Материал: МАШИНОВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ В ТВАРИННИЦТВІ ЧАСТИНА 2 ТДАТУ
2.3.2 Виготовлення та приймання фундаментів під тваринницькі машини та обладнання
Спорудження фундаментів
Фундаменти (рис. 1) виготовляють із бетону, бутобетону, природного каменя або червоної цегли.
Нижня частина фундаменту називається підошвою. Висота підземної частини (Н2) називається глибиною закладання. Ця висота залежить від характеристики ґрунту, глибини його промерзання та рівня ґрунтових вод.
1 – основа; 2 – котлован; 3 – шаблон; 4 – опалубка; 5 – пробка (короб); - кут природного ухилу; Н1 – висота наземної частини фундаменту; Н2 – висота підземної частини фундаменту.
Рисунок 1 – Фундамент.
Найменша глибина закладання фундаменту для приміщень, що не отоплюються – 70%, та приміщень, які отоплюються – 50% від глибини промерзання ґрунту.
Висота наземної частини (Н1) залежить від вимог технологічного процесу та правил техніки безпеки.
Для зменшення глибини закладання та тиску на ґрунт інколи збільшують площину підошви фундаменту.
Фундамент виготовляють суцільним або у виді стовпів під окремі його частини. Спорудження фундаментів починають із визначення їх місця згідно із проектною документацією. Попередньо за допомогою кілків роблять розмітку й малюють котловину 2 на потрібну глибину з урахуванням кута відкосу , щоб попередити обрушення його стінок. Потім вирівнюють основу 1, та при необхідності виконують механічне або хімічне його ущільнення. На основі роблять опалубку 4 із дощок по формі фундаменту.
128
Поверх опалубки горизонтально (за рівнем) встановлюють і кріплять шаблон 3. На шаблоні кріплять фундаментні болти, так щоб вони знаходилися в опалубці у вертикальному положенні, після чого заливають опалубку бетоном.
Для установки фундаментних болтів в опалубку ставлять дерев'яні пробки 100 х 100 мм. Внутрішню поверхню опалубки загортають толем або пергаментом. Верхню частину фундаменту накривають мокрою тирсою або мішковиною, і на протязі 7 – 10 днів змочують водою. Пробки чи коробки видаляють через добу, а опалубку знімають через 5 діб.
Машину можна ставити на фундамент, коли його міцність досягне не менше 60% від передбаченої проектом, це десь через 7 діб. Повну міцність бетон придбає через 28 діб.
Розрахунок фундаментів
Розрахунок виконують простим та широко розповсюдженим методом.
Розраховують фактичний тиск підошви фундаменту на основу та порівнюють його з нормативним тиском за формулою:
Q |
Pm Pф |
|
F |
||
|
Rн
, |
(1) |
де Q – дійсний тиск на ґрунт, Па; Рм – вага машини, кг; Рф – вага фундаменту, кг;
F – площина підошви фундаменту, м2;– коефіцієнт зменшення;
Rн – нормативний тиск на ґрунт, Па.
При статичному розрахунку ступінь динамічності машини враховуються приблизно, для цього вводять коефіцієнт зменшення
( = 0,3…1,0).
Площу підошви фундаменту обраховують виходячи з габаритних розмірів рами, даючи з кожної сторони припуск 0,1…0,2 м. Загальна висота фундаменту складається з висоти наземної частини та глибини його закладання:
Н = Н1 + Н2, |
(2) |
де Н – загальна висота фундаменту, м;
129
Н1 – висота його наземної частини, м; Н2 – глибина закладання, м.
Потім розраховують об'єм фундаменту за формулою:
V = F Н, |
(3) |
де V – об'єм фундаменту, м3.
Масу фундаменту обраховують за формулою:
Рср = V , |
(4) |
де - щільність матеріалу фундаменту.
Для бетону щільність буде = 1200 – 1700 кг/м3. Масу машини Рм беруть з її технічної характеристики.
Якщо тиск фундаменту на землю більше нормативного, то площу підошви необхідно збільшити, при зворотному співвідношенні – зменшити.
Знаючи нормативний тиск на землю й прийняв площу підошви фундаменту, можна обрахувати його оптимальну висоту.
Способи кріплення машин на фундаменті
Є наступні способи установлення машини на фундамент:
-без кріплення на регулюючих ніжках;
-з жорстким кріпленням за допомогою фундаментних або анкерних болтів;
-з м'яким кріпленням на резинових амортизаторах. Фундаментні болти (рис. 2,а) виготовляють із сталі. Їх
використовують для кріплення машин з малими чи середніми динамічними навантаженнями. Верхню різьбову частину стержня з'єднують із рамою або станиною машини, і кріплять гайкою, а нижню частину для кращого з'єднання з бетоном гнуть, розвітвляють, стовщують, закручують.
Глибина закладання болтів вказується в заводській інструкції на монтаж машин.
Анкерні болти використовують для кріплення машин із великими динамічними навантаженнями ( рис. 2,б).
130
а – фундаментні; б – анкерні
Рисунок 2 – Болти.
Для цього спочатку ставлять у фундамент анкерну плиту, а потім до неї за допомогою різьби або Т-образної головки кріплять болт, який вставляють у прорізь плити та повертають на 900.
Фундаментні та анкерні болти роблять певних розмірів із високоякісної сталі й поставляють замовнику разом з обладнанням. Використовувати для кріплення обладнання болти місцевого виготовлення не рекомендується.
Під час виготовлення фундаментів найвідповідальнішою операцією є перевірка встановлення опалубки й усіх закладних частин фундаменту. Усі закладні частини, канали, трубки для прокладання електрокабелів, колодки закріплюють так, щоб вони не зсувалися під час бетонування фундаментів. Потім приступають безпосередньо до монтажу обладнання.
Монтаж конкретної машини має свої особливості, які викладено в технічних умовах заводів-виготовлювачів.
При здачі під монтаж фундаментів, розташованих на відкритих майданчиках, закінчують вкладання підземних комунікацій на прилеглих територіях і роблять зворотне засипання ґрунту з його ущільненням.
Фундаменти, на які встановлюють машини, здають під монтаж забетонованим до рівня на 50…80 мм нижче проектної відмітки.
Приміщення й фундаменти, що здаються під монтаж устаткування, звільняють від опалубки (включаючи колодязі для фундаментних болтів), будівельних матеріалів і сміття.
Отвори обгороджують, а канали, лотки й люки закривають. У будівлях і спорудах наносять розбивчі осі, робочі висотні рівні.
На фундаменти наносять робочі осі для основного устаткування, і фіксують рівні. На фундаменти, призначені для встановлення устаткування потокових ліній, що вимагають високої точності
131
встановлення, осі наносять на заставні металеві деталі, а висотні рівні фіксують на реперах.
Монтажна організація при прийманні фундаментів під монтаж устаткування зобов'язана перевірити правильність розбивки осей і висотних рівнів, а також відповідність фактичних розмірів фундаментів проектним.
До початку проведення робіт із встановлення устаткування дозволяється приступити після підписання актів готовності об'єкта (будівель, споруд) до виробництва монтажних робіт і готовності фундаментів до встановлення устаткування, складеними за відповідними формами.
До актів приймання фундаментів під устаткування додається виконавча технічна документація щодо фундаменту, підготовлена будівельною організацією.
2.4Хід проведення
2.4.1Перевірка викладачем самостійної підготовки студентів до лабораторної роботи (наявність письмових відповідей на надані питання).
2.4.2Викладач знайомить студентів з метою, змістом даної роботи та вимогами до захисту.
2.4.3Самостійне опрацювання студентами теоретичних відомостей з даної теми та оформлення звіту.
2.4.4Захист лабораторної роботи відбувається за допомогою тестів наприкінці заняття за умови правильного оформлення звіту.
2.5Після виконання роботи, студент складає звіт, який вміщує дані:
2.5.1Найменування, номер та мету роботи.
2.5.2Порядок приймання об'єктів, призначених до монтажу обладнання.
2.5.3Допустимі відхилення будівельних конструкцій та фундаментів.
2.5.4Характеристика ґрунтів та способи їх ущільнення.
2.5.5Порядок виготовлення фундаментів (рис. 1) та їх розрахунок.
2.5.6Способи кріплення машин на фундаменті (рис. 2).
Пункти 1,2,3 студент виконує самостійно, як підготовку до
лабораторних занять.
132