Материал: Шандра О.А. Нормальна фізіологія. Вибрані лекції _ навч. посіб. _ О.А. Шандра, Н.В. Общіна _ О._ОГМУ, 2005. - 322 с

Нирки рухливі й під час вдиху зміщуються вниз на 1 см. Маса нирки:

—у немовляти — 10,0–20,0 г;

—у 5–6 міс — 40,0–60,0 г.

Кірковий шар нирки у немовлят розвинутий недостатньо. Мозкової речовини більше (1:4), клубочки нефронів розташовані щільно один біля одного: на 1 см2 — 50 клубочків, в 1 рік — 18–20, у дорослих — 7– 8 клубочків.

Епітелій вісцеральної стінки капсули клубочків у немовлят кубічний, тому фільтрація утруднена; у віці 4 міс з’являються ділянки плоского епітелію, у 8 міс — вся порожнина капсули вистелена плоским епітелієм.

Діаметр клубочків:

—у новонароджених — 85 мкм;

—у 30 років — 210 мкм.

Діаметр капілярів клубочків менший, ніж у дорослих, і не всі капіляри функціонують.

Швидке збільшення діаметра клубочка нефрона відбувається у 1– 2 роки, потім — у 5–6 і в 16–19 років.

Фільтраційна поверхня у немовлят становить всього 30 % від фільтраційної поверхні дорослого, проникність удвічі менша.

О’єм фільтрації:

—у новонародженого — 10–20 мл/хв;

—в 1 рік — 65 мл/хв;

—в 4–14 років приблизно 120 мл/хв (як у дорослих). Невеликий об’єм фільтрації у грудних дітей пояснюється:

—низькою величиною АТ;

—низьким об’ємом тієї фракції серцевого викиду, яка надходить до нирок: у дітей раннього віку — 5 %, у дорослих — 20 %;

—меншою інтенсивністю кіркового кровотоку порівняно з мозковим кровотоком;

—меншою площиною фільтруючої мембрани клубочків;

—меншим діаметром пор у мембрані (він удвічі менший, ніж у дорослих);

—низькою проникністю фільтраційної поверхні.

Канальці нефрона короткі, діаметри їх удвічі ширші, ніж у дорослих. Юкстагломерулярний апарат нефронів розвинутий слабо, його розвиток завершується до двох років. Ниркові чашечки розташовані широко одна від одної, м’язові та еластичні волокна в них слабко розвинуті. Сечоводи звивисті, діаметр їх дорівнює 0,3–0,4 см, тому можливий застій сечі в сечоводі та в лоханці, а також розвиток інфекції. Сечовий міхур розташовується над симфізом.

Ємність сечового міхура:

—у новонародженого — 30 мл;

—в 1 рік — 60 мл;

309

—в 5 років — 135 мл;

—в 14 років — 260 мл.

Сечовидільний канал короткий і широкий у дівчаток, у хлопчиків звивистий, довжина — 5–6 см.

У дітей раннього віку добре виражений зв’язок лімфатичної системи кишок з лімфатичною системою нирок, через це можливий перехід інфекції від ШКТ до нирок.

Процеси реабсорбції та секреції новонароджених виражені слабше, ніж у дорослих, бо канальцевий апарат нефронів розвинутий недостатньо. Між клубочковою фільтрацією і канальцевою реабсорбцією існує прямо пропорційна залежність: що більша клубочкова фільтрація, то більший обсяг реабсорбції в проксимальному канальці. Ця залежність називається клубочково-канальцевим балансом, який формується ще у плода.

У новонароджених і грудних дітей реабсорбція білків і глюкози відбувається повністю.

Амінокислоти піддаються реабсорбції гірше, тому вони можуть з’являтися в сечі. Активно реабсорбуються іони Na+ i Cl- за рахунок високої активності альдостерону. У зв’язку з цим надлишковий вміст NaСl у їжі призводить до затримки солі в організмі. Через те, що у дітей цього віку механізми осморегуляції ще недосконалі, це може призвести до розвитку набряків. У них знижена секреція іонів К+, тому при надлишковому вмісті в їжі калію у дітей легко розвивається гіперкаліємія. Селективна регуляція секреції іонів К+ розвивається тільки в 10 років. У зв’язку з недостатнім формуванням у новонароджених і грудних дітей механізмів секреції, нирки як орган регуляції кислотно-лужної рівноваги малоефективні. Це повинно враховуватися при вживанні дитиною коров’ячого молока. Концентраційна здатність нирок у новонароджених і грудних дітей теж знижена. Це зумовлено малою довжиною петель Генле і слабкою чутливістю збірних трубочок до антидіуретичного гормону.

Недосконалість роботи нирок як органа виділення, осмо- і волюморегуляції у новонароджених і грудних дітей виявляється, головним чином, при штучному вигодовуванні. Діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні, виділяють гіпотонічну сечу, а діти, що знаходяться на штучному вигодовуванні (одержують коров’яче молоко чи молочні суміші) виділяють гіпертонічну сечу. Концентраційна здатність нирок до кінця 1-го року життя досягає показників, притаманних дорослим.

Діти раннього віку виділяють води через шкіру і легені на 1 кг маси тіла більше, ніж через нирки:

—через шкіру — 100 мл/кг маси тіла;

—через легені — 40 мл/кг;

—через кишечник — 40–80 мл/кг;

—через нирки — 50–100 мл/кг.

310

Добовий діурез

Діурез у дітей старших одного року можна розрахувати за формулою:

600 + 100 (n-1) (табл. 60),

де n — кількість років

В’язкість сечі у дітей менша, ніж у дорослих.

Таким чином, основну видільну функцію нирки виконують у дітей з моменту народження (табл. 60). Основними особливостями будови і функції нирок у дітей є такі:

—у перші місяці після народження нирки відстають у своєму розвитку від інших внутрішніх органів і розташовані трохи нижче, ніж у дорослих;

—з віком найбільш інтенсивно росте кірковий шар нирки;

—у грудних дітей сечоутворення на 1 м2 поверхні тіла в 2–3 рази більше, ніж у дорослого;

—азотистих речовин у сечі немовлят у 5 разів менше, ніж у дорос-

лих;

—у немовлят недостатньо розвинута реабсорбційна функція нирок.

Склад сечі

Сеча немовлят містить сліди білка. Ця фізіологічна альбумінурія залежить від підвищеної проникності епітелію сечових клубочків і канальців. У сечі дітей старшого віку білка немає. У сечі дітей часто виявляють молочний цукор, глюкуронову кислоту, гормони, ферменти (пепсин, діастаза, трипсин, мальтаза, уропепсин та ін.).

311

Найважливіші показники сечі, залежно від віку, подано в табл. 61.

Удітей 3–4 міс життя сечовини в сечі дещо менше, ніж у дорослих. Кількість сечовини поступово зростає і збільшується вдвічі у дітей 2 років. З віком у сечі знижується кількість сечової кислоти.

Усечі дітей міститься мало хлоридів і фосфатів. Їх кількість і кількість сірчаної кислоти в сечі дітей за добу на 1 кг маси тіла з віком зростає. Кількість виділеної сірки із сечею залежить від кількості харчового білка в добовому раціоні дитини.

Іони натрію і хлориди у дітей легко всмоктуються з канальців у кров, від чого хлоридів у сечі грудних дітей приблизно в 10 разів менше, ніж

удорослих. Кількість хлоридів у сечі дітей з віком зростає. Діти схильні до затримки натрію в організмі. З віком кількість натрію в сечі збільшується.

Реакція сечі у немовлят різко кисла, з віком стає слабокислою. Реакція сечі може мінятися залежно від характеру одержуваної дитиною їжі. При харчуванні переважно м’ясною їжею в організмі утворюється багато кислих продуктів обміну, відповідно і сеча стає більш кислою.

312

При вживанні рослинної їжі реакція сечі зрушується в лужний бік. Всі основні показники ниркової функції в дитини знижені й досягають рівня дорослого, головним чином, на початок 2-го року життя. Розвиток нирок цілком завершується до 16 років.

Кількість сечі з віком змінюється. Сечі в дітей виділяється порівняно більше, ніж у дорослих, а сечовипускання відбувається частіше за рахунок інтенсивного водного обміну і через велику кількість води й вуглеводів у раціоні харчування дитини. На кількість сечі впливає також температура і вологість навколишнього повітря, одяг, рухливість дитини.

У дітей в перші дні життя кількість сечі може коливатися у досить широких межах: від 222 до 261 мл на добу.

До кінця першого місяця життя кількість сечі на добу досягає приблизно 330 мл, на кінець першого року життя — 750 мл, що відповідає двом третинам вмісту води в харчовому раціоні. У віці 4–5 років дитина виділяє на добу один літр сечі, у 10 років — близько 1,5 літра.

Кількість сечовипускань у немовлят — 20–25 разів на добу, у грудних дітей — до 15 разів на добу. Кількість сечовипускань у дітей 2– 3 років — 10 разів, у шкільному віці — 6–7 разів на добу. У середньому немовля щоразу виділяє при сечовипусканні 10–50 мл сечі, дитина від

1 року — 50–100 мл, у 5 років — від 90–200 мл, у 10 років — 150–250 мл, у 15 років — 200–300 мл.

Регуляція діяльності нирок

Діяльність нирок регулюється ЦНС і знаходиться в тісному функціональному взаємозв’язку з усіма іншими системами в організмі.

На процес сечоутворення і виділення сечі впливають емоційні моменти і фактори навколишнього середовища (температура повітря, вологість, кількість і якість їжі, випитої рідини тощо).

Сталість осмотичного тиску, іонний склад і об’єм рідини внутрішнього середовища у новонароджених і грудних дітей забезпечується осморегуляторними, іонорегуляторними, волюморегуляторними рефлекторними і гуморальними механізмами регуляції видільної функції, переважно шкіри і нирок. Особливо інтенсивно ці механізми змінюються протягом першого року життя.

Умовно-рефлекторна регуляція сечовипускання формується на кінець першого року життя. Привчити дитину сигналізувати про майбутнє сечовипускання треба починати з 3–4 міс. Умовний рефлекс закріплюється до 2 років. Але він ще нестійкий, і тому у дітей навіть у віці 7–10 років періодично виникає нічне нетримання сечі (енурез), якому сприяє перевтома, переохолодження, психічна травма, порушення сну, прийом гострої їжі, велика кількість питва перед сном. У період статевого дозрівання енурез звичайно проходить самостійно.

313