- ураження електричним струмом;
- знижена температура повітря в холодний період року;
- недостатнє освітлення.
У розроблюваній зоні ТО і ПР використовують підвісні кран_балки. При роботі на них можливі:
- злітання вантажу, що піднімається, з гака;
- обрив вантажного тросу.
5.3 Заходи із забезпечення безпечних умов праці у проектованій зоні
Одним із найважливіших елементів підвищення безпеки робочих місць є правильне розміщення їх та обладнання на дільницях. Обладнання і робочі місця розташовано згідно технологічного процесу ТО і ПР.
Передбачені пристрої для відведення відпрацьованих газів за межі зони, а також місцева вентиляція, розрахована у п. 5.7.
При роботі працівники повинні використовувати спецодяг, засоби індивідуального захисту, в канавах - захисні каски, при роботі зубилом або іншим інструментом для рубки металу - захисні окуляри.
Температурні режими приміщень та інші параметри мікроклімату в ремонтних приміщеннях передбачені санітарними нормами проектування промислових підприємств по ДСН 3.36042-99 з урахуванням категорій робіт та характеристики виробничих приміщень. Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря наведені в табл. 5.1.
Для підтримання нормальної температури в холодний період застосовують систему опалення з нагрівальними радіаторами.
Таблиця 5.1 Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні розроблюваних виробничих приміщень
|
Параметри |
Холодний період року |
Теплий період року |
|
|
Температура повітря, 0С |
17...19 |
20...22 |
|
|
Відносна вологість, % |
60...40 |
60...40 |
|
|
Швидкість руху повітря, м/с |
0,3 |
0,2.. |
5.4 Електробезпека
Електроустановки підприємства відповідають вимогам Правил будови електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та іншим чинним нормативним актам.
В приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних відносно ураження людей електрострумом при встановленні світильників напругою 220 В загального освітлення з газорозрядними лампами на висоті менше 2,5 м застосовано світильники, конструкція яких виключає доступ до ламп без застосування інструменту. Електропроводка, що підводиться до світильники прокладена в металевих трубах, металорукавах або захисних оболонках.
На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати і обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зон: нанесено знаки, що вказують їх ступінь захисту.
Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищено: небезпекою і особливо небезпечних використано напругу не вище 42 В.
Переносні світильники, що застосовано в оглядових канавах, зонах ТО ПР, інших пожеженебезпечних зонах, мають захисний скляний ковпак захисною металевою сіткою.
Все електрообладнання (корпуси електричних машин, апараті: світильників, розподільних пристроїв, металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів тощо) мають надійне захисне заземлення.
На приводах комутаційних апаратів чітко вказані положення «включено» і «відключено».
5.5 Виробниче освітлення
Якість ремонту автобусів і продуктивність праці на постах зони ТО і ПР значно залежить від освітлення приміщень та робочих місць.
Для проектованої зони мінімальний нормативний коефіцієнт природного освітлення згідно ДБН-В2.5.28.-2006 складає 1,2...1,3.
В проектованій зоні застосовується комбінована система освітлення. Загальне штучне освітлення виконане світильниками з люмінесцентними ртутними лампами типу ЛБ-80, а місцеве - світильниками з лампами типу НО-36-60.
Штучне освітлення повинно забезпечувати норми освітленості, які для зони ТО і ПР згідно ДБН-В2.5.28.-2006 є наступні: розряд зорової роботи Vа, норма освітленості загального освітлення складає 200 лк, а норма освітленості комбінованого освітлення - 400 лк.
Природне освітлення за спектральним складом найбільш прийнятне. Природне освітлення у виробничих, допоміжних і побутових приміщеннях повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення».
Коефіцієнт природної освітленості для приміщень профілактичного обслуговування і ремонту транспортних засобів слід брати: прй боковому освітленні в середньому 1,0; Яри верхньому або верхньому та боковому освітленні в середньому 3,0.
Вікна, розташовані з сонячної сторони, повинні бути оснащені пристосуваннями, які б забезпечували захист від прямих сонячних променів.
Забороняється захаращувати вікна та інші світлові прорізи стелажами, матеріалами, обладнанням.
Штучне освітлення. Освітлення приміщення та робочих місць в ньому може бути вирішене улаштуванням загального або комбінованого освітлення, тобто загального і місцевого освітлення. Загальним називають освітлення, коли світильники освітлюють все приміщення. Місцеве - призначене тільки для певного робочого місця: освітлює прилеглу площу.
Приміщення і робочі місця повинні забезпечуватися штучним освітленням, достатнім для безпеки виконання робіт, перебування і переміщення людей згідно з ДБН В.2.5-28-2006
Робоче освітлення в приміщеннях мийки, профілактичного обслуговування та ремонту, повинно бути загальним локалізованим. При виконанні в приміщеннях робіт 1-У розрядів освітленість проходів, проїздів та інших місць, де роботи не виконуються, повинна бути не менше 75 лк при газорозрядних лампах і не менше 30 лк - при лампах розжарювання. Освітленість робочих місць, яка створюється світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна бути не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк - при лампах розжарювання.
Для освітлення автобусів, встановлених на оглядовій канаві, підйомнику, естакаді, світильники загального освітлення слід мати у своєму розпорядженні не над автобусом, а збоку. Це забезпечує найбільш раціональне освітлення при технічному обслуговуванні. Світильники встановлюють рядами, паралельними до стін з вікнами. Люмінесцентні світильники бажано розвішувати безперервними рядами. За наявності в одному приміщенні двох прямоточних оглядових канав, крім установки світильників збоку вздовж стін будівлі, необхідно встановлювати їх також і між канавами.
5.6 Розрахунок примусової вентиляції
Під час заїзду автобуса на пост заміни вузлів і деталей ходової частини внаслідок роботи двигуна з відпрацьованими газами викидаються шкідливі речовини, які накопичуються в приміщенні. Для забезпечення безпеки працівників і створення нормальних умов праці розрахуємо примусову вентиляцію.
Кількість шкідливих речовин (оксиду вуглецю, оксидів азоту, альдегідів), які виділяються при роботі двигуна, можна визначити за емпіричною формулою
G = (60 + 13,5V) ,(5.1)
де Р - вміст шкідливих речовин (Р = 0,071 %);
V = 10,85 дм3 -- робочий об'єм працюючого двигуна автобуса А 183.
G = (60 + 13,5·10,85) = 0,218 кг/год;
Кількість притічного повітря V, необхідного для розведення шкідливих речовин, що виділяються при цьому визначаємо за формулою
, м3/год;(5.2)
де G - кількість виділених шкідливих речовин, кг/год;
t = 5 хв - середня тривалість роботи автобуса;
п = 1 - кількість автобусів;
d= 20 кг/м3 - гранично допустима концентрація шкідливих речовин в робочій зоні приміщення;
м3/год
Для забезпечення заданого повітреобміну з діаграми вибираємо відцентровий вентилятор Ц4-70 №5 ([16], рис. 2.7) з параметрами: n= 930 об/хв, з = 0,7, Р = 200 Н/м2, продуктивність L = 8600 м3/год.
Отже, приймаємо електродвигун А02-21-6 з такими параметрами: потужність Nк = 0,8 кВт, частота обертання n = 930 об/хв.
Витяг відбувається з місць найбільшого накопичення газів (верхня зона над постом, торцями потокових ліній і т. д.), приток повітря створюється в робочу зону, оглядову канаву з розрахунку 125 м з швидкістю випуску з приточних отворів 2,0-2,5 м/с під кутом 45 до підлоги. Температура приточного повітря в оглядові канави в холодну пору року буде забезпечена в межах 16...25 °С.
5.7 Пожежна профілактика
Заходи з пожежо-вибухобезпеки розробляють на основі чинних документів: норми технологічного проектування БНіП (будівельні норми і правила), ПУЕ (правила устройства електроустановок), СН305-77 (вказівки щодо проектування блискавкозахисту), ПТЕ і ПТБ (правила технічної експлуатації установок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів) та інших галузевих норм та правил, інструкцій, стандартів, ДЕСТів, ТУ.
Всі будівлі і споруди за вогнестійкістю поділяються на п'ять груп.
Проектована зона належить до І групи вогнестійкості, згідно БНіП 2.09.02-85 до категорії Д. На кожній дільниці встановлений щит із засобами пожежогасіння. Комплект щита складають вогнегасники пінні ВПП-10 - 2 шт.; вогнегасник ВВК-2 - 1шт.; відра - 2 шт.; лопата - 2 шт.; сокири - 2 шт.; багор - 2 шт.; ємність з піском.
На дільницях застосовують пожежну сигналізацію, димові іонізаційні сповіщувачі моделі РНД-1. Один сповіщувач контролює 65 м2 площі приміщення.
Розділ 6. Економічний розрахунок проекту
6.1 Розрахунок плану витрат на матеріально-технічні ресурси КП
Потреба в матеріально-технічних ресурсах визначається на основі даних виробничої програми з експлуатації ДТЗ, чинних норм і нормативів, оптових цін на матеріально-технічні ресурси і відповідних коректуючих коефіцієнтів.
Розраховуючи витрати на матеріально-технічні ресурси, враховуємо витрати на транспортування (КТР=1,03). Розрахунок зведено в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
|
Показники |
Одиниця виміру |
Умовне позначення |
Формули для розрахунку або обґрунтування |
За групами ДТЗ |
Загалом по АТП |
|||
|
ВКА |
ВКТ |
СК |
||||||
|
І. Витрати на паливо та експлуатаційні матеріали |
||||||||
|
А. Паливо |
||||||||
|
1.Загальний річний пробіг ДТЗ |
км |
LЗ |
табл.1.4 |
3078617,9 |
8252552,6 |
1828638,9 |
13159809 |
|
|
2.Річний пасажирообіг |
пас-км |
РПКМ |
-//- |
144695042 |
310295978 |
29221649 |
484212670 |
|
|
3.Загальна кількість поїздок з пасажирами |
поїздок |
NЇП |
-//- |
222226 |
645348 |
180605 |
1048179 |
|
|
4.Норми витрат палива: |
||||||||
|
- на пробіг (ВКТ кВт·год) |
л |
НКМ |
[2] |
500 кВт·год |
22д |
12д |
||
|
- на один проїзд |
л |
НЇП |
[2] |
|||||
|
5.Витрати палива: |
||||||||
|
- на пробіг |
л |
ПКМ |
LЗ·НКМ/100 |
646510 |
1815561,58 |
219436,66 |
2681508,00 |
|
|
- на один проїзд |
л |
ПЇП |
NЇП·НЇП |
|||||
|
6.Лінійні витрати палива |
л |
Па |
ПКМ + ПЇП |
646510 |
1815561,58 |
219436,66 |
2681508,00 |
|
|
7.Додаткові витрати палива в зимовий період |
л |
Пз |
Па·0,1·5/12 |
26937,91 |
75648,40 |
9143,19 |
111729,50 |
|
|
8.Додаткові витрати палива на внутрішньогаражні і технічні потреби |
л |
Пдод. |
(Па + Пз)·0,005 |
3367,24 |
9456,05 |
1142,90 |
13966,19 |
|
|
9.Загальна потреба палива |
л |
Пзаг. |
Па + Пз+ Пдод. |
676814,91 |
1900666,02 |
229722,76 |
2807203,69 |
|
|
10.Ціна 1 л палива (ВКТ кВт·год) |
грн. |
Цп |
згідно з діючими цінами |
1,90 |
19,90 |
19,90 |
||
|
11.Сума витрат на паливо з урахуванням КТР |
грн. |
Сп |
Пзаг.·Цп·Ктр |
6901481,61 |
19381091,45 |
2342482,95 |
28625056,02 |
|
|
Б. Змащувальні та інші експлуатаційні матеріали |
||||||||
|
12.Норми витрат |
||||||||
|
на мастила для двигунів |
л |
Нмд |
[2] |
2,1 |
2 |
2,2 |
||
|
на трансмісійні мастила |
л |
Нмт |
[2] |
0,3 |
0,25 |
0,2 |
||
|
на консистентні мастила |
кг |
Нмк |
[2] |
0,25 |
0,2 |
0,2 |
||
|
13.Оптова ціна для мастил |
||||||||
|
для двигунів |
грн./л |
Цмд |
згідно з діючими цінами |
48,9 |
48,9 |
48,9 |
||
|
трансмісійних |
грн./л |
Цмт |
-//- |
68,8 |
68,8 |
68,8 |
||
|
консистентних |
грн./л |
Цмк |
-//- |
63,2 |
63,2 |
63,2 |
||
|
14.Загальні витрати на змащувальні матеріали всього, в т.ч. |
грн. |
См |
Смд + Смт + Смк |
562087,34 |
1451428,40 |
184511,94 |
2198027,68 |
|
|
на мастила для двигунів |
грн. |
Смд |
Пзаг·Нмд·Цмд·Ктр /100 |
423081,74 |
1131542,51 |
150439,46 |
1705063,71 |
|
|
на трансмісійні мастила |
грн |
Смт |
Пзаг·Нмт·Цмт·Ктр /100 |
81144,69 |
189895,54 |
18361,28 |
289401,52 |
|
|
на консистентні мастила |
грн. |
Смк |
Пзаг·Нмк·Цмк·Ктр/100 |
57860,91 |
129990,35 |
15711,20 |
203562,46 |
|
|
15.Ціна 1 л гасу |
грн./л |
Цг |
згідно діючих цін |
19,40 |
19,40 |
19,40 |
||
|
16.Витрати на гас |
грн. |
Сг |
0,002·Пзаг. · Цг · Ктр |
13105,84 |
36804,50 |
4448,35 |
54358,69 |
|
|
17.Норми витрат обтиральних матеріалів на 1 автобус |
кг |
Ном |
15-35 |
25 |
25 |
25 |
||
|
- Ціна 1 кг обтиральних матеріалів |
грн./кг |
Цом |
згідно з діючими цінами |
4,8 |
4,8 |
4,8 |
||
|
- Витрати на обтиральні матеріали |
грн. |
Сом |
Асс·Ном·Цом · Ктр |
4820,40 |
13225,20 |
2966,40 |
21012,00 |
|
|
ІІ. Річні витрати на відновлення та ремонт шин |
||||||||
|
18.Загальний річний пробіг ДТЗ |
км |
LЗ |
табл.1.4 |
3078617,9 |
8252552,6 |
1828638,9 |
13159809 |
|
|
19.Ціна одного комплекту автомобільних шин |
грн. |
ЦШ |
згідно з діючими цінами |
2600 |
2580 |
1990 |
||
|
20.Норма на відновлення і ремонт шин на 1000 км пробігу |
% |
НШ |
[3] |
0,78 |
0,78 |
0,78 |
||
|
21.Кількість однотипних комплектів шин на ДТЗ (без запасних) |
шт. |
nш |
[1] |
6 |
6 |
6 |
||
|
22.Загальні річні витрати на відновлення та ремонт шин |
грн. |
СШ |
Lз·Цш ·Нш· nш · Ктр/100·1000 |
237442,72 |
628533,55 |
87266,23 |
953242,50 |
|
|
ІІІ. Річні витрати на запасні частини та матеріали для ТО і ПР |
||||||||
|
23.Загальний річний пробіг ДТЗ |
км |
LЗ |
табл.1.4 |
3078617,9 |
8252552,6 |
1828638,9 |
13159809 |
|
|
24.Норми витрат на запасні частини |
грн./ 1000км |
Нзч |
[4] |
108,16 |
105,52 |
226,80 |
||
|
25.Норми витрат на матеріали |
грн./ 1000км |
Нм |
[4] |
162,88 |
161,68 |
260,40 |
||
|
26.Коефіцієнти поправки, які враховують |
||||||||
|
- умови експлуатації |
- |
К1 |
[4] |
1,25 |
1,25 |
1,25 |
||
|
- модифікацію ДТЗ |
- |
К2 |
[4] |
1 |
1 |
1 |
||
|
- природно-кліматичні умови |
- |
К3 |
[4] |
1 |
1 |
1 |
||
|
27.Загальні витрати на запасні частини та матеріали |
грн. |
Сзч.м. |
LЗ(Нм+НЗч·К1 ·К2· К3)·КТР/1000 |
493340,52 |
1284199,52 |
520598,85 |
2298138,89 |
6.2 Розрахунок планової кількості працівників КП
Розрахунок необхідної кількості працівників КП проведений у такій послідовності:
Розрахунок кількості водіїв.
Розрахунок кількості ремонтних і допоміжних робітників.
Розрахунок кількості фахівців (інженерно-технічних працівників і службовців).
Планова кількість водіїв розрахована за формулами (2.23) і (2.24) в технологічному розрахунку (п. 2.2) і становить 440 осіб, в тому числі за групами АТЗ: ВКА - 103 ос., ВКТ - 282 ос., СК - 55 ос.
Планова кількість ремонтних робітників також визначена в п. 2.2 і становить 100 осіб. Кількість допоміжних робітників розрахована у відсотках, а саме 30 % до основних і становить 30 осіб.
Для знаходження планового фонду часу водія (робітника) АТП використана формула
ФР.В..=[ДК-(ДВХ+ДСВ+ДОВ + ДДВ + ДХВ + Дін)]Тзм-( ДВХ + ДСВ - ДСП)t0, год.,
де ДК =365 днів - кількість календарних днів у плановому періоді;
ДВХ =102 дні - кількість вихідних днів у плановому періоді;
ДСВ = 8 днів - кількість святкових днів у плановому періоді;
ДОВ = 24 дні - кількість днів основної відпустки;
ДДВ = 3 дні -кількість днів додаткової відпустки;
ДХВ = 5 днів -кількість днів невиходів на роботу через хворобу в плановому періоді часу;
Дін = 3 дні -кількість невиходів на роботу з інших причин згідно закону;
ТЗМ = 8 год. - тривалість робочої зміни;
Д+ВХ, ДСВ =15 днів - відповідно кількість передвихідних і передсвяткових днів у плановому періоді часу, які співпадають з відпусткою;
t0 = 2 год. - час, на який скорочується тривалість робочого часу перед вихідними і святковими днями.
Кількість фахівців (ІТР і службовців) визначають на основі багатофакторного аналізу функціонального розподілу праці у сфері управління та обслуговування автотранспортного процесу перевезень вантажів і пасажирів способом поетапного їх розрахунку:
а) загальне керівництво: 2 ос.
б)техніко-економічне планування: 3 ос.
в) організація праці і заробітної плати: 3 ос.
г) бухгалтерський облік і фінансова діяльність: 5 ос.
д) матеріально-технічне постачання: 1 ос.
е) комплектування і підготовка кадрів: 3 ос.
є) загальне діловодство і господарське обслуговування: 1 ос.
ж) експлуатаційна служба: 7 ос.
з) технічна служба: 6 ос.
Розрахована кількість фахівців (ІТР і службовців) наведена у табл. 6.2 разом з прогнозованими окладами.