МВФ – організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Розмір квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі в світовій економіці й міжнародній торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Основними завданнями МВФ є: 1. сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва; 2. сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація валютних обмежень; 3. надання валютних кредитів державам-членам для вирівнювання платіжних балансів; 4. організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.
Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Кредити надаються у формі продажу іноземної валюти за національну, а погашають їх, викуповуючи національну валюту за іноземну.
Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк) розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р.
Мета: сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Крім того, важливе місце у кредитній політиці МБРР посідає так зване стабілізаційне кредитування галузевих реформ, не повязаних з конкретними проектами.
Положення: 1. Гроші не мають внутрішньої вартості, яка визначається виключно їхньою купівельною спроможністю; 2. Купівельна спроможність грошей встановлюється на ринку при їхньому обміні на товари. Це означає, що у процес обігу товари вступають без ціни, а гроші без вартості і лише при їх обміні товари отримують ціну а гроші вартість; 3. Рівень товарних цін є прямо пропорційним до кількості грошей в обігу, тобто чим їх більше - тим вищі ціни; 4. Саме кількість грошей в обігу впливає на ціни, а не навпаки; 5. Чим більше грошей перебуває в обігу, тим менша їх вартість; 6. Зміна кількості грошей в обігу має універсальний характер, тобто вона однаково впливає на ціни усіх товарів і послуг.
Положення: 1. Гроші - це ідеальні рахункові одиниці, умовні знаки, за допомогою яких визначаються мінові пропорції товарів та здійснюється їх обмін; 2. Гроші самі по собі не мають ніякої внутрішньої вартості; 3.Вартість грошей визначається номіналом, тобто тим, що на них позначено; 4. Гроші створюються державою; 5. Головними функціями грошей є засіб обігу і платежу.
Металістична теорія грошей - полягає в ототожненні грошей із благородними металами.
Положення: 1. Єдине багатство суспільства - це золото і срібло; 2. Золото і срібло є грошима за своєю природою; 3. Джерелом багатства суспільства є зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує приплив в країну благородних металів; 4. Головною функцією грошей є засіб нагромадження скарбів; 5. Функції грошей можуть виконувати лише благородні метали.
Монетаризм - принципи, що характеризують вплив грошей на функціонування економіки. Теорія виступає за підтримку балансу у співвідношенні між к ількістю грошей, необхідних для функціонування економіки, і виробництвом товарів і послуг.
Монетаристські погляди базуються на уявленні про стійкому і рівноважному розвитку господарства, яке забезпечується саморегульованим ринковим механізмом. Першорядну небезпеку узнеціненні грошей, які ведуть до дестабілізації становища, оскільки порушується природний процес руху до рівноваги за допомогою конкуренції і ринкового ціноутворення. Фактично єдиним засобом регулювання по монетаристської теорії є контроль за зростанням грошової маси, що пов'язано з особливою трактуванням кількісної теорії грошей.
Монетаристська концепція допускає, що кількість грошей впливає не тільки на рівень цін, а й - в короткостроковому періоді - на обсяг ВНП і швидкість обігу грошей. Разом з тим в довгостроковому періоді зміна маси грошей визнається не мають, впливу на величину реального ВПП. У цьому монетаризм продовжує залишатися вірним класичним традиціям.