Материал: экз патан кафедра 1 (2)

Регенерація кісткової тканини

Регенерація кісткової тканини при переломі залежить від:

• Ступеня зруйнування кістки

• Правильної репозиції кісткових уламків

• Місцевих умов (стан кровообігу, запалення і т.д.)

• Неускладнений кістковий перелом

Може відбуватися

• Первинне кісткове зрощення

• Вторинне кісткове зрощення

(виникає при порушенні місцевих умов регенерації кістки(розлад кровообігу), рухомості уламків, значних діафізарних преломах)

• Ускладнений кістковий перелом

Этапы формирования костной мозоли: а - гематома при переломы, разташована між кістковими відламками; б - грануляційна мозоль; в - фиброзно-кісткова (фиброзно-хрящовая) мозоль; г – кінцева кісткова мозоль

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація кісткової тканини.

Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.

Види:

1. Фізіологічна: відбувається протягом всього життя і характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини.

2. Репаративна (відновлювальна): при пат.процесах, які призводять до пошкодження клітин і тканин; як посилена фізіологічна:

А) повна (реституція): заповнення дефекту тканиною, ідентичною загиблій (сполучна тканина, кістки, шкіра, слизові);

Б) неповна (субституція): заміщення дефекту сполучною тканиною, рубцем + компенсаторна гіперплазія елементів залишеної спеціалізованої тканини – гіпертрофія тканини (печінка, нирки, легені, селезінка, міокард, мозок).

3. Патологічна: спотворення регенераторного процесу, порушення зміни фаз проліферації та диференціювання – гіпер- або гіперрегенерація, метаплазія (келоїдний рубець, кісткова мозоля, повільне загоювання).

Рівні:

1. Молекулярний.

2. Субклітинний.

3. Клітинний.

4. Тканинний.

5. Органний.

Регенерація кісткової тканини:

1. При неускладненому кістковому переломі: первинне кісткове зрощення. Вростання в ділянку дефекту молодих мезенхімальних елементів та судин – виникає попередня сполучнотканинна мозоля (активація остеобластів) – остаточна кісткова мозоля (зріла пластинчата кістка з безладно розміщеними кістковими перекладками) – її перебудова, поява кісткового мозку, судин, нервів.

2. При ускладненому кістковому переломі: вторинне кісткове зрощення (займає більше часу, зустрічається частіше). Утворення між кістковими уламками хрящової тканини – попередня хрящово-кісткова мозоля – її перетворення в кістку.

Регенерація - відновлення структур організму в процесі життєдіяльності і відновлення тих структур, що були втрачені внаслідок патологічних процесів.

Фізіологічна регенерація — явище універсальне, властиве всім живим організмам, органам, тканинам, клітинам і субклітинним структурам.

Поділяють клітини тканин на три основні групи: лабільні, стабільні і статичні.

До лабільних відносять клітини, що швидко і легко поновлюються: клітини крові, епітелію слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, епідермісу.

До стабільних клітин відносять клітини печінки, підшлункової залози, слинних залоз та ін. Вони мають обмежену спроможність до розмноження, що виявляється при ушкодженні органа.

До статичних клітин відносять клітини поперечносмугастої м'язової і нервової тканин. Щодо м'язової тканини погляд змінився. Були відкриті так звані клітини-сателіти, що знаходяться під оболонкою, або сарколемою, м'язового волокна і спроможні занурюватися усередину волокна ділитися і перетворюватися в ядра і цито або саркоплазму, м'язового волокна

Репаративна (відновлювальна) – розвивається за умов дії різних патогенних чинників, що спричиняють пошкодження клітин і тканин та їх відмирання- фізіологічна регенерація в хворому організмі. Поділяють на:

• Повна( реституція)- процес поступового заміщення дефекту тканини ідентичною тій, що загинула. Необхідна умова- збережений нервовий та судинний апарати4

• Неповна( субституція)- процес неповного заміщення утвореного дефекту іншою тканиною;

• Патологічна – характ.спотвореним ходом регенераторного процесу( недостатнім або надмірни, а також перетворенням в процесі регенерації одного виду тканини в інший(метаплазія));

Надмірна - супроводжується посиленим утворенням тканини на місці пошкодження;

Гіпогенерація.

Регенерація кісткової тканини.

• при неускладненому кістковому переломі (кісткові уламки нерухливі) відбувається первинне кісткове зрощення: утворюється попередня сполучнотканинна мозоль; після вростання та проліферації остеобластів утворюється попередня кісткова мозоль; далі відбувається дозрівання й утворення остаточної кісткової мозолі, що за своїм складом відрізняється від кісткової тканини тільки безладним розташуванням кісткових балок. Після того, як кістка починає виконувати свою функцію, кісткова тканина перебудовується, з’являється кістковий мозок, відновлюється іннервація та васкуляризація.

- при ускладненому кістковому переломі (багатоуламкові, рухливі кісткові уламки) відбувається вторинне кісткове зрощення: спочатку між уламками утворюється хрящова тканина, на основі якої будуються кісткова (попередня кістково-хрящова мозоль), що згодом перетворюється на зрілу кістку. Іноді первинна кістково-хрящова мозоль не диференціюється в зрілу кісткову, й кінці зламаної кістки залишаються рухливими (утворюється несправжній суглоб).

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація хрящової тканини.

Регенерація хрящової тканини

• Перебігає за типом неповної регенерації

• Лише незначні дефекти тканини можуть заміщуватися новоутвореною тканиною за рахунок камбіальних елементів охрястя – хондробластів

• Хондробласти утворюють основну речовину хряща, потім перетворююються в дозрілі хрящові клітини

• Значні дефекти хряща заміщуються рубцевою тканиною

64.Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.

Регенерація епітелію

• Має високі регенераторні властивості, тому регенерація здійснюється достатньо повно

• Особливо добре регенерує покривний епітелій

• Багатошаровий плоский зроговілий епітелій

• можливе відновлення навіть при значних дефектах шкіри

• при регенерації епідермісу в краях дефекту відбувається посилене розмноження клітин зародкового (камбіального), росткового (мальпігієвого) шару

• далі пласт епітелію стає багатошаровим, клітини його диференціюються і він набуває всіх ознак епідермісу

Епідерміс складається з росткового, зернистого, блискучого і рогового шарів

• Покривний епітелій слизових оболонок

Багатошаровий плоский без зроговіння, перехідний, одношаровий призматичний і багатоядерний миготливий

• дефект слизової оболонки відновлюється за рахунок проліферації клітин, які вистилають крипти і вивідні протоки залоз

• недиференційовані ущільнені клітини епітелію спочатку вкривають дефект тонким шаром, потім клітини набувають відповідної форми

• частково або повністю відновлюються і залози слизової оболонки (трубчасті залози кишок, залози ендометрію)

• Мезотелій

Мезотелій вкриває очеревину, плевру, перикард

• регенерація мезотелію відбувається шляхом ділення збережених клітин

• на поверхні дефекту з,являються порівняно великі кубічні клітини, які потім стають плоскими

• при незначних дефектах відновлюється швидко і повною мірою

• Регенерація спеціалізованого епітелію органів

Здійснюється за типом регенераційної гіпертрофії: в ділянці пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії його відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.

• Печінка

• осередок некрозу завжди заміщується рубцем

  

• у збереженій частині відбувається інтенсивне новоутворення клітин і гіперплазія внутрішньоклітинних структур гіпертрофія

• швидке відновлення попередньої маси і функції органа

• Підшлункова залоза

• епітелій екзокринних залоз стає джерелом відновлення панкреатичних острівців

• Нирки

• При збереженні тубулярної мембрани відбувається розмноження збережених нефроцитів і відновлення канальців

• При зруйнуванні тубулярної мембрани (тубулорексис) епітелій не відновлюється і каналець заміщується сполучною тканиною

• При загибелі судиного клубочка одночасно з канальцем епітелій канальців не відновлюється, на місці загиблого нефрону розростається сполучна тканина, а оточуючі нефрони підлягають регенраційній гіпертрофії

• Легені

• після видалення окремих часток, в залишеній частині відбувається гіпертрофія і гіперплазія тканинних елементів

• В залозах внутрішньої секреції

• відновні процеси за типом неповної регенерації

• Регенерація спеціалізованого епітелію може бути атипова

• Призводить до розростання сполучної тканини, структурної перебудови та деформації органів

• Це проявляється як цироз

• Невеликі дефекти заміщуються хондробластами

• Великі – неповна регенерація

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація епітелію.

Регенерація – це відновлення структурних елементів тканини замість загиблих.

Види:

1. Фізіологічна: відбувається протягом всього життя і характеризується постійним відновленням клітин, волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини.

2. Репаративна (відновлювальна): при пат.процесах, які призводять до пошкодження клітин і тканин; як посилена фізіологічна:

А) повна (реституція): заповнення дефекту тканиною, ідентичною загиблій (сполучна тканина, кістки, шкіра, слизові);

Б) неповна (субституція): заміщення дефекту сполучною тканиною, рубцем + компенсаторна гіперплазія елементів залишеної спеціалізованої тканини – гіпертрофія тканини (печінка, нирки, легені, селезінка, міокард, мозок).

3. Патологічна: спотворення регенераторного процесу, порушення зміни фаз проліферації та диференціювання – гіпер- або гіперрегенерація, метаплазія (келоїдний рубець, кісткова мозоля, повільне загоювання).

Рівні:

1. Молекулярний.

2. Субклітинний.

3. Клітинний.

4. Тканинний.

5. Органний.

Регенерація епітелію: високі регенераторні властивості, добре регенерується.

1. Багатошаровий плоский зроговілий + покривний слизових: в краях дефекту посилене розмноження камбіальних клітин і росткового прошарку – клітини покривають дефект одним шаром – стає багатошаровим/перехідним/призматичним – набуває всіх специфічних клітин та ознак.

2. Мезотелій: шляхом ділення збережених клітин. На поверхні дефекту великі круглі клітини – потім стають плоскими.

3. Спеціалізований епітелій органів: за типом регенераторної гіпертрофії – в ділянках пошкодження тканина заміщується рубцем, а по периферії відбувається гіперплазія і гіпертрофія паренхіми.

Покривний – повна регенерація за рахунок інтенсивного розмноження клітин зародкового шару (шкіра), проліферація клітин, що вистилають крипти та вивідні протоки з-з (слизові оболонки)

Спеціалізований – неповна регенерація з навколишньою регенераторною гіпертрофією

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація нервової тканини.

Регенерація нервової тканини

• В головному і спинному мозку новоутворення гангліозних клітин не відбувається

• При їх зруйнуванні відновлення функції можливе лише за рахунок внутрішньоклітинної регенерації збережених клітин (клітинна форма регенерації – виникають гліальні рубці)

• При ушкодженні вегетативних вузлів відбувається:

• Гіперплазія ультраструктур

• Новоутворення ультраструктур

• При ушкодженні периферичного нерва регенерація відбувається за рахунок центрального відрізка, який зберіг зв,язок з клітиною, а периферичний відрізок гине (клітина шванівської оболонки загиблого периферичного відрізка нерва розмножуються, розташовуються вздовж нього і утворюють футляр (бюнгеровський тяж), в який вростають регенеруючі осьові циліндри з проксимального відрізка

• Регенерація нервових волокон завершується їх мієлінізацією і відновленням нервових закінчень

• Регенераторна гіперплазія рецепторів, прецелюлярних синаптичних приладів і ефекторів іноді супроводжується гіпертрофією їх кінцевих апаратів

Якщо регенерація нерва порушується (значне розходження частин нерва, розвиток запального процесу), то в місці його розриву утворюється рубець, в якому хаотично розташовані регенеровані осьові циліндри проксимального відрізку нерва – ампутаційні нерви

Головний та спинний мозок – неповна регенерація у гангліозних клітинах (тільки внутрішньоклітинна форма), повна регенерація гліальних елементів.

Периферичні нерви – регенерація за рахунок центрального відрізка, що зберіг зв’язок із клітиною.

Регенерація: визначення, види та її рівні. Загоювання ран. Різновиди їх морфологічна характеристика.

Загоювання ран

Види загоювання ран:

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

2. Загоювання під струпом

3. Загоювання рани первинним натягом

4. Загоювання рани вторинним натягом (через нагноєння)

1. Безпосереднє закриття дефекту епітеліального покриву

• Найпростіше загоювання

• Відбувається наповзання епітелію на поверхневий дефект і закриття його епітеліальним шаром

2. Загоювання під струпом

• На поверхні незначного дефекту швидко з,являється кірка (струп) із крові, що згорнулася і лімфи

• Епідерміс відновлюється під кіркою, яка через 3-5 діб після поранення відпадає

• Притаманне рогівці, слизовим оболонкам і рідше шкірі

3. Загоювання рани первинним натягом

• Спостерігається в ранах якщо:

• Пошкоджена не тільки шкіра, але і підлеглі тканини

• Краї рани рівні

• Рана заповнюється згортками вилитої крові, що охороняє кінці рани від деградації та інфекції

• Під впливом протеолітичних ферментів нейтрофілів відбувається частковий лізис згустка крові та тканинного детриту

• Нейтрофіли гину, а на замін їм з,являються макрофаги, які фагоцитують еритроцити, їх уламки та залишки пошкодженої

• В краях рани утворюється гемосидерин

• Хірургічна рана

• В 1й день після поранення решта пошкодженої тканини видаляється разом з ексудатом самостійно або при обробці рани (первинне очищення)

  

• На 2-3 добу по краях рани з,являються фібробласти і новоутворені капіляри, які ростуть на зустріч один одному

З,являється грануляційна тканина (невеликий пласт)

• Через 10-15 діб грануляційна тканина повністю дозріває, дефект епітелізується і рана загоюється ніжним рубчиком