висока частотність використання термінології, монологічний характер письмових текстів.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.Що таке мовна норма?
2.Які типи мовних норм ви знаєте?
3.Що таке граматична норма?
4.Що таке синтаксична норма? До чого призводять порушення синтаксичної норми?
5.Які норми контролюють правильне слововживання?
6. Що таке функціональний стиль мови?
7.Які ознаки наукового стилю?
8.У яких жанрах реалізується науковий стиль?
9.Які підстилі наукового стилю ви знаєте?
10.Які мовні одиниці притаманні науковому стилю?
ЗРАЗКИ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ
Власне науковий. Страхування – система особливих перерозподільних відносин, що виникають між учасниками страхового фонду у зв’язку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використанням на відшкодування збитків суб’єкта господарювання і надання допомоги громадянам (чи їх родинам) у випадку страхових випадків у їхньому житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерті і т. ін.). Розрізняють: майнове страхування, об’єктом якого виступають різні матеріальні цінності; особисте страхування, основою якого є події в житті фізичних осіб; страхування відповідальності, предметом якого є можливі зобов’язання страхувальника з відшкодування збитків (шкоди) третім особам; страхування підприємницьких ризиків, де об’єктом вважається ризик неотримання прибутку чи утворення
збитку (Гриньова В. М., Корда В. О. Тлумачний словник економічних термінів. –
X.: ВД «ІНЖЕК», 2004).
Економічний зміст фінансового менеджменту клієнта – оптимізація фінансових потоків клієнта з урахуванням особливостей його діяльності (ринок, його сегмент, зв’язки з постачальниками і покупцями, оборотність коштів, зміна сум вільних залишків на рахунок, коливання обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості, можливостей вивільнення коштів для інвестування; якість менеджменту і ступеня готовності клієнта приймати і використовувати пропоновані банківські продукти і послуги; оцінка потреб клієнта в банківських продуктах і послугах на основі вивчення конкретних проектів господарської діяльності клієнта з позиції можливої участі в них банку) з метою забезпечення стійкої диверсифікованої ресурсної бази банку, що забезпечує ефективність його фінансових внесків на основі збалансованої структури портфеля активів і пасивів банку (Гриньова. В. М., Коюда В. О. Тлумачний словник економічних термінів.–
X.: ІНЖЕК, 2004).
Науково-публіцистичний. Перехід до ринкових відносин, пріоритетність питань якості продукції та забезпечення її конкурентоспроможності змінили вимоги до робітника підприємства, підвищили значення творчого ставлення до праці й високої професійності. Якщо раніше головна увага приділялася розвитку та вдосконаленню технічного прогресу, впровадженню прогресивних технологій, модифікації організаційних структур, то сьогодні на перше місце висувається особа працівника. Іншими словами, саме особистості визначають сутність і ефективність економіки. Для її розвитку необхідно сформувати сприятливе середовище, у якому буде реалізовано трудовий потенціал та індивідуальні можливості людини, яка отримує задоволення від виконаної роботи й суспільного визнання своїх досягнень (Економіка розвитку – X.: ХДЕУ, 2003).
Науково-популярний. Що вивчає економіка.
Кожна розсудлива людина, будь-яка сім’я, країна, людське суспільство в цілому щодня вирішують одну з найважливіших проблем – створення сприятливих умов для свого життєзабезпечення й подальшого розвитку. Для
нього необхідно підтримувати необхідний рівень споживання матеріальних благ, задовольняти духовні потреби людей. Однак природа все це в готовому вигляді не дає. Людина повинна працювати, створювати необхідні блага, пристосовуючи ресурси природи до своїх потреб. Чим краще, продуктивніше працює людина, чим раціональніше використовує вона наявні ресурси, тим повніше задовольняються її потреби. Варто також зазначити, що у процесі виробничої або господарської діяльності людина в тій або іншій формі неминуче вступає в стосунки з іншими людьми, і виробництво за своєю суттю є не індивідуальним, а суспільним, породжуючи складну систему господарських зв’язків.
Економічна теорія як навчальна дисципліна вивчає найбільш фундаментальні закони господарського життя суспільства й охоплює досить велику й різноманітну за своїм змістом галузь знань, що зумовило виділення її окремих розділів, що вивчають різні рівні господарського життя (мікро- і макроекономіка, світова економіка). На основі загальної економічної теорії утворилася сукупність конкретних економічних наук, що відбивають окремі сторони господарської діяльності (менеджмент, облік, фінанси, інвестування й ін.), особливості галузевих економік (економіка промисловості, сільського господарства, транспорту й ін.), раціонального використання ресурсів (наприклад, економіка праці) (Основи економічних знань (для абітурієнтів). – Х.: ИНЖЕК, 2003).
Науково-навчальний. Концепція розвитку економічної освіти є методологічною базою освітянської діяльності в умовах формування суспільства знань і соціально орієнтованої економіки і визначає методи розв’язання нагальних проблем у сфері економічної освіти шляхом усвідомлення її цілей, завдань, змісту і технологій.
Головними компонентами економічної освіти є її зміст і організаційно-освітні технології забезпечення. Вони мають свої особливості в різних складових економічної освіти – загальноекономічній та професійно-економічній.
Особливості змісту професійно-економічної освіти зумовлюються вимогами до її кінцевого результату – формування духовно багатої творчої особистості, для
якої професійні знання, вміння, навички і їх постійне оновлення становлять основу самореалізації в економічній сфері суспільства.
Зміст економічної освіти складає комплекс соціально-економічних знань, умінь і навичок, якими повинна володіти людина для забезпечення надійного функціонування та розвитку економічного базису суспільства ( Економіка розвитку. – X.: ХДЕУ, 2003).
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. Визначте стиль і підстиль поданого тексту.
Минулої післяріздвяної суботи Біївці стали свідками того, як диплом лауреата премії імені їхнього славного земляка отримав поет з Криму – Сергій Сурмач. Це відбулося під час святкування 70-річчя від дня народження Василя Симоненка. На святкування прибуло чимало гостей із Києва, Черкас, Полтави, Харкова... Усі вони разом з місцевими селянами відвідали відреставровану хату поета, тут на порозі вишневої колиски лунали теплі, щирі слова про нього, теплі спогади про славного витязя української поезії.
Хіба можна було, скажімо, не бентежитись, слухаючи народного депутата України, поета, академіка Бориса Олійника.
– Сьогодні ми всі стали свідками великих зрушень в Україні, – каже Борис Ілліч, – події на майдані, то ніби прорив України у світ , і недаремно нині наша держава на устах усього людства.
Але майдан починався не з минулої осені, а з таких, як Василь Симоненко. Це не лише поет, це явище у нашій історії.
Один за одним запрошуються до слова однокурсник Василя Симоненка, журналіст «Сільських вістей» Володимир Біленко, відомий перекладач, товариш поета Анатолій Перепада, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, професор Михайло Наєнко, лауреати премії ім. Василя Симоненка Юрій Смолянський та Олекса Лищенко з Черкас.
Отримуючи відзнаку – диплом лауреата премії ім. Василя Симоненка, Сергій Сурмач схвильовано каже: «Я невимовно радий, що в рік 70-річчя мого улюбленого поета заслужив такої шани. Сприймаю це як аванс, як обов’язок і надалі писати чесно, відверто, патріотично».
Отже, вітаймо ще одного лауреата Симоненківської премії.
Завдання 2. Випишіть мовностилістичні засоби реалізації функціонального стилю поданого тексту.
Завдання 3. Визначте мовний стиль поданого тексту. Дайте його характеристику на лексичному і синтаксичному рівнях.
Богдан відчиняє двері інститутської канцелярії, де справді Маргарита Іванівна проворними пальцями розстрілює тишу.
–О, це ви, Богдане? – радісно дивується Маргарита Іванівна, та посмішка відразу ж згасає на її напіврозквітлих, як пуп’янок, устах. – Богдане, ви хворі?
–Ні, здоровий, – невпевнено відповідає студент.
–А що ж з вами?! І де ваші очі?
–Очі? На місці.
Маргарита Іванівна – це худе, добре оленятко, що чомусь прибилося до канцелярських лісів, підводиться зі стільця, і її довгі ноженята, і струнка постать, здається, розганяють тіні зимового дня.
–В глибини позападали ваші очі. Але в які глибини? Знову ночі з книгами чи ходите вантажити на вокзал?
–Ні, я здорожився. Саме в заметіль вирвався додому, насилу дочапав. Маргарита Іванівна безнадійно похитала отією голівкою, біля якої, мов бджоли, гуділи студенти.
–Навіжений, як і всі, хто пише вірші. Ви, напевне, застудились?
–Наче ні.
–Та хіба ви скажете? – вона приклала руку до його чола. – Температури наче нема, а нерозсудливість аж шелестить. Я вам завтра сушеної суниці й липового цвіту принесу. Сама сушила.