розташовані у чіткій послідовності та мають «своє місце»: з’ясувальні стоять після присудка; означальні – поряд з іменником; обставинні (причини і мети) стоять перед або після головного слова. Дієприслівниковим зворотом можна передати і сформулювати причини, що стали підставою для ухвалення будь-якого управлінського рішення. Якщо вживати дієприслівниковий зворот на початку фрази, то краще такими словами, наприклад: Беручи до уваги…; Вважаючи…;
Розглянувши…; Враховуючи.
Якщо необхідно, то підрядні речення можна замінити дієприкметниками чи дієприкметниковими зворотами, що надасть тексту лаконізму.
У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів –ш-, -вш- не творяться, наприклад: форми на зразок
«перемігший», «допомігший», «почервонівший», «бувший» не відповідають літературній нормі. Треба казати який переміг; почервонілий; колишній.
Дієприкметниковий зворот – це дієприкметники з пояснювальними словами. Найпоширенішим є розташування дієприкметникового звороту після означуваного слова. Не можна поєднувати дієприкметникові та дієприслівникові звороти з підрядними реченнями.
Неправильно
Пот рібно виділит и визначення, подані авт ором у цій робот і, т а яку літ ерат уру він використ овував для цього.
Ї
|
Правильно |
Пот рібно |
виділит и |
визначення, подані авт ором у цій
робот і, |
т а |
літ ерат уру, |
використ анудля |
цього. |
|
Підрядні речення мають синонімічні за значенням конструкції з віддієслівними іменниками, наприклад: згідно з домовленістю…; у зв’язку з розширенням…
Текст може бути великим обсягом, нецікавим та непереконливим, якщо вживається велика кількість віддієслівних іменників.
Неправильно
Вивчення стану справ з метою поліпшення виробничого процесу.
Правильно
Для поліпшення виробничого процесу необхідно ознайомитися зі станом справ.
Саме тому варто «розщеплювати» іменники на допоміжне дієслово та віддієслівний іменник, що поширює та узагальнює дію, наприклад: давати вказівки, дати доручення, провести операцію, надати допомогу тощо.
Розщеплений присудок передає точні термінологічні значення, створює колорит ділового тексту, зосереджує увагу читача на інформації і сприяє її кращому запам’ятовуванню.
Під час перекладу тексту з російської мови на українську, варто мати на увазі, що в українській мові, на відміну від російської, ненормативним є вживання активних дієприкметників теперішнього часу із суфіксами -ач, -яч, -уч, -юч, їх треба відтворювати кількома способами:
1) прикметниками:
ведучий – провідний (але ведучий програми, концерту)
захоплюючий – захопливий координуючий – координаційний оточуючий – навколишній
слідуючий – наступний (якщо йдеться про перелік чогось (когось), тоді вживається слово такий).
Наприклад: провідний фахівець; навколишнє середовище; наступне питання.
2) іменниками:
завідуючий – завідувач виступаючий – промовець відпочиваючий – відпочивальник головуючий – голова працюючий – працівник.
Наприклад: завідувач відділу; голова банку; працівник університету.
3) підрядними означальними реченнями із сполучниками що, який,
котрий:
Наприклад: працюючий студент – студент, що (який)працює мислячий учень – учень, який (що )мислить.
Для української мови нормативними є слова із суфіксами -ач, -яч, -уч, -юч (- ущ), що перейшли до класу прикметників, наприклад: блискучий успіх, правляча партія, невмирущий народ.
Про синтаксис речень і тексту варто говорити в межах писемної форми професійного спілкування, яка вимагає обов’язкового дотримування нейтральності тону ділових повідомлень, чіткої структури тексту. Важливо пам’ятати, що для синтаксису ділового мовлення характерним є:
–практично повна відсутність питальних і окличних речень;
–прямий порядок слів (присудок, як правило, має форму теперішнього часу для створення ефекту позачасовості та ставиться після підмета, а узгоджене означення – перед означувальним словом; вставні слова виносяться на початок речення);
–уживання непрямої мови (вживання прямої мови можливе лише при цитуванні певного документа);
–переважна більшість пасивних конструкцій (вони акцентують увагу не на собі, а на дії: не затверджує, а затверджується, не розповідає, а розповідається, не прогнозує, а прогнозується), інфінітивів (затвердити, розповідати,
прогнозувати), дієприкметникових і дієприслівникових зворотів;
–нанизування форм родового й орудного відмінків із великою кількістю віддієслівних іменників (забезпечення кого? чим?).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.Що називається реченням?
2.Що таке підмет? Які є підмети? Чим вони виражаються?
3.Що таке присудок? Які є присудки? Чим може бути виражена іменна
частина присудка?
4.Що називається вставними конструкціями? З якою метою вони вживаються
вреченні?
5.Що надає тексту лаконізму? Що не бажано висловлювати дієприслівниковим зворотом?
6.Для чого вживаються пасивні конструкції у мові професійного спілкування? Яка їх роль?
7.На що слід звертати увагу під час перекладу текстів з російської мови на українську?
ТИПОВИЙ ЗРАЗОК ДОКУМЕНТА
РОЗПОРЯДЧІ ДОКУМЕНТИ. ДОГОВІР Договір – документ господарсько-договірної діяльності, який спрямований на
встановлення, припинення чи зміну господарських взаємовідносин. Договір може бути укладений між двома і більше особами (сторонами). Цивільний кодекс передбачає різні види договорів: договір постачання, договір підряду, договір про спільну діяльність, договір про матеріальну відповідальність, договори щодо створення нових форм господарювання, установчий договір, трудовий договір.
Відповідно до нормативних актів договори повинні мати такі реквізити:
1.Назва документа
2.Зазначення місця укладання й дати
3.Вступна частина (повні назви сторін, повноваження, на підставі яких вони діють)
4.Зміст договору
5.Термін виконання договору
6.Кількісні та якісні показники продукції
7.Зазначення ціни робіт(продукції) і загальної суми
8.Порядок виконання роботи
9.Порядок розрахунків між сторонами
10.Додаткові умови до договору
11.Вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору
12.Порядок і місце розв’язання суперечок
13.Загальний термін дії договору
14.Юридичні адреси сторін ,що укладають договір
15.Власноручні підписи сторін
16.Печатки установи обох сторін, які укладають договір
Зразок договору постачання
ДОГОВІР №_ на постачання друкованої продукції
м. Одеса «_____»__________________200___р.
Видавництво «Астрофіт» при Одеському університеті, що надалі іменується «Продавець», в особі директора Бабенко Олени Павлівни, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та
______________________________________________________,
(організація)
що надалі іменується «Покупець», в особі
_________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім’я та по батькові)
з другої сторони, уклали цей договір про таке:
1.Продавець продає, а Покупець купує з правом реалізації згідно з накладними видавництва книжкову продукцію за відпускною ціною видавництва.
2.Продукція має відпускатися у стандартній упаковці. Примірники, в яких виявлено поліграфічний брак, підлягають заміні.
3.Доставка книг здійснюється Покупцем за власний рахунок. За дорученням Продавця Покупець вивозить з друкарні літературу своїм транспортом і за свій рахунок протягом трьох днів після виготовлення тиражу.