- Закон про підприємства
- Статут підприємства
- Колективний договір
З чисто правової сторони, відповідно до законодавства, підприємством є самостійний господарюючий суб”єкт, створений у порядку, встановленому законом, для виробництва продукції і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Таким чином, підприємство займає центральне місце в народногосподарському комплексі
Вся діяльність виробничих підприємств спирається на законодавчу базу. Реалізація і контроль за виконанням законів покладається на уряд і місцеві органи влади..
Підприємство/фірма/ має діяти в межах, що регулює всі напрямки його діяльності. З великої кількості юридичних визначальними є Закон України ”Про підприємства в Україні”, статут підприємства, а також колективний договір, який регулює відносини трудового колективу з адміністрацією.
Закон України „Про підприємства в Україні” регламентує діяльність всіх видів діяльності підприємства. Цей Закон був прийнятий в 1991 році і багато разів в нього вносились зміни і доповнення. Закон визначає види і форми організації підприємств, правила створення і ліквідації, забезпечує самостійність підприємств, фіксує їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими підприємствами і державою.
Основні положення Закону України.
1. |
Загальні положення |
|
|
|
|
2. |
Створення підприємства і порядок його реєстрації. |
|
|
3. |
Майно підприємства |
4. |
Управління підприємством і самоврядування трудового колективу. |
|
|
5. |
Господарська, економічна та соціальна діяльність підприємства. |
|
|
6. |
Підприємство й держава |
|
|
7. |
Ліквідація та реорганізація підприємства. |
|
|
Кожне створене підприємство підлягає державній реєстрації за містом перебування у відповідному виконавчому комітеті Ради народних депутатів за окрему плату. Для цього підприємство подає органу місцевої влади заяву, рішення засновника про створення, статут та інші документи, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Після реєстрації подає документи до Держкомітету статистики, де підприємство вноситься до державного реєстру України і йому присвоюється окремий ідентифікаційний цифровий код.
Ліквідація підприємства або його реорганізація наступає у наступних випадках:
Прийняття відповідного рішення власником, визнання його банкрутом, заборона діяльності за невиконання встановлених законодавством умов. Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється власником, а за банкрутства - судом чи арбітражем. Дається повідомлення в пресі з визначенням строків претензій до підприємства, що ліквідується. Складається ліквідаційний баланс. Розраховуються з кредиторами і державою. Підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
Управління підприємством здійснюється відповідно до його статуту. Підприємство самостійно визначає структуру управління, штатний розклад. Власник наймає керівника, укладає з ним контракт. Керівник призначає на посаду й звільняє з неї своїх заступників, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Вищим органом колективного підприємства є загальні збори колективу.
Формування й використання майна підприємства.
Майно підприємства становлять матеріальні активи та оборотні кошти ,а також інші цінності. Джерелами формування майна підприємства служать:
грошові і матеріальні внески засновників,
доходи від реалізації продукції,
кредити банків та інших кредиторів,
капітальні вкладення,
надходження від роздержавлення та приватизації власності,
доброчинні внески.
Підприємство має право / з дозволу власника/ продавати, здавати в оренду, обмінювати, передавати в безоплатне тимчасове користування іншим підприємствам і громадянам своє майно. Підприємству на певних умовах, за певну плату дозволяється володіти й користуватися землею та іншими природними ресурсами, обов”язково здійснюючи природоохоронні засоби.
Господарсько-економічна діяльність.
Кожне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку. На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарсько-економічної діяльності є прибуток /дохід/. Порядок використання визначає власник. Державний вплив на вибір напрямків використання прибутку здійснюється через систему податків, податкових пільг, різних економічних санкцій Залежно від величини доходу підприємства визначається фонд оплати праці його персоналу.
Гарантії прав, умови і контроль діяльності, відповідальність.
Здійснюючи господарську та іншу діяльність, підприємство має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення в межах чинного законодавства України. Держава забезпечує будь-якому підприємству однакові економічні і правові умови господарювання. Контроль за окремими видами діяльності підприємства здійснює державна податкова інспекція та державні органи, що контролюють безпеку виробництва і праці, екологічну безпеку в межах своєї компетенції.
Статут підприємства.
Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту. Статут має відповідати основним положенням Закону України про підприємства, його затверджує власник чи засновник, а для державних підприємств - власник майна за участю трудового колективу.
У статуті визначається:
Його точне найменування та місцезнаходження
Власник або засновник
Основна мета і цілі діяльності
Органи управління та порядок їх формування,
Повноваження трудового колективу та його виборних органів,
Джерела та порядок утворення майна / статутного фонду/
Умови реорганізації і припинення існування.
У статуті має бути визначено орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу.
Колективний договір.
Велику соціальну роль на підприємстві відіграє колективний договір. Колективний договір регулює виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з админістрацією У колективний договір включають зобов”язання щодо поліпшення умов праці та стану довкілля, заходи для забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати, професійної підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, соціального захисту працівників підприємства.
Сторони , які уклали і підписали колективний договір, повинні періодично / не менше двох разів на рік/ взваємозвітувати про його виконання на зборах трудового колективу.
Галузева угода
Для забезпечення ефективного господарювання за ринкових умов, кваліфікованого управління підприємствами винятково важливою є їхня чітка й повна кваліфікація за певними ознаками. В економіці прийнято класифіцировати за наступними ознаками:
мета та характер діяльності,
форма власності,
3. національна належність капіталу,
4.правовий статус і форма господарювання,
5.галузево-фунуціональний вид діяльності,
6.технологічна і територіальна цілісність,
7.розмір за кількістю працівників
№ пп |
Кл Класифікація Оз ознаки |
Види підприємств ( фірм) |
1 |
Мета і характер діяльності |
|
2. |
Форма власності майна |
|
3. |
Національна належність капіталу |
|
4. |
Правовий статус і форма господарювання- найбільш важлива класифікація |
Форма їх переважно - малі за кількістю працівників фірми.
- Повні /Всі учасники займаються спільною діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями всім своїм майном. -З обмеженою відповідальністю / вважається таке у якому статутний фонд поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами. Відповідальність учасників - в межах свого внеску, долі. - Командитні / є товариство, яке поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства. Акціонерні / найбільш розвиненою формою господарських товариств є акціонерні товариства. Головним атрибутом такого товариства служить акція - цінний папір без встановленого терміну обігу. Акція свідчить про пайову долю у статутному фонді, підтверджує членство і право участі в управлінні господарством, дає право на одержання частки прибутку у вигляді дивідендів та участь у розподілі майна в разі ліквідації. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкриті, акції яких котируються на фондових біржах і закриті, акції котрих можуть розповсюджуватися лише між його засновниками. Акціонерна форма має суттєві переваги:
|
5. |
Галузево -фукціональний вид діяльності: кваліфікаційна належність підприємств, фірм за галузевою ознакою є зрозумілим із самої назви окремих їхніх груп. |
|
6 |
Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування |
|
7.
|
Розмір за кількістю працівників
Групування підприємств за потужністю виробничого потенціалу / розміру підприємства/ одержало найбільш широке поширення. Як правило, підприємства поділяються на три групи: великі, середні і малі. При віднесені підприємства до однієї з зазначених груп використовуються наступні показники:
Централізована система керування економікою СРСР спиралася головним чином, на великі виробничі об”єднання і заохочувала їх розвиток. У промисловості країни середній розмір підприємств, розрахований по числу зайнятих, був у 8-12 разів більше ніж у країнах Заходу. Це диктувалося рядом причин:
Децентралізована ринкова економіка знаходиться під тиском монополізму з боку великих об”єднань і корпорацій. У боротьбі з монополізмом держава змушена заохочувати і підтримувати масовий розвиток малого і середнього підприємництва. При сприянні держави як противагу монопольному диктату підприємств - гігантів на ринку збуту з”являються тисячі дрібних виробників, що не дозволяють монополіям цілком нав”язувати умови виробництва і збуту, а також рівень якості товарів і ціни на них. Малі підприємства з”являються не тільки як конкуренти монополій, але й у ролі їх сателітів. У такому випадку на основі технічної документації, яку розроблено великими фірмами, та на їх замовлення малі підприємства виготовляють потрібні замовнику комплектуючі вироби. Це вигідно обом сторонам: великій фірмі не треба при цьому налагоджувати в себе дрібносерійне виробництво, а дрібний підприємець одержує постійні замовлення і заступництво великої фірми. |
|