Материал: Шандра О.А. Нормальна фізіологія. Вибрані лекції _ навч. посіб. _ О.А. Шандра, Н.В. Общіна _ О._ОГМУ, 2005. - 322 с
фазі вдиху. Пояснюється це рефлекторним впливом подиху на тонус блукаючого нерва.
Тривалість серцевого циклу
Серцевий цикл у немовляти триває 0,4–0,5 с і з віком у зв’язку зі зміною частоти скорочень серця відповідно збільшується (табл. 35).
Специфічною особливістю дітей і підлітків є часті випадки гетерохронної зміни тривалості електричної та механічної систол серця під час фізичного навантаження, а саме — при збільшенні частоти скорочень серця коротшає механічна систола, а електрична — залишається без змін.
Систолічний і хвилинний об’єми серця
У новонароджених систолічний (ударний) і хвилинний об’єми серця значно менші, ніж у дорослих (систолічний об’єм — 2,5–3 мл, хвилинний — 340 мл). З віком, завдяки росту і розвитку міокарда, вони зростають (табл. 36).
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 35 |
Вікові показники тривалості фаз серцевого циклу |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тривалість |
Тривалість систоли |
Тривалість |
|||
Вік, роки |
|
шлуночків, с |
діастоли |
||||
|
|
циклу, с |
|
|
|
шлуночків, с |
|
|
|
|
|
лівого |
правого |
||
6–7 |
|
0,64 |
0,26 |
0,25 |
0,39 |
||
8–11 |
|
0,68 |
0,26 |
0,25 |
0,43 |
||
12–14 |
|
0,72 |
0,26 |
0,25 |
0,47 |
||
15–20 |
|
0,77 |
0,27 |
0,27 |
0,49 |
||
|
|
|
Вікові зміни об’ємів серця |
Таблиця 36 |
|||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||
Вік, роки |
|
Систолічний об’єм, мл |
Хвилинний об’єм, мл |
||||
|
|
|
|
|
|
||
Новонароджений |
|
2,5 |
|
|
340 |
||
1 рік |
|
|
10,2 |
|
|
1250 |
|
1–5 років |
|
|
12–18 |
|
|
1250–1800 |
|
6–9 років |
|
|
23,0 |
|
|
1800–2370 |
|
10–15 років |
|
|
37–41 |
|
|
2500–3150 |
|
Дорослі |
|
|
60–80 |
|
|
3100–5200 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
249
Відносний систолічний об’єм серця (на 1 кг маси тіла) у дітей не менший, а відносний хвилинний об’єм навіть більший, ніж у дорослих. Так, відносний хвилинний об’єм серця в 1 рік — 120 мл/кг, у 5 років — 100 мл/кг, у 10 років — 83 мл/кг, у 13–16 років — 80–90 мл/кг, у дорослого — 60–70 мл/кг. У цьому закладений біологічний зміст: завдяки високому відносному об’єму серця забезпечується висока потреба зростаючих тканин організму в кисні та поживних речовинах (рис. 30).
Хвилинний об’єм серця збільшується при фізичних навантаженнях. У підлітків 12–14 років він може доходити до 19–22 л.
Тони серця
Тони серця чітко прослуховуються у плода, починаючи з 5-го місяця вагітності. У дітей, крім двох основних тонів (першого і другого), у більшості випадків можна зареєструвати на ФКГ ще третій і четвертий тони.
Тривалість тонів серця у дітей менша, ніж у дорослих (табл. 37).
100 |
|
А |
|
|
Б |
|
|
|
В |
|
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
234 |
мл |
|
мл/м2 |
|
6 |
|
л/хв |
|
л/хв/м2 |
||
80 |
1234 |
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
1234 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1234 |
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
|
1234 |
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
|
1234 123 |
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
|
1234 123 |
|
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
|
1234 123 |
234 |
|
|
|
|
|
123 |
|
|
|
|
60 |
1234 123 |
234 |
|
|
|
|
4 |
123 |
123 |
|
|
|
1234 123 |
234 123 |
|
|
|
|
123 |
123 1234 123 |
|
|
|
||
|
1234 123 |
234 |
|
|
|
|
|
123 |
123 |
|
|
|
|
1234 123 |
234 123 |
|
|
|
|
|
123 |
123 1234 |
|
|
|
|
1234 123 |
234 123 |
|
|
|
|
|
123 |
123 1234 123 123 |
|
|
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
|
|
|
|
|
123 |
123 1234 123 123 |
|
|
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
|
|
|
|
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
|
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
|
|
|
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
|
|
40 |
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
|
||||
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 |
|
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
|
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
2 |
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
20 |
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
|
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
|
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
0 |
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
0 |
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 123 |
123 123 |
1234 123 |
234 123 1234 |
123 |
123 |
234 123 |
234 |
123 |
123 1234 123 123 |
123 |
234 1234 |
123 1234 |
||
|
20-40 60-69 |
70-79 80-89 90+ |
20-40 |
60-69 |
70-79 80-89 |
90+ |
|
20-40 |
60-69 70-79 80-89 90+ |
20-40 |
60-69 70-79 |
80-89 90+ |
Рис. 30. Зміни основних гемодинамічних показників за віком (дослідження з розчином фарби Т-1824): вісь ординат: А — ударний об’єм в мл; Б — УІ (ударний індекс); В — ХОК в л/хв; Г — СІ (серцевий індекс) у л/хв/м2; вісь ординат
– вік у роках
|
Тривалість тонів серця в дітей різного віку |
Таблиця 37 |
|||
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Тони |
|
|
Тривалість, с |
|
|
|
|
|
|
|
|
до 1 року |
1–3 роки |
3–6 років |
7–11 років |
12–15 років |
|
|
|
|
|
|
|
I |
0,08 |
0,11 |
0,11 |
0,13 |
0,13 |
II |
0,055 |
0,077 |
0,075 |
0,08 |
0,08 |
|
|
|
|
|
|
250
Удітей на полікардіограмі I тон реєструється через 0,02–0,05 після зубцяQ ЕКГ, II тон— синхронно чичерез 0,02–0,04 після закінчення зубцяТ.
Удитячому віці внаслідок неодночасного закриття півмісяцевих клапанів аорти і легеневих артерій спостерігається фізіологічне роздвоєння II тону.
Через 0,12–0,18 від початку II тону реєструється III тоні триває 0,03–
0,05 с. Виникає внаслідок коливань стінок шлуночків у період їх швидкого наповнення.
У 25 % здорових дітей реєструється IV тон серця, який зумовлений скороченням передсердь і збігається із закінченням зубця Р ЕКГ.
Важливою особливістю тонів серця в дитячому віці є наявність у більшості здорових дітей функціонального систолічного шуму, який зумовлений прискореним кровотоком через легеневу артерію і виявляється як при аускультації, так і при реєстрації ФКГ. Той шум не виводиться за межі серця, зменшується у вертикальному положенні тіла дитини і при фізичному навантаженні.
Біоелектричні явища
На характер ЕКГ у дітей впливають такі вікові фактори:
—частота скорочень серця;
—положення серця в грудній порожнині;
—співвідношення маси правого і лівого шлуночків;
—характер порушення шлуночків.
Віковий розвиток серця, ЕКГ дитини порівняно з ЕКГ дорослої людини відрізняється:
1)зрушенням електричної осі серця вправо;
2)коротшою тривалістю зубців та інтервалів;
3)значними коливаннями висоти зубців (у дітей має значення не абсолютна величина зубців, а їх співвідношення, особливо взаємовідношення зубців R і S);
4)деформацією комплексу QRS і зміною висоти окремих зубців цього комплексу;
5)заперечністю зубця Т у III стандартному й однополюсних грудних відведеннях від V1 до V4;
6)синусовою аритмією.
Укожному віковому періоді ЕКГ має свої специфічні особливості.
Уплода ЕКГ реєструється, починаючи з 15–17-го тижня вагітності; складається із зубців шлуночкового комплексу, амплітуда яких збільшується зі збільшенням терміну вагітності.
Електрокардіограма немовляти відрізняється значними коливаннями електрографічних показників, тому що в цей період серцево-судин- на система підлягає значним і швидким анатомо-функціональним змінам (рис. 31). Специфічною особливістю ЕКГ немовлят є «правий» тип (кут альфа від 90°, у середньому — 150°). Зубець Р високий, часто
251
І
ІІ
ІІІ
Рис. 31. Електрокардіограма новонародженого
загострений, тривалістю 0,05–0,06 с. На відміну від дорослих, у яких відношення амплітуди зубця Р до зубця R становить 1:8, у немовлят і у дітей до 3 років воно дорівнює 1:3. Високий зубець Р удітей залежить від переваги правого передсердя над лівим і від високої збудливості нервової симпатичної системи. У Ш відведенні зубець Р зазубрений (відбиває фізіологічний асинхронізм), відстань між зазубринами не більша 0,02 с.
Інтервал P-R чи R-Q (при наявності зубця Q) короткий, до 0,11 с. Комплекс QRS неоднаковий за формою і тривалістю (від 0,03 до 0,09 с, у середньому — 0,05 с), часто зазубрений, у I відведенні іноді деформований. Співвідношення зубців R і S визначає правий тип ЕКГ: високий зубець R у III відведенні та глибокий зубець S у I відведенні.
Зубець Т відносно низький, непостійний: двофазний чи негативний. Мінливість зубця Т пов’язана з неповним закриттям артеріальної (боталової) протоки.
Інтервал Q-Т коливається від 0,22 до 0,32 с.
Порушень ритму, крім нерізко вираженої синусової аритмії, не визначається.
Слід зазначити, що є певний зв’язок ЕКГ здорових немовлят з різною масою тіла при народженні. Так, наприклад, у немовлят, маса тіла яких при народженні дорівнювала 2500–2950 г чи 4000–5500 г, виявлена відносно більше виражена брадикардія, тривалі процеси реполяризації шлуночків, внутрішньопередсердної, передсердно-шлуночкової та внутрішньошлуночкової провідності, значна лабільність частоти серцевих
252
І
ІІ
1ІІ
Рис. 32. Електрокардіограма хлопчика у 7 міс
скорочень порівняно з немовлятами, маса тіла яких при народженні дорівнювала 3000–3950 г. Встановлено, що ознаки фізіологічного навантаження правого передсердя і варіабельність зубця Т вказують на нестійкість метаболічних процесів у серцевому м’язі, найбільш виражені протягом 6–10 днів життя дітей, маса тіла яких при народженні дорівнювала 2500–2950 г і 4000–5500 г. Це свідчить про напруженість процесів становлення серцево-судинної системи в ранньому неонатальному періоді у дітей з малою і великою масою.
Електрокардіограма грудного віку. На кінець першого року життя од-
наково часто реєструється як право-, так і нормограма (рис. 32). Зубець Р більш заокруглений, тривалістю 0,07–0,08 с. У ІІІ відведенні
частіше, ніж у немовлят, негативний. Тривалість інтервалу Р-Q — 0,1–0,15 с.
Специфічне збільшення зубця R і зменшення зубця S у I відведенні; зменшення зубця Р і збільшення зубця S у III відведенні. У ІІІ відведенні зубець R часто деформований, зубець Q — глибокий. Тривалість комплексу QRS — 0,04–0,07 с. Часто реєструється синусова аритмія.
253