1. Визначити сутність грошей та охарактеризувати концепції їх походження.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Три основні властивості грошей: 1. гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар; 2. гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару. 3. гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі.

Дві основні концепції походження грошей: 1)раціоналістична (виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Прихильником онцепції був Арістотель.); 2)еволюційна (підкреслює об”єктивний характер виникнення грошей, які виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару).

2. Визначити сутність грошей, охарактеризувати форми грошей, навести приклади.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Три основні властивості грошей: 1. гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар; 2. гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару. 3. гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі. Форми грошей: 1. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.  2. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У своїй еволюції гроші виступали у таких формах: товарні; металеві; кредитні. Як було вже сказано, в історії людства гроші вперше зявилися у вигляді товарів (худоба, зерно, сіль і т. п.). З часом товарні гроші майже повністю були витіснені металевими із срібла і золота.

3. Визначити сутність грошей , дати характеристику функціям грошей.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Три основні властивості грошей: 1. гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар; 2. гроші виражають мінливу вартість товарів. Через них визначається ціна товару. 3. гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі. П'ять основних функцій грошей: 1. Міра вартості (проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів); 2. Засіб обігу (доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу); 3. Засіб платежу (відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу); 4. Засіб нагромадження (гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування); 5. Світові гроші.

4. Визначити сутність грошей та охарактеризувати їх властивості.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Гроші забезпечують всезагальну безпосередню обмінюваність. На них можна придбати будь-який товар. Гроші виступають матеріалізацією всезагального робочого часу закладеного в товарі. Властивості грошей: 1. стабільність вартості (постійность рівня купівельної спроможності грошей щодо товарів та іноземної валюти), 2. економічність, (дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей),

4. довговічність (тривалому використанні грошової одиниці), 5. однорідність (всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну, а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів), 6. подільність (вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, щоб здійснити будь-який платіж), 7. портативність (зручності користування грошима у повсякденному житті), 8. загальновизнаність (гроші повинні мати загальну визнаність. Яскравий приклад недостатньої визнаності – грошові одиниці різних угрупувань після революції 1917 року, СРСР), 9. простота ідентифікації (гроші повинні легко і швидко ідентифікуватися кожним).

5. Визначити сутність грошового обороту та охарактеризувати групи його суб’єктів.

Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Отже, іншими словами, грошовий оборот ─ це процес безперервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Суб’єктами грошового обороту є всі фізичні та юридичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні національного продукту.

Класифікація суб’єктів грошового обороту: 1. фірми (підприємства та підприємці), забезпечують створення і реалізацію національного продукту; 2. домашні господарства, забезпечують виробництво національного продукту (робоча сила) і його кінцеве споживання; ─ державні структури, забезпечують розподіл вартості створеного національного продукту; 3. фінансові посередники, суб’єкти грошового ринку, що здійснюють перерозподіл грошових коштів.

6. Визначити сутність грошового обороту та дати характеристику секторам грошового обороту.

Грошовий оборот – це безперервний рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Отже, іншими словами, грошовий оборот ─ це процес безперервного руху грошей (у готів­ковій і безготівковій формах) між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.

Сектори: 1. Грошовий обіг (сфера обміну) (Рух грошей обслуговує сферу обміну (відносини обміну)),

2. Фінансовий, фіскально-бюджетний (рух грошей здійснюється нееквівалентно, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг)

3. Кредитний оборот (рух грошей має зворотний характер. Обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів передається у тимчасове користування).

7. Визначити сутність грошового потоку. Готівкові та безготівкові розрахунки.

Грошові потоки — це рух грошових коштів, тобто надходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів внаслідок здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Грошовий потік розглядає як сукупність розподілених за окремими інтервалами певного періоду надходжень та виплат грошових засобів, отриманих у процесі здійснення господарської діяльності, рух яких пов’язаний з факторами часу, ризику та ліквідності. Грошові розрахунки, форми: 1. Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств та інших економічних суб'єктів за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) та за іншими операціями. Готівкову форму розрахунків застосовують для: – виплати заробітної плати, грошових компенсацій, премій). 2. Безготівкові розрахунки передбачають організацію руху коштів між економічними суб'єктами через банківські установи. Вони здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи.

8. Визначити сутність грошової маси та охарактеризувати її структуру (грошові агрегати).

Грошова маса — це сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на попит на гроші та платоспроможний попит на товарних ринках.

Структура грошової маси. Виділяється кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами

Грошовий агрегат ─ це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

У статистичній практиці України для цілей аналізу і регулювання визначаються і використовуються чотири грошові агрегати: M0, МІ, M2,M3.

M0 ─ гроші поза банками (готівка). Відображає масу національної готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. М1 включає М0 + кошти на поточних рахунках підприємств та організацій (але не банків) у національній валюті, також розрахунковий та чековий депозити, які не передбачають нарахування процентів або незначні проценти на залишки на рахунках. Іншими словами: М1 включає М0 + рахунки та вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попереднього попередження банків, наприклад, як депозити до запитання.

М2 включає М1 + строкові кошти у національній валюті та валютні кошти. Строкові кошти ─ це такі компоненти грошової маси, які неможливо безпосередньо використовувати, як платіжний засіб. Їх називають «квазігроші» ─ кошти на строкових депозитах включно з іменними депозитними сертифікатами банків.

рахунки, а також валютні кошти, які на першу вимогу можуть бути обмінені на готівку. Економісти називають квазігроші високоліквідними фінансовими активами, а агрегат М2 називають «широкі гроші».

M3 включає М2 + кошти за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків (їх не можна використовувати як гроші в поточних розрахункових операціях, але в разі потреби можна перетворити в гро­ші). M3 ─ сукупна пропозиція грошей у країні, яка охоплює всі елементи грошової маси, що перебувають в обороті.

Грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, але й якісно.

Агрегат M1 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу.

У грошових агрегатах M2, M3 враховано нагромадження грошей у різних формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функ­цію нагромадження вартості. Залежно від строків та форми цих нагро­маджень їх відносять до різних грошових агрегатів.

Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначається різними фак­торами.

Так, обсяг агрегату M1 передусім залежить від: - обсягу товарообороту; - швидкості обігу грошей.

Обсяги інших агрегатів ─ M2, M3, L (такий агрегат введено у США):

- обсягом товарообороту; - швидкістю обігу грошей; - розвитком кредитних відносин;

9. Визначити поняття швидкості обігу грошей та вказати чинники, що на неї впливають.

Швидкість обігу грошей - кількість разів обертів на рік, яку кожна грошова одиниця загальної грошової маси, що перебуває в обігу; використовується для купівлі готових товарів. Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

Обчислюється швидкість обігу грошей як відношення номінального продукту до маси грошей в обігу. За трансакційним рівнянням І. Фішера величину швидкості обігу грошей визначають: V = P · Q / M,

де V - швидкість обігу грошей; Р - середній рівень цін товарів і послуг; Q - фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані в даному періоді; М- середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.

На швидкість обігу грошей діють різнопланові чинники: а) глибина поділу суспільної праці. Чим глибший поділ праці і вища її продуктивність, тим частіше і більше продаватиметься і купуватиметься товарів; в) на швидкість обігу грошей суттєво впливають величина і швидкість руху товарних потоків на стадії обміну; г) зростання ефективності суспільного виробництва зменшує період нагромадження вартостей; д) певний вплив на швидкість обігу грошей справляє розвиток економічної інфраструктури.

10. Пояснити суть закону грошового обігу.

На кількість грошей, які потрібні для сфери обігу, значно впливає функція грошей як засіб платежу. Оскільки продаж товару в кредит означає, що тепер для руху товару гроші непотрібні, це зменшує кількість грошей в обігу. Водночас кількість грошей збільшується на суму цін товарів, які були продані в кредит і термін платежу за якими вже настав, що потребує додаткових сум для здійснення цих платежів. Крім того, частина платежів взаємопогашається. Врахування усіх цих чинників дає змогу достатньо точно визначити кількість грошей, потрібних для обігу.

Закон грошового обігу полягає у дотриманні в обігу необхідної кількості грошей, це закон кількості грошей в обігу. Кількість грошей, необхідних для обігу, можна визначити за такою формулою:

де КГ - кількість грошей;

СЦ - сума цін усіх реалізованих за рік товарів; К - сума цін товарів, проданих в кредит;

П - сума платежів по зобов’язаннях (по кредиту минулого періоду);

11. Визначити сутність коефіцієнта монетизації ввп.

МОНЕТИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ – макроекономічний показник, що характеризує ступінь забезпеченості економіки грошима, необхідними для здійснення платежів і розрахунків, та відображає забезпеченість процесів виробництва та споживання відповідною грошовою масою. 

Основним фактором динаміки показника рівня М.е. є попит на реальні гроші, який, у свою чергу, залежить від ступеня довіри суб’єктів економіки до національної грошової одиниці: чим вищим є рівень монетизації, тим більшим, за інших рівних умов, є попит на реальні гроші. У кінцевому рахунку, рівень М.е. визначається рівнем розвитку економіки.

М.е. розраховується, зазвичай, як відношення грошового агрегату М2 (готівка, грошові кошти на рахунках підприємств і внески населення в банках) до ВВП у відсотках. Інколи для розрахунку коефі­цієнта монетизації (monetization ratio) використовують агрегат М3 – показник «широких грошей».