Материал: Шандра О.А. Нормальна фізіологія. Вибрані лекції _ навч. посіб. _ О.А. Шандра, Н.В. Общіна _ О._ОГМУ, 2005. - 322 с

— третій період — старості, інволюційний період, що характеризується зменшенням розмірів тіла, поступовим ослабленням усіх біологічних функцій і, нарешті, загасанням життя.

Розробка науково обгрунтованої періодизації онтогенезу людини винятково складна. Очевидно, що одні будь-які ознаки (морфологічні, фізіологічні чи біохімічні) не можуть бути покладені в основу періодизації. Необхідний комплексний підхід з урахуванням як біологічних, так і соціальних, а також екологічних факторів.

Першим досвідом періодизації є класична праця М. П. Гундобіна «Особливості дитячого віку» (1906). Багато положень схеми М. П. Гундобіна лягли в основу подальших розробок дослідників.

У 1965 р. на VII Всесоюзній конференції з проблем морфології, фізіології та біохімії була прийнята схема вікової періодизації онтогенезу людини, що застосовується і сьогодні.

Весь індивідуальний розвиток поділяється на два основні етапи:

1)внутрішньоутробний (пренатальний, антенатальний);

2)позаутробний (постнатальний).

Внутрішньоутробний (антенатальний, пренатальний) період включає:

1.Гермінальний — 1 тиж. На стадії бластоцити відбувається імплантація в слизову матки. Живлення до імплантації здійснюється за рахунок слизової фаллопієвих труб, після імплантації — за рахунок слизової матки.

2.Ембріональний період — 5 тиж. За цей час до 21-го дня після імплантації живлення здійснюється за рахунок секретів слизової матки —

гістотрофне харчування. До 21-го дня утворюється серце і судинна система. Далі настає стадія жовткового кровообігу і живлення за рахунок речовин, що містяться у жовтковому мішку.

3. Ембріофетальний період характеризується переходом на харчування через плаценту — 2 тиж. Разом на ембріональний період припадає 7 тиж вагітності.

4. Фетальний період (період плода). Починається з 9-го і триває до 38–40-го тижня, тобто до пологів. У цей період живлення здійснюється через плаценту (гемотрофне харчування) і за рахунок навколоплідних вод, тому що вже розвинутий шлунково-кишковий тракт (амніотрофне живлення).

Деякі автори внутрішньоутробний, пренатальний період називають ембріональним періодом і до цього періоду зараховують підперіоди: гермінальний — 1 тиж, власне ембріональний — 5 тиж і ембріофетальний

—2 тиж; фетальний — з 9-го по 38–40-й тиждень.

Позаутробний період включає:

1.Період новонародження — 1–10 днів.

2.Грудний вік (молодший ясельний) — 10 днів–1 рік.

3.Раннє дитинство (старший ясельний вік, дошкільний) — 1–3 роки.

184

4.Перше дитинство (дошкільний вік) — 3–6 років.

5.Друге дитинство (отроцтво, молодший шкільний вік) — 6–12 років (для хлопчиків), 6–11 років (для дівчаток).

Віковий період хлопчиків від 10 років, дівчаток від 8–9 років до 12–

13років називається препубертатним періодом.

6.Підлітковий вік (пубертатний період, період статевої зрілості, старший шкільний вік) — 12–16 років (для хлопчиків);

—11–15 років (для дівчаток).

7.Юнацький вік (постпубертатний) — 16–21 рік (для юнаків);

—15–20 років (для дівчат).

8.Зрілий вік (період статевої зрілості тривалістю до 60 років у чоловіків і 55 років — у жінок).

1-й період зрілості — 22–35 років (для чоловіків);

— 21–35 років (для жінок). 2-й період зрілості — 35–60 років (для чоловіків);

—35–55 років (для жінок).

9.Літній вік — 61–74 (для чоловіків);

—56–74 (для жінок).

В. В. Бунак (1965) та І. А. Аршавський (1972) запропонували вважати похилий вік до 70 років у чоловіків і до 63 років у жінок і розподілили його на 2 періоди:

1.Перший похилий вік — 56–63 років (для чоловіків)

—51–57 років (для жінок).

2.Другий похилий вік — 64–70 років (для чоловіків);

—58–63 років (для жінок).

3.Старечий вік— 75–90 років для чоловіків і жінок

В. В. Бунак та І. А. Аршавський запропонували цей вік також розділити на 2 періоди:

а) перший період — 71–74 роки (для чоловіків);

— 64–70 років (для жінок). б) другий період — 75–83 років (для чоловіків);

— 71–77 років (для жінок).

Після цього періоду старості запропонували замість «періоду довголіття» розрізняти пізньостаречий період: з 84 років — для чоловіків;

з78 років — для жінок.

4.Вік довголіття — 90 років і старше — для чоловіків і жінок.

У80-х роках минулого сторіччя був виділений проміжний етап онтогенезу — перинатальний період, що охоплює час від 196-го дня вагітності до 1-го дня після пологів плюс 10 днів, а період новонаро-

дження запропоновано вважати від 10-го дня після пологів до закінчення першого місяця.

185

Антропометрична характеристика етапів онтогенезу

Внутрішньоутробний (пренатальний) період

Цей період звичайно розподіляють на два періоди: ембріональний і фетальний.

Ембріональний період триває 8 тиж. У цей час відбувається формування органів і частин тіла, властивих дорослій людині.

Фетальний період характеризується тим, що в цей час завершується органоутворення і збільшуються розміри плода. Швидкість росту плода збільшується до 4–5-го місяців. Після 5-го місяця вагітності швидкість росту лінійних розмірів плода зменшується. Однією з причин цього уповільнення, очевидно, є обмежені розміри порожнини матки. Так, за даними Дж. М. Таннера (1962), швидкість росту близнят уповільнюється, тимчасом їх загальна маса тіла починає дорівнювати масі одного 36тижневого плода.

Отже, материнський організм (розміри матки і плаценти, харчування матері тощо) значно впливає на ріст плода і розміри немовлят.

Довжину плода визначають за емпіричною формулою ГААЗЕ:

—до 5 міс вагітності — l = n2 см;

—після 5 міс вагітності — l = n × 5 см,

де 1 — довжина тіла, n — кількість місяців вагітності.

Масу тіла визначають у такий спосіб: у 30 тиж вагітності маса тіла становить 1300,0 г, потім на кожний тиждень вагітності додають 200,0 г. На кожний відсутній тиждень недоношених — мінус 100,0 г.

Позаутробний (постнатальний) період

Відразу після народження настаєперіод новонародження (неонатальний період). Основою для введення цього періоду служить той факт, що в цей час дитина вигодовується молозивним молоком протягом 8– 10 (12) днів. У цей час відбувається адаптація організму в зв’язку з переходом від внутрішньоутробних до позаутробних умов існування.

Грудний період тривалістю до 1 року з самого його початку характеризується переходом до вигодовування зрілим молоком. У цей віковий період має місце найбільш інтенсивний ріст порівняно з усіма іншими періодами позаутробного життя та інтенсивний розвиток функцій ЦНС. Довжина тіла від моменту народження до закінчення цього періоду збільшується в 1,5 разу, маса тіла потроюється, з 6 міс починають прорізуватися зуби. Характеризується цей період грудним вигодовуванням. У 5–6 міс застосовують змішане харчування, а до кінця 1-го року життя — харчування дорослої людини. В періоді раннього дитинства на 2–3-му роках життя закінчують прорізуватися молочні зуби. Після 2 років абсолютні та відносні величини річних приростів розмірів тіла швидко зменшуються.

186

З 4 років у періоді першого дитинства часто спостерігаються невеликі збільшення швидкості росту («перший паростковий стрибок»). Починаючи з 6 років з’являються перші постійні зуби: перші моляри і центральні різці на нижній і верхній щелепах. Цей віковий період називають також періодом нейтрального дитинства, тому що хлопчики і дівчатка майже не відрізняються один від одного за розмірами і формою тіла, але все-таки кількість жиру в підшкірній клітковині в дівчаток трохи більша, рівень секреції статевих гормонів надниркових залоз низький і однаковий у хлопчиків і в дівчаток.

Раннє і перше дитинство поєднує період молочних зубів.

У другому періоді дитинства з’являються статеві відмінності (7– 12 років — у хлопчиків і 7–11 років — у дівчаток) у розмірах і формі тіла. Починається посилений ріст тіла в довжину. Темпи росту в дівчаток і хлопчиків у цей період різні, тому що статеве дозрівання у дівчаток починається в середньому на 2 роки раніше порівняно з хлопчиками. У цей період дівчатка випереджають хлопчиків у рості. Ці розходження особливо помітні в 10 років. У табл. 21, 22 подано порівняльні дані росту хлопчиків і дівчаток, з яких видно «ростові стрибки» у різні вікові періоди (виділено), починаючи з 8 і до 17 років.

До 12–13 років у хлопчиків і дівчаток закінчується зміна зубів (за винятком третіх молярів). У цей період підвищується секреція статевих гормонів — у дівчаток більше, ніж у хлопчиків. До закінчення цього періоду починають розвиватися вторинні статеві ознаки. У дівчаток формуються грудні залози, з’являється оволосіння спочатку лобка, потім пахвових западин. Матка і піхва розвиваються паралельно з формуванням грудних залоз. Процес статевого дозрівання у хлопчиків виражений меншою мірою. Лише до закінчення цього періоду починається прискорений ріст яєчок, мошонки, а потім статевого члена.

Підлітковий період (13–16 років для хлопчиків і 12–15 років для дівчаток) називається також періодом статевого дозрівання чи пубертатним. За рівнем статевого дозрівання 13-річні хлопчики відповідають 11-річним дівчаткам. У хлопчиків тільки у цей час починається статеве дозрівання. У дівчаток цей процес починається наприкінці попереднього періоду. У цей період продовжується збільшення швидкості росту («пубертатний стрибок росту») усіх розмірів тіла. У дівчаток продовжується збільшення швидкості росту («пубертатний стрибок росту») усіх розмірів тіла. Звичайне збільшення довжини тіла в дівчаток спостерігається між 11 і 12 роками, а маси тіла — між 12 і 13 роками. У хлопчиків відповідно між 13 і 14 роками і в 14–15 років. Внаслідок пришвидшення росту більшості розмірів тіла (довжина рук, ніг, тулуба) хлопчики обганяють дівчаток за довжиною тіла (другий перехрест ростових кривих). Відмінності в розмірах тіла між дорослими чоловіками і жінками значною мірою залежать від часу настання, тривалості та інтенсивності пубертатного стрибка росту. Ці відмінності у середньому ста-

187