іншого предмета (пасивні дієприкметники): читаючий – прочитаний; виконуючий
–виконаний.
Усучасній українській діловій мові вживання активних дієприкметників теперішнього часу обмежене.
Часто вживаються в науковому та діловому стилях пасивні дієприкметники. Вони використовуються для лаконічного вираження думки, ними часто замінюють підрядні речення.
Виступаючи в ролі означення, пасивні дієприкметники уточнюють, конкретизують зміст означуваного слова (Усі кінцеві продукти, виготовлені
суспільством за певний час, утворюють валовий внутрішній продукт).
Активні дієприкметники минулого часу та пасивні дієприкметники без обмежень використовуються у професійному мовленні (зміцніла економіка,
збанкрутіле підприємство, гарантований дохід, обмежена відповідальність, регульовані ціни, очікувана інфляція, незавершене виробництво, відкрите товариство).
При творенні пасивних дієприкметників перед суфіксом -ен в основі дієприкметника відбуваються чергування приголосних:
зберегти – збережений; знизити – знижений; оголосити – оголошений; оплатити – оплачений; узгодити – узгоджений; очистити – очищений; зробити – зроблений; купити – куплений; повідомити – повідомлений.
Дієприкметники творяться лише від дієслів, які вживаються без суфікса -ся. Дієприкметники активно переходять у прикметники, втрачаючи при цьому ознаки дієслова й набуваючи здатності виражати звичайну (не за дією) ознаку
предмета (відомий, знайомий, невмирущий, цілющий).
Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова і прикметника та переходити в іменники (черговий, уповноважений, поранений, вчений, трудящі).
Дієприслівник – незмінна дієслівна форма, яка, пояснюючи основну дію, виражену дієсловом, називає додаткову дію. Дієприслівник недоконаного виду означає таку другорядну, одночасну з основною (розмірковував читаючи).
Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної (прочитавши, зробив висновки).
До прислівникових ознак дієприслівника належить його незмінність, синтаксична роль обставини і те, що він пов’язується з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання. У реченні дієприслівник виступає у ролі обставини часу, мети, причини, умови, способу дії (Підбиваючи підсумки наради,
необхідно узагальнити все сказане, сформулювати висновки, визначити завдання на майбутнє – обставина часу; Людина, будучи рушійною силою всіх факторів виробництва, виступає головним творцем матеріальних і духовних багатств суспільства – обставина умови).
Дієприслівники іноді втрачають ознаки дієслова і набувають значення прислівників (Зал вітав делегацію стоячи).
Обов’язковою умовою вживання дієприслівника є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, повинні здійснюватися однією особою. Тому граматично неправомірною є побудова речення типу:
Виступаючи, директором порушена злободенна тема.
Правильно буде побудувати речення так: Виступаючи, директор торкнувся злободенної теми.
Дієприслівником (дієприслівниковим зворотом) можна передавати різні етичні моменти (наприклад, зацікавленість у якнайшвидшому завершенні роботи) і сформулювати причини, що стали підставою для ухвалення управлінського рішення. У діловому мовленні дієприслівникові звороти вживаються з метою скорочення тексту і ставляться на початку речення:
Враховуючи … Вважаючи … Беручи до уваги … Зважаючи на …
Предикативні форми на -но, -то – незмінні форми дієслова, які широко вживаються в українській мові і виступають головним членом (присудком) у безособових реченнях.
Використовують форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці (Постанову прийнято одноголосно, а не
Постанова прийнята одноголосно. Запрошення розіслано вчасно замість Запрошення розіслані вчасно).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.Яка дієслівна форма використовується в розпорядчих документах?
2.Що ви знаєте про вживання форм дієслова одного способу, часу у значенні іншого?
3.Які форми часу дієслів поширені в діловому мовленні?
4.Які значення виражають безособові дієслова? Чи змінюються вони? Чи мають місце вони у діловому мовленні?
5.У яких відмінках дієслова керують іменниками?
6.Які особливості вживання активних і пасивних дієприкметників у професійному мовленні.
7.Які ви знаєте правила вживання дієприслівників у діловому мовленні?
8.Яке значення мають безособові форми на -но, - то?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Завдання 1. Запишіть дієслова групами, об’єднавши однотипні дієслівні форми, у кожній із наведених груп виділіть засоби їх вираження.
Писати, думаю, виконано, прочитаний, відвідавши, прийшов би, задумуватися, буде виступати, здійснюють, згаданий, доповісти, відправлено, готуючи, призначивши, наказую, досягти, розпочнеться, послухав би, доповідатимуть.
Завдання 2. Утворіть і запишіть словосполучення, використовуючи подані у дужках запитання.
Говорити (хто? що? про що? з ким?); говоритися (про що? про кого? в чому? кому? до кого?); обговорювати (що? кого? з ким?); обговорюватися (хто? що? ким? з ким?); сповістити (кому? кого? про кого? про що?); оповіщати (кого? про що?) платити (кому? за що?); оплатити (що? кому?); заплатити (за що? кому?
чим?); розплатитися (за що? з ким? чим?).
Завдання 3. Замініть подані дієслівні словосполучення одним словом і
навпаки – одне слово – словосполученням: |
|
брати в борг – |
подякувати – |
надавати допомогу - |
домовитися – |
вносити пропозицію – |
перемогти – |
доводити до відома – |
характеризувати – |
дати доручення – |
підсумовувати – |
покласти обов’язки – |
критикувати – |
звернутися з проханням – |
вказувати – |
Завдання 4. Утворіть стійкі словосполучення, правильно поєднавши дієслова з іменниками, запропонованими праворуч:
Нести |
нагода |
|
відповідальність |
|
питання |
|
|
Мати |
допомога |
|
за мету |
|
на меті |
|
|
Брати |
сила |
|
чинність |
|
|
|
відпустка |
|
|
Надавати |
до уваги |
|
послуги |
|
участь |
|
|
Набувати |
авторитет |
|
пільги |
|
досвід |
|
|
Порушувати |
поведінка |
|
правила |
|
обов’язки |
|
|
Завдання 5. Вставляючи пропущену букву, запишіть дані дієслова у дві колонки за належністю до першої і другої дієвідмін. Обґрунтуйте поділ дієслів.
Поважа…ш, ціну…те, принос…ш, очіку…мо, дозвол…те, хоч…мо, залеж…ть, повідомля…те, береж…ть, довод…ш, мовч…ть, їзд…мо, бор…мось, сто…те, твор…ш, навод…ть, клич…ш, біж…ть, прос…ш, сі…ть.
Завдання 6. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприкметників, складіть з ними словосполучення. Поясніть спосіб творення дієприкметників.
Підписати, укласти, проголосити, спостерігати, завершувати, обміркувати, зобразити, обрати, підтвердити, контролювати, запросити, терпіти, призначити, вкрити, стояти.
Завдання 7. Запишіть нижчезазначені словосполучення українською мовою, вживаючи безособові дієслівні форми.
Статья напечатана, задача решена, связь налажена, коллектив награжден, завод построен, выставка открыта, вещи собраны, перевод сделан, план выполнен, книга прочитана, комиссия избрана, работа закончена.
Завдання 8. Від наведених дієслів утворіть дієприслівники. Визначіть їх вид.