111
©за спільністю походження: плодоовочеві, м'ясні, рибні, яєчні, молочні, консерви, інші (вина, пиво, напої, жири, дріжджі);
©за режимом перевезення: заморожені – температура менше –6°С; охолоджені – температура від –1 до –5°С; охолоджувані – температура від 0 до +15°С; вентильовані.
Вантажі перших трьох підкласів за режимом перевезення поєднують у клас рефрижераторні вантажі, останній – у клас не рефрижераторні вантажі. При деяких параметрах навколишнього середовища й дотримання певних умов -ре фрижераторні вантажі можуть перейти в не рефрижераторні й навпаки.
ØПрипустимою нижньою межею для плодоовочів є кріоскопічна точка (від –0,5 до –3,5°С) – температура при якій життєдіяльність максимально загальмовується, але немає необоротних фізіологічних змін. При такій температурі утворяться кристали льоду в клітці, які при збільшенні в об'ємі, руйнують цілісність кліток. Це призводить до активізації мікробіологічних процесів.
Під час перевезення вантажів в охолодженому виді, температура повинна бути стабільною (наприклад, для бананів коливання ±0,2°С).
Для запобігання втрати вологи із плодоовочів необхідно підтримувати високу вологість. При вологості близької до 100 % випаровування не припиняється, а коливання температури призводить до конденсації вологи й розвитку мікроорганізмів, вихід із цього – обробка антисептиками.
8.4 Швидкопсувні в умовах рефрижерації
Низька температура знижує фізіологічні й біохімічні процеси.
ØЧас збереження гарної якості (ЗГЯ) для більшості вантажів при температурі –30°С від 6 до 30 діб, при –20°С від 3 до 14 діб, при –10°С від 0,5 до 4 доби.
Строк (термін) придатності перевищує ЗГЯ в 3¸5 разів.
При строку зберігання до 3¸6 місяців припустима температура перевезення не менше –18°С. М'ясо й риба для більше тривалого зберігання перевозиться при температурі від –25 до –30°С.
На якість охолоджених і морожених продуктів впливає усушка, чим менше температура, тим менше усушка. Так само використовують упакування, яке непроникне для парів й щільно прилягає до поверхні вантажу.
Крім вологості, температури та вентиляції на забезпечення схоронності режимних вантажів впливають захисні властивості тари й упакування, сумісність вантажів.
Завдяки тому що більшість вантажів надходить у тарі різних видів, значно зменшується випар вологи з вантажів.
Тара й пакувальні матеріали мають різне паропроникнення і у зв'язку із цим неоднаково захищають вантажі від усушки. Металева й скляна тара непроникна для водяних парів, тому вона прекрасно зберігає вантажі від втрати вологи. З пакувальних матеріалів слабко пропускають водяні пари алюмінієва фольга, поліетилен, лакований целофан.
8.5 Живі вантажі
До живих вантажів відносяться тварини й сирі продукти тваринного похо-
112
дження.
ØДо тварин відносяться всі види сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, включаючи птахів, хутрових звірів, лабораторних, зоопаркових і домашніх, морських звірів, бджіл, риб й інших гідробіонтів(організмів, які існують в водному середовищі), а також ембріони й сперма тварин, запліднена ікра, інкубаційне яйце.
ØДо сирих продуктів (сировині) тваринного походження відносяться: üкістки, рога, копита; üшкіри й шкурки невичинені, сухі й мокро-солені різних видів тварин і
птахів; üовчина й козлина невичинені;
üхутро всяке невичинене, у тому числі карлючок; üвовна всяка (мита й немита), у тому числі очіс; üволосся, у тому числі хвости й гриви; üщетина; üпух тварин, пух і перо птахів;
üкров сушена або консервована; üкишкова сировина суха або солона;
üветеринарні препарати, біологічні матеріали; üміздря у всіх видах, усяка. Міздря – шар шкури (клітковина під шкурою,
залишки м’яса та сала), який відокремлюють від шкіри при її вичинені; üопудала, частини їх, деривати (похідні); üзоологічні й палеонтологічні експонати;
üколекції й предмети колекціонування щодо зоології, анатомії й палеонтології тварин;
üборошно м'ясо-кісткове, кров'яне, рибне.
Перевезення живих вантажів морем допускається за умови:
©благополуччя господарств і пунктів виходу тварин, птахів і сировини тваринного походження щодо гостро-інфекційних хвороб;
©відсутності серед пред'явлених до перевезення тварин і птахів хворих й підозрілих щодо заразних хвороб та сировини тваринного походження, неблагополучних у ветеринарно-санітарному відношенні;
©попереднього дослідження й ветеринарно-санітарної обробки тварин, птахів і сировини тваринного походження, залежно від роду їх призначення, відповідно до спеціальних правил й інструкцій Департаменту ветеринарії Міністерства сільського господарства й продовольства й Держкомсанепіднадзору.
Запропоновані до ЗРР тварини, птахи й сировина тваринного походження повинні бути оглянуті фахівцем прикордонного або транспортного ветеринарного контрольного пункту, який дає дозвіл на завантаження й видає ветеринарний сертифікат (або ветеринарне посвідчення при каботажних перевезеннях) на вантаж.
Ветеринарні сертифікати (або посвідчення) і гігієнічні сертифікати повинні видаватися окремо на кожну партію тварин, птахів і сировини тваринного походження, яки перевозиться із одного пункту відправлення в один пункт призначення й на адресу одного вантажоодержувача.
113
8.6 Особливості перевезення тварин і птахів
Систематичні ЗРР з тваринами і птахами повинні здійснюватися в портах на спеціальних причалах, які мають відповідне встаткування (загони для худоби, ізолятори, навіси, водопій, приміщення для провідників й ін.). При необхідності ЗРР з тваринами і птахами може здійснюватися на причалах загального користування, які для потреб зазначеної перевалки повинні мати відповідне знімне встаткування й засоби для здійснення дезінфекції.
При розміщенні тварин на судні, ним повинне забезпечуватися достатній простір і, якщо особливі умови не вимагають іншого, можливість лежати, а також піддаватися огляду. Розмір площі, яка потрібна на одну голову(тварину), при перевезеннях на суднах обчислюється за орієнтовними нормами.
Племінні й дуже цінні продуктивні тварини, а також тварини, які можуть заподіяти іншим тваринам серйозні каліцтва або травматичні ушкодження, повинні розміщатися ізольовано друг від друга(наприклад, застосовують перегородки, решітки, поперечини й т. п.). Для прив'язування великих тварин повинні бути влаштовані прив'язі, для дрібних тварин – особливі загони, які перегороджені решітками.
Для забезпечення належного догляду за тваринами під час перевезення партії тварин виділяється супровідний обслуговуючий персонал, за винятком наступних випадків:
üколи тварини перебувають у закритих контейнерах; üколи перевізник зобов'язується взяти на себе функції супровідника;
üколи відправник вантажу призначив представника для догляду за тваринами у відповідних пунктах зупинки.
ØПід час перевезення тварин повинне бути не менш одного провідника (фахівця) на:
ü20 голів великих тварин; ü30 голів свиней і телят; ü60 голів овець або кіз;
ü10¸15 кліток птахів або кроликів.
Під час перевезення коней, биків і дійних корів повинне бути не менш одного провідника на 10 голів.
Провідники зобов'язані належним чином розміщати тварин у зазначених місцях, годувати, напувати, чистити, вести постійне спостереження й догляд за ними.
Перевезення тварин партіями в200 і більше голів при знаходженні їх у шляху більше доби повинне здійснюватися в супроводі ветлікаря або ветфельдшера відправника вантажу. В інших випадках супровід ветеринарним персоналом – на розсуд відправника вантажу.
Тваринні, які захворілі або одержали травми під час перевезення або ЗРР, повинні якомога раніше одержувати ветеринарну допомогу й, при необхідності, вбиваються таким чином, які б виключали їхні надмірні страждання відповідно до вимог Європейської Конвенції про захист тварин при міжнародних перевезеннях. Якщо тварина під час рейсу(перевезення) одержала важке ушкодження
114
й була забита (вбита), то про це складають спеціальний акт. Акт складають і на тих тварин, які пали (померли) через хворобу й були вилучені із судна.
Тварини й птахи при знаходженні їх у шляху більш12 годин повинні забезпечуватися відповідним фуражем (наприклад, сіном, концентрованими кормами, зерном, тощо) за добовими нормами на одну голову. Корм на суднах повинен зберігатися окремо від тварин і розміщатися в місцях, які виключають потрапляння на нього атмосферних опадів і морської води.
Живі птахи, поросята, цапенята, кролики, кішки, морські свинки, хутрові звірі та інші дрібні тварини допускаються до перевезення на суднах тільки в міцній тарі, тобто в клітках, кошах, ящиках, кошиках і т. п. із щільним дном.
ØПри виявленні при перевезенні захворювання або падежу тварин і птахів, провідники зобов'язані негайно сповістити про це судновій адміністрації на предмет належної ізоляції захворілих і видалення трупів у відособлене місце.
Адміністрація судна й портів зобов'язана вжити заходів щодо виклику до часу приходу судна в найближчий порт ветеринарного лікаря, якому пред'являються захворілі тварини й трупи. Зняті із судна трупи тварин і птахів знищуються за вказівкою державної ветеринарної служби відповідно до діючих правил. Захворілі тварини знімаються із судна або, залежно від характеру захворювання, розпорядженням прикордонного ветеринарного пункту можуть бути допущені до подальшого перевезення.
Тварини й птахи хворі, підозрілі у захворюванні або в зараженні заразними захворюваннями й їхні трупи знімаються із судна за вказівкою прикордонного ветпункту, про що негайно сповіщається територіальна ветеринарна служба. При виявленні заразних захворювань тварин, небезпечних і для людей, про це повідомляється органам Держсанепіднагляду.
ØРозвиток контейнерних перевезень створив умови для перевезення -ди ких тварин і худоби в попередньо обладнаних відкритих і закритих контейнерах.
Для масового перевезення тварин також застосовуються спеціалізовані судна – судна-худобовози. Вони призначені для перевезення великої рогатої худоби, верблюдів і овець на 8¸10 палубах, які обладнані стаціонарними загонами й вентиляцією. Завантаження й розвантаження худоби здійснюється«своїм ходом» через бортові лацпорти, по знімним забортним нахиленим сходням або через кормову апарель.
9 Властивості вантажів
9.1 Гігроскопічні властивості вантажів
Гігроскопічні вантажі– мають, віддають або поглинають вологу. Гігроскопічність (від грец. hygros – вологий (вогкий) та skopeo – спостерігаю) – здатність речовин поглинати вологу з навколишнього середовища(звичайно парів води з повітря). Сорбційні властивості – здатність поглинати (сорбція) і виділяти (десорбція) рідини (пари) з навколишнього середовища.
Сорбція – поглинання твердим тілом або рідиною будь-якої речовини з навколишнього середовища. Основні різновиди сорбції – адсорбція, абсорбція, хемосорбція. Поглинаюче тіло називається сорбентом, що поглинається – сорбтивом (сорбатом).
115
Абсорбція – об'ємне поглинання газів або парів рідиною(абсорбентом) з утворенням розчину. У промисловості здійснюють в абсорберах (скруберах), які мають розвинену поверхню контакту абсорбенту з речовиною яка поглинається. Розрізняють фізичну й хімічну абсорбцію. При фізичній абсорбції енергія взаємодії молекул газу й абсорбенту в розчині не перевищує20 кДж/моль. При хімічній абсорбції (хемосорбції) молекули розчиненого газу реагують із активним центром абсорбенту (енергія взаємодії – більше 25 кДж/моль) або в розчині відбувається дисоціація молекул газу.
Адсорбція – поглинання газів, парів або рідин поверхневим шаром твердого тіла (адсорбенту) або рідини. Адсорбенти звичайно мають велику питому поверхню – до декількох сотень м2/м. Фізична адсорбція – результат дії дисперсійних або електростатичних сил. Якщо адсорбція супроводжується хімічною реакцією речовини, яка поглинається, з адсорбентом, то вона називається хемосорбцією. У промисловості адсорбцію здійснюють у спеціальних апаратах – адсорберах; застосовують для осушення газів, очищення органічних рідин і води, уловлювання коштовних або шкідливих відходів виробництва.
Є 4 форми зв'язку вологи з матеріалами– хімічно-зв'язана, капілярна, молекулярна, гравітаційна (см. навалювальні вантажі):
©конституційна (хімічно зв'язана або міцно-зв'язана) волога, вона хімічно зв'язана (входить до складу) з речовиною вантажу (хемосорбція);
©гігроскопічна волога (водяна пара), яка всмоктується (віддається) вантажними частками (масою вантажу) з (в) навколишнього повітря, залежно від температури й вологості навколишнього середовища;
©молекулярна (плівкова або зовнішня волога) волога, яка утворює водяну плівку на поверхні часток вантажу(обгортає їх) й утримується силами молекулярного притягання;
©гравітаційна волога (капілярна або вода шпарин, зовнішня волога), яка заповнює (повністю або частково) вільні простори між окремими частками вантажу.
Оптимальні режими перевезення визначаються активністю води
AW = P / P0,
де Р, P0 – відповідно тиск водяної пари в прикордонному шарі над поверхнею матеріалу й води при тій же температурі.
Гігроскопічність матеріалів характеризується ізотермами сорбції й десорбції, які одержують експериментально й що віддзеркалюють:
©максимальний гігроскопічний вологовміст – кількість вологи яку максимально може поглинути одиниця речовини з насиченого парового середовища, без підмокання;
©криву рівноважної вологості вантажу– ізотерму сорбції й десорбції при рівноважному вологовмісті вантажу й середовища;
©рівноважний вологовміст – вологовміст матеріалу в стані його термічної й молекулярної рівноваги, тобто температура матеріалу дорівнює температурі середовища, а парціальний тиск пару над поверхню дорівнює парціальному тиску пару в навколишньому повітрі;
©гігроскопічну точку вантажу – відносну вологість повітря над насиченим