Материал: Грузоведение_Конспект_лекций_укр

21

– фанерні й синтетичні барабани, неміцні дерев'яні, металеві з нестандартними слабкими уторами – вертикально. До групи Д доцільно віднести бідони, сулії та інші подібного типу вантажі.

Рис. 6. Барабан фанерний, бочки металеві й дерев'яні

Щоб запобігти течії або деформації бочок, викликаних розширенням вмісту при зростанні температури під час перевезення, у ній повинне бути залишене достатній простір.

Коефіцієнт заповнення бочок К у залежності від району плавання й фізичних властивостей рідини визначається в такий спосіб:

üдля перевезень у помірних широтах

К = 1 / (1 + 41,4 × b);

üдля перевезень у тропіках

К = 1 / (1 + 70,8 × b),

де b – об'ємний коефіцієнт теплового розширення деяких легкозаймистих рідин (ЛЗР) представлений у табл. 3.

Таблиця 3 Коефіцієнти теплового розширення рідин

Для металевих бочок за ДСТ коефіцієнт заповнення вибирається за -зна ченнями коефіцієнтів об'ємного розширення ЛЗР для прийнятого району -пла вання (табл. 4).

Бочки дерев'яні за призначенням діляться на заливні й сухотарні. У заливних бочках перевозять напої (пиво, вино та ін.), солоні й мариновані овочі в розсолі, багато м'ясо-, рибо- і морепродуктів, жири тварини й ін. При прийманні вантажу варто звертати увагу на закупорку заливних отворів(пробки повинні бути з тієї ж породи деревини, що й клепка бочок), пробки повинні бути забиті«до

22

відмови». Кріплення бочок повинне здійснюватися сталевими обручами, перекіс обручів, задири клепки – не допускаються.

Таблиця 4 Коефіцієнти заповнення бочок

У сухотарних (фанерно-штампованих) бочках перевозять сухе молоко, вершкове масло, маргарин, яєчний порошок, желатин та ін. Бочки повинні бути сухі, чисті, не мати механічних ушкоджень, слідів підмокання, інших дефектів, повинна бути в наявності необхідна кількість обручів.

Бочки металеві служать для перевезення рідких рослинних масел, спирту й спиртних напоїв, рідких фарб, деяких кислот, смоли, нафтопродуктів й інших рідких вантажів, що не реагують активно із цинком і сталлю(або матеріалом, яким зсередини покрита бочка). Міцність бочок залежить від товщини стінок металу корпуса й наявності кругових видавлених поясів(гофри), кількість яких залежить від розмірів бочок і маси вмісту. Іноді гофри роблять й на днищах бочок. У деяких бочок посилена міцність забезпечується наявністю сталевих обручів.

При прийманні варто звертати увагу на схоронність корпуса бочок, відсутність слідів деформації, щільність загвинчування пробок та ін.

Бочка надійно захищає вміст від впливу зовнішнього середовища. У вантажні приміщення бочки звичайно укладаються вертикально(«на попа», «на торець»), рідше горизонтально (на бічну поверхню – «утворюючу») завжди пробками нагору з максимальною щільністю. Пробки в бочках розташовуються на «торці» й на «утворюючій» так, що при розташуванні на «утворюючій» вони перебувають у верхній частині бочки.

Барабани (фанерні), виготовляються звичайно з 3-х шарової клеєної фанери, мають форму циліндра, стягаються декількома (від 4 до 6) обручами. У них перевозять сухі хімікати, сухі фарби, вапно, карбід, деякі харчові продукти (сухе молоко, соду, сухофрукти й ін.) та ін.

Барабани менш міцні, ніж бочки, і найчастіше можуть бути роздавлені або деформовані в процесі вантажних робіт і перевезення.

Сулії скляні, ємністю від 10 до 60 літрів, для запобігання від бою поміщають у плетені кошики з ручками або в ящики й щільно обкладають стружкою. Іноді пред'являються до морського перевезення в решетуваннях. З точки зору на крихкість скла, при ЗРР слід дотримуватися особливої обережності. Призначені для перевезення рідких (в основному їдких) вантажів, які через свої властивості не можуть перевозитися в металевій тарі: кислоти, електроліти, водний аміак, ацетон та ін. Сулії не слід розміщати на будь-якій інший вантаж, вони повинні встановлюватися на пайол (при необхідності на підстилкову сепарацію), на рівну поверхню з максимальною щільністю, що виключає найменший рух вантажних місць під час морського переходу. При прийманні вантажу особлива увага повинне приділятися деформованим місцям, що мають сліди підмокання, тріщи-

24

бувають матер'яні (тканинні, текстильні), паперові, синтетичні. Паперові мішки масою 40¸50 кг, тканинні – до 150 кг. Більшість мішків мають із однієї з вузьких сторін подвійне ушиття, за яке можна здійснювати їхнє перевантаження.

Мішки тканинні – лляні (нормальної й підвищеної міцності), напівлляні (нормальної й підвищеної міцності), бавовняні, льоно-джуто-кенафні, льоно- конопле-джуто-кенафні й ін. застосовуються для впакування зернових вантажів, насіння, кави, какао-бобів, прянощів, крупи, борошна, комбікорму, цукру-піску, солі, сухофруктів, сухих хімікатів, багатьох промислових товарів й ін.

Мішкові вантажі можуть укладатися мішок у мішок(рис. 7, а), у півмішка (рис. 7, б), хрест на хрест (рис. 7, в), хрест на хрест із перев'язкою (рис. 7, г). На рис. 7 перші два способи укладання (а, б) представлені видом збоку, а що залишилися (в, г) – видом зверху за шарами.

Рис. 7. Схеми укладання мішків

Аналогічні способи укладання можуть застосуються й для інших видів генеральних вантажів.

Мішкова тара в значно меншому ступені захищає вміст від агресивного впливу зовнішнього середовища(особливо зволоження й підмокання). Щоб якоюсь мірою компенсувати цей недолік мішковій тари, іноді застосовуються тканинні мішки зі спеціальними покриттями, просоченням або вкладишами, завдяки чому вони здобувають ряд властивостей, не властивих тканинним мішкам (волого- і водостійкість, вогнестійкість, пилонепроникність й ін.).

Мішки повинні бути виготовлені з одного шматка нової мішечної тканини з розташуванням швів з боків або з однієї стороні й дну. Мішки з безшовним дном мають перевагу щодо міцності.

При зовнішньому огляді необхідно приділяти увагу якості й міцності швів, а також способу і якості закладення (закриття) горловин. Горловини повинні бути зашиті машинним способом з подвійним загином тканини.

Мішки паперові виготовляються із щільного спеціального паперу(крафтпапіру) у кілька шарів, склеєних або прошитих по краях машинним рядком. Крафт-папір у деяких випадках може бути просочений спеціальними сполуками

25

для підвищення міцності, яка різко зменшується в паперових мішків під дією вологи й (або) високих температур. Паперові мішки служать тільки для одноразового використання, у них пред'являються до перевезення цемент, гіпс, сухі хімікати, добрива, сухі фарби й ін.

Мішки синтетичні більше міцні й дешевшають із розвитком хімічної промисловості. Звичайно використовуються із застосуванням внутрішніх поліетиленових вкладишів, які перешкоджають розсипу й зволоженню вмісту. У них пред'являють до перевезення крупу, борошно, крохмаль, цукор-пісок, сіль, добрива, хімікати, сухі фарби й ін.

Мішки-сітки (синтетичні), один з різновидів мішків, використовуються іноді під час перевезення картоплі й деяких овочевих культур на невеликі -від стані.

Загальною особливістю є те, що вантажі в мішках легко піддаються пакетизації, що особливо важливо для вантажів, які вимагають вентиляції.

Дефектними вважаються мішки рвані, брудні, штопані, зі слідами підмокання або іншими, особливо масляними плямами, які неправильно зашити (рідким швом), з ручною обв'язкою горловин та ін.

2.4 Кипові вантажі

До кипових вантажів відносяться вантажі в кіпах(стосах) і тюках (рис. 8). Кіпи можуть бути пресованими й непресованими. У кіпи пресують волокнисті вантажі, тканини, текстиль, лікарсько-технічну сировину, тютюнові листи й інші, як правило, легкі товари, які володіють високим ступенем можливого стиску без втрати при цьому своїх властивостей і товарного виду. У випадку якщо вироби вимагають захисту від вологи або пилу, їх після пресування обгортають водонепроникним матеріалом, потім обшивають одним або двома шарами пакувальної тканини й стягують пакувальними поясами із синтетичної або частіше сталевої стрічки.

Рис. 8. Схеми ув'язування й зовнішній вигляд кіп (стосів) і тюків

Волокнисті матеріали є основною сировиною для прядильного(текстиль-