експериментальних та інших наукових цілей (1986). Стаття 25 Конвенції Ради Європи говорить, що експеримент з використанням тварин не повинен відбутися, якщо інший метод дозволяє отримати бажаний результат.
В цілому загальні етичні вимоги для використання хребетних тварин в біологічних і медичних експериментах формулюються так [28]:
1.Експерименти на тваринах припустимі лише у випадках, якщо вони спрямовані на отримання нових наукових знань, поліпшення здоров'я людини і тварин, збереження живої природи, є вкрай необхідними для якісного навчання дітей і підготовки спеціалістів, проведення тестування, судово-медичної і криміналістичної експертизи.
2.Експерименти на тваринах виправдані тоді, коли є достатні підстави очікувати отримання таких результатів, які істотно сприятимуть досягненню хоча б однієї із перелічених вище цілей. Неприпустимо використовувати тварин в експериментах, коли це може бути досягнуто іншим шляхом.
3.Слід уникати дублювання вже проведених досліджень на тваринах, якщо воно диктується необхідністю експериментальної перевірки результатів.
4.Вибір тварин, їх кількість, методика дослідження мають бути старанно обгрунтовані на початок експериментів й одержати схвалення уповноваженої особи чи органу біоетичної експертизи.
5.Тварини для експериментів повинні надходити з сертифікованого розплідника. Використання бродячих тварин суперечить принципам біоетики.
6.Під час проведення дослідів на тваринах слід виявляти гуманність, уникати дистреса, болю, не заподіювати тривалої шкоди їх здоров'ю та полегшувати страждання. Необхідно максимально зменшети кількість тварин, де можливо - використовувати альтернативні методи, які не потребують участі тварин.
7.Досліди на тваринах повинен проводити кваліфікований дослідник, який дотримується правил біоетики. Використання тварин студентами проводиться під наглядом спеціаліста-викладача.
8.Лабораторії, наукові і навчальними заклади, організації, у яких проводяться досліди на тваринах, підлягають атестації повноважними органами. Зокрема перевіряється відповідність стандартам «належної лабораторної практики» (GLP).
9.3.1.Види альтернатив, які застосовуються у вищій освіті
Підраховано, що вищою освітою Європи щорічно використовується
кілька сотень тисяч хребетних тварин або 1% від загальної кількості задіяних у науці видів тварин. Але це число, швидше за все, занижене, оскільки процедура реєстрації не стандартизирована.
Наибільш задіяними видами в біомедицинській освіті сьогодні є гризуни, риби і амфібії.
Серед альтернатив, які використовуються у вищій освіті разрізняють: -моделі, манекени і механічні симуляторы;
21
-фільми і інтерактивні відео; -комп’ютерні симулятори і системи віртуальної реальності; -експериментування студентів на собі; -експерименти на рослинах; -спостереження і польова практика;
-методики in vitro на культурі клітин;
-використання мертвих тварин, отриманих з гуманних джерел (наприклад, тварини, загиблі природною смертю чи убиті гуманним способом після наукових дослідів);
-клінічна практика.
Зупинимося докладніше на деяких із вищезгаданих альтернатив.
9.3.2. Моделі, що імітують пристрої
До цього типу альтернатив належить низка розробок: від недорогих моделей і хірургічних тренажерів до комп'ютеризованих манекенів. Для їх виготовлення зазвичай використовується твердий чи м'який пластик, що забезпечує тактильний, структурний і просторовий досвід роботи. Нещодавно розроблений процес «пластифікації», у якому тканини мертвих тварин хімічно замінюються пластиком, дозволяє зберегти дрібні деталі, анатомічні особливості і подати надійну модель для використання.
Основні моделі можуть допомогти у вивченні анатомії чи полегшити освоєння навичок роботи з тваринами. Розмаїття існуючих хірургічних тренажерів включає моделі шкіри, внутрішніх органів та кінцівок. Ці моделі надають студентам можливості опанування такими основними навичками, як координація очей і рук, використання інструментів, техніка накладення швів. Тренажери на органах тварин, одержаних з боєнь, передбачають використання реальних тканин у процесі навчання. Більш складні розробки включають манекени, що використовуються для оволодіння навичками внутрішньовенних ін'єкцій, інтубації (введення особливої трубки в гортань і трахею при їх звуженні, що загрожує ядухою), катетеризації тварин і, навіть, торакоцентеза (видалення рідини із плевральної області) та реанімації тварин.
9.3.3. Відеофільми
Як пасивний метод у процесі навчання, відеофільми можуть служити у ролі візуальної альтернативи. Наприклад, відеофільми про професійно виконане анатомування часто передають студентам набагато більше інформації, ніж анатомування, яке виконується самими студентами. Ці відеофільми можуть використовуватися у навчанні студентів перед тим, як вони виконуватимуть реальне анатомування на трупах тварин, отриманих з етичних джерел.
9.3.4. Експериментування студентів на собі
Експериментування студентів на собі є нешкідливою, гуманною альтернативою. Людське тіло - це об'єкт, на якому можливе
22
експериментування. У багатьох медичних навчальних закладах експериментування студентів на собі є частиною нормальної практики. Такі практичні роботи варіюють від простих експериментів, наприклад, прийом сечогінного (або виконання фізичних вправ з наступним спостереженням за фізіологічними і біохімічними змінами), до складніших тестів: вимір швидкості нервової провідності з допомогою самотестуючої апаратури, з'єднаної з певним програмним забезпеченням. Такі експерименти запам'ятовуються і приносять задоволення.
9.3.5. Трупи тварин, отримані з етичних джерел
Для багатьох студентів-зоологів і майбутніх ветеринарів вивчення анатомії є незакінченим без деякого безпосереднього досвіду роботи з тваринами і тваринною тканиною. Для цього можна використати трупи тварин, отримані з етичних джерел. Прикладами етичних джерел є ветеринарні клініки і фермерські господарства, де тварини можуть померти природною смертю, внаслідок нещасного випадку, чи евтаназії за серйозними медичними показаннями.
9.3.6. Лабораторні роботи in vitro
Швидкий розвиток виробництва і підйом технології in vitro в дослідженнях і тестуванні потребує ознайомлення студентів ВНЗ з цією технікою. Практичні роботи in vitro (експерименти на культурі клітин) у етичному відношенні мають перевагу у порівнянні з in vivo (експерименти на живому організмі). Використання тканин тварин у деяких практичних роботах може бути замінене рослинним матеріалом: наприклад, при вивченні дихання клітини чи переміщення електронів в мітохондріях можливе залучення картоплі чи буряків замість традиційної печінки криси.
9.3.7. Мультимедійне комп'ютерне моделювання
При візуальному анатомуванні, яке студенти можуть виконувати на екрані комп'ютера, комп'ютерному моделюванні клінічних технік з тривимірним і тактильним устаткуванням; можливості обмежені тільки технічними й уявними межами. Навчання з допомогою комп'ютера передбачає також велику глибину й широту навчання. Наприклад, морфологію різних біологічних видів можна порівняти одним клацанням комп'ютерної мишки. Картинку на комп'ютері можливо легко збільшити чи зменшити. Збільшена сенсорність досвіду у новому програмному забезпеченні підтримує ефективне, якісне навчання. Деякі програми включають віртуальні лабораторії з роботи над різними експериментами. Інші програми можуть бути налаштовані викладачами до ситуації та до певних цілей навчання. Студенти можуть також працювати у своєму власному темпі, повторювати частини вправ і використовувати допоміжний матеріал до того часу, поки вони будуть упевнені у своїх знаннях і навичках.
Інноваційний характер нових технологічних розробок додає інтересу до процесу навчання у студентів і є важливою частиною їхнього неформального
23
навчання. Проте, спілкування з людьми і живими тваринами має використовуватися на додаток до комп'ютерного моделювання з тим, щоб технологічні досягнення залишалися потужними інструментами, а не альтернативою реальності.
9.3.8.Переваги альтернатив
Уп'ятдесяти з шістидесяти шести нобелівських лауреатів у сфері фізіології та східної медицини минулого століття використання альтернативних методик відігравало ключову роль у дослідженнях [33]. Останні роки засвідчують збільшення частоти використання ними in vitro технологій [32].
Моделі, що виключають використання тварин мають кілька переваг над експериментами на тваринах. Наприклад, коли студенти погано підготовлені до роботи з тваринами чи коли емоції під час взаємодії з мертвими чи живими тваринами відволікають увагу, альтернативні моделі можуть бути побудовані в такий спосіб, щоб максимально ефективно відповідати цілям навчання.
Таким чином, перевагами застосування альтернатив є наступне:
1. Експеримент може відбутися лише один раз, альтернативна модель може використовуватися знову і знову, без обмеження часу й місця
навчання; 2. Альтернативні моделі можуть надавати точні дані, на відміну від
негативного практичного досвіду «невдалого эксперименту»; 3. Модель може мати вмонтовану систему самооцінки для студента,
що дозволить оцінити рівень досягнення мети експерименту; 4. Альтернативи, які включають аудіовізуальні технології дають
можливість демонстрації явищ, які звичайно не можливі у подібному експерименті на тваринах;
5. Заміна дослідів на тваринах альтернативними методами у результаті дає такі ж чи навіть кращі результати наприкінці курсу [30].
9.3.9.Недоліки альтернатив і труднощі, пов'язані із їх
запровадженням
Не дивлячись на широку доступність альтернатив, їх втілення в життя відбувається надто повільно. Деякі педагоги протистоять змінам і потребують переконливих доказів використання альтернатив. Інформація про потенційні альтернативи не достатньо поширена. Якість доступних матеріалів значно відрізняється.
Інтеграція альтернатив у курс зазвичай вимагає початкових вкладень часу і грошей. Хоча у деяких випадках створення альтернативної моделі коштує дорого, нею можна скористатися неодноразово. До того ж, альтернативна модель коштує дешевше постійного придбання великої кількості тварин. Використання альтернативи може також зберегти час, як викладачів, так і студентів [30].
24
Крім фінансових, можуть існувати технічні та інші чинники, які обмежують використання альтернатив.
9.3.10. Ставлення викладачів для використання альтернатив
Педагоги з позитивним ставленням до використання альтернатив, зокрема ті, котрі розробили їх самі, зазвичай знають, як вирішувати проблеми, згадані вище. Інші викладачі негативно сприймають, коли хтось пояснює їм, що робити під час заняття. Вони визнають за краще «традиційний» шлях; а запровадження технічно удосконалених навчальних методів розглядається як регресивний крок. Часто, вони просто не зацікавлені в етиці використання тварин. Книги, лабораторії й устаткування досі орієнтовані на експерименти. Переконати таких вчителів у перевагах альтернатив вельми складно. Запровадження принципів трьох “R” у початкову підготовку і постквалификаційне вдосконалення може допомогти подолати ці труднощі.
10. Шляхи гуманізації сучасної вищої освіти
Основою виховання етичного ставлення учнів до живого поруч із батьківською школою повинен служити процес гуманізації освіти. Відмова від психології горезвісного підкорювача природи й заміна її свідомою відповідальністю людини за стан природи як розумного і далекоглядного хазяїна - завдання екологізації мислення сучасної людини [19].
Запровадження біоетики в освітньому процесі поряд з екологічним вихованням, має сприяти розвитку поваги до життя - до тварин, до природного середовища, до людини.
Для обробки змістовного курсу біоетики, розробки методик її викладання й проведення навчання рекомендується створювати при вищих медичних, ветеринарних і біологічних закладах окремі кафедри, а підготовка й фахове удосконалення їх працівників покладається на центральний інститут біоетики у системі Національної академії України [26].
Викладач біоетики повинен мати універсальну освіту – повинен бути одночасно біологом, медиком і філософом, оскільки у біоетиці тісно переплітаються знання з біології, медицині, філософії, теології, етики, деонтології, педагогіки, юриспруденції. Такі знання можна придбати лише в спеціалізованому вищому освітньому закладі, випускники якого мають також працювати й в управлінні охорони здоров'я, соціальній та урядових структурах. Бажано перекласти українською мовою, і видати фундаментальну «Енциклопедію біоетики» та інші найважливіші роботи з проблемам цієї науки.
На думку Т.В. Павлової, відомого московського діяча руху за права тварин, автора доки єдиної на теренах СНД книги "Біоетика у вищу школу”,
завданням курсу біоетики для вузів є не лише ознайомлення студентів із сучасними етико-філософскими концепціями, які стосуються місця та ролі людини у природі, а й сприяння формуванню в покоління етичного ставлення до світу живого. І це, в свою чергу, допоможе створити умови для
25