На завершення визначається зміна величини виробничої потужності∆П , яку буде мати проектований цех внаслідок корегування основного такту виробництва
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
||
∆П = Д |
р |
S |
|
|
− |
|
|
секц. (компл.). |
(4.6) |
|
|
t |
|
||||||
|
t |
pp |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
p |
|
|||
Якщо ∆П >0 , то має місце резерв виробничої потужності цеху, який виявляється корисним при подальшому розвитку цеху й збільшенні обсягу випуску продукції, а також при можливому переході на ремонт більш потужних локомотивів.
Якщо ∆П <0 , то має місце скорочення виробничої потужності цеху внаслідок округлення tpp в сторону збільшення. В цьому випадку студент повинен за-
пропонувати заходи для виконання заданої програми ремонту .
5. ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОМІСТКОСТІ РІЧНОЇ ПРОГРАМИ РЕМОНТУ
Обсяг виробництва цеху характеризується величиною трудових витрат, необхідних для виконання заданої програми. Величина трудовитрат визначається по кожному виду продукції на підставі норм трудомісткості одиниці продукції.
Під трудомісткістю одиниці продукції розуміється добуток кількості виконавців на тривалість ремонту. Для робочих одиницею виміру трудомісткості є людино-година, для верстатів – станко–година, для технологічного обладнання
– агрегато–година. У деяких підручниках, методичних посібниках і заводських матеріалах ці три поняття про одиниці виміру трудомісткості об'єднуються загальною назвою "нормо–година".
Трудовитрати на основну річну програму цеху визначаються за формулою
Qоц = |
|
Кс |
(δ1 qc1 Пр1 +δ2 qc2 Пр2 )люд.-год. |
(5.1) |
|
100 |
|||||
|
|
|
|||
16
де |
qc1 |
і qc2 – повна заводська трудомісткість ремонту однієї секції тепловоза ві- |
|
|
дповідно для капітальних ремонтів I і II об'ємів, люд.–год./од. [7, |
|
|
табл.6] |
δ1 |
і δ2 |
– процентне відношення трудомісткості ремонту секції тепловоза (або |
комплекту агрегатів чи вузлів, що їй відповідають) у цеху для І та ІІ об'ємів ремонту до її повної заводської трудомісткості [7, табл. 7];
Пр1 , Пр2 – розрахункова основна річна виробнича програма, од. (під одиницею
продукції тут розуміється секція тепловоза або комплект агрегатів чи вузлів, що їй відповідають);
Кс– поправковий коефіцієнт на категорію серійності виробництва; категорія серійності виробництва визначається залежно від кількості серій і річної програми ремонтованих у цеху тепловозів або комплектів агрегатів (вузлів) по [7, табл. 8], а величина коефіцієнта – залежно від категорії серійності виробництва [7, табл. 9].
Якщо в цеху ремонтуються дві або більше серій тепловозів, то трудовитрати на основну річну виробничу програму визначаються окремо для кожної серії, а потім підсумовуються.
Отримане значення Qоц коригується у випадку якщо Пр <500 секцій на рік.
Вибір коригувального коефіцієнту погоджується з керівником курсової роботи (дипломного проекту).
Трудовитрати на річну програму лінійної продукції (тобто на ремонт вузлів і агрегатів для тепловозних депо) можна визначити в такий спосіб:
п
Qлц = Кс ∑qліПлі люд.-год., (5.2)
і=1
де і – індекс агрегата (вузла);
qлі– трудомісткість одиниці ремонту агрегата (вузла), люд.-год. [7, табл. 10]; за даними тепловозоремонтних заводів, трудовитрати на одиницю лінійної продукції декілька вищі, ніж трудовитрати на одиницю основної програми;
17
Плі– річна програма лінійної продукції цеху в одиницях, тобто комплектах агрегатів і вузлів, що відповідають одній секції тепловоза; зазвичай величина задається у вихідних даних у вигляді процентного відношення до основної програми αлі і перераховується на одиниці продукції за формулою
Плі = |
αлі |
Пр |
(5.3) |
|
100 |
|
|
Загальні річні трудовитрати цеху Qц визначаються як сума трудовитрат на основну й лінійну продукції
Qц =Qоц +Qлц люд.-год. |
(5.4) |
Трудомісткість річної програми відділення Qвід можна визначити двома
способами: за процентним відношенням трудомісткості робіт у відділенні до трудомісткості річної програми цеху δ' , або за процентним відношенням трудомісткості ремонту одиниці продукції у відділенні δ" до її повної заводської трудомісткості. Ті та інші дані наводяться в довідковій і навчально-методичній літературі; для наочності зіставлення величини δ' і δ"представлені в [7,
табл. 11].
За першим і другим способами трудомісткість річної програми відділення Qвід описується формулами відповідно
|
|
|
|
Q |
= |
|
|
δ' |
Q |
люд.-год., |
|
(5.5) |
|||||
|
|
|
|
100 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
від |
|
ц |
|
|
|
|
|
|
|||||
Q |
= |
|
δ" |
(q |
П |
р1 |
+ q |
П |
р2 |
) К |
с |
люд.-год. |
(5.6) |
||||
100 |
|||||||||||||||||
від |
|
c1 |
|
|
|
|
c2 |
|
|
|
|
||||||
У випадку визначення трудомісткості річної виробничої програми ремонту тепловозів інших серій, ніж наведені в [7, табл. 11], звичайно виникають труднощі, тому що відомості про повну заводську трудомісткість секції тепловозів інших серій у довідковій, нормативній і навчально–методичній літературі відсутні. При неможливості отримати такі дані на заводі, можна використовувати ме-
18
тод орієнтовної оцінки трудомісткості ремонту секції тепловоза, яким часто користуються в техніко–економічних розрахунках. Суть методу ясна з його розрахункових формул
|
q |
= q |
|
lп |
|
Pсл.п |
|
люд.-год/од.; |
(5.7) |
|
|
|
Р |
||||||||
|
op |
oп.з |
l |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
з |
|
сл.з |
|
|
|
|
q |
лп |
= q |
лп.з |
lп |
Pсл.п |
|
. люд.-год/од. |
(5.8) |
|
|
Р |
|
||||||||
|
|
|
l |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
з |
|
сл.з |
|
|
|
У цих формулах: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
qоп і qлп |
– трудомісткість |
одиниці |
ремонту (секції |
тепловоза основної |
||||||
qоп.з та qлп.з
lп та lз
Рсл.піРсл.з
програми й комплекту лінійної продукції), що підлягає визначенню, люд.-год/од.;
–те ж для відомого тепловоза-зразка, для якого є повні відомості в довідковій, нормативній і навчально–методичній літературі; звичайно за тепловоз-зразок приймається 2ТЭ10Л [7,
табл. 6 і 10],
–відповідно довжина по осях автозчепів секції заданого тепловоза й тепловоза-зразка, м;
–службова маса секції відповідно заданого тепловоза й тепло- воза-зразка, т.
Деякі методичні посібники рекомендують приймати повну заводську трудомісткість ремонту однієї секції тепловозів інших серій у такий спосіб.
По всіх цехах, крім колісного:
–ТЭП70 – на 15% вище, ніж 2ТЭ10Л;
–ТЭМ7 – однаково з 2ТЭ116;
–ТЭМ2 – на 15% нижче, ніж 2ТЭ10Л;
–по колісному цеху – однаково з тепловозом 2ТЭ10Л.
6.РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ПОЗИЦІЙ І ВИРОБНИЧИХ
МІСЦЬ
19
Спеціалізованою виробничою позицією називається дільниця виробничої площі, розташована в послідовності виробничого процесу, призначена для виконання закріпленого за нею суворо визначеного набору операцій і оснащена відповідно до вимог технологічного процесу необхідним обладнанням, стандартним і нестандартним технологічним оснащенням та інструментом.
Такі позиції (надалі просто «позиції») передбачаються в тепловозоскладальному цеху, а також у дизельному й візковому цеху, де ремонтуються великі й складні агрегати й вузли тепловоза.
У колісному й електромашинному цехах, а також у великих відділеннях інших основних цехів влаштовуються виробничі місця для ремонту комплектів агрегатів і вузлів (колісних пар і колісно–моторних блоків, головних генераторів, тягових електродвигунів і двомашинних агрегатів, секцій холодильників, роликових букс та ін.). Виробниче місце відрізняється від позиції тим, що може не мати постійного обладнання й використовуватися для виконання змінних наборів операцій або для міжопераційних відстоїв комплектів агрегатів і вузлів.
Номенклатура позицій і виробничих місць, тобто, перелік їх найменувань за призначенням, визначається вимогами технологічного процесу й графіком його організації в межах усього виробничого циклу ремонту тепловоза або його агрегатів і вузлів.
Потрібна кількість позицій і виробничих місць, розташовуваних на площі цеху, залежить від зайнятості кожної позиції (виробничого місця) Тп, тривалості виробничого циклу Тц = ∑Тп , здійснюваного в межах цеху, обсягу розрахункової річної виробничої програми Пр і річного фонду часу цеху (відділення)
Фцн.
Розрахунок потрібної кількості позицій і виробничих місць конкретного призначення здійснюється з урахуванням застосовуваних форм організації виробничого процесу за формулами:
а) при стаціонарній і прямотоковій формах
Nп = |
Пр Тп |
од. ; |
(6.1) |
|
Фц |
||||
|
|
|
б) при потоковій формі
20