Материал: МАШИНОВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ В ТВАРИННИЦТВІ ЧАСТИНА 2 ТДАТУ

Кількість умовних голів в стаді визначається за формулою

де n - кількість вікових груп тварин в структурі стада; mгр.і - кількість тварин в і-тій віковій групі, гол.;

Ку.і - коефіцієнт переводу тварин і-тої вікової групи в умовне поголів’я, (додаток Б).

2.3.3 Вибір раціону годівлі для умовного поголів’я та розрахунок добової і річної потреби в кормах

Для визначення добової і річної потреби в кормах необхідно знати раціони годівлі тварин. В практичній роботі раціони приймаються. При виборі раціону годівлі необхідно враховувати зону розташування господарства, вид тварин, їх продуктивність, живу масу тощо. Орієнтовні раціони годівлі тварин для зимового і літнього періодів приводяться в додатках В, Г, Д.

Раціони приймаються для тієї групи тварин, коефіцієнт переводу якої в умовні голови дорівнює одиниці.

Раціон годівлі приводиться у формі таблиці. Форма таблиці приводиться нижче (табл. 2).

Таблиця 2

Раціон годівлі тварин (вказати вид тварин, їхню масу, продуктивність тощо), кг.

1

2

Добова потреба кожного виду корму за раціоном для всього поголів’я стада визначається за формулами

де Мум - умовне поголів’я тварин в стаді, ум. гол.;

qзі, qлі - відповідно добова зимова і літня норми видачі і-го виду корму на одну умовну голову за раціоном, кг/ум. гол.

Річна потреба кожного виду корму за раціоном становитиме

де Дз, Дл - тривалість, відповідно, зимового і літнього періодів годівлі, днів. Для півдня України (степова зона) для розрахунків рекомендується приймати Дз = 195 днів, Дл = 170 днів.

Річна кількість корму, яку необхідно складувати, враховуючи втрати кормів при зберіганні і транспортуванні, визначається за формулою

де Кв.і - коефіцієнт, що враховує втрати і-го виду корму під час його зберігання і транспортування (для концентрованих кормів Кв = 1,01; для коренеплодів Кв = 1,03; для силосу Кв = 1,1...1,25; для зеленої маси Кв = 1,05; для грубих кормів (сіно, солома) Кв = 1,15...1,25).

В записці необхідно привести приклад розрахунків добової і річної потреби одного виду корму за раціоном годівлі тварин. Результати розрахунків добової і річної потреби всіх інших кормів по раціону годівлі тварин зводять у таблицю 3.

Таблиця 3

Потреба ферми (вказати виробничий напрям) в кормах, кг

2.3.4 Розрахунок виходу основної і додаткової продукції

При розробці генерального плану тваринницького підприємства для розрахунку виробничої площі важливо знати кількість продукції, яка виробляється на фермі. Залежно від виробничого напряму тваринницького підприємства основною продукцією може бути молоко, м’ясо тощо. Додатковою продукцією може бути м’ясо, приплід, гній тощо.

Виробництво молока на фермі за рік Qмол розраховується за формулою

де mкор - кількість дійних корів на фермі, гол.; qр - середньорічний надій на одну корову, кг;

7

Кн - коефіцієнт, який враховує нерівномірність надою протягом року. Приймають Кн = 1,0...1,1.

Виробництво м’яса на фермі за рік Qм становить

розраховується через умовні голови

де qт.ф - середньодобовий вихід твердої фракції екскрементів від однієї умовної голови, кг (додаток Е);

qр.ф - середньодобовий вихід рідкої фракції екскрементів від однієї умовної голови, кг (додаток Е);

qт.в - витрати технологічної води на прибирання екскрементів від однієї умовної голови, кг (додаток Є);

qпід - добова норма внесення підстилки на одну умовну голову, кг (додаток Ж);

Мум – умовна кількість тварин в стаді, ум. гол.

При розрахунках слід пам’ятати, що за одну умовну голову приймається тварина із тієї вікової групи коефіцієнт переводу якої в умовні голови дорівнює одиниці.

2.3.5 Вибір типових проектів основних і допоміжних будівель, споруд, сховищ кормів і розрахунок необхідної їх кількості

В умовах промислової технології виробництва продукції тваринництва істотно зростають вимоги до вибору типу приміщень і споруд для ферми, що проектується. При виборі типових приміщень і споруд необхідно враховувати такі зоотехнічні й інженерні вимоги: можливість використання прогресивної технології утримання і годівлі тварин та птиці; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів; відповідність площі приміщень кількості поголів’я тварин, що там розміститься, при забезпеченні технологічних і протипожежних

8

Для зберігання в умовах ферми кормів передбачаються відповідні сховища. Концентровані корми зберігають у закритих складських приміщеннях, які доцільно розміщувати поряд з кормоцехом або блокувати з ним. Коренеплоди зберігають у буртах, траншеях або спеціальних сховищах. Силос або сінаж закладають у бетонні траншеї або башти. Грубі корми в розсипному чи пресованому стані зберігають у скиртах або спеціальних критих сховищах (сараї, навіси).

Сумарна потрібна місткість сховищ і-го виду корму визначається за формулою

де Рп.р.і - річна кількість і-го виду корму, яку необхідно складувати, кг;

і – об’ємна щільність і-го виду корму, кг/м3 .

Об’ємна щільність окремих видів кормів приводиться в додатку

Л.

Необхідна кількість сховищ для і-го виду корму визначається за формулою

де Vсх.і - місткість прийнятого сховища для і-го виду корму, м3 , (додаток М);

.і - коефіцієнт використання об’єму сховища для і-го виду корму, (додаток М).

Сховища окремих видів корму (грубі, силос, сінаж, коренебульбоплоди) повинні вміщувати запас одного виду корму на все поголів’я тварин або птиці на весь стійловий період.

Сховище (склад) концентрованих кормів на фермі повинне вміщувати 16 процентів річної потреби всього поголів’я тварин у цьому виді корму. Враховуючи вищесказане, сумарна потрібна місткість сховища концкормів буде складати

В записці приводиться приклад розрахунку необхідної кількості сховищ для одного виду корму. Результати розрахунків для всіх видів кормів за раціоном зводяться в таблицю 4.

10