Материал: Шандра О.А. Нормальна фізіологія. Вибрані лекції _ навч. посіб. _ О.А. Шандра, Н.В. Общіна _ О._ОГМУ, 2005. - 322 с

дальшому, у 3–4 або у 4–5 років життя, кількість лімфоцитів значно зменшується і збільшується кількість нейтрофілів (друге перехрестя) (рис. 28).

Що ж до нейтрофілів, то протягом першого року життя дитини визначається помірне їх зрушення вліво.

Для лімфоцитів у дітей грудного віку характерна нерівномірність, а саме кількість великих лімфоцитів значно менша порівняно з кількістю малих і середніх лімфоцитів.

Для дітей грудного віку властивий помірний моноцитоз і навіть постійна присутність у периферійній крові поодиноких плазматичних клітин.

З віком кількість лейкоцитів суттєво не змінюється, але в літніх людей є тенденція до лейкопенії. В похилому віці лейкоцитарна формула суттєво не відрізняється від такої у людей молодшого віку. Але у них все ж таки знижується кількість паличкоядерних нейтрофілів, підвищується вміст лімфоцитів і кількість еозинофілів. Реактивна здатність лейкоцитів знижується, і це може свідчити про причину послаблення захисних властивостей організму.

Рис. 28. Перше і друге перехрестя кривих вмісту нейтрофілів і лімфоцитів у крові дітей

239

Тромбоцити

Тромбоцити у плода з’являються вже на 11-му тижні антенатального життя. У 12–13 тиж тромбоцити плода, очевидно, вже здатні до агрегації. У новонароджених, і особливо у дітей першого року життя, відмічається значне коливання кількості тромбоцитів у периферійній крові (142–413×109/л), в середньому — 278×109/л.

Для дітей першого року життя притаманні якісні особливості тромбоцитів: круглих тромбоцитів більше, ніж у подальші періоди життя, має місце анізоцитоз із наявністю гігантських форм тромбоцитів (табл. 32).

Кількість тромбоцитів не залежить від статі дитини. У недоношених дітей у перші 6 міс життя кількість

240

згортання крові і які забезпечують динамічну рівновагу цих факторів у крові. Регулювання системи згортання крові відбувається на трьох рівнях: клітинному, підкірковому та кірковому. Усі три рівні об’єднані в систему регулювання.

Ефекторними ланками системи гемостазу є судини, тромбоцити та плазма. Кров плода здатна до згортання вже з 10–11-го тижня антенатального життя. Дозрівання компонентів системи згортання триває протягом усього внутрішньоутробного розвитку. Передчасні пологи порушують процес дозрівання системи згортання, тому в недоношених дітей особливо часто виникають ускладнення у вигляді геморагічного синдрому. Першою в онтогенезі (з 8–10-го тижня внутрішньоутробного життя) з’являється реакція звуження судин у відповідь на порушення, незважаючи на те, що кровоносні судини не досягають повної зрілості, очевидно, навіть до народження дитини. Деякі вчені вважають, що судинна проникність і резистентність капілярів доношених дітей у межах норми. У доношених і більшості недоношених дітей реакція взаємодії судинних і тромбоцитарних факторів нормальна, і це підтверджується нормальним часом кровотоку — в середньому 4 хв.

Встановлено, що у плода людини до 16–20 тиж вагітності кров не має здатності до згортання. Біосинтез прокоагулянтів починається в різні терміни внутрішньоутробного розвитку. Фібриноген визначають у крові 17–20-тижневих плодів (0,62 г/л), кількість його збільшується разом з ростом плода. На час народження кількість фібриногену наближається до нижньої межі норми дорослих — 3 г/л.

Протромбін у крові виявляється, починаючи з 21–22-го тижня розвитку плода. Кількістьйогопоступовозбільшуєтьсядо8-гомісяцявнутрішньоут- робного розвитку. З цього часу і до народження кількість протромбіну не змінюється, вонапідвищуєтьсяначаснародження. ФакторV (Ас— глобулін) визначається в крові з 16–20 тиж внутрішньоутробного життя плода. Концентраціяйоговкровідуженизька, тількина29–32-мутижнівмістфактора V значно підвищується, досягаючи 37 % від рівня дорослих.

Таким чином, концентрація прокоагулянтів (факторів, що сприяють згортанню крові) в період внутрішньоутробного життя людини дуже низька. На відміну від концентрації прокоагулянтів, в крові плода відмічається високий вміст антикоагулянтів (факторів, які протидіють згортанню крові). Вільний гепарин, наприклад, визначають у крові плода на 23–24-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Взагалі в крові плода вміст гепарину є в достатній кількості. У плода 6 міс його концентрація перевищує рівень дорослих людей. Тільки на час народження кількість гепарину нормалізується.

Незважаючи на такий розподіл у крові факторів, що спричинюють згортання, і факторів, що перешкоджають згортанню, коагуляційні властивості крові плазми з 6-го місяця внутрішньоутробного розвитку наближаються до норми дорослого.

241

Концентрація в крові плода факторів згортання та антизгортання не залежить від їх вмісту в крові матері. Це свідчить про те, що, очевидно, всі ці фактори синтезуються печінкою плода і не проходять через плацентарний бар’єр. Згортання крові у дітей в перші дні після народження уповільнене. У новонароджених початок згортання крові знаходиться у межах норми дорослого (4–5 хв), а закінчення запізнюється (9–10 хв). У новонароджених із вираженою жовтяницею згортання крові ще більш уповільнене. Значна гіпокоагуляція в крові новонароджених зумовлена фізіологічним транзиторним дефіцитом факторів згортання.

Фізіологічною особливістю гемостазу при народженні є:

1.Низький рівень (40–60 % від рівня у здорових дорослих) К-вітамі- нозалежних факторів згортання крові (II, VII, IX, X) з послідовним його зниженням в першу, другу та третю доби після народження.

2.Низькі величини адгезивної (ретенційної) та агрегаційної активності тромбоцитів.

3.Підвищена проникність і крихкість судинної стінки.

4.Гіперкоагуляція крові з пупкової вени, що пов’язано з появою плацентарних тромбопластичних субстанцій.

Низький рівень К-вітамінозалежних факторів згортання крові, що спостерігається в перші дні життя здорової доношеної дитини з благополучним перебігом перинатального періоду, пов’язують із транзиторною недостатністю функцій печінки, а не з дефіцитом вітаміну К, бо у новонароджених у крові не знайшли молекули-попередника факторів II, VII, IX та X. З другого по сьомий день життя дитини згортання крові прискорюється і наближається до норми. У дітей грудного віку і старших згортання крові відбувається протягом 5,5 хв. Тривалість кровотоку у дітей коливається в межах 2–4 хв.

Після 50 років у системі згортання крові відбувається розлад між елементами системи, і це призводить до порушення її надійності. Збільшується концентрація фібриногену і фактора VIII (антигемофільний глобулін А); до 70 років — на 50 %, а після 70 років — на 100 %. Концентрація фактора V (акцелерин) у 50–60 років підвищується на 14,2 %, фактора VII (конвертин) на 9,7 %, підвищується вміст фібринстабілізуючого фактора (ХІІІ, фібриназа). Це призводить до тромбоемболічних ускладнень і атеросклерозу. Вміст інших прокоагулянтів залишається в межах норми. Паралельно з підвищенням прокоагулянтної активності підвищуються також антикоагулянтні властивості крові.

Таким чином, виникають нові співвідношення елементів системи агрегації крові, які спрямовані на збереження відносної сталості. Новий рівень антизгортальних факторів визначається в першу чергу вмістом гепарину. В 100 років його концентрація підвищується більше, ніж на 100 %. Проте це не є показником повного благополуччя, бо, щоб проявилися антикоагулянтні властивості гепарину, потрібен кофактор — антитромбін II, але його вміст у крові людей похилого і старого віку

242

різко знижений. Так, якщо у 70-річних людей вміст гепарину підвищується на 80 %, вміст антитромбіну II становить лише 31 % від початкового рівня, тобто знижується приблизно на 70 %. Різко знижена концентрація антитромбіну ІІІ, його вміст становить лише 13 %. З іншого боку, з віком неухильно підвищується фібринолітична активність. У 70-річному віці вона вища початкового рівня на 64 %. Підвищення фібринолітичної активності запобігає виникненню тромбів. Високий вміст гепарину в похилих і літніх людей має значення не тільки для підвищення антикоагулянтних властивостей крові. Гепарин має здатність підвищувати стійкість організму до кисневої недостатності, яка у похилих людей спостерігається завжди (стареча гіпоксія). Крім того, гепарин є ліпопросвітлюючим фактором.

Таким чином, гепарин в організмі виконує 3 функції, які особливо важливі в похилому і старечому віці: він є антикоагулянтом, підвищує стійкість організму до кисневої недостатності та є ліпопросвітлюючим фактором.

243