Материал: Шандра О.А. Нормальна фізіологія. Вибрані лекції _ навч. посіб. _ О.А. Шандра, Н.В. Общіна _ О._ОГМУ, 2005. - 322 с

му наприкінці процесу травлення; поступово знижується, особливо в стані травного спокою.

У дітей спостерігається підвищений гліколіз, тому вміст молочної кислоти у них у крові більший на 30 %, ніж у дорослих. З віком вміст молочноїкислотивкровідітейпоступовознижується. У3-місячноїдитинивміст молочної кислоти становить приблизно 19,00 ммоль/л, наприкінці першого року життя — 14,20 ммоль/л, у дорослих — 10,30 ммоль/л.

Ферментний склад крові відрізняється тим, що в крові плода відсутня вугільна ангідраза. В крові новонароджених її дуже мало, її активність становить 4–24 % активності вугільної ангідрази дорослих. Її рівень, що дорівнює рівню у дорослого, встановлюється на 5-й рік життя дитини. В перші дні життя дитини активність ферментів (амілази, каталази, ліпази і трансамінази) дещо знижена. Їх активність протягом першого року життя поступово зростає. Склад лужної фосфатази в крові підвищений, це пов’язано з формуванням і посиленим ростом кісток.

Вікові зміни формених елементів крові

Еритроцити. Кров новонародженого характеризується підвищеним вмістом еритроцитів у периферійній крові. Кількість еритроцитів у новонародженого в крові коливається від 4,5×1012 до 7,5×1012л, у середньому 6×1012л. Збільшена кількість еритроцитів у новонароджених пояснюється недостатнім постачанням плода киснем в останні дні ембріонального періоду та під час пологів. Максимальне збільшення еритроцитів спостерігається в перші доби після народження. Через 5–7 днів життя дитини їх кількість зменшується, а через 12 днів досягає норми дорослого (табл. 26).

234

Кров новонароджених відрізняється від крові дітей більш старшого віку і дорослих не тільки за кількістю, але й за якістю. В крові новонароджених наявна значна кількість незрілих форм еритроцитів — ретикулоцитів.

Уперші дні життя кількість ретикулоцитів досягає 20–40 %, на-

прикінці першого місяця — 6–8 %. Зустрічаються ядерні форми еритроцитів до 0,006×1012/л. Наявність незрілих форм еритроцитів свідчить про інтенсивні процеси кровотворення після народження.

Уперші 5–7 днів життя в крові дитини знаходять еритроцити різного розміру, їх діаметр коливається від 3,25 до 10,25 мкм (анізоцитоз), різної форми (пойкілоцитоз) та еритроцити, що забарвлюються як кислими, так і лужними фарбами (поліхроматофілія).

Швидка зміна вікових періодів протягом першого року життя дитини викликає значну перебудову в еритроцитарній системі. Вона проявляється зміною форми та розмірів еритроцитів, збільшеною різнорідністю популяції червоних клітин крові з віком, значною динамікою активності ферментів і енергетичного метаболізму, структурними відхиленнями в молекулі гемоглобіну. Виявлені особливі періоди функціонального напруження в системі червоної крові, які відбуваються на 6–10-й день після народження і на 10–11-му місяці життя дитини.

235

Таблиця 27

Вікові особливості осмотичної резистентності еритроцитів, % розчину NаСl

Кров недоношених новонароджених дітей має свої характерні особливості: загальна кількість еритроцитів від 4,45×1012/л до 7,22×1012/л, наявність у периферійній крові еритробластозу, ретикулоцитозу, поліхромазії, анізоцитозу, що свідчить про інтенсивні процеси кровотворення.

Осмотична резистентність (стійкість) еритроцитів

У новонароджених і дітей грудного віку визначається вища верхня межа (мінімальна резистентність) і нижча нижня межа (максимальна резистентність) осмотичної стійкості еритроцитів, порівняно з дітьми старшого віку (табл. 27).

Висока осмотична резистентність еритроцитів новонароджених і дітей грудного віку пояснюється інтенсивністю еритропоезу і значним відсотком молодих форм еритроцитів у периферійній крові.

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). У новонароджених ШОЕ уповільнена (2 мм/год). Це пояснюється низьким вмістом у крові фібриногену і холестерину. У грудних дітей ШОЕ дорівнює 4–8 мм/год, у старших дітей — 4–10 мм/год. У 2 роки і старше ШОЕ трохи уповільнюється і відповідає показникам у дорослих (табл. 28).

Залежність ШОЕ від статі у дітей не визначена.

236

мувіцігемоглобінстановить127 г/л, у дівчат — 120 г/л.

Кольоровий показник. У новонароджених (перші 8–9 діб) кольоровий показник крові — 0,9–1,3, у дітей до 1 року — 0,75–0,8, від 1 до 15

років — 0,85–0,95.

При старінні розміри еритроцитів помітно не змінюються. Специфічних морфологічних особливостей не виявлено. Тривалість життя збільшується до 145 днів. У людей похилого віку відмічається зниження кількості еритроцитів у середньому до 3×1012/л — 4×1012/л. У віці 80– 108 років зниження кількості еритроцитів досягає 6,5 %, вміст гемоглобіну знижується, коливаючись у межах нижньої межі норми людей зрілого віку. Кольоровий показник у людей похилого віку залишається нормальним (0,9–1,0) і тільки 0,3 % випадків дорівнюють 0,7–0,8.

Група крові. Групові антигени виникають в еритроцитах плода до 2–3 міс антенатального життя. Досягають найбільшої активності в 10– 20 років. Групові аглютиніни α- і β- починають вироблятися у дитини через 2–3 міс після народження.

Лейкоцити

Кількість лейкоцитів у дітей перших днів життя cтановить від 10×109/л до 20×10 9/л, у середньому близько 11×109/л, тобто більше, ніж у дорослих. Одразу після народження протягом кількох годин життя зростає кількість лейкоцитів, бо відбувається всмоктування продуктів розпаду тканин, тканинних крововтрат тощо. Найбільше кількість лейкоцитів зростає на другу добу, максимальне зниження відбувається на 5-ту добу. На 7–12-ту добу кількість лейкоцитів наближається до верхньої межі норми дорослих людей (табл. 30).

237

Примітка. * — перше перехрестя, ** — друге перехрестя.

238