Материал: Морально-духовне виховання дітей дошкільного віку

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Художня література сприяє виникненню в дитини саме емоційного ставлення до дійсності, яка описується в ній. Література, яку здатні сприймати діти дошкільного віку, ознайомлюючи їх з подіями і явищами навколишнього світу, водночас формує у них перші моральні і духовні цінності, морально-етичні уявлення і оцінки.

Авторська, або літературна казка - особливий різновид казкового жанру, створений фантазією письменника. За визначенням української дослідниці Г. Довженюк, літературна казка, - це авторський, художній, прозаїчний або віршовий твір, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, що змальовує неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв і, в окремих випадках, орієнтований на дітей; твір, в якому неймовірне чудо відіграє роль сюжетотворного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів [16, 234].

Авторська казка для дітей успадковує з фольклору чіткий поділ героїв на позитивних і негативних. Тут дитина продовжує знаходити для себе нові приклади для наслідування. Образи героїв в авторських творах ˗ вже не типажі народних казок, а більш-менш складні характери, та й сюжети не зводяться до традиційних схем. Тому й система цінностей читача стає все більш складною і багатою, оцінки - менш категоричними, а уявлення про людину - багатограннішим.

Авторська казка має важливий вплив на дитячу свідомість: готує дитину до зустрічі з незнайомим, незрозумілим; виявляє внутрішні комплекси дитини, тривожність, страхи; долучає до глибокого сприйняття і усвідомлення рідної мови; вчить розрізняти де реальність, а де вигадка; пояснює навколишній світ і формує моральні норми і основи духовності.

Авторська казка вчить дітей розрізняти добро і зло, заподіяне їм і собі і іншим, на прикладах казкових персонажів; бачити різні підходи до вирішення проблеми, а ще краще - передбачити наслідки вчинків героїв і приміряти це все «на себе».

Технологія використання авторської казки для духовно-морального виховання дітей дошкільного віку використовує казку для: передачі дитині основних життєвих принципів і закономірностей; передачі життєвого досвіду попередніх поколінь і отримання відчуттів своєї причетності до світу людей; відновлення зв'язку з родовою та сімейною пам'яттю; духовно-морального становлення особистості і моральної компетентності.

Авторська казка сприяє виконанню ряду функцій моральної компетентності: вміння вибирати відповідну інформацію для побудови свого варіанту дії; використання знань, витягнутих з успіхів і невдач героя казки; можливість бачення і вибору можливих альтернатив; усвідомлення необхідності взаємодії з навколишнім світом.

Авторська казка допомагає педагогу отримувати можливість не тільки зняти емоційну напруженість, збудженість, тривожність, агресивність, недовіра до себе та інших, а й допомогти дитині набути впевненості.

Українська література надзвичайно багата як народними казками, так і літературними. Широковідомі українським дітям казки класиків літератури: Б. Грінченка, В. Нестайка, В. Сухомлинського, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Трублаїні, О. Іваненко, Ю. Ярмиша та ін. Читання фентезі, пригод, стилізацій під народну казку сучасних українських авторів (Зірки Мензатюк, І. Андрусяка, І. Малковича, Л. Ворониної, М. Павленко, Н. Воскресенської, О. Дерманського та ін.) також допоможе дитині увібрати в себе високі моральні і духовні мотиви, які закодовані у їх змісті.

Водночас, величезне морально-духовне навантаження несуть найкращі казки світової літератури. Вони сприяють залученню дітей до загальнолюдських цінностей, непомітно виховують толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур. Віддзеркалення особливостей світосприймання інших народів нашої планети, передане через літературні казки, допоможе малюкові ширше пізнати світ, поступово формуватиме системний світогляд, спонукатиме аналізувати прочитане, зіставляти факти і навіть робити власні висновки.

У доборі казок для читання дітям дорослий, зобов`язаний знати і враховувати рівень їх естетичного розвитку і досвіду, нахили та інтереси. Окрім того, як зазначає російська дослідниця Л. Короткова, художні тексти, за ступенем складності не просто повинні бути «підлаштовані» під наявний рівень дитячого сприйняття, а й мають створювати «напруження душі», тобто просувати дітей на крок уперед у їх розумовій та емоційній роботі [29].

Саме тому у підборі казок для дошкільників потрібно керуватися духовно-ціннісним підходом. Окрім цього, з метою морально-духовного виховання дітям слід читати передусім класичну літературу, яка пройшла випробування часом. Її відрізняє значущість і постійна цінність тематики, а також високий художній рівень: якість авторського письма, своєрідність стилю.

Найкращі художні твори сучасної літератури розкривають перед дітьми той світ, який турбує їх сьогодні. До того ж сучасна література для дітей, на нашу думку, як ніколи слідує вектору виховної спрямованості як на дітей, так і на дорослих. Однак, беззаперечно, класика, випробувана часом, повинна бути невід'ємним атрибутом дошкільного дитинства. Саме класичні твори передають дітям ті вічні моральні і духовні якості, які не підвладні часові.

Отже, авторська казка містить значний резерв творчого потенціалу для роботи з дошкільниками щодо розвитку їх моральності. Вона навчає дітей загальнолюдських цінностей, формуючи тим самим таку рису характеру, як почуття власної гідності.

Висновки до розділу 2

Морально-духовне виховання - найважливіша сторона виховання дитини, воно сприяє збагаченню духовного досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання соціальної дійсності, підвищує пізнавальну активність дошкільнят.

Одним із засобів створення позитивних моральних уявлень дітей, встановлення більш тісних контактів між дорослими і дітьми в сім'ї і в дитячому садку є казка. Поняття про мораль, норми і правила поведінки, закладені в яскравих образах казки, сприяють становленню моральних уявлень. У процесі роботи з казкою діти осягають ази духовної культури свого народу. На кожному віковому етапі засвоюються більш складні моральні поняття. Збагачення змісту мови, правильний вибір мовних засобів визначають ефективність виховного процесу. На формування моральних уявлень у дошкільному віці спрямовані виховні можливості казки.

Майже у всіх казках, відомих нині, є елемент дидактизму, але є казки, які цілком присвячені духовно-моральним проблемам, а отже, можуть бути успішно використані з педагогічною метою. Такі, спеціально створювані або пристосовані для цілей навчання казки, які виконують функції настанови, повчання, можна назвати дидактичними.

Технологія використання авторської дидактичної казки для духовно-морального виховання дітей дошкільного віку використовує казку для: передачі дитині основних життєвих принципів і закономірностей; передачі життєвого досвіду попередніх поколінь та отримання відчуттів своєї співпричетності зі світом людей; відновлення зв'язку з родовою та сімейною пам'яттю; духовно-морального становлення особистості та моральної компетентності(хочу - можу, добре - погано тощо).

Авторська дидактична казка сприяє виконанню ряду функцій моральної компетентності: вміння вибирати відповідну інформацію для побудови свого варіанту дії; використання знань, витягнутих з успіхів і невдач героя казки; можливість виділення і вибору можливих альтернатив; усвідомлення необхідності взаємодії з навколишнім світом.

Авторська дидактична казка допомагає педагогу отримувати можливість не тільки зняти емоційну напруженість, схвильованість, тривожність, агресивність, недовіру до себе та інших, допомогти дитині знайти упевненість.

Результат виховання дітей казкою передбачає: засвоєння дитиною норм морально-духовного виховання, відкритість дитини до добра, позитивне ставлення дитини до навколишнього світу, до інших людей і самого себе, створення оптимістичної картини світу, потреба і готовність проявляти спільне співчуття і радість, знайомство з формами традиційного сімейного укладу, розуміння свого місця в сім'ї і посильну участь у домашніх справах, діяльне ставлення до праці, відповідальність за свої справи і вчинки.

РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ МОРАЛЬНО-ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ АВТОРСЬКОЇ КАЗКИ

3.1 Діагностика рівнів морально-духовної вихованості дошкільників

Експериментальне дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу № 4 м. Одеси. В педагогічному експерименті брали участь 30 дітей дошкільного віку: 10 дітей молодшого дошкільного віку, 10 дітей середнього дошкільного віку, 10 дітей старшого дошкільного віку.

Експериментальна робота проводилася в три етапи:

І етап пов'язаний з проведенням констатувального експерименту, що полягав у визначенні рівнів морально-духовної вихованості дітей дошкільного віку.

ІІ етап - формувальний експеримент, який мав на меті підвищити рівень морально-духовної вихованості дітей дошкільного віку засобами авторських казок.

ІІІ етап пов'язаний з проведенням контрольного експерименту, мета якого - перевірити ефективність розробленої системи роботи з підвищення рівня морально-духовної вихованості у дітей за результатами зіставлення даних контрольної та експериментальної груп після проведення попередніх етапів.

На початку констатувального експерименту було визначено 3 критерії морально-духовної вихованості дошкільників: когнітивний, діяльнісний, рефлексивний. До кожного критерію було запропоновано показники. Опишемо їх:

Критерій - когнітивний

показник - обізнаність з категоріями моралі і духовності (любов, краса, альтруїзм, доброта)

показник - сформованість уявлень про добро і зло.

Критерій - діяльнісний

показник - відношення дітей до тварин;

показник - шанобливе ставлення та повага до батьків;

показник - наявність бажання допомогти один одному (взаємодопомога);

показник - гуманність.

Критерій - рефлексивний

показник - екстраполяція здобутого позитивного морально-духовного досвіду у повсякденному житті.

До кожного з показників було дібрано завдання з метою визначення рівнів морально-духовної вихованості дітей дошкільного віку.

Для діагностики рівнів морально-духовної вихованості нами був проведений констатувальний експеримент. Дітей було поділено на дві групи експериментальна група (ЕГ) та контрольна група (КГ). На цьому етапі ми проводили бесіди з дітьми, пропонували виконати діагностичні завдання (з використанням дидактичних картинок та проведенням бесіди за їх змістом; завдання на вирішення ситуацій морального вибору).

Показник 1. Обізнаність з категоріями моралі і духовності (любов, краса, альтруїзм)

Завдання. Бесіда з використанням наступних запитань:

)        Що таке «любов»?

)        Що означає любити? Кого ми можемо любити?

)        Що таке «краса»?

)        Які речі / кого ми називаємо красивими? Чи є некрасиві люди?

)        Що таке «взаємодопомога»? чи потрібно допомагати один одному? Чому?

Показник 2. Сформованість уявлень про добро і зло.

Завдання. Бесіда з використанням наступних запитань:

)        Що таке «добро», що таке «зло»?

)        Кого ми називаємо доброю людиною? Які вчинки називають добрими?

)        Кого ми називаємо злою людиною? Які вчинки називають злими?

)        Пригадайте добрих літературних героїв.

)        Пригадайте злих літературних героїв.

Показник 3. Відношення дітей до тварин.

Завдання. Індивідуальні бесіди з використанням дидактичних картин, а саме «У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти» та «Пташка маленька, а й та серце має» (див. Додаток Д ).

Робота за картиною «У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти».

Діти відповідають на запитання та вирішують моральні ситуації:

.        Про що розмовляють хатній і бродячий коти? А тепер уявіть, що зустрілися два собаки ─ хатній і бродячий. Що вони скажуть один одному?

.        Як можна допомогти бродячим тваринам?

Ситуація «Кіт на дереві»

Котик і незчувся, як заліз високо на дерево, а злазити боїться. Що робити? Як допомогти котикові?

Ситуація «Як допомогти песикові дістати кістку?»

Песик сидить на ланцюгу, не може дістати кістку. Хто ж так учинив із собачкою? Це добре чи погано?

Робота з дидактична картиною «Пташка маленька, а й та серце має».

За змістом картинки, вихователь задає дітям запитання:

.        Як врятувати пташеня?

.        Чи можна приносити птахів і тварин із лісу додому?

.        Поміркуйте, чи хочуть вони бути зі своїми мамами й татами, як і ви?

Ситуація «Не дай загинути жуку»

Уяви собі, що мама дала тобі гроші на морозиво й попередила: магазин скоро зачиниться, тому поспіши... Ти пішов (ла) й по дорозі побачив (ла) гарного жука, який впав у яму з водою і не може звідти вибратися. Якщо ти зупинишся, щоб допомогти йому, то не встигнеш купити морозива, а якщо підеш - жук загине. Як ти поступиш? Чому?

Ситуація «Врятуй котика»

Сашко гуляв біля будинку. Раптом він побачив маленького котика, який дрижав від холоду й жалібно нявчав. Тоді Сашко... Що зробив Сашко? Чому?

Показник 4. Шанобливе ставлення та повага до батьків.

Завдання. Індивідуальні бесіди з використанням дидактичних картин.

Робота з дидактичною картинкою «Шануй батька й неньку ─ буде скрізь тобі гладенько» (див. Додаток Ж).

Дітям показується картина та задаються запитання:

.        Як дівчинка виявляє повагу до батька, що повернувся з роботи?

.        Якими лагідними словами ви звертаєтесь до своїх батьків?

.        Чи є у вас дідусі та бабусі? Як їх зовуть?

.        Як потрібно вчинити, коли бачиш стареньких людей з важкими пакетами?

.        Які добрі справи можна зробити для:

•        Своїх бабусі та дідуся;

•        Стареньких сусідів;

•        Незнайомих стареньких людей?

Розігрування сюжету. Хвора мати лежить в ліжку, старша донька приводить свого брата.

Показник 5. Бажання допомагати один одному (взаємодопомога).

Завдання. Індивідуальні бесіди з використанням дидактичних картин.

Робота з дидактичною картинкою «У лиху годину пізнаєш вірну людину» (див. Додаток З).

З дітьми переглядається картинка та проводиться бесіда за запитаннями:

.        Хто намальований на картинці? Чому в хлопчика сумні очі? Про що він мріє?

.        Чи може хворий хлопчик або дівчинка стати тобі добрим другом? Чому ти так вважаєш?

.        Чи є у вашому будинку хворі діти? Чи збираєшся ти з ними познайомитися, потоваришувати?

.        У кожному місті є дитячі будинки, в яких живуть діти. Ці діти ─ сироти. Їх так називають через те, що в них немає батьків. Поміркуйте і дайте відповідь на запитання «Що вони відчувають? Як вони живуть? Чи можемо ми з вами потішити дітей-сиріт? Чим?»

Робота з дидактичною картинкою «У нас ─ новенька! Злякалася Лесенька і стоїть тихесенько» (див. Додаток К).

Діти відповідають на запитання:

.        Подивіться уважно на дівчинку. Який у неї настрій? Чого вона боїться?

.        Як можна допомогти дівчинці? Який варіант вам подобається найбільше:

•        Пригостити цукеркою;

•        Обійняти;

•        Запропонувати погратися;

•        Не звертати на неї уваги.

.        Як дівчинка може сама собі допомогти? Який варіант обере Лесенька?

•        Підійде до дітей й почне знайомитися;

•        Заспіває свою улюблену пісеньку;

•        Підійде до дорослого і щось шепотітиме;

•        Не буде ні з ким знайомитися.

Ситуація «Допомогти або ні?»