Незважаючи на широке застосування ІСЦ, він не досить точно виражає інфляційний процес і його вплив на вартість життя. Річ у тім, що ІСЦ розраховується за фіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу. В умовах же інфляції населення часто замінює в споживанні товари, що найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика».
Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визначається ІСЦ. Індекс цін виробника чутливіший до зміни витрат на виробництво, ніж до зміни попиту. Тому його часто використовують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається в часі попереду зростання роздрібних цін. Цей індекс застосовується більш обмежено, ніж ІСЦ.
Визначається індекс цін виробника за тією ж формулою, тільки в якості товарів розглядається промислова продукція (без податку на додану вартість та акцизного збору) за вибірковим колом промислових підприємств:
ІЦВ ( Р1 g0 ) ,
( Р0 g 0 )
де Р1 і Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно;
g0 — кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що використовуються в розрахунку.
Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСП та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну
90
структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси.
Визначається дефлятор ВВП також за формулою наведеного вище агрегатного індексу цін.
В табл. 5.1. наведені дані за останні 10 років щодо рівня інфляції в Україні за всіма трьома вимірниками. Як бачимо, в жодному році ці значення не є тотожними.
Таблиця 5.1.
Індекси інфляції в Україні з 2000 по 2010 р.р.
|
Індекс споживчих |
Індекс цін |
Дефлятор ВВП |
|
Рік |
цін |
виробників по |
||
(ДВВП) |
||||
|
(ІСЦ) |
промисловості (ІЦВ) |
||
|
|
|||
|
|
|
|
|
2000 |
125,8 |
120,8 |
123,1 |
|
|
|
|
|
|
2001 |
106,1 |
100,9 |
109,9 |
|
|
|
|
|
|
2002 |
99,4 |
105,7 |
115,1 |
|
|
|
|
|
|
2003 |
108,2 |
111,1 |
108,2 |
|
|
|
|
|
|
2004 |
112,3 |
124,1 |
115,2 |
|
|
|
|
|
|
2005 |
110,3 |
109,5 |
124,6 |
|
|
|
|
|
|
2006 |
111,6 |
114,1 |
114,9 |
|
|
|
|
|
|
2007 |
116,6 |
123,3 |
122,8 |
|
|
|
|
|
|
2008 |
122,3 |
123,0 |
129,1 |
|
|
|
|
|
|
2009 |
112,3 |
114,3 |
112,8 |
|
|
|
|
|
|
2010 |
109,1 |
118,7 |
115,0 |
|
|
|
|
|
Як бачимо, чіткої закономірності та взаємозалежності між індексом споживчих цін, індексом цін виробників та дефлятором ВВП не простежується,
незважаючи на доволі значний інтервал часу (10 років.).
Отримані результати пояснюються методологію розрахунку цінових індикаторів, яка суттєво різниться і ця різниця полягає у наступному:
ДВВП відображає рівень цін на товари і послуги вітчизняних виробників, а ІСЦ фіксує вартість товарів і послуг, придбаних
91
врахованим колом споживачів з числа фізичних осіб. Тому зміна цін імпортних товарів, які споживаються усередині країни,
враховується в ІСЦ, але не враховується в дефляторі ВВП;
використання цін різного періоду: ДВВП характеризує потоки
(протягом періоду), ІСЦ – запаси (вартість споживчої корзини за станом на початок або на кінець того же періоду). Тому для зіставності ДВВП і ІСЦ останній індекс необхідно брати в
середньому за рік.
На рис. 5.1. наведено спільну динаміку всіх трьох вимірників інфляції за 3
останніх роки:
135
130
125
120
115
110
105
100
95
2008

ІСЦ
2009 |
2010 |
ІЦВ (по промисловості) |
Дефлятор ВВП |
Рис. 5.1. Динаміка індексів вимірювання інфляції в Україні за 2008 – 2010 р.р.
Як бачимо, протягом останніх років найнижчим був рівень індексу споживчих цін. Зважаючи на вищевикладене, пояснити це можна наступним:
1)за останні три роки суттєво зросли обсяги імпорту товарів, ціни на які були доволі стабільними за рахунок утримання курсу гривні до долара, незважаючи на інфляційне зростання цін вітчизняних товаровиробників;
92
2) відбувалося постійне зростання цін на енергоносії, але тарифи на послуги ЖКГ уряд намагається максимально стримувати, отже динаміка цін виробників відображає багато в чому саме це зростання.
5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
Інфляція здійснює негативний вплив на суспільство в цілому.
Погіршується економічне становище: знижуються обсяги виробництва,
оскільки коливання та зростання цін роблять непевними перспективи розвитку виробництва; відбувається перелив капіталу з виробництва в торгівлю та посередницькі операції, де швидший обіг капіталу та більший прибуток, а
також легше ухилитися від сплати податків; розширюється спекуляція в результаті різкої зміни цін; обмежуються кредитні операції; зменшуються фінансові ресурси держави.
У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх.
Виникає соціальне напруження в зв'язку з тим, що інфляція перерозподіляє національний дохід не на користь найменш забезпечених верств суспільства.
Вона знижує реальні доходи (кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальний дохід), а отже і загальний рівень життя населення, якщо номінальний дохід буде відставати від росту цін. Особливо важкою є інфляція для осіб з фіксованими доходами: пенсіями, стипендіями, заробітною платою працівників бюджетної сфери. Крім того, інфляція знецінює заощадження громадян. В зв'язку з цим, щоб стримати різке падіння життєвого рівня,
держава здійснює індексацію доходів, та податкових пільг. Розгортання інфляційних процесів призводить до такого загострення економічних та соціальних суперечностей, що держави починають вживати заходів для подолання інфляції та стабілізації грошового обігу.
Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на сферу виробництва, торгівлю,
93
кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.
НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ
Н |
|
Інфляція |
спричинює |
посилення |
хаотичності |
і |
|
Е |
|
диспропорційності розвитку суспільного виробництва. |
|
||||
Г |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Скорочуючи |
платоспроможний попит |
населення, інфляція |
|||
А |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тзумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання, що
И |
може викликати затухання темпів їх зростання чи навіть скорочення |
|
В |
||
|
Нобсягів виробництва.
І |
|
|
|
Інфляція негативно впливає на структуру споживчого попиту, |
|
|
|
|
Н |
|
що дезорганізує господарські зв’язки та виробництво, а також |
|
|
|
|
|
|
Авикликає перерозподіл багатства в суспільстві.
С |
|
|
|
В умовах інфляції економічним суб’єктам невигідно тримати |
|
Л |
|
|
|
свої активи в грошовій формі. Це негативно впливає на кредитні |
|
І |
|
|
|
|
Двідносини та грошовий обіг.
К |
|
|
|
|
|
|
Інфляція |
викликає кризу фінансової системи, особливо на |
|||
|
|
||||
И |
|
другій стадії, |
коли |
емісія |
грошей не встигає за їх знеціненням. |
|
|
||||
І |
|
Реальна вартість |
усієї |
суми державних доходів постійно |
|
|
|
|
|
|
|
Н |
|
зменшується. |
|
|
|
Ф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Л |
|
Негативним є вплив інфляції на зовнішньоекономічні зв’язки. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЯНайбільш узагальненим наслідком є падіння курсу національної
Ц |
валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається |
|
І |
||
|
Їнижчими темпами.
Одним з додаткових негативних чинників, що посилює розвиток інфляції,
є поява так званих «інфляційних очікувань», коли економічні суб’єкти усвідомлюючи неминучість майбутнього підвищення цін, починають негайно купувати товари не тільки для поточного споживання, а й для майбутнього.
94