), які йдуть до або від різних частин спинного та головного мозку

Сіра речовина утворена тілами та дендритами мультиполярних нейронів і клітинами нейроглії

У сірій речовині спинного мозку розрізняють три пари рогів: передні, задні та бічні

Біла речовина спинного мозку поділяється рогами сірої речовини на передні, задні та бічні канатики, які складаються з пучків нервових волокон.

Головний мозок, подібно до спинного, складається з сірої та білої речовини. У сірій речовині переплетення відростків нейронів і гліальних клітин утворює нейропіль. Сіра речовина вкриває поверхню великих