а) ЮНЕП; б) ЮНЕСКО; в) ПРООН;
г) Економічної і Соціальної Ради ООН.
3. Яка з названих міжнародних організацій, що займаються питаннями охорони довкілля, не входить до системи ООН:
а) ЮНЕП; б) ЮНЕСКО;
в) Міжнародна морська організація; г) Міжнародний союз охорони природи.
4. Право на використання природних ресурсів Антарктики мають:
а) США, Великобританія, РФ, Франція та ФРН за принципом секторального розподілу;
б) всі зацікавлені держави; в) держави-учасниці Договору про Антарктику 1959 року.
г) держави, які проводять у регіоні постійну або експедиційну наукову діяльність;
ґ) жодна з держав, оскільки Антарктика (простір південніше 60-ї паралелі) проголошена міжнародним заповідником.
5. Конвенція про біологічне різноманіття 1992 року належить:
а) до загальнополітичних договорів через своє велике значення для міжнародно-правової охорони довкілля;
б) до комплексних договорів, оскільки під її охорону підпадають різні види природних ресурсів;
в) до поресурсних договорів, оскільки охороняє лише окремий вид природних об’єктів;
г) взагалі не є договором, оскільки її норми мають не обов’язковий, а рекомендаційний характер.
6. Обсяги допустимих викидів державами парникових газів, а також можливість продажу квот річних викидів передбачені:
а) Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі відстані
1979 року;
б) Віденською конвенцією про охорону озонового шару 1985 року; в) Монреальським протоколом 1987 року до Віденської конвенції про
охорону озонового шару; г) Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992 року;
ґ) Кіотським протоколом 1997 року до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
7. Рішення міжнародних організацій та конференцій з охорони довкілля мають:
66
а) загальнообов’язковий характер; б) рекомендаційний характер;
в) загальнообов’язковий характер для держав, які беруть участь у відповідній організації або конференції.
8. “Зелений кодекс поведінки держав” та “Порядок денний на ХХІ століття” були прийняті:
а) на Стокгольмській конференції ООН з навколишнього середовища 1972 року;
б) на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де- Жанейро в 1992 році;
в) Генеральною асамблеєю ООН у 1982 році як складові частини Всесвітньої хартії охорони природи;
г) на Всесвітній конференції з глобального потепління в Москві в 2003
році.
9. Для режиму використання і охорони космічного простору характерним є принцип:
а) свободи національного привласнення космічного простору і небесних
тіл;
б) заборони національного привласнення космічного простору і небесних
тіл;
в) можливість національного привласнення космічного простору і небесних тіл у порядку спеціальної міжнародно-правової процедури.
10. Які природні території в Україні мають міжнародне значення:
а) біосферні заповідники; б) національні природні парки; в) природні заповідники;
г) лікувально-оздоровчі та рекреаційні зони.
Література:
1.Лозанський В.Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною. — Х., 2000. — 68 с.
2.Національна доповідь України про збереження біологічного
різноманіття / Я.І. Мовчан, Ю.Р. Шеляг-Сосонко (ред.). — К.: Хімджест, 2003.
—62 с.
3.Туниця Ю.Ю. Екологічна Конституція Землі: Ідея. Концепція. Проблеми. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 298 с.
4.Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ "Вид-во "Юрид. думка", 2008. – 720 с.
5.Природноресурсове право України: Навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. / Ред. І.І. Каракаш. — К.: Істина, 2005. — 376 с.
6.Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / Ред. А.П. Гетьман, М.В. Шульга. — Х.: Право, 2005. — 384 с.
67
7.Екологічне право. Особлива частина: Підручник. Повний академ. курс / За заг. ред. В.І. Андрейцева. — К.: Істина, 2001. — 544 с.
8.Правові засади впровадження в Україні Конвенції про біорізноманіття / Н.Р. Малишева (відп.ред.). — К.: Хімджест, 2003. — 175 с.
9.Задорожній О.В., Медведєва М.О. Міжнародне право навколишнього
середовища: підручник для ВНЗ / Київ. нац.. ун. ім. Тараса Шевченка, Ін. міжнар. відносин. – К.: Видавничий дім «Промен1. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ "Вид-
во "Юрид. думка", 2008. – 720 с.
10. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища: Навч. посібник / Львів. націон. ун-т ім. Івана Франка; Благод. фонд "Екоправо-Львів". - Л.: Екоправо-Львів, 2004. - 256 с.
11. Лозо В.І. Правові основи екологічної стратегії європейського союзу. Монографія. – Х.: Право, 2008. – 251 с.
12. Малышева Н.Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе. – Киев, 1996. – 233 с.
68
III.ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1.Науково-методологічна основа правового регулювання взаємодії природи та суспільства.
2.Поняття екологічного права як галузі права, його місце в правовій
системі України.
3.Предмет, метод і система екологічного права.
4.Принципи екологічного права України: поняття та значення.
5.Поняття та особливості джерел екологічного права України.
6.Співвідношення екологічного права та екологічного законодавства.
7.Класифікація джерел екологічного права України.
8.Конституція України як джерело екологічного права.
9.Роль судової практики в регулюванні екологічних відносин. Міжнародні
договори як джерело екологічного права України.
10.Поняття, види і функції управління у сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища.
11.Просторово-територіальний устрій природних об’єктів.
12.Стандартизація і нормування в галузі охорони довкілля.
13.Екологічне прогнозування та види екологічних програм. Екологічний моніторинг.
14.Екологічна експертиза, поняття та види.
15.Зміст обліку природних ресурсів. Види природноресурсових кадастрів.
16.Поняття, види та значення екологічного контролю.
17.Система і повноваження органів загальної компетенції в сфері
управління природокористуванням та охороною довкілля.
18.Завдання та повноваження Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та його органів на місцях.
19.Завдання та повноваження Державного комітету природних ресурсів
України.
20.Органи управління земельними, водними та лісовими ресурсами
України.
21.Громадське управління в сфері екології.
22.Право власності на природні ресурси: поняття та особливості.
23.Об’єкти і суб’єкти права власності на природні ресурси.
24.Підстави та порядок виникнення і припинення права власності на
природні ресурси.
25.Форми охорони права власності на природні ресурси.
26.Поняття права природокористування, його основні аспекти.
27.Суб’єкти та об’єкти права природокористування.
28.Правові види природокористування. Правове регулювання оренди природних об’єктів.
29.Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.
30.Права і обов’язки природокористувачів.
31.Поняття еколого-правового статусу людини та громадянина.
69
32.Класифікація екологічних прав та обов’язків громадян.
33.Реалізація громадянами права на безпечне навколишнє середовище.
34.Право на екологічну інформацію: міжнародно-правове регулювання та національні засоби забезпечення.
35.Юридичні підстави обмеження, зупинення та припинення екологічних
прав громадян.
36.Гарантії і правові форми забезпечення екологічних прав громадян.
37.Загальна характеристика економіко-правового механізму в сфері
екології.
38.Плата за забруднення навколишнього природного середовища.
39.Плата за спеціальне природокористування.
40.Поняття, види і підстави юридичної відповідальності в екологічній
сфері.
41.Особливості відшкодування екологічної шкоди.
42.Земля як об’єкт земельних відносин.
43.Земельна реформа та приватизація земель в Україні.
44.Право власності на землю.
45.Оренда землі та право постійного користування землею.
46.Обмежені речові права на землю.
47.Підстави набуття та припинення прав на землю.
48.Вилучення (викуп) земель для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.
49.Правове регулювання використання земель сільськогосподарського призначення.
50. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови.
51. Правовий режим земель лісового і водного фонду.
52. Правовий режим земель історико-культурного, природоохоронного, рекреаційного та оздоровчого призначення.
53. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
54. Правова охорона земель.
55. Поняття, об’єкти та суб’єкти права водокористування в Україні. 56. Види права водокористування.
57. Права та обов’язки водокористувачів.
58. Підстави та порядок виникнення і припинення права водокористування.
59. Поняття та зміст правової охорони вод.
60. Відповідальність за порушення водного законодавства. 61. Поняття, об’єкти та суб’єкти права користування надрами. 62. Види права користування надрами.
63. Підстави та порядок виникнення і припинення права користування надрами.
64. Угоди про розподіл продукції.
70