Наприклад: кожен наступний тяговий двигун з комплекту подається на ремонт через 8 годин після початку ремонту попереднього двигуна. На графіку ремонту одного тягового двигуна повинна бути відображена операція (завершення розбирання), яка завершується через 8 годин після початку ремонту тягового двигуна.
По завершенні розробки графіку організації виробничого процесу складається таблиця (див. зразок таблиця 4), в якій наводиться перелік виконуваних робіт і їх нормовані характеристики. Всі роботи повинні бути згруповані по позиціях. Розроблена таблиця узгоджується з таблицею номенклатури позицій, розробленою в попередньому розділі.
Таблиця 4
Перелік робіт з ремонту дизеля 10Д100 на потоковій лінії
|
|
Нормовані характеристики |
||
Шифр |
|
|
робіт |
|
Зміст робіт |
Трудо- |
Кількість |
Трива |
|
роботи |
робіт- |
|||
|
|
місткість, |
ників, |
лість, |
|
|
люд. год |
год |
|
|
|
чол. |
||
|
|
3 |
|
|
1 |
2 |
4 |
5 |
|
|
Позиція I - Розбиральна позиція |
|
|
|
0-1 |
Переставити дизель генератор з передаваль- |
1 |
2 |
0,5 |
|
ного візка на першу позицію |
|
|
|
У курсовій роботі або дипломному проекті розроблений графік зображується (з обов’язковим дотриманням масштабу часу) на аркуші білого або міліметрового паперу одного зі стандартних форматів. На вільній площі аркушу обо- в'язково наводиться перелік використаних позначень.
8. ВИЗНАЧЕННЯ ОБОРОТНОГО ФОНДУ АГРЕГАТІВ І ВУЗЛІВ
При агрегатних методах ремонту тепловозів на заводі для ритмічної роботи проектованого цеху (відділення) передбачається створення оборотного фонду справних агрегатів і вузлів, який складається з технологічного й страхового запасів.
26
Технологічний запас Ат створюється для скорочення виробничого циклу ремонту базового об'єкта (тепловоза, дизеля, візка й т.д.) у тих випадках, коли тривалість ремонту знятого агрегата (вузла) перевищує час, відведений за графіком організації виробничого процесу від моменту зняття агрегата (вузла) до моменту його зворотної постановки на той же самий базовий об'єкт (тепловоз, дизель, візок). Величина технологічного запасу визначається за формулою
А = |
Пр |
(Т |
|
−Т |
|
)Z од., |
(8.1) |
Др |
|
|
|||||
т |
|
1 |
|
2 |
|
|
де T1 – тривалість ремонту знятого агрегата або вузла, роб. діб;
T2 – час, відведений графіком виробничого процесу від зняття агрегата (вузла) з тепловоза до його зворотної установки на той же самий локомотив, роб. діб;
Z – кількість однотипових змінних агрегатів або вузлів на секції тепловоза.
Величини T1 і T2 приймаються згідно зі встановленими нормативами, які наведені в [7, табл. 15]. Проте величина T2 повинна бути уточнена по розробленому сітьовому графіку.
Страховий запас Ас потрібен для постановки запасного вузла замість ненормально зношеного або аварійного. Приймається рівним від 8 до 15% технологічного запасу (за даними тепловозоремонтних заводів).
Величина оборотного фонду отримується підсумовуванням технологічного й страхового запасів
Ао = Ат + Ас од. |
(8.2) |
По завершенні розрахунків студент вказує, які конкретно вузли зберігаються
воборотному фонді цеху.
9.ВИБІР ТИПУ Й РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ
ОБЛАДНАННЯ
27
Вибір типу верстатів і технологічного обладнання здійснюється відповідно до конкретного технологічного процесу, залежно від характеру технологічних операцій, розмірів і маси оброблюваних виробів. В основних цехах тепловозоремонтного заводу обладнання, яке встановлюється на виробничій площі, в основному поділяється на обробне (верстати), стандартне і нестандартне технологічне (стенди, установки, кантувачі й т.п.) і підйомно-транспортне (крани мостові, підвісні, козлові, велосипедні, консольно-поворотні та ін.; рольганги, візки, транспортери тощо). Основою для вибору типу обладнання є норми технологічного проектування, каталоги й проспекти з технічними характеристиками.
Необхідна загальна кількість верстатів визначається укрупнено за формулою
|
Nвр = |
|
δвр Qц |
|
од.; |
(9.1) |
||
|
100 K |
но |
К |
з |
Ф |
|||
|
|
|
|
об.д |
|
|
||
де Qц |
– трудомісткість річної виробничої програми цеху, люд. год.; |
|
||||||
|
δвр – процентне відношення верстатної трудомісткості до загальних |
тру- |
||||||
довитрат цеху [7, табл. 15]; Фоб.д– дійсний річний фонд часу роботи обладнання (залежно від змінності
його роботи), год; Кз– середній розрахунковий коефіцієнт завантаження верстатного облад-
нання; може бути прийнятий рівним 0,85; Кно – прогресивний коефіцієнт виконання норм, Кно =1,0 ÷1,35 .
Отримана загальна кількість верстатів розподіляється по типах за формулою
N ' |
= |
|
δ'вр |
N |
вр |
од., |
(9.2) |
|
100 |
||||||||
вр |
|
|
|
|
||||
де N 'вр– необхідна кількість верстатів даного (конкретного) типу, од.;
δ'вр – процентне відношення зайнятості верстатів даного типу до загальної трудомісткості верстатних робіт цеху [7, табл. 16].
28
Кількість технологічного обладнання (стандартного і нестандартного) визначається укрупнено за формулою
Nоб = |
qоб |
Пр |
од., |
(9.3) |
Ф |
|
|||
|
об.д |
|
|
|
де qоб – норма витрат агрегато-годин на одиницю ремонту (одну секцію тепло-
воза) [7, табл. 17].
Отримана загальна кількість обладнання розподіляється по типах стендів, установок і т.п. за технологічною необхідністю, відповідно до цехових переліків, наявних у довідково–нормативній і методичній літературі, та досвіду тепловозоремонтних заводів.
Більш точно й докладно потрібну кількість верстатів і технологічного обладнання конкретного типу N'об можна визначити за нормами технологічного проектування, скориставшися формулою
N ' |
= |
q 'вр.об Пр |
од., |
(9.4) |
|
Ф |
|||||
вр.об |
|
|
|
||
|
|
об.д |
|
|
де q 'вр.об – норма витрат станко (агрегато)–годин на одиницю ремонту для вер-
статів і обладнання конкретного типу [5], [7, табл. 16-17].
При розрахунку потрібної кількості обладнання для відділень основних цехів також може бути використана формула (9.4); нормативи q 'вр.об для деяких
відділень наведені в [7, табл. 18–20].
У ряді випадків при визначенні потрібної кількості обладнання для ремонту тепловозів інших серій, ніж наведені в [7], нормативи δвр, qоб і q 'вр.об у літе-
ратурі можуть бути відсутніми. При неможливості їхнього отримання на найближчому тепловозоремонтному заводі ці величини можна орієнтовно визначити, скориставшись рекомендаціями, наведеними в п. 5 (формули 5.7 і 5.8).
Результати розрахунку потрібної кількості обладнання оформлюються в табличному вигляді за зразком табл. 5. При цьому бажано угрупувати облад-
29
нання по відділеннях і дільницях цеху. Отримана дробова кількість верстатів, стендів, установок і т.п. округлюється до найближчої цілої кількості вбік збільшення; за низької потреби (менш 0,15) дана одиниця може не прийматися, про що робиться позначка в шостому стовпчику табл. 5. Останнє зауваження не відноситься до обладнання, яке лімітується, і обладнання, без якого неможливе здійснення технологічного процесу.
Деяке обладнання, на яке нормативи визначення не встановлені, може прийматися без розрахунку, у кількості, обумовленій технологічною необхідністю. До такого обладнання частіш за все відносяться верстати, стелажі, технологічні столи, тумби, опори, шафи, піраміди та деяке інше обладнання. Про те, що дане обладнання прийняте без розрахунку, студент повинен зробити відповідну позначку в шостому стовпчику таблиці 5.
|
|
|
|
|
Таблиця 5 |
|
Розрахунок необхідної кількості обладнання(зразок) |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тип, номер |
Розрахунковий |
Необхідна кількість ве- |
|
||
Найменування верс- |
норматив δвр , |
рстатів та ін. обладнан- |
|
|||
тату та іншого обла- |
креслення, |
δ'вр або qоб, |
ня |
|
Примітка |
|
днання |
завод– |
за розра- |
|
|
|
|
виготовник |
q 'вр.об |
|
прийнята |
|
||
|
хунком |
|
|
|||
|
|
|
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
10. PОЗРАХУНОК ШТАТНОЇ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЦЕХУ (ВІДДІЛЕННЯ)
Розраховується чисельність таких категорій працівників:
– виробничих робітників Рвр;
–допоміжних робітників Рдр;
–кадрових робітників Ркр;
–адміністративно–технічних працівників Рітр;
–рахунково–конторського персоналу Рркп;
30