в) за допомогою мови людина може сприймати красу i передавати її іншим людям, бути творцем культурних цінностей;
г) мова є універсальним засобом вираження внутрішнього свiтy людини.
8.Мова виступає засобом ідентифікації мовців, тобто засобом вияву належності їх до однієї спільноти, певного ототожнення.
Правильно названо функцію мови:
а) комунікативна; б) волюнтативна; в) експресивна; г) ідентифікаційна.
9.Мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом формування, тобто творення самої думки.
Правильно названо функцію мови:
а) мислетворча б) волюнтативна; в) експресивна; г) комунікативна.
10.Мова є носієм культури народу-мовотворця.
Правильно названо функцію мови:
а) номінативна; б) естетична; в) культуроносна;
г) комунікативна.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.
2.Горбул О.Д. та ін. Ділова українська мова: Навч. посіб. – К., 2000.
3.Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О. та ін. Словник-довідник з культури української мови. – Львів, 1996.
4.Коваль А.П. Слово про слово. – К., 1986.
5.Нелюба А.М. Теорія і практика ділової мови. – Х., 1997.
6.Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення. – К., 1999.
7.Шевчук С.В. Ділове мовлення. Модульний курс. – К., 2003.
8.Http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
ТЕМА 4
МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ТА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВИХ РОБІТ І КУЛЬТУРА ЇХ ОФОРМЛЕННЯ
4.1. РЕФЕРАТ. ВИДИ, СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ
Основні питання теми
Реферат як форма наукової роботи. Види рефератів.
Особливості структури рефератів.
Типові мовностилістичні недоліки студентських наукових текстів.
Ключові слова: реферат, реферативна частина, плагіат, реферат-конспект, реферат-резюме, реферати монографічні та оглядові, реферовані джерела.
У вищому навчальному закладі студенти виконують різноманітні види
письмових робіт наукового характеру. Це реферати, курсові та дипломні роботи, наукові статті, рецензії тощо. У цій темі розглянемо найважливіші особливості написання цих робіт.
Реферат – це короткий виклад великого дослідження або кількох праць з якоїсь наукової проблеми, що містить опис джерела й аналітичний опис основної інформації. У рефераті має бути стисло, але точно відображено основний теоретичний зміст реферованої роботи та довідковий апарат. Міжнародний стандарт ISO 214-1976 Documentation – Abstracts for Publications and Documentation термін «реферат» визначає як текст, що точно, але стисло подає зміст будь-якого документа без додаткової інтерпретації або критичних зауважень і без посилання на автора цього тексту.
Тексти цього вторинного жанру більш детальні, ніж анотація. Усі терміни, винайдені автором, джерела, які укладач реферату вважає за потрібне включити у вторинний текст, має бути внесено разом з авторськими визначеннями.
Реферат – це одна з поширених форм наукової роботи, над якою доводиться працювати і учням, і студентам, і викладачам, і вченим. Будь-яка праця науководослідного характеру може включати реферативну частину, яка містить критичний огляд наукової літератури, виклад змісту концепцій та їх аналіз тощо. Така реферативна частина обов’язково є в курсових і дипломних роботах. Отже, головна вимога до неї – не вдаватися до плагіату, тобто не видавати чиїсь думки, міркування, висновки за свої. Тому в реферативних частинах роботи треба зазначити авторів концепцій, робити точні посилання і т. ін. Реферат може існувати і як окрема робота, що є стислим викладом книги чи іншого першоджерела з метою фіксування інформації.
Реферування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, що полягає в аналізі первинного документа, знаходженні у найвагоміших в змістовому відношенні даних (основних положень, фактів, доведень, результатів, висновків). Як анотування, так і реферування має на меті скорочення фізичного обсягу первинного документа при збереженні його основного смислового змісту. Як правило, той, хто береться за реферування, повинен бути хоча б частково обізнаним у тій ділянці знань, до якої належить первинний науковий текст.
Отже, реферат – це вторинний документ, результат аналітичносинтетичного опрацювання інформації, поданий у вигляді короткого викладу змісту первинного документа, включаючи основні фактичні дані й висновки з метою ознайомлення із сутнісними акцентами первинного документа.
Існують такі види рефератів:
1.За кількістю реферованих першоджерел виділяють реферати монографічні, які складають за однією працею, і оглядові, які передають зміст кількох праць на одну тему.
2.За повнотою викладу реферати бувають інформативні (рефератиконспекти), які в узагальненому вигляді подають усі основні положення праці, ілюстративний матеріал, а також найважливішу аргументацію, та індикативні (реферати-резюме), до яких не включають другорядні відомості, а передають лише найважливіше.
3. За укладачами реферати поділяються на складені авторами (наприклад, автореферати дисертацій, дипломних робіт) і неавторами (укладачами їх можуть бути спеціалісти з даної галузі знань).
Існують й інші ознаки, за якими класифікують реферати:
Належністю до певної галузі знань (реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, технічних, точних та інших галузей науки);
Формою викладу (текстові, табличні, ілюстровані або змішані); Обсягом або глибиною розгортання теми (короткі, обсяг яких обмежений – не
більше 850 знаків; розширені, обсяг яких не лімітується і може становити 10-15 % обсягу первинного документа, залежно від його значущості, новизни й доступності); за сполучуваністю з іншими жанрами виділяють реферат-резюме, реферат-опис, реферат-огляд.
Основні функції реферату: - інформаційна – реферат подає інформацію про певний документ і позбавляє необхідності ознайомлюватися з повним текстом наукової праці в тому разі, коли ця робота для читача має другорядне значення; - пошукова – реферат використовують в інформаційно-пошукових, зокрема й автоматизованих, системах для пошуку конкретних тематичних наукових праць та інформації.
Об’єктами реферування є:
–наукові статті (теоретичні, експериментальні, методичні, описові тощо);
–розділи з книг (монографій, збірників праць тощо);
–депоновані рукописи.
НЕ підлягають реферуванню: стандарти, технічні умови, інструкції, прейскуранти, каталоги устаткування, довідкові видання (енциклопедії, словники, довідники), інформаційні та бібліографічні видання тощо.
Процес підготовки реферату передбачає послідовне виконання таких етапів:
Ознайомче читання, попередній аналіз. Вивчення реферованого наукового тексту починається із заголовка, довідкового апарату (вступ, передмова, зміст), рубрик у тексті, висновків і резюме. Основна мета оглядового аналізу полягає в