Ти чого сидиш? Падай! Падай, говорю тобі!..
Впав Сашко не боляче, але за порадою Шурика кричав довго. Мама взяла сина на руки і сіла до вікна. Почала розказувати щось м'яким і тихим голосом. А Шурко твердить на вухо щось своє, заважає слухати маму.
Зовсім задовбався Саша, ну і заснув на колінах у матері.
Прокинувся він від того, що почув голос:
Ні, погляньте на нього, люди добрі! Ти чого вдень то спиш, а? Ночі, чи що, тобі мало? Поки матері в будинку немає - ходімо, поблукаємо.
І пішов Саша зі своїм Шуриком в чулан, як той захотів.
Ти коли не-будь бачив серед літа сніг? - запитав Шурик. - Не бачив? Так давай сніг влаштуємо! Бери цю банку відкрий... кришку... а тепер залазь на стілець.
Банку над головою підніми, та не так! Ех, не втримав! Ну, нічого, трохи просипалось. Ось це і є сніг! Схоже, правда? А в глечику що? Поглянь, мені скажеш. Сметана? О, сметана - смачна річ. Правда? І мені, і мені дай спробувати! Так ти не лий так, захлеснуся я. Ось так і знав, дивись, всю кишеню сметаною залив. Ну, чим мені тепер дихати? Ох, і безтолковий ти... Тихо!.. Мати повернулася. Давай бігом звідси, а то вуха надере!
Саша вибіг з комори - і до себе в куточок. Мама чомусь відразу в чулан попрямувала. Напевно, сліди на підлозі побачила. А як у прикомірок увійшла, так і запричитала:
Господи! Ну що ж це таке?! Борошно просипав, сметану перекинув... Горе ти моє! Де ти, Сашко?..
Саша сидів тихо і все сподівався, що як-небудь обійдеться. Але не обійшлося.
Мама так міцно схопила його за вухо, що з очей іскри посипалися. А Шурик в кишені бурчить:
Ось, всі б рідним дітям вуха викручували!.. Раді, що великі та сильні виросли. Дитину зовсім не шкодують...
Ну, подумаєш, насмітив малість - так для снігу це.
Ну, подумаєш, насмітив малість - так для снігу це, - чомусь повторив
Саша і прикрив собі рукою рот. Як же це вийшло, що він за Шуриком все повторювати став?
Що ти сказав? - грізно перепитала мати.
Це не я сказав, це Шурик-порося, - спробував пом'якшити маму Саша.
Ах, так? Шурик-порося? Так?.. Ну, так ідіть з ним у сіни! У темний кут!
Постійте там до вечора, може, і одумаєтесь.
Ох, і не любив Саша цей темний кут у сінях! Темним він був тому, що занавіскою від світла загороджений. Там взимку пальто висять та валянки стоять. А влітку, напевно спеціально для Саші, кут звільняється. Щоб було де покараному стояти.
Іди, йди! - грізно наказала мама і для остраху додала: - Там он які таргани бігають...
Бреше! Немає там ніяких тарганів! - впевнено заявив Шурик з кишені. - Налякати нас хоче, а ми не боїмося.
Стоїть Саша за фіранкою в темному куті, а сам думає: а раптом вони там є?
А може, й є!.. - засумнівався Шурик з кишені. - Хто їх знає, тарганів цих? Де хочуть - там і бігають.
Хотів Саша заревти, але тут фіранка отдернулась, і мама, вже голосом пом’якше, сказала:
Ну, тепер зрозумів, що накоїв?.. Проси пробачення!
Саша швидко повернувся в кут обличчям і скоромовкою вимовив:
Таякани таякани, вибачте, я більсе не буду!..
Мати стояла і посміхалася, а Шурик у кишені бурчав:
Ні, ну подивіться на нього: дурний який! Ти у кого просити пробачення повинен?.. У матері! А таргани тут при чому?.. Ні, зв'язався я з тобою на свою голову. Малий ти ще. Піду до кого постарше життя пояснювати розтлумачувати. Ну, прощай! - і вискочив з кишені.
Таякани боюся! - пояснив Саша і відразу опинився на маминих руках.
Коли ввечері прийшов з роботи батько, мама розповіла йому про Сашу і Шурика-порося. Обидва посміялися, а батько запитав:
Ну, і де тепер твій Щурик-порося
Немає! - розвів руками Сашко. - Сказав: пішов до кого постарше, а я ще маленький.
Вже не такий ти і маленький, - посміхнувся батько. - Три роки - вже мужик!
І вигадник, - додала мати. - Шуріка-порося якогось вигадав.
Хотів Саша про Шурика їм все розмовити, тільки так очі злипалися - прямо сили немає! Ну, і заснув, звичайно. Може, завтра ще й розповість, якщо ніяких справ не буде.
. Бесіда за змістом прочитаного:
) Чому Сашко не здивувався, коли знайшов в шкарлупі не курча, а хлопчика?
) Що порадив Шурик Саші, коли той вмивався? Чому Сашко його послухався?
) Навіщо Сашко підкорився Шурику, намалювавши кашею на столі?
) Чому мама подумала, що Сашко про Шурика все вигадав?
) Чому Сашко прикрив собі долонею рот, чого він злякався?
) Навіщо потрібні були Сашині капризи підступному Сашкові?
) Що треба зробити, щоб нашою волею ніхто не керував?
) Чому Сашко попросив вибачення не у мами, а у тарганів?
. Звернення вихователя: В душу кожної людини можуть «заповзти» злобна впертість, заздрість і інші темні сили. Як може людина цьому поганому протистояти?
Звичайно, можна змусити самого себе не слухати таких ось «шуриків», але це буває важко зробити навіть дорослим людям. Іноді наші «хочу» виростають до таких величезних розмірів, що ми перестаємо помічати інших людей і чуємо тільки «шуріка» всередині себе. Не можна забувати, що ми не одні. У кожного з нас є свої бажання, своя воля. А тепер уявіть собі, що кожна людина буде чинити тільки так, як йому хочеться. Що буде? А що може удержати нас від поганих вчинків? Навіщо людині совість?
Заняття №7 (Старша група)
Тема: Казка О. Монке «Як Ваня рятував юну Інфанту»
Програмовий зміст: Розкрити зміст поняття «взаємодопомога»; сформулювати якості, властиві людині, готового прийти на допомогу; показати важливість і необхідність наявності цієї якості для людини; розвивати комунікативні навички: вміння слухати, формулювати і висловлювати свої думки, уміння міркувати; виховувати у дітей почуття добра; розвивати групову згуртованість; вчити дітей взаємодопомогу, взаємовиручку; розширювати кругозір; збагачувати словник, формувати вміння аналізувати, робити висновки.
Хід заняття:
. Вихователь читає дітям п’ятий сон «Як Ваня рятував юну Інфанту» з книги Олени Монке «Казки про ніч або сім чарівних снів».
… Раптом принцеса, послизнувшись, стрімко полетіла в річковий потік і зовсім зникла в пінливій, холодній воді. Ваня, не довго думаючи, стрибнув за нею. І ось він вже в цій небезпечній річці, яка кружляє і засмоктує. Здається, тисячі крижаних уламків встромилися в тіло хлопчика, а якісь невидимі сталеві руки тягнуть тіло до дна, і в той же час стрімко несуть його вздовж по річці. Він чує протяжний і глибокий крижаний голос, який ніби видає крижаний потік: «Скорися мені, покорися мені!» але Ваня не самовільно стрибнув у цю люту прірву, щоб скоритись, - він повинен врятувати Інфанту. Десь далеко попереду хлопчик помітив рожеву цятку її сукні і почув крик про допомогу. Інфанта ще жива, і він обов'язково врятує її. Але річка «думала» зовсім по-іншому. Вона не відпускала Ваню зі своїх чіпких холодних лещат. Своїх ніг хлопчик не відчував, а руки рятувалися рухом всупереч жорстокій водній стихії. І ось він вже зовсім поруч з принцесою. Вона лежала, вхопившись своїми ніжними ручками за виступаючу кам'яну брилу, а несамовита річка, огинаючи камінь, окачувала дівчинку крижаними хвилями так, що та то зникала з виду, то знову з'являлася. Коли річка донесла Ваню до каменю, за який трималася напівмертва Інфанта, він ледве встиг вхопитися рукою за один - єдиний гострий його край, до якого не доходила вода. Тремтячий від холоду хлопчик, долаючи натиск річкового потоку, з усіх сил намагався втриматися на камені за допомогою однієї руки, а іншою - підтягнув принцесу на відшліфовану спину брили. Вона була без свідомості, і хустка ще міцніше зав'язувала її очі, і тільки сині від холоду губи щось намагалися сказати. «Бідна, - думав Іван, - Як же вона не розбилася об цей камінь? Просто диво, що вона - жива. А як же нам рятуватися тепер? Може, прив'язати її до себе ціює хусткою? Може, далі річка буде спокійніше і ми зможемо дістатися до тієї скелі? Все - потрібно вибиратися звідси. Інакше ми помремо від холоду». Як тільки хоробрий хлопчик подумав про це, річка вщухла, її течія стала повільною і спокійною, а вода перетворилася в тепле мигдальне молоко. «Відпуска-а-а-ю в-а-а-а-а-с" - простогнала річка, і крізь кам'яну кольчугу почав пробиватися зелений паросток. А юна золотоволоса Інфанта раптом прокинулася, змахнула з очей синю хустку і жбурнула її у воду. Вона ніжно подивилася на Ваню і тихо сказала: «Спасибі. Ти врятував мене!»…
(Уривок)
. Бесіда за змістом прочитаного
) З ким бавилася красива Інфанта?
) Що з нею трапилося під час гри?
) Як відреагував на це Ваня?
) Як він вирішив її рятувати?
) Які труднощі були під час порятунку?
) Що сказала юна Інфанта, після того, як Ваня врятував їй життя?
) Чи правильно вчинив Ваня?
Слово вихователя: Взаємодопомога -
це готовність допомогти кому не-будь, пробачити когось із співчуття,
людинолюбства. Потрібно робити людям добро, приходити на поміч в любій життєвій
ситуації.,розділляти з людьми радість і біду, вміти прощати і співчувати,
словом, бути милосердними!
3.3 Аналіз
результатів експериментального дослідження
На контрольному етапі експериментального дослідження ми використовували ті ж методи діагностики, що і на констатувальному етапі, а саме ситуації морального вибору, розігрування сюжетних сценок, бесіди та бесіди за змістом дидактичних картинок.
Порівняльні результати
констатувального та контрольного експерименту з визначення рівнів
морально-духовнох вихованості дітей дошкільного віку експериментальної групи А
представлені в Таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 Порівняльні результати констатувального та контрольного експерименту з визначення рівнів морально-духовнох вихованості дітей дошкільного віку експериментальної групи А
|
|
Група А |
|||||||||||||||
|
|
Кількість дітей |
% |
||||||||||||||
|
|
Молодша група |
Середня група |
Старша група |
|
||||||||||||
|
|
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
||||||||
|
Достатній |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
20 |
26,7 |
2 |
3 |
3 |
4 |
2 |
2 |
46,7 |
60 |
|
Недостатній |
2 |
1 |
1 |
0 |
2 |
1 |
33,3 |
13,3 |
||||||||
Порівняльні результати
констатувального та контрольного експерименту з визначення рівнів морально-духовнох
вихованості дітей дошкільного віку експериментальної групи Б представлені в
Таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Порівняльні результати констатувального та контрольного експерименту з визначення рівнів морально-духовнох вихованості дітей дошкільного віку експериментальної групи Б
|
|
Група Б |
|||||||
|
|
Кількість дітей |
% |
||||||
|
|
Молодша група |
Середня група |
Старша група |
|
||||
|
|
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
Конст. |
Контр. |
|
Достатній |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
26,6 |
33,3 |
|
Середній |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
53,4 |
53,4 |
|
Недостатній |
2 |
2 |
1 |
0 |
0 |
0 |
20 |
13,3 |
Як бачимо з Таблиці 3.2. та Таблиці 3.3., на низькому рівні залишилися 2 дитини експериментальної групи (13,3%) та 2 дитини контрольної групи (13,3%). На середньому рівні знаходяться 9 дітей експериментальної групи (60%) та 8 дітей контрольної групи (53,4%). Високий рівень морально-духовної вихованості мають 4 дітей експериментальної групи (26,7%) та 5 дітей контрольної групи (33,3%). Таким чином результати значно покращилися в експериментальній групі. Це підтверджує важливість впливу авторських казок на морально-духовне виховання дітей дошкільного віку.
Таким чином результати контрольного
експерименту дають можливість зробити висновки про те, що проведена система
роботи з дітьми значно покращила результати у морально-духовного виховання
дітей дошкільного віку. Це свідчить про те, що запропонована система має
позитивний вплив на підвищення моральності дошкільників.
Висновки до
розділу 3
Експериментальне дослідження проводилося на базі ОДНЗ № 4 м. Одеси. В експерименті брали участь 30 дітей дошкільного віку: 10 дітей молодшого дошкільного віку, 10 дітей середнього дошкільного віку, 10 дітей старшого дошкільного віку. Ми експериментально дослідили та схарактеризували рівні морально-духовної вихованості дітей дошкільного віку за такими показниками: уявлення про добро і зло, любов та добре ставлення до тварин, шанобливе ставлення та повага до батьків, наявність бажання допомагати один одному (взаємодопомога), гуманність. У процесі дослідження були впроваджені наступні методи: спостереження, бесіда, ситуації морального вибору, педагогічний експеримент. Дослідження складалось з трьох етапів.
На констатувальному етапі ми встановили шкалу оцінювання показників та встановили три рівня морально-духовної вихованості дітей (високий, середній, низький). Також для виявлення рівня ми підібрали спеціальні дидактичні картинки, ситуації морального вибору, сюжетні сценки, за допомогою яких дослідили кожну дитину. Діти групи Б були обрані, як контрольна група. Діти групи А були обрані, як експериментальна група. Результати констатувального експерименту показали, що в обох групах приблизно однакові результати, що дало нам змогу взяти їх для проведення подальших етапів експериментального дослідження. Після проведення даного етапу результати були занесені у Таблицю 3.1.
На другому етапі (формувальному) дослідження з метою підвищення рівня морально-духовної вихованості дітей дошкільного віку ми представили систему занять з ознайомлення з художньою літературою з використанням авторських казок. З дітьми експериментальної групи ми проводили наступні заняття: «Навіщо людині совість», «Доброта, чуйність, взаємодопомога», «Чи гарно хизуватися?», «Казка С. Лагерлефа «Чудова подорож Нільса з дикими гусьми»», «Що таке взаємодопомога», «Уроки дружби» та інші.
На контрольному етапі дослідження ми використовували ті ж самі діагностувальні методи, що і на констатувальному етапі. Після проведення експерименту, дані було занесені у Таблицю 3.2. та Таблицю 3.3. Зіставлення даних констатувального та контрольного етапів експерименту дає змогу побачити зміни морально-духовної вихованості, які відбулися завдяки формувальному експерименту. Так, в експериментальній групі на високому рівні було 3 дітей (20%) стало 4 дітей (26,7%); на середньому рівні було 7 дітей (46,7%), стало 9 дітей (60%); на низькому рівні було 5 дітей (33,3%), залишилося 2 дітей (13,3%). В контрольній групі відбулися незначні зміни. Так, на високому рівні було 4 дітей (26,7%), стало 5 дітей (33,3%); на середньому рівні було 8 дітей (53,3%), залишилося 8 (53,3%); на низькому рівні залишилося 2 дітей (13,3%). В результаті проведеної нами експериментальної роботи у дітей експериментальної групи спостерігається підвищення рівня рівня морально-духовної вихованості, мають чіткі уявлення про добро і зло, розрізняють ці два поняття, люблять тварин та добре, гуманно відносяться до них, поважають та шанобливо ставляться до своїх батьків, мають бажання допомогти один одному, взаємодопомагають, чуйно відносяться до оточуючих, проявляють гуманні вчинки.
Результати контрольного етапу
дослідження довели, що проведена робота з морально-духовного виховання
дошкільників значно покращила результати. З цього можна зробити висновок, що
запропонована нами система діє позитивно на моральне виховання дітей
дошкільного віку.
ВИСНОВКИ
Духовне виховання дітей лежить в основі будь-яких вчинків людини, формує образ її особистості, визначає систему цінностей і характер.
У даний час перед суспільством надзвичайно гостро стоїть проблема морального виховання дітей різного віку, педагоги заново намагається зрозуміти, яким чином прищепити сучасним дітям морально-духовні цінності.
Дитина, яка здатна правильно оцінити і зрозуміти почуття і емоції іншої людини, для якої поняття дружба, справедливість, співчуття, доброта, любов не є порожнім звуком, має набагато вищий рівень емоційного розвитку, не має проблем у спілкуванні з оточуючими, набагато стійкіше переносить стресові ситуації і не піддається негативному впливу ззовні.
Моральне виховання дошкільників особливо важливе, тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування її особистості. Іншими словами, духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які надалі будуть регулювати її вчинки.