Материал: Лекции Хомича Цитология

вкриті епітелієм. Ниткоподібні і конічні сосочки виступають над поверхнею язика. Перші розміщені на всій дорсальній поверхні язика, а другі – тільки у ділянці кореня язика. Їх вкриває багатошаровий плоский зроговілий епітелій, роговий шар якого формує рогові чохлики. Останні дуже добре виражені у жуйних і хижих тварин. Грибоподібні сосочки розташовані між ниткоподібними. Вони також виступають над поверхнею язика. На поздовжньому розрізі їх сполучнотканинна основа має форму гриба. Вони вкриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Валикоподібні сосочки знаходяться в ділянці кореня язика. Вони не виступають над поверхнею язика і оточені жолобками, які обмежують валики слизової оболонки. Епітелій цих сосочків багатошаровий плоский незроговілий. У ділянці валиків і жолобків відкриваються протоки язикових залоз. Листоподібні сосочки розміщені на бічних поверхнях кореня язика. Їх утворюють декілька невеликих складок слизової оболонки, які розташовані поперек осі язика. На бічних поверхнях складок і між ними відкриваються протоки язикових залоз. Епітелій складок слизової оболонки багатошаровий плоский незроговілий.

В епітелії бічних поверхонь смакових сосочків язика розміщений орган смаку, який представлений смаковими бруньками. Смакові бруньки мають еліпсоподібну форму і займають всю товщу епітеліального шару. Кожна брунька має смакову пору (отвір), яким вона з’єднана з порожниною рота. Пора веде в неглибоку смакову ямку, яка обмежена клітинами бруньки. Смакова брунька утворена епітеліоцитами трьох видів: чутливими, підтримувальними і базальними, які знаходяться на базальній мембрані.

Чутливі (смакові) клітини плоскі і видовжені, їх ядра зміщені в ділянку базального полюса. На апікальному полюсі цих клітин є мікроворсинки, а з їх базальними полюсами контактують дендрити чутливих нейронів. Чутливі клітини сприймають смакові подразники і генерують нервовий імпульс.

Підтримувальні клітини оточують чутливі клітини та розмежовують їх. Вони також плоскі та видовжені. Мають великі ядра і добре розвинені синтезуючі органели та тонофібрили. Ці клітини синтезують глікопротеїди, які заповнюють смакову ямку.

Базальні клітини розташовані в основі смакової бруньки і не досягають її верхівки. Вони є малодиференційованими клітинами нових чутливих і підтримувальних клітин.

У слизовій оболонці дорсальної поверхні кореня язика містяться скупчення лімфоїдної тканини, які утворюють язиковий мигдалик. У свині скупчення лімфоїдної тканини зосереджені в товстих конусопо-

193

дібних сосочках, які називають мигдаликовими.

Зуби – це похідні слизової оболонки порожнини рота. Вони є твердими утвореннями і беруть участь у прийомі корму, його механічній обробці, а також є органами захисту та нападу. Анатомічно на зубі виділяють коронку, шийку і корінь. У коронці є порожнина, яка продовжується у канал кореня зуба. Зуб побудований з дентину, емалі, цементу та пульпи.

Дентин утворює основу коронки, шийки і кореня зуба. Він твердий і за своєю будовою нагадує кісткову тканину, але в ньому відсутні клітинні елементи та кровоносні судини. Містить 72 % неорганічних і 28 % органічних речовин. Неорганічні речовини представлені переважно фосфорнокислими солями кальцію і магнію, а органічні – колагеном І типу. Дентин утворений звапнованими колагеновими волокнами і основною речовиною. Насиченість неорганічними речовинами (звапнування) окремих ділянок дентину неоднакова. Незвапновані його ділянки є у периферійних шарах (інтерглобулярні простори) і поблизу пульпи (предентин). У дентині є дентинні трубочки (канальці), які пронизують його радіально. У них розміщені відростки клітин одонтобластів. Трубочками до дентину з тканинною рідиною надходять поживні речовини. У дентині кореня зуба трубочки галузяться. Продукують дентин одонтобласти.

Емаль вкриває дентин у ділянці коронки зуба. Це найтвердіша речовина організму тварин. Вона на 96–97 % складається із неорганічних речовин і 3–4 % органічних речовин. Серед неорганічних речовин найбільше фосфорнокислих солей кальцію і значно менше карбонату та фториду кальцію. Органічний компонент емалі представлений ніжними фібрилами, які побудовані із глікопротеїдів. Структурнофункціональною одиницею емалі є емалеві призми. Їх основа утворена фібрилами, між якими розташовані кристали неорганічних речовин. Емалеві призми звивисті, а на поперечному розрізі багатокутні. Вони з’єднані звапнованою речовиною і розташовані радіально відносно до дентину. Утворюють емалеві призми клітини амелобласти. Зовні емаль вкрита кутикулою, яка швидко стирається на жувальній поверхні зуба.

Цемент вкриває дентин у ділянці кореня зуба. За будовою він подібний до грубоволокнистої кісткової тканини. Утворений клітинами – цементоцитами і звапнованою міжклітинною речовиною. Цементоцити подібні до остеоцитів. Їх тіла розташовані в лакунах основної речовини, а відростки – у канальцях. Міжклітинна речовина представлена звапнованими колагеновими волокнами і основною речовиною. Частина колагенових волокон, які мають радіальний напрямок, прохо-

194

дить через періодонт і вплітається в окістя стінки зубних альвеол. Біля шийки зуба у цементі відсутні цементоцити (безклітинний цемент).

Пульпа заповнює порожнину коронки зуба і канал кореня зуба. Завдяки їй відбувається живлення, іннервація, захист і регенерація складових зуба. Вона утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною (рис. 57). У пульпі виділяють периферійну, проміжну і центральну зони. Периферійна зона контактує з дентином. Вона утворена тілами одонтобластів і колагеновими волокнами різної зрілості. У проміжній зоні розташовані клітини-попередниці одонтобластів – преодонтобласти і незрілі колагенові волокна (преколагенові). Центральна зона містить кровоносні та лімфатичні судини, нервові волокна і закінчення, клітини та волокна пухкої волокнистої сполучної тканини.

І

ІІ

1

ІІІ

2

ІV

V

Рис. 57. Дентин і пульпа зуба (схема):

І – дентин; ІІ – предентин; ІІІ – периферійна зона пульпи; IV – проміжна зона пульпи; V – центральна зона пульпи; 1 – дентинові канальці з відростками одонтобластів; 2 – тіла одонтобластів

Закріплюється зуб у зубній альвеолі за допомогою періодонту (зубної зв’язки). Він утворений товстими звивистими пучками колагенових волокон, які одним кінцем вплітаються в цемент кореня зуба, а іншим – в окістя стінки альвеоли. У періодонті є багато чутливих нервових закінчень. Періодонт ізольований від порожнини рота завдяки щільному приляганню епітелію ясен до шийки зуба.

195

Розвиток зубів починається після формування кісткової основи щелепних і різцевих кісток (рис. 58).

Рис. 58. Послідовні стадії (а, б, в, г) розвитку зуба (схема):

1 – епітелій ясен; 2 – зубна пластинка; 3 – зубний (емалевий) орган; 4 – зубний сосочок; 5 – зубний мішечок; 6 – кутикула емалі; 7 – багатовідросткові клітини; 8 – амелобласти; 9 – одонтобласти; 10 – емаль; 11 – дентин; 12 – дентинові трубочки (канальці); 13 – предентин; 14 – пульпа зуба; 15 – кровоносна судина

Його джерелами є епітелій і мезенхіма слизової оболонки порожнини рота ділянки ясен. Епітелій вростає в мезенхіму і формує суцільну зубну пластинку. На зовнішній поверхні останньої формуються епітеліальні вирости – зубні бруньки, кількість яких відповідає кількості майбутніх зубів. У зубні бруньки знизу вростає мезенхіма, внаслідок чого вони набувають вигляду перевернутого двостінного келиха,

їх називають зубними епітеліальними (емалевими) органами. Мезен-

хіма, яка вросла в ці органи має назву зубного сосочка. Емалеві органи з зубними сосочками оточує ущільнена мезенхіма, яка формує зубні мішечки. Їх зовнішні клітини контактують зі стінками зубних альвеол.

В емалевому органі виділяють зовнішні, проміжні та внутрішні клітини. Зовнішні клітини плоскі і розташовані в один шар. Проміжні клітини мають відростки, розташовані в декілька рядів і формують пульпу емалевого органа. Внутрішні клітини межують з клітинами зу-

196

бного сосочка і розташовані в один ряд (рис. 59). Вони продукують емаль і їх називають амелобластами (енамелобластами).

1

2

3

4

5

6

Рис. 59. Схема будови амелобласта:

1 – емаль; 2 – секреторні гранули; 3 – ендоплазматична сітка; 4 – комплекс Гольджі; 5 – ядро; 6 – мітохондрії

Амелобласти мають циліндричну форму і чітко виражену полярну диференціацію. У базальній частині цих клітин, яка спрямована до пульпи емалевого органа, міститься ядро і мітохондрії. Над ядром розташовані гранулярна ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі та секреторні гранули. Апікальна частина амелобластів закінчується відростком, через який виділяються синтезовані речовини. Після повного формування зубів амелобласти редукуються. Від них залишаються тільки відростки, які входять до складу кутикули емалі.

Із складових зуба першим формується дентин. Його синтезують одонтобласти, які утворюються із поверхнево розташованих мезенхімоцитів зубного сосочка. Із глибше розміщених мезенхімних клітин зубного сосочка формується пульпа зуба. Одонтобласти мають гру-

197