Материал: Гроші та кредит_Посібник

8.За характером обміну старих грошей на нові розрізняють:

1)структурні та часткові реформи;

2)конфіскаційні та неконфіскаційні реформи;

3)одномоментні та паралельні реформи.

9.Зміну в часі загального рівня цін на всі товари та послуги, що реалізовані кінцевим споживачам, характеризує:

1)індекс споживчих цін;

2)індекс цін виробника;

3)дефлятор ВВП;

4)індекс кінцевого продукту.

10.Головна функція грошової реформи:

1)впровадження нового зразка купюри;

2)зміна масштабу цін;

3)конфіскація грошей у населення;

4)стабілізація грошового обігу;

5)обмін зношених грошових купюр.

Практичні завдання з розв’язаннями до теми 5.

Задача 5.1. Визначити, як у процентному відношенні змінився реальний дохід у другому та третьому роках по відношенню до кожного з попередніх,

якщо відомо, що номінальний дохід у другому році зріс у порівнянні з першим на 12%, а в третьому у порівнянні з другим – на 8%. При цьому індекс інфляції першого року становив 5%, а кожного наступного року зростав на 2%.

Розв’язання:

Реальний доход – це номінальний доход, скоригований на індекс інфляції:

Задача 5.2. Як зміниться величина реального доходу в поточному році,

якщо номінальний дохід збільшився на 11%, а рівень інфляції становив 10%?

Індекс цін попереднього року дорівнює 1,03.

Якщо в наступному році номінальний дохід складе 3800 тис. г. од., а індекс цін прогнозується на рівні 1,05, розрахувати реальний дохід.

Розв’язання:

1) НД1 = 1,11 * НД0,. P1 = 1,1 * P0,

Задача 5.3. Відомо, що природній рівень безробіття для даної країни становить 6%. У поточному році фактичний рівень безробіття становив 10%, а

у наступному прогнозується його збільшення до 14%. ВВП минулого року становив 286 млрд. грн. і падає внаслідок зростання безробіття. Визначити прогнозоване падіння обсягів ВВП у поточному та прогнозному роках в абсолютному та відносному вимірі.

Розв’язання:

Згідно з законом Оукена, перевищення фактичного рівня безробіття над природнім на 1% призводить до падіння ВВП на 2,5%.

В поточному році падіння ВВП становитиме:

(10%-6%) * 2,5% * 286 = 28,6 (млрд.. грн..), або на 10%.

В прогнозному році падіння ВВП прогнозується на рівні:

(14% - 6%) * 2,5 * 286 = 57,2 (млрд.. грн.), або на 20%.

101

6. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

6.1 Необхідність та сутність кредиту

У ринковій економіці задля ефективного використання та отримання відповідного прибутку, гроші постійно мають перебувати в обігу. Тимчасово вільні кошти, як правило. відразу надходять на ринок позичкових капіталів,

акумулюються кредитно-фінансовими установами, а потім розміщуються у тих галузях економіки, де є потреба у додаткових капіталовкладеннях.

Кредит є рухом позичкового капіталу, певна сума якого надається в позику за умови обов'язкового повернення і сплати відсотка за користування.

Ця економічна категорія зародилась ще за рабовласницького ладу, коли гроші надавались у борг лихварями.

Загалом, завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб. Кредит є невід'ємним елементом економічного розвитку і на нього нині спирається світова економіка. Кредитні кошти використовують як держави, уряди, великі підприємства, так і малий бізнес та окремі громадяни.

З розвитком товарного виробництва кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквіваленту відносно відокремлення руху грошової форми вартості від товарної форми, виконання грошима функції засобу платежу і викликають кредитні відносини. Це відносне відокремлення проявляється в розбіжності у часі руху матеріальних та грошових потоків, які виникають при розподілі,

обміні та споживанні сукупного суспільного продукту. Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, то споживачі матеріальних цінностей в момент їх оплати не мають достатніх грошових коштів, що може зупинити нормальний рух процесу відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти, виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у

102

кругообігу коштів і потребою у постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесу відтворення. Ця суперечність може бути усунута за допомогою кредиту, який дає можливість отримувати позичальникам грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх з розстрочкою платежу.

Кредит потребують не тому, що боржник бідний, а тому, що у нього внаслідок коливання кругообігу і обігу капіталу у певний час недостатньо власних коштів, бо зберігати та нагромаджувати гроші про всяк випадок неефективно. Ресурси постійно повинні бути в обігу.

Отже, кредит є об'єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин, а його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин.

Кредит (від лат. credo – довіра) – це позичковий капітал, що передається у тимчасове користування на умовах строковості, платності, повернення,

забезпеченості та цільового використання.

Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію — кредит.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними

кредитні відносини є добровільними та рівноправними

кредитні відносини не змінюють власника цінностей

кредитні відносини є вартісними, але нееквівалентними

кредитні відносини є платними

103

Слід також відмітити, що кредит і гроші — це не ідентичні економічні категорії. Кредит часто надається грошима, але є дещо іншими відносинами.

Відмінності між категоріями «кредит» та «гроші»

6.2. Теоретичні концепції та функції кредиту

Одним з дискусійних питань в теорії грошей є таке: чи здатен кредит у своєму застосуванні збільшувати суспільне багатство? На сьогодні економічна наука визнає дві провідні теорії кредиту: натуралістичну та капіталотворчу.

Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Мілль. Вони вважали, що об’єктом кредиту є не грошовий капітал, а капітал у його речовій формі. Гроші,

які позичаються, — це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від одного економічного агента до іншого для використання фактично наявного капіталу; кредит не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований.

104