оголошення територій та об’єктів загальнодержавного значення), Верховною Радою Автономної Республіки Крим чи обласною радою (територій та об’єктів місцевого значення).
Правова охорона територій і об’єктів природно-заповідного фонду передбачає низку заходів, пов’язаних як безпосередньо з їх функціонуванням, так і з охороною від шкідливих антропогенних впливів. Важливе місце в охоронному механізмі екологічних правовідносин займають заходи відповідальності.
Питання для самостійного вивчення
1.Правовий режим полезахисних природних (лісових) смуг.
2.Правовий режим водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення
3.Юридична відповідальність за порушення законодавства про
екомережу.
Практичне завдання: Задача 1
Депутати Печерської сільської ради Тульчинського району на Вінничині прийняли рішення про збереження об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Прибузький" і підтримали ідею включення заказника в проектований регіональний ландшафтний парк "Середнє Побужжя".
Територіальна громада села Печера є користувачем заповідного об'єкту, у зв'язку із чим Печерський сільський голова ініціював скасування заповідного режиму, який нібито заважає випасати худобу і користуватись землею, і, навіть, звертався до голови Уряду зі скаргою на Держуправління охорони навколишнього природного середовища, яке не погоджувалось на зміну заповідного режиму цінних земель.
Дати характеристику правовідносинам, що склалися.
Які органи мають повноваження щодо оголошення об’єктів природозаповідного фонду?
Чи підлягає скарга задоволенню? Вирішити справу.
Задача 2
Під час розгляду проекту організації рекреаційної зони міста обласного значення на сесії облради найбільшу дискусію викликали його положення щодо включення до складу вказаної зони частини території регіонального ландшафтного парку (зон регульованої та стаціонарної рекреації), території зоологічного парку місцевого значення, ботанічного саду загальнодержавного значення та лісопаркової частини зеленої зони навколо міста із розрахунку 10 га на кожні 1,5 тисячі осіб населення. З метою управління відповідною зоною та надання рекреаційних послуг створюється комунальне підприємство обласної ради «Рекреація».
61
Головний санітарний лікар області заперечував проти затвердження поданого проекту організації рекреаційної зони, оскільки, так як в місті проживає майже 300 тис. осіб, поширення рекреаційної діяльності на вищевказані території призведе до порушення режиму їх відтворення та охорони. Крім того, проект не узгоджений із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області, також наявні скарги щодо порушення прав від окремих осіб, земельні ділянки яких підпадають під режим рекреаційної зони.
Не зважаючи на вказані заперечення, проект було затверджено рішенням облради.
Прокурор області опротестував рішення як незаконне.
Визначити види правовідносин, які виникли.
Який порядок створення рекреаційних зон передбачено чинним законодавством?
Надати правову оцінку проекту з позицій його відповідності чинному законодавству.
Чи підлягає протест прокурора задоволенню? Вирішити справу.
Література:
1.Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06.2004 р.
2.Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної
мережі України на 2000-2015 роки: Закон України від 21 вересня 2000 р.
3. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992
р.
4.Про Червону книгу України: Закон України, 2002 р. // www.rada.gov.ua.
5.Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. // www.rada.gov.ua.
6.Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року – К., 2008.
7.Водний кодекс України від 20 липня 1995 р. – К.: Юрінком Інтер, 2008.
8.Лісовий кодекс України, 2006 р. – К.: Юрінком Інтер, 2008.
9.Бобкова А.Г. Рекреационное право: Учеб. пособие для студ. спец. "Правоведение" / Донецкий национ. ун-т. — Донецк, 2000. — 249 с.
10.Національна доповідь України про збереження біологічного
різноманіття / Я.І. Мовчан, Ю.Р. Шеляг-Сосонко (ред.). — К.: Хімджест, 2003.
—62 с.
11.Збереження біорізноманіття України: Друга націон. доповідь / За заг.ред. Я.І. Мовчан, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.: Хімджест, 2003. — 110 с.
12.Дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні: Зб. матеріалів. — К.: Парламентське видавництво, 2003. — 300 с.
13.Збереження біорозмаїття: традиції та сучасність / Тетяна Гардашук
(відп.ред.). — К.: Хімджест, 2003. — 119 с.
14.Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012. – 788 с.
62
15. Екологічне право України. Навчальний посібник. 2-е видання: доповнене та перероблене / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. – Вид-во «Бурун Книга». – 2008. – 368 с.
16. Право довкілля (екологічне право): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.І. Федорович, М.Я. Ващишин [та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – 401 с.
63
Тема 16 та 17. МІЖНАРОДНЕ ТА ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПРАВО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Методичні вказівки
У сучасному глобальному світі жодна держава не спроможна забезпечити ефективну охорону довкілля лише власними зусиллями.
Природа не знає державних кордонів, вона загальна і єдина для всього людства. Захист природи та раціональне використання її ресурсів – глобальна проблема сучасного людства. Основними умовами її вирішення є проведення всіма державами єдиної екологічної політики, мир у всьому світі та роззброєння, активна участь держав в акціях щодо міжнародної охорони довкілля, яка здійснюється в рамках ООН та інших міжнародних організацій, розроблення і прийняття міжнародних договорів з питань охорони навколишнього природного середовища – основного джерела екологічного права.
Для отримання повного уявлення про сутність і форми міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища слід з’ясувати основні історичні етапи та передумови розвитку міжнародного екологічного права. Чільне місце в системі норм міжнародного екологічного права займають його принципи – найважливіші загальновизнані положення, що визначають сутність міжнародно-правової охорони довкілля. Для вивчення системи принципів доцільно звернутися як до навчальної та наукової літератури, так і до текстів базових міжнародних документів у цій сфері, насамперед Декларації Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища і розвитку (1972) та Стокгольмської декларації щодо питань навколишнього середовища та розвитку (1992).
Джерела міжнародного екологічного права утворюють систему правових форм, які вміщують норми міжнародного екологічного права.
Аналіз договірної практики у цій галузі свідчить, що найбільш активно розвиваються договірні відносини на двосторонній і регіональній основах, спрямовані на регламентацію охорони окремих природних об’єктів у визначених регіонах.
Велика роль серед міжнародних заходів охорони довкілля належить міжнародним конференціям у галузі охорони навколишнього середовища. Слід мати на увазі, що хоча рішення цих конференцій і не мають формально обов’язкової сили, вони користуються великим авторитетом і виконуються державами з міркувань добросусідства та престижу на міжнародній арені.
Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища визначаються насамперед об’єктами охорони. Необхідно розглянути правові аспекти міжнародної охорони атмосферного повітря, планетарного середовища, космічного простору, морського середовища, тваринного та рослинного світу.
Важливе місце в системі міжнародної охорони довкілля належить співробітництву під егідою ООН, зокрема, в рамках Програми ООН з
64
навколишнього середовища (ЮНЕП), ВООЗ, ЮНЕСКО. Слід також з’ ясувати роль Організації економічного співробітництва і розвитку в об’єднанні зусиль світової громадськості в галузі охорони довкілля, основні положення щодо внеску Ради Європи у справу організації охорони довкілля в Європі, місце Європейського Союзу у формуванні і здійсненні європейської політики і права охорони довкілля.
Контрольні запитання
1.Дайте визначення поняття “міжнародне екологічне право” та розкрийте основні історичні етапи формування міжнародно-правової охорони довкілля.
2.Назвіть основні принципи міжнародно-правової охорони довкілля. В яких міжнародних документах вони закріплені?
3.Охарактеризуйте співвідношення міжнародно-правових норм та національного екологічного законодавства.
4.Розкажіть про систему джерел міжнародного екологічного права. Чи можуть бути віднесені до них резолюції міжнародних організацій та декларації,
ухвалені за результатами міжнародних конференцій?
5. Чим відрізняється юридична сила міжнародних договорів, резолюцій міжнародних організацій та актів міжнародних конференцій у сфері охорони довкілля?
6.Яка роль міжнародно-правових звичаїв у регулюванні охорони довкілля?
7.Визначте роль спеціалізованих установ ООН (ЮНЕСКО, ЮНЕП, ВООЗ
та інших) у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища.
8.В яких міжнародних проектах охорони довкілля бере участь Україна?
9.У чому сутність міжнародно-правової охорони планетарного
середовища?
10.Які міжнародно-правові заходи передбачені щодо збереження біологічного різноманіття та охорони окремих видів тварин і рослин?
11.Якими, на вашу думку, мають бути правові заходи щодо забезпечення інтеграції України до європейських структур у сфері екологічних
правовідносин?
Тестові завдання для перевірки знань
1. Програма ООН з навколишнього середовища – це:
а) міжнародна організація; б) міжнародна конвенція, в якій бере участь Україна;
в) постійно діюча міжнародна конференція; г) резолюція Стокгольмської конференції з охорони навколишнього
середовища.
2. Програма “Людина і біосфера” здійснюється під егідою:
65