Дипломная работа: Проектування поста заміни вузлів і деталей ходової частини зони поточного ремонту для тролейбусно-автобусного парку КП Електротранс, м. Хмельницький

6.8 Розрахунок плану доходів та прибутків від перевезень пасажирів

Валові доходи від перевезень вантажів і пасажирів ДТЗ автомобільного транспорту визначаються методом прямого розрахунку за видами перевезень і чинних тарифів з урахуванням податку на додану вартість, тобто:

, грн.

де Р_ПКМ - річний пасажирообіг; t_І - чинний тариф на I-й вид перевезень (грн./пас-км); б₁ - податок на додану вартість виду перевезень, на який повинен бути збільшений тариф, % (б₁=20%).

Величину нарахованого податку (НП) визначають за формулою:

, грн.,

де б₂ - величина податку на додану вартість у відсотках до оподаткованого валового доходу (б₂=16,67%).

Валовий дохід без урахування податку розраховується за формулою

Д_Н= Д_В-НП, грн.

Тоді балансовий прибуток можна визначити за формулою:

П_Б= Д_Н- С_З, грн.

де С_З - загальна сума витрат на виконання транспортної роботи, грн.

Для визначення суми податку на прибуток використовується формула:

, грн.,

де в - величина податку на прибуток, % (в =23%)

Розрахунковий прибуток розраховується таким чином:

П_Р=П_Б-ПП, грн.

Розрахунки цього розділу подані в табл. 6.7.

Таблиця 6.7 Відомості про валові доходи, балансовий і розрахунковий прибуток

6.9 Розрахунок капітальних вкладень на проектування нового АТП

Одним з найважливіших питань при проектуванні нових АТП є визначення капітальних вкладень.

Капітальні витрати при проектуванні нових АТП визначаються за формулою:

К_н=К_в.с.·П _в.с.·В _в.с.+К _а.п.·П _а.п.·В _а.п.+К _а.п.·П _а.п.+К_о, грн.

де К_в.с. і К_а.п. - відповідно вартість 1м³ виробничо-складських і адміністративно-побутових приміщень, грн.;

П_в.с. і П_а.п. - відповідно площа виробничо-складських і адміністративно-побутових приміщень, м²;

В_в.с. і В_а.п. - відповідно висота виробничо-складських і адміністративно-побутових приміщень, м;

К_т - вартість 1 м² території; П_т - площа ділянки території, м²;

К_о - капітальні вкладення в обладнання, грн.

К_н = 3800·3515,55·4,2+2900·129,4·3+900·5965,09 = 62602554,75 грн.

6.10 Розрахунок економічної ефективності будівництва нового АТП

Для оцінки ефективності капіталовкладень використовується метод, базований на дисконтуванні ефекту від інвестованих капіталовкладень.

Умовою ефективності інвестованих капіталовкладень є компенсація від'ємного економічного ефекту додатнім за період окупності капіталовкладень. При цьому враховується, що економічний ефект дисконтується (знецінюється) в часі на величину ставки складного банківського проценту, який могли б принести інвестовані капіталовкладення у разі їх перебування на депозиті в банку, а не в інвестуванні в організаційно-технічний проект (тобто замороження цих інвестицій на певний період).

Прибутки та капіталовкладення за наступним роком (після першого року) визначаються за формулами:

П_t=П_1*k_nt,

K_t=K_1*k_kt,

де П₁ - прибуток від проекту за перший рік впровадження, грн.; K_t - капіталовкладення за перший рік впровадження, грн.; k_nt , k_kt - поправні коефіцієнти, викликані зміною прибутку і капіталовкладень у часі.

Ці коефіцієнти для наступних за першим роком (t>=2) можуть бути визначені за емпіричними залежностями:

- коефіцієнт поправки до прибутку:

,

- коефіцієнт поправки до капіталовкладень:

,

де t - індекс року, для якого ведеться розрахунок коефіцієнтів (t=2,3,4…T+1); е - основа степені, (е=2,718).

Для обчислення терміну окупності необхідно заповнити наведену таблицю (табл. 6.8), скориставшись даними попередніх розрахунків та визначивши складові таблиці. Розрахунки необхідно здійснювати на таку кількість років, доки знак кумуляти дисконтованого ефекту не зміниться на протилежний (з від'ємного на додатній). Величину терміну окупності капіталовкладень (у роках) розраховують за формулами.

Термін окупності капіталовкладень визначається таким чином:

- якщо дисконтований економічний ефект невід'ємний уже за перший рік, а додатній, то

, років;

- якщо дисконтований економічний ефект за перший рік від'ємний, тоді

, років

роки.

Коефіцієнт економічної ефективності визначається за формулою:

,

.

Таблиця 6.8 Розрахунок економічної ефективності

Висновки

У роботі виконано проект виокремлення у зоні ПР поста заміни вузлів і деталей ходової частини, тобто елементів підвіски та коліс, у підприємстві із комбінованим (змішаним) автобусно-тролейбусним парком, прототипом якого є комунальне підприємство “Електротранс“ м. Хмельницький. Запропоновано основні заходи по організації та механізації робіт на вказаному посту.

За даними, наведеними у літературних джерелах, наприклад [13], відмови коліс складають значну частину всіх відмов автомобіля (автобуса, тролейбуса) - до 12%. Шини експлуатуються у важких умовах. Під час кочення на шину діють змінні за величиною і напрямком сили. Залежно від швидкості руху і стану дороги, температури навколишнього середовища, величини ухилів та інших чинників знос шин і напрацювання на відмову можуть бути різними. Основними причинами відмов коліс, виявлених в процесі аналізу, є механічні пошкодження шин, тріщини і пошкодження диска коліс, пошкодження посадочних отворів диска під шпильки.

Основними відмовами коліс є механічні пошкодження шин. Вони усуваються у шиноремонтному відділенні. На розробленому посту здійснюють заміну або перестановку коліс автобуса (тролейбуса) після проведення балансування. Найбільш трудомісткі операції -- вивішування автомобіля, зняття колеса, демонтаж шини і її монтаж. Заміна ручної праці на механізовану значно знижує трудомісткість робіт, час виконання і істотно полегшує працю робітника.

Проблемою, виявленою в загальному випадку експлуатації автомобілів, є підвищена трудомісткість і простій автомобілів внаслідок пошкодження коліс.

Запропонована конструкція пристрою для вивішування осей автобусів дасть змогу зменшити частку ручних робіт при заміні коліс, отже, покращити ступінь технічної готовності автобусів.

Крім вказаних, основними несправностями ходової частини автобусів є тріщини (короблення) та прогин балок переднього моста, знос шарнірних з'єднань шворнів, тяг, пальців, пошкодження амортизаторів, ресор, пневмобалонів підвіски, регуляторів положення кузова. На даному посту, після виявлення несправнотей на посту діагностування або після контрольного огляду, проводиться заміна відповідних вузлів або деталей. Якщо необхідне вивішування осі автобуса (тролейбуса), то застосовують розроблений у роботі вивішувач. Крім розроблення конструкції, здійснено перевірковий розрахунок основних деталей пристрою на міцність.

На основі виконаного технологічного розрахунку КП “Електротранс“ визначено річний обсяг робіт, що є основною для визначення необхідної кількості виробничого та допоміжного персоналу, а також проектування загального виробничого та технологічного процесів.

Доцільність впровадження поста заміни вузлів і деталей ходової частини обґрунтовано не тільки технологічними, а й економічними розрахунками. На основі складного кошторису витрат на переоснащення, а також плану по валовим доходам КП від перевезень, визначено основні економічні показники діяльності підприємства після переоснащення: термін окупності та економічну ефективність впровадження запропонованих заходів.

Згідно розрахунків спроектоване підприємство окупиться за 3 роки та 4 місяці і значно збільшить свій прибуток.

список використаних джерел

1. Проектування автотранспортних підприємств. Методичні вказівки до дипломного проекту для студентів спеціальності 7.090258 “ Автомобілі та автомобільне господарство “ / Уклад.: Р.А. Пельо, О.Л. Мастикаш. - Львів: ДУ ” Львівська політехніка, ” 1999.- 70с.

2. Краткий автомобильный справочник. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1983.-220с.

3. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту.-К., 1998.-16с.

4. Афанасьев Л.Л., Маслов А.А., Колясинский Б.С. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. (Альбом чертежей). - Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1980. 216 с.

5. Ведомственные строительные нормы предприятий по обслуживанию автомобилей. ВСН-01-89 - М.:Минавтотранс РСФСР, 1989. - 42с.

6. Канарчук В.Е., Лудченко О.А., Чигринець А.Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн. 2. Організація, планування й управління. - К.: Вища шк.., 1994.-383с.

7. Напольский Г.М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. -М.: Транспорт, 1985.- 231с.

8. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта: ОНТП-01-86.- М.: Минавтотранс РСФСР, 1986. -128с.

9. Форнальчик Є.Ю., Оліскевич М.С., Мастикаш О.Л., Пельо Р.А. Технічна експлуатація та надійність автомобілів. - Львів: Афіша, 2004.-492 с.

10. Пістун І.П., Хом'як Й.В., Хом'як В.В. Охорона праці на автомобільному транспорті. - Суми: ВТД Університетська книга, 2005.-374 с.

11. Проектування автотранспортних підприємств. Частина ІІ. Технологічний розрахунок автотранспортного підприємства. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту студентами спеціальності “Автомобілі та автомобільне господарство “ усіх форм навчання / Уклад. : В. Р. Карпенко, Н. Г. Куць, В.М. Придюк- Луцьк: ЛДТУ. - 2007.- 102с.

12. Табель технологического оборудования автотранспортных предприятий. К.: Укроргавтотранс, 1984. - 178с.